16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/9320/23
(суддя Науменко В.В., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №340/9320/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 08 листопада 2023 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області згідно з яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , відповідно до ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ суми недоотриманої пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв'язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.04.2019 р. по 28.02.2022 року в сумі 164977,25 грн, як члену його сім'ї, який проживав разом з пенсіонером на день його смерті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 , недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , у сумі 164977,25 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , з якою після розірвання шлюбу 05.07.2013 року позивач проживав та вів спільне господарство на час смерті. Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому пенсії, яка була недоотримана ОСОБА_2 . На своє звернення отримав відповідь від 02.10.2023 року у формі листа, у якому відповідач відмовив у виплаті вищевказаних сум пенсії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про отримання недоотриманих сум пенсії померлої, що була їй нарахована, але невиплачена на день смерті, поза межами шестимісячного строку з дня смерті ОСОБА_2 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що зазначені судом першої інстанції підстави для відмови у задоволенні позову не були підставами з яких відповідач відмовляв позивачу у здійсненні виплати недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , у сумі 164977,25 грн. Зазначає позивач і про те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 року встановлено факт спільного проживання позивача з ОСОБА_2 однією сім'єю, а тому позивач не міг звернутися у встановлений законом шестимісячний строк для отримання таких сум в порядку визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як пенсіонер та отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3 . Пенсія була призначена ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (по лінії Міністерства Оборони України).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 року у справі №340/5674/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію за втратою годувальника ОСОБА_2 за період з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 05 липня 2021 року №3520/1, та виплатити додаткові кошти (а.с.6-8).
На виконання рішення суду ГУ ПФУ у Кіровоградській області здійснило перерахунок пенсії, сума недоплаченої пенсії склала 164977,25 грн, що підтверджується копією розрахунку відповідача від 08.02.2022 року (а.с. 56 зв.).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.58).
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.05.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 12.08.1996 по 05.07.2013 року. Після розірвання шлюбу (свідоцтво НОМЕР_2 від 15.07.2013) колишнє подружжя проживало однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації, в одній квартирі у АДРЕСА_1 (а.с.13).
З метою отримання недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, 19.09.2023 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про отримання недоотриманої пенсії померлої співмешканки (а.с. 29).
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 02.10.2023 року №12665-13200/Ш-05/8-1100/23 повідомило позивача, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 року у справі №340/5674/21 головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Вказано також, що провадження по вищезазначеній судовій справі здійснювалось за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, як публічно-правовий спір, який стосується категорії справ щодо відносин між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень за право, яке нерозривно пов'язане з фізичною особою та не має жодного відношення до інших осіб. Вказане рішення суду винесено на користь ОСОБА_2 . Оскільки позивач не є стороною по вищезгаданій справі, то законних підстав для отримання суми, нарахованої на виконання вказаного рішення суду у нього немає (а.с.28). Правомірність дій відповідача щодо не виплати позивачу нарахованої померлій ОСОБА_2 пенсії у розмірі 164977,25 грн є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім'ї.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 200/10269/19-а, сформульована висновок про те, що « у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про отримання недоотриманої пенсії померлої співмешканки 19.09.2023 року (а.с. 29), тобто враховуючи дату смерті ОСОБА_2 - 12.06.2022 року, по спливу шестимісячного строку визначеного ст. 61 Закону №2262-ХІІ, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення цього позову.
Щодо доводів позивача про те, що зазначені судом першої інстанції підстави для відмови у задоволенні позову, а саме подача заяви після спливу шестимісячного строку не були підставами з яких відповідач відмовляв позивачу у здійсненні виплати недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 , у сумі 164977,25 грн, суд апеляційної інстанції зазначає, що не врахування відповідачем при прийнятті рішення прямої норми, яка визначає строк для такого звернення не може бути підставою для надання позивачу переваги перед іншими особами, які зобов'язані звертатися з відповідною заявою у встановлений Законом №2262-ХІІ.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує і про те, що доводи позивача відносно того, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 року встановлено факт спільного проживання позивача з ОСОБА_2 однією сім'єю, а тому він не міг раніше звернутися з заявою для отримання таких сум в порядку визначеному Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також не можуть бути підставою для не застосування до спірних відносин вимог ст. 61 Закону № 2262-ХІІ щодо визначеного законом строку для такого звернення, оскільки питання щодо офіційного оформлення відносин, зокрема і реєстрація шлюбу з ОСОБА_2 залежало виключно від самого позивача, а тому позивач повинен був розуміти наслідки таких дій.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №340/9320/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 16 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов