16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31635/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Іванова С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/31635/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/31635/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року в адміністративній справі №160/31635/23 та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
У період з 29 березня 2024 року по 12 квітня 2024 року, включно, суддя Сафронова С.В. перебувала у відпустці.
15 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про відвід суддів Сафронової С.В., Чепурнової Д.В., Іванова С.М..
Заява про відвід колегії суддів мотивована тим, що cудді Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В., Чепурнов Д.В., Іванов С.М. свідомо не сприяють позивачеві в реалізації її процесуальних прав та не забезпечують повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи №160/31635/23, чим навмисно системно порушують норми процесуального права безпосередньо в суді апеляційної інстанції (свідомо перешкоджають позивачеві у наданні доказів, що не можуть бути надані нею самостійно, з метою повного встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, свідомо допускаючи неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, із порушенням принципу диспозитивності на шкоду правам та охоронюваним законом інтересам ОСОБА_1 ) та, вчиняючи під час судового розгляду справи №160/31635/23 порушення державою Україна конвенційного права позивача на справедливий суд (декларованого ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод) та конвенційного права на ефективний засіб юридичного захисту (передбаченого ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод), штучно унеможливлюють на національному рівні захист порушених відповідачем конвенційних прав ОСОБА_1 за очевидного порушення судом завдань адміністративного судочинства та недотримання правил судової процедури при розгляді справи №160/31635/23.
Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Частиною другою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36 - 38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 7 цього Закону встановлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (стаття 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (частина перша статті 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
При цьому, частиною четвертою статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Необхідно зазначити, що наведені у заяві представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів мотиви, за яких, на її думку, судді підлягають відводу, а саме, щодо "нерівного" ставлення в частині вирішення клопотання про витребування доказів, не можуть слугувати підставою для відведення судді, оскільки такі мотиви свідчать фактично про незгоду з процесуальними діями (рішеннями) судді, що, в свою чергу, не може бути підставою для відводу судді відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність обґрунтованих сумнівів у неупередженості та об'єктивності колегії суддів, а обставини, на які покликається позивач, не свідчать про їх упередженість або певну зацікавленість у наслідках розгляду цієї справи, а тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості колегії суддів, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заява є необґрунтованою.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Таким чином, у зв'язку з висновком суду про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів, суд апеляційної інстанції передає вказану справу для визначення судді в порядку, передбаченому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 79, 308, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого2024 року в адміністративній справі №160/31635/23 - визнати необґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України справу передати для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.М. Іванов