16 квітня 2024 р. Справа № 520/31348/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.11.23 по справі № 520/31348/23
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про встановлення відсутності компетенції, визнання дій протиправними,
Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- встановити відсутність компетенції Міністерства юстиції України призначати та проводити перевірку діяльності Полтавського відділення ННЦ ІСЕ на підставі Порядку проведення перевірок діяльності науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2019 №3475/5;
- визнати протиправними дії щодо проведення перевірки діяльності Полтавського відділення ННЦ ІСЕ, результати якої оформлені актом від 06.06.2023.
- встановити відсутність компетенції Міністерства юстиції України встановлювати дисциплінарні проступки керівника Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України шляхом видання доручень Міністра юстиції України;
- визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України від 11.11.2019 №3475/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України" з наступними змінами та доповненнями;
- визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України від 05.03.2021 № 870/5 "Про затвердження Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України";
- визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України від 15.06.2021 № 1204/к "Про організацію роботи з персоналом науково-дослідних установ судових експертиз".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 клопотання представника відповідача задоволено частково.
Адміністративну справу №520/31348/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про встановлення відсутності компетенції, визнання дій протиправними - передано за підсудністю на розгляд Київському окружному адміністративному суду.
В іншій частині клопотання відповідача про передачу справи до іншого суду залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 06.11.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції помилково здійснено об'єднання адміністративної справи №520/31349/23 до відкриття провадження зі справою №520/31348/23. З ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №520/31348/23 вбачається, що заява ОСОБА_1 подана до Харківського окружного адміністративного суду з дотриманням правил предметної та територіальної підсудності, а позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення відсутності компетенції Міністерства юстиції України, визнання протиправними дії щодо проведення перевірки діяльності Полтавського відділення ННЦ ІСЕ , результати якої оформлені актом від 06.06.2023 підсудні Харківському окружному адміністративному суду. Відтак постановлення судом першої інстанції ухвали від 06.11.2023 про об'єднання справ №520/31348/23 та №520/31349/23 в одне провадження з присвоєнням об'єднаній справі номеру 520/31348/23 в силу ч. 3 ст. 30 КАС України не є підставою для зміни підсудності даної справи, провадження у якій відкрито судом 06.11.2023 з додержанням правил підсудності.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що ч. 1 ст. 27 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Предметом спірних правовідносин у справі №520/31349/23 є нормативно-правові акти Мін'юсту. А тому, враховуючи норми статті 27 КАС України, Мін'юст вважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали від 06.11.2023 дійшов вірного висновку, що справа №520/31348/23 має вирішуватись адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, тобто Київським окружним адміністративним судом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про передачу матеріалів справи до Київського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана позовна заява за правилами територіальної підсудності не підсудна Харківському окружному адміністративному суду та повинна вирішуватись Київським окружним адміністративним судом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про передачу справи до Київського окружного адміністративного суду, з наступних підстав.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За приписами статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Поняття "підсудність" розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України та визначається останнім, як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані приписами статей 25-30 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що позивач в межах даної справи оскаржує серед іншого: "визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України від 11.11.2019 №3475/5 "Про затвердження Порядку проведення перевірок діяльності науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України" з наступними змінами та доповненнями; визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України від 05.03.2021 № 870/5 "Про затвердження Інструкції з діловодства в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України"; визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України від 15.06.2021 № 1204/к "Про організацію роботи з персоналом науково-дослідних установ судових експертиз".
За приписами ч. 1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
За таких умов виключна територіальна підсудність формує правило за яким оскарження окремих категорій адміністративних справ здійснюється спеціально визначеним адміністративним судом, та унеможливлює вибір позивачем іншого суду для розгляду і вирішення адміністративних справ визначених адміністративним процесуальним законом, зокрема за правилами ч.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, справа, у порядку виключної підсудності, має вирішуватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 № 2825-IX (набрав чинності 15.12.2022) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві. Згідно з пунктом 2 розділу II вказаного Закону до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
А тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вирішення даного спору має здійснюватись Київським окружним адміністративним судом, відтак клопотання представника відповідача є таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно до частини восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передачу справи за підсудністю на розгляд Київському окружному адміністративному суду.
Стосовно посилань апелянта на ч. 3 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не дозволяє суду передавати до іншого суду справу, провадження в якій відкрито з дотриманням правил підсудності, колегія суддів вказані вважає помилковими, оскільки дана стаття регулює питання недопустимості спорів про підсудність, відповідно роз'яснює питання обов'язковості відкриття провадженняу справі, яка надіслана за підсутністю в інший суд.
Тоді як в даній справі судом першої інстанції відкрито провадження, після чого встановолено її не підсудність Харківському окружному адміністративному суду. Тобто, в рамках розгляду даного спору відсутній спір між адміністративними судами щодо підсудності, оскільки вказана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду вперше, а не надіслана за підсудністю.
Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на порушення вимог об'єднання справ є безпідставними в даному випадку, оскільки вказане питання не є предметом оскарження. Між тим, справу №520/31349/23 об'єднано в одне провадження до справи №520/31348/23, оскільки у даній справі відкрито провадження раніше, що узгоджується із вимогами ч. 8 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, переглянувши ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті останньої, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 по справі № 520/31348/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова