16 квітня 2024 р. Справа № 520/25252/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.11.23 по справі № 520/25252/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0/22842/2420 від 27.07.2023 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вважає застосування штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням №0/22842/2420 від 27.07.2023 неправомірним у зв'язку з порушенням процедури проведення перевірки та норм матеріального права. Позивач зазначає про відсутність вини в поданні податкових декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 1 та 2 квартал 2022 рік із затримкою, оскільки їх несвоєчасне подання відбулось за форс-мажорних обставин, пов'язаних з воєнним станом в Україні та подіями на території Харкова та Харківської області. Подання декларацій відбулось відразу після фактичної можливості.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції ігнорує пряму норму, яка регулює проведення контролюючим органом камеральну перевірку, а саме п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України, оскільки граничним строком проведення камеральної перевірки з урахуванням подання позивачем декларацій пізніше граничного строку, є 02.03.2023.
Стосовно настання форс-мажорних обставин апелянт зазначив, що в матеріалах справи міститься низка доказів в підтвердженя даних обставин.
Позивач зазначив, що адміністративні суди в місті Харкові в той період працювали у віддаленому режимі та з повсякденними тривогами, зазначене відбражено на офіційних сторінках судів міста Харків, як і не працювала податкова служба на прийом громадян.
Суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням положень абз. 3 п. 69.1 Підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону 2260-ІX) строки для подання звітность за І квартал 2022 року, закінчилися 20.07.2022, для подання звітності за ІІ квартал 2022, строк подачі декларації сплинув 09.08.2022.
Активні бої за Харків та околиці тривали з 24 лютого 2022 року по 11 вересня 2022 року.
Далі зберігались щоденні обстріли та події пошкодження інфраструктури міста Харкова, Харківської області у 2022 році - на початку 2023 року.
Отже, позивач, зазначає, що її вини у поданні декларацій з затримкою немає, а зазначене сталось за форс-мажорними обставинами, пов'язаними з воєнним станом в Україні, бойовими подіями на території Харкова та Харківської області, вимушеним переміщенням. Військові події не залежать від позивача, отже вони є непереборною силою. На сьогодні форс-мажорні обставини продовжують діяти з огляду на воєнний стан, відтак форс-мажорні обставини перестануть діяти після скасування воєнного стану.
Також апелянт зазначила, що положення Порядку №225 не можуть встановлювати нові строки або змінювати суть положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки є підзаконним нормативним актом.
Абзаци 1, 3, 5 підпункту 69.1, містять наступні приписи: "...у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів... подання звітності...платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні."
Правозастосування цієї норми залежить від можливості або неможливості конкретного платника податків подати декларацію.
Податковий кодекс України встановлює строки "...протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні", а посилання на дію Порядку № 225 є недоречним, оскільки він не вказує коли повинна бути подана заява про неможливість виконання платником податків податкового обов'язку поза межами строків поданная декларацій.
Враховуючи дію Порядку №225 на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, то така заява про неможливості виконання платником податків податкового обов'язку поза межами строків подання декларацій може бути додана в останній день дії воєнного стану.
Позивач, зазначає, що подала звітність як тільки у неї з'явилась така фізична можливість а саме користуватись комп'ютером.
Щодо посилання суду на дефект форми податкового повідомлення-рішення контролюючого органу та висновок про те, що недоліки не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення, позивач зазначає, що в повідомлені-рішенні від 27.07.2023 №0/22842/2420 на суму 680,00 грн посилання на акт від 27.07.2013 є дефектом змісту.
Враховуючи імперативный характер всіх норм Податкового кодексу України дефект форми та дефект змісту є самостійною достатньою підставою для задоволення позову.
Відповідач подав відзив, в якому зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової(-их) декларацій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з несвоєчасності подання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця, встановлено порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу, пункту 294.1 статті 294, пункту 296.3 статті 296 розділу XIV Кодексу, а саме несвоєчасне подання податкової(-их) декларації(-ій) платника єдиного податку фізичної особи підприємця за І квартал 2022 року (граничний термін подання 20.07.2022, фактично подана 31.01.2023 року), ІІ квартал 2022 року (граничний термін подання 09.08.2022, фактично подана 31.01.2023 року.
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України законодавцем неодноразово вносилися зміни до ПК України, в тому числі щодо подання податкової звітності.
