10 квітня 2024 р.Справа № 480/8864/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2024, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/8864/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
третя особи Первинна профспілкова організація "Правозахисники країни"
про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Первинна профспілкова організація "Правозахисники країни", в якому просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ № 875 від 04.08.2023 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 330 о/с від 08.08.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області з 09.08.2023;
- стягнути з ГУНП в Сумській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.08.2023 по день прийняття рішення судом.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 875 від 04.08.2023 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 330 о/с від 08.08.2023 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.
Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з 09.08.2023.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код 40108777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 98 892, 60 (дев'яносто вісім тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 60 коп.
Головне управління Національної поліції в Сумські області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року по справі № 480/8864/23 скасувати, та прийняти постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що під час проходження служби ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, 05.07.2023 т.в.о. начальника Роменського РВП ГУ НП в Сумській області подано рапорт про те, що 04.07.2023 о 22 год. 00 хв. проведено збір особового складу сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП за сигналом «Учбова тривога», під час якого встановлено перебування позивача з ознаками алкогольного сп'яніння. (а.с. 97)
У зв'язку з отриманням вказаного рапорту, з метою з'ясування всіх обставин можливого порушення службової дисципліни, 06.07.2023 начальником ГУ НП в Сумській області прийнято наказ № 573 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с. 93).
За результатами службового розслідування, 04.08.2023 складено висновок, згідно з яким за порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» внаслідок недотримання обов'язку неухильно виконувати вимоги законів України та інших нормативно-правових актів; порушення частини 1 пункту 2 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, внаслідок не знання законів, інших нормативно-правових актів, що визначають повноваження поліції та посадові (функціональні) обов'язки, а також невиконання наказів керівництва; порушення підпункту 2.11 пункту 2 наказу ГУНП № 500 від 15.06.2023, у зв'язку з прибуттям на службу за сигналом «Навчальний збір» з ознаками алкогольного сп'яніння; недотримання вимог частини 1 статті 251 КУпАП при складанні 04.04.2023 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 117431 за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: зазначення невірної кваліфікації вчиненого адміністративного правопорушення; не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення від 06.02.2023 серії ВАВ № 865435 обґрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а саме: нормативно-правового акту, який містить вимоги до здійснення торгівлі пальним та встановлює певну заборону для здійснення торгівлі без державної реєстрації суб'єктом господарювання, що призвело до закриття судом проваджень; порушення вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 в частині ведення безперервної відеозйомки під час фіксування адміністративних правопорушень протягом липня 2023 року, дисциплінарною комісією запропоновано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції. (а.с. 136-145).
На підставі висновку службового розслідування, 04.08.2023 ГУ НП в Сумській області прийнято наказ № 875, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції, а наказом № 330 о/с від 08.08.2023, позивача звільнено з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області з 09.08.2023. (а.с. 30-32).
Позивач, вважаючи вищевказані накази Головного управління національної поліції в Сумській області про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади та звільнення з посади протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним наказів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" № 580-VІІІ від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VІІІ), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі Дисциплінарний статут).
Керуючись ч. 1 ст. 3 Закону №580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 (далі - Статут).
Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ст.1 Статуту).
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З наведених норм слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Відповідно до ст.11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 13 Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Статтями 14-19 Статуту, а також Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, яким затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (набув чинності 21.12.2018), унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Згідно частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Частинами третьою та четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, згідно пункту 1 розділу V “Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією” Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V “Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією” Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 7 розділу V “Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією” Порядку №893, збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктом 3 розділу VI Порядку №893 встановлено, що строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті 16 Дисциплінарного статуту).
Пунктом другим розділу VI Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку передбачено, що у разі коли за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних наказів, ГУ НП в Сумській області вказує на наявність підстав для застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, оскільки вчинення позивачем дисциплінарного проступку внаслідок винної протиправної поведінки, що зумовила порушення службової дисципліни, підтверджено матеріалами службового розслідування.
Як встановлено судовим розглядом, підставою для призначення службового розслідування слугував рапорт т.в.о. начальника Роменського РВП ГУ НП в Сумській області від 05.07.2023 щодо встановлення під час проведення збору особового складу за сигналом «Учбова тривога» перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.
Під час проведення службового розслідування, позивач 08.07.2023 надавав пояснення члену дисциплінарної комісії інспектору відділу службових розслідувань УГІ ГУ НП майору поліції ОСОБА_2 з приводу подій, які сталися 04.07.2023, що свідчить про реалізацію ним свого права на захист. (а.с. 115-116)
Судом встановлено, що зі змісту оскаржуваного наказу № 875 від 04.08.2023 вбачається, що дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції застосовано до ОСОБА_1 за декілька порушень, встановлених службовим розслідуванням.
