16 квітня 2024 р.Справа № 480/7219/21
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Бегунц А.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Калиновського В.А., Мінаєвої О.М., Кононенко З.О. по справі № 480/7219/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
У провадженні Другого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 по справі № 480/7219/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 по справі №480/7219/21 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 по справі № 480/7219/21 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання документів про сплату судового збору або доказів наявності підстав для його звільнення.
Відповідно до наказу №2.2-06/87 від 20.03.2024 суддя Калиновський В.А. перебував у відпустці з 01.01.2024 по 14.04.2024.
09.04.2024 ОСОБА_1 подана заява про відвід колегії суддів: Калиновського В.А., Мінаєвої О.М., Кононенко З.О., яка обґрунтована тим, що наявні обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, а саме прийняття колегією суддів 29.03.2024 ухвали про відмову у звільненні від сплати судового збору та залишення його апеляційної скарги без руху з порушенням Конституції України та Закону України "Про судовий збір". Зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а саме судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення, а отже і за подачу апеляційної скарги він теж звільнений від сплати судового збору. Також вказує, що оскільки ним заявлено позов, як споживачем про відшкодування шкоди, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору, а отже ухвала суду є незаконною та не підлягає виконанню. Проте ухвалою суду від 29.03.2024 суддя Калиновський В.А. безпідставно вимагає він нього сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що свідчить про самовільне привласнення повноважень судді, зловживання владними повноваженнями.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Калиновського В.А., Мінаєвої О.М., Кононенко З.О. у справі № 480/7219/21 та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід має бути розглянуто протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 для вирішення питання про відвід визначено суддю Бегунц А.О., який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Розгляд заяви про відвід здійснюється в порядку письмового провадження з урахуванням приписів частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяви ОСОБА_1 , докази по справі, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути безстороннім і незалежним (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" від 10 грудня 2009 року зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Веттштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Калиновського В.А., Мінаєвої О.М., Кононенко З.О. у справі № 480/7219/21 встановлено, що зазначена заява подана на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КАС України (якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи) та пункту 4 частини першої статті 36 КАС України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді).
Для відведення суддів з цих підстав необхідно обґрунтувати їх заінтересованість в результаті розгляду справи, а також обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об'єктивності.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Така підстава для відводу судді як наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності при розгляді конкретної справи, покликана забезпечити гарантування права особи на незалежний та безсторонній суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.
У той же час, реалізація принципу верховенства права, визначеного у статті 6 КАС України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду. При цьому безсторонність суду як відсутність упередженості необхідно оцінювати у кожному конкретному випадку відповідно до суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Доводи заявника стосовно порушення суддями норм процесуального права при постановлені ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 29.03.2024, свідчить саме про незгоду заявника з цим процесуальним рішенням, що у значенні вказаних вище імперативних приписів ч. 4 ст. 36 КАС України не є підставою для відводу.
Враховуючи вищевикладене, обставини на які посилається заявник, не дають підстав для сумніву в прямій чи опосередкованій заінтересованості суддів: Калиновського В.А., Мінаєвої О.М., Кононеко З.О. в результаті розгляду справи, а також інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді даної справи вказаними суддями та викликали необхідність їх відводу.
Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Наведені у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки за правилами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З огляду на викладене, оскільки вказані заявником підстави для відводу є необґрунтованими, тому заява про відвід колегії суддів: Калиновського В.А., Кононенко З.О., Мінаєвої О.М. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Калиновського В.А., Кононенко З.О., Мінаєвої О.М. по справі №480/7219/21 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бегунц А.О.