Відповідно до п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 № 2118-ІХ) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Підпунктом 69.9 п. 69 Підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України (в особи підприємця, встановлено порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу, пункту 294.1 статті 294, пункту 296.3 статті 296 розділу XIV Кодексу, а саме несвоєчасне подання податкової(-их) декларації(-ій) платника єдиного податку фізичної особи підприємця за І квартал 2022 року (граничний термін подання 20.07.2022, фактично подана 31.01.2023 року), ІІ квартал 2022 року (граничний термін подання 09.08.2022, фактично подана 31.01.2023 року.
Вказана редакція пунктів 69.1 та 69.9 діяла до 26.05.2022 включно.
Протягом вказаного періоду строки подання податкової звітності були зупинені.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 розділу ІІ Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідач зазначає, що від ОСОБА_1 заяви щодо відсутності можливості виконання податкових обов'язків та будь-яких підтверджуючих документів не надходило.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у спірних періодах була платником єдиного податку ІІІ групи.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено камеральну перевірку податкових декларацій позивача як платника єдиного податку фізичної особи - підприємця, поданих за І квартал 2022 року, ІІ квартал 2022 року.
Результати перевірки оформлені актом №16688/20-40-24-20-06 від 30.05.2023, яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу, пункту 294.1 статті 294, пункту 296.3 статті 296 розділу ХІV Кодексу, а саме: несвоєчасне подання податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за І квартал 2022 (граничний термін подання - 20.07.2022, фактично подана - 31.01.2023), ІI квартал 2022 (граничний термін подання - 09.08.2022, фактично подана - 31.01.2023).
Позивач вказаний акт перевірки отримав 01.07.2023. Не погодившись із висновками контролюючого органу викладеними в акті, позивач подала заперечення.
За результатами розгляду заперечення ФОП ОСОБА_1 щодо непогодження з висновком до акту камеральної перевірки від 30.05.2023 №16688/20-40-24-20-06, прийнято рішення висновки акту в частині порушень термінів подання податкових декларацій за I, II квартали 2022 року, залишено без змін.
На підставі акту №16688/20-40-24-20-06 від 30.05.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2023 №0/22842/2420, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 680,00 гривень.
Вказане рішення на виконання вимог ст. 42 ПК України направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на податкову адресу позивача, отримане останньою 28.07.2023, що підтверджується матеріалами справи.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернулась до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з підстав його необгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 291-295 Податкового кодексу України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Відповідно до ч. 2 п. 294.3 ст. 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Згідно п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
За приписами п.п.49.18.2. п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Позивач є платником єдиного податку ІІІ групи, відтак згідно з вимогами Податкового кодексу України подає декларацію за квартал - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Таким чином, за загальними нормами Податкового кодексу України строк подання декларації платника єдиного податку ІІІ групи за І квартал 2022 року спливає 10 травня 2022, за ІІ квартал 2022 року - 9 серпня 2022 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який триває.
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України законодавцем неодноразово вносилися зміни до ПК України, в тому числі щодо подання податкової звітності.
Відповідно до п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 №2118-IX) установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Підпунктом 69.9 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 03.03.2022 №2118-IX) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вказана редакція пунктів 69.1 та 69.9 діяла до 26.05.2022 включно.
Протягом вказаного періоду строки подання податкової звітності були зупинені.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX внесено зміни у вказані пункти, та викладено їх в новій редакції, яка набрала чинності 27.05.2022.
Відповідно до абз. 1 п. 69.1 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону 2260-IX) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Крім того, додано абз. 3, 5, відповідно до яких платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.
Відповідно до п. 69.9 п. 69 Податкового кодексу України (в редакції Закону 2260-IX) для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".
Таким чином, з набранням чинності 27.05.2022 Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" від 12.05.2022 №2260-IX -- відновилася дія норм, які встановлюють строки подання податкової звітності.
Вказані строки, з урахуванням положень абз. 3 п. 69.1 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону 2260-IX) для подання звітності за І квартал 2022 року, закінчилися 20.07.2022.
Відповідно, для подання звітності за ІІ квартал 2022 року, строк подачі декларації встановлювався на загальних підставах та сплинув 09.08.2022.
Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 06 лютого 2024 року по справі №160/10740/23.
