16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 199/10961/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року в адміністративній справі №199/10961/23 за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м.Дніпро Бережного Валентина Євгеновича, третя особа Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року в адміністративній справі №199/10961/23 адміністративний позов задоволений.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у цій справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 року апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано строк 10 днів з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Без руху" від 12.03.2024 року по справі № 199/10961/23 доставлено до електронного кабінету Департаменту патрульної поліції 12.03.24 о 13:45 годині.
28.03.2024 скаржником, на виконання вимог вищевказаної ухвали, направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що представництво інтересів Департаменту патрульної поліції поданій справі здійснюється відділом правового забезпечення Управління. З метою забезпечення сплати судового збору згідно вимог чинного законодавства, Управлінням на адресу Департаменту було направлено відповідну доповідну записку з проханням надати управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту вказівку про сплату судового збору за наданими реквізитами. Однак, у зв'язку з територіальною віддаленістю Департаменту, а також управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, які знаходяться в м. Києві, від Управління, яке знаходиться в м. Дніпрі, а також той факт, що для самого процесу повідомлення про необхідність здійснення певної фінансової операції, безпосередньо перерахування коштів на відповідний рахунок та надіслання відповідного платіжного доручення для подальшого його долучення до матеріалів справи, необхідний певний проміжок часу, більший ніж наданий апелянту ухвалю від 12.03.2024.
Перевіривши доводи вищевказаного клопотання, встановлено, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Так, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб'єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у цій справі під час вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги не впливає на його вирішення, оскільки судом апеляційної інстанції під час розгляду поданого клопотання зроблено висновок про відсутність підстав для продовження скаржнику строку для усунення недоліку апеляційної скарги, як наслідок розгляд такого клопотання окремою ухвалою суду та направлення її скаржнику у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України без подальшого продовження строку не несе для скаржника ніяких правових наслідків, оскільки визначений законодавством та встановлений судом десятиденний строк для сплати судового збору для нього не змінився.
Розгляд поданого скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги до вирішення питання щодо повернення апеляційної скарги і направлення скаржнику ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання у відповідності до ч.6 ст. 121 КАС України, без продовження йому цього строку буде впливати виключно на дотримання формального характеру розгляду цього клопотання окремою ухвалою суду, безпідставного подовження строків розгляду цього питання судом та в свою чергу збільшить витрати бюджетних коштів на поштове пересилання скаржнику копії такої ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи заявника не дають підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки по-перше незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для продовження процесуального строку, по-друге у своєму клопотанні скаржник сам зазначає, що ним у 2023 році вже вичерпано тимчасовий обсяг видатків в частині витрат на оплату судового збору.
Станом на 16.04.2024 недоліки апеляційної скарги усунуто не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути заявнику.
Керуючись 169, ч. 2, 6, 7 ст. 298, КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Департаменту патрульної поліції про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року в адміністративній справі №199/10961/23- повернути.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов