11 квітня 2024 р.Справа № 480/3307/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2024, головуючий суддя І інстанції: А.І. Сидорук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/3307/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії по інвалідності інваліду 2 групи внаслідок війни із 01.01.2018: з 01.01.2018 по 31.12.2019 підвищення пенсії по інвалідності на 100 % від суми 5222,80 грн; з 01.07.2021 щодо відмови виплачувати підвищення пенсії на 5222,80 грн; з 05.03.2019 по не проведення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності із суми грошового забезпечення 17103,85 грн на підставі довідки від 22.10.2020;
- стягнути з відповідача матеріальну шкоду за період з 01.01.2018 по 28.02.2021 в розмірі 624624,55 грн з урахуванням проведених виплат пенсії за зазначений період;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності як інваліду 2 групи внаслідок війни із 01.03.2022 на підставі вимог Закону № 2262-ХІІ, довідки від 22.12.2020 про грошове забезпечення із суми 17103,85 грн та підвищення пенсії по інвалідності із 01.03.2022 на 5222,80 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/47496/3244 від 22.12.2020 про розмір грошового забезпечення для перерахунку (нарахування) пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - ОСОБА_1 , відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/47496/3244 від 22.12.2020 про розмір грошового забезпечення для перерахунку (нарахування) пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - ОСОБА_1 , з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - ОСОБА_1 , з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2019, з урахуванням фактично виплачених сум та висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 - залишено без змін.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 набрало законної сили 06.04.2023 року.
За заявою ОСОБА_1 від 01.09.2023 року Сумським окружним адміністративним судом 03.09.2024 року видано два виконавчих листа.
01.01.2024 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/3307/22 від 06.12.2022 в частині зобов'язання відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки від 22.12.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, шляхом стягнення з відповідача перерахованих коштів з 01.11.2021 до 31.07.2023 в сумі 407859,87 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що 23.10.2023 головним державним виконавцем Колосом Р.В. відкрито виконавче провадження № 73125072 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 480/3307/22, виданого 06.09.2023 Сумським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.12.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
Листом ГУПФУ в Сумській області повідомило державного виконавця, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , сума перерахованих коштів за період з 01.01.2018 по 30.06.2023 нарахована до виплати та становить 407859,67 грн, проте, відповідна виплата не проведена, рішення суду не виконано.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 здійснено нарахування пенсії, а виплата перерахованих коштів буде виплачена у разі їх надходження з Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду і не можливо виконати рішення суду без участі боржника, у державного виконавця виникає необхідність у зверненні до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 480/3307/22 у задоволенні