Колегія суддів зазначає, що основною підставою для застосування згаданого дисциплінарного стягнення, ГУНП в Сумській області визначило прибуття позивача на службу 04.07.2023 о 22 год. 00 хв. за сигналом «Навчальний збір» з ознаками алкогольного сп'яніння. На підтвердження цієї обставини, відповідач надав суду відеозапис перевірки стану поліцейських Роменського РВП під час шикування за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» 6820, результат проведеного тесту ОСОБА_1 з показником 0,52 проміле (а.с. 99), акт про перебування на службі (роботі) в стані (з ознаками) алкогольного сп'яніння від 04.07.2023 (а.с. 102), пояснення заступника начальника Роменського РВП ОСОБА_3 (а.с. 112-113), заступника начальника з превентивної діяльності Роменського РВП ОСОБА_4 (а.с. 118), начальника сектору кадрового забезпечення Роменського РВП ОСОБА_5 (а.с. 119-120), які зазначили що позивач на шикуванні 04.07.2023 о 22 год. 00 хв. мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з ротової порожнини, мляву мову.
Разом з цим, з пояснень поліцейських Роменського РВП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 судом встановлено, що ОСОБА_1 під час шикування не мав ознак алкогольного сп'яніння, а з пояснень ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 убачається, що позивач взагалі не вживає алкогольних напоїв. (а.с. 128-149)
Судовим розглядом встановлено, що з пояснень ОСОБА_1 , наданих 04.07.2023 після перевірки стану за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» 6820 та під час службового розслідування 08.07.2023 вбачається, що позивач 04.07.2023 після добового чергування у складі екіпажу СРПП у період часу з 19 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. вживав лікарський засіб «Корвалол» у зв'язку з підвищенням артеріального тиску, про що повідомляв заступника начальника Роменського РВП ОСОБА_3 перед тестуванням газоаналізатором «Drager Alcotest» 6820. (а.с. 101, 115-116)
Також, колегія суддів зауважує, що за змістом пояснень поліцейських Роменського РВП (а.с. 128-149) тестування за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» 6820 проводилось без заміни мундштука, що є порушенням умов проведення вимірювань згідно з інструкцією (а.с. 45-50). Також суд враховує, що пропозиція ОСОБА_1 щодо проведення перевірки на стан сп'яніння у медичному закладі була проігнорована, а відповідно до висновку КНП Сумської обласної ради «Обласна клінічна спеціальна лікарня» (а.с. 39) станом на 02 год. 00 хв. 05.07.2023 ознак алкогольного сп'яніння у позивача не виявлено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доводи ГУ НП у Сумській області про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни внаслідок перебування на службі 04.07.2023 у стані алкогольного сп'яніння, не підтверджені достатніми доказами та є необґрунтованими, що свідчить про відсутність складу дисциплінарного проступку та, відповідно, про відсутність підстав для застосування дисциплінарного стягнення.
Щодо встановленого службовим розслідуванням недотримання ОСОБА_1 вимог частини 1 статті 251, статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення при складанні 04.04.2023 протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 117431 за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягає у зазначенні невірної кваліфікації вчиненого адміністративного правопорушення та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 06.02.2023 серії ВАВ № 865435, яке полягає у не зазначенні нормативно-правового акту, який містить вимоги до здійснення торгівлі пальним та встановлює певну заборону для здійснення торгівлі без державної реєстрації суб'єктом господарювання, що призвело до закриття проваджень, а також стосовно порушення вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 в частині ведення безперервної відеозйомки під час фіксування адміністративних правопорушень протягом липня 2023 року, судова колегія зазначає, що з урахуванням характеру проступку, обставини, за яких він був вчинений, попередньої поведінки позивача, застосування за цей дисциплінарний проступок такого стягнення як звільнення зі служби в поліції, не відповідає принципу пропорційності.
Колегія суддів наголошує, що застосування вказаного стягнення порушує справедливий баланс між тяжкістю проступку, негативними наслідками (про наявність яких, до речі, у висновку службового розслідування не зазначено) до яких цей проступок призвів чи міг призвести та суворістю покарання.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить висновку про невідповідність оскаржуваних наказів критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині їх скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На підставі цього, вимога позивача про поновлення інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 на посаді підлягає задоволенню.
У пункті 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58, зазначено, що днем звільнення вважається останній день роботи.
Отже день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах із роботодавцем.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що позивача слід поновити на посаді з наступного дня за днем звільнення, тобто з 09.08.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає 19 273, 00 грн., а середньоденна - 631, 90 грн. З огляду на те, що часом вимушеного прогулу позивача є період з 09.08.2023 по 15.01.2024, на переконання суду з відповідача підлягає стягненню середній заробіток в сумі 98 892, 60 грн. ((19 273, 00 грн. х 5 міс.) + (631, 90 грн. х 4 роб. дні))
Пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць, підлягають негайному виконанню.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Роменського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в сумі 19 273, 00 грн.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року по справі № 480/8864/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 по справі № 480/8864/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Повний текст постанови складено 16.04.2024 року