29 липня 2022 року наказом Міністерства фінансів України №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку №225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022, заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 (в подальшому Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 225, платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 1 Порядку №225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Вказані норми Порядку №225 набрали чинності з 06.09.2022 та фактично надали можливість платникам податків підтвердити неможливість виконання податкового обов'язку на період воєнного стану до його припинення, в тому числі за попередні періоди та застосування після 27.05.2022 року положень п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України з метою подальшого уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання таких обов'язків у випадках, коли неможливість їх виконання підтверджена платником податків у встановленому законодавством порядку.
Дійсно, вказаний Порядок набрав чинності після закінчення строків на подання декларацій позивачем.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем спірні декларації подані 31.01.2023, тобто вже під час дії вказаного Порядку.
В той же час, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що після набрання чинності Порядком №225 правом подання заяви про неможливість виконання податкових обов'язків позивач не скористалась, з огляду на що станом на день винесення спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства остання не вважалась особою, яка має можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Між тим, позивач в апеляційній скарзі посилається на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання нею податкового обов'язку щодо своєчасного подання податкових декларацій за І, ІІ квартали 2022 року, через перебування міста Харкова у зоні бойовий дій та її проживання у Салтівському районі, який є найбільш постраждалим від обстрілів російських військових.
Так, зокрема, п.п. 6,7 абз. 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225, серед обставин, які можуть бути покладені в основу заяви платника податків про неможливість виконання податкових обов'язків зазначені такі: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації; інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
З урахуванням вказаного та системного аналізу зазначених норм податкового законодавства, вказані позивачем обставини могли бути предметом оцінки саме в процедурі розгляду заяви про неможливість виконання податкових обов'язків згідно з Порядком № 225, яка позивачем до контролюючого органу не подана. Саме вказана процедура є спеціальною для платників податків відповідно до норм Податкового кодексу України, в межах якої має бути підтверджено наявність форс-мажорних обставин щодо конкретної особи.
Стосовно посилань позивача на повідомлення, розміщене на офіційному сайті ТПП України, а саме: "Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов'язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується".
У офіційному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року за №2024/02.0- 7.1 зазначено: "Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням / обов'язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)".
Колегія суддів зазначає, що форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме даного платника податків виконати відповідний обов'язок.
Так, Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі № 910/6234/22 з приводу належності підтвердження факту настання форс-мажорних обставин листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, зазначив наступне: "Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК, ч.2 ст.218 Господарського кодексу та ст.14-1 Закону "Про ТПП в Україні").
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
З огляду на це, помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що факт настання форс-мажору підтверджений листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, посилання позивача на вказаний лист ТПП України не доводить підстав заявленого позову.
Позивач в апеляційній скарзі також посилається на те, що суд першої інстанції ігнорує пряму норму Податкового кодексу України, що регулює граничні строки проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п. 76.1 та 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Отже, дійсно, граничним строком проведення камеральної перевірки з урахуванням подання позивачем декларацій пізніше граничного строку, а саме 31.01.2023, є 02.03.2023, відтак камеральну перевірку проведено відповідачем пізніше строку, встановленого Податковим кодексом України.
Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 дійшла висновку, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Факт вчинення позивачем порушення підтверджено в ході розгляду справи, не спростовано останньою та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Порушення строків проведення камеральної перевірки відповідачем жодним чином не вплинуло на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення, а відтак вказані доводи не доводять підстав заявленого позову та не можуть бути самостійною підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Щодо посилань позивача на невірне зазначення реквізитів акту в спірному податковому повідомленні-рішенні, колегія суддів зазначає наступне.
До матеріалів справи обома сторонами надані копії акту камеральної перевірки № 16688/20-40-24-20-06 від 30.05.2023.
В той же час, зі спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно винесене на підставі акту камеральної перевірки від 16688/20-40-24-20-06 від 26.07.2023.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.04.2019 у справі № 820/212/16, окремі дефекти форми податкового повідомлення-рішення контролюючого органу не є безумовною підставою його скасування.
Недоліки оформлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можуть бути самостійною підставою для визнання протиправним такого рішення. При розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Відтак, вказаний недолік не є підставою для скасування спірного рішення, з огляду на доведеність обставин вчиненого порушення та змісту та реквізитів наданих сторонами копій акту камеральної перевірки.
З огляду на вище викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що податковим органом доведено обґрунтованість висновків камеральної перевірки та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, натомість доводи позивача не знайшли обґрунтованого підтвердження, а тому позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 по справі № 520/25252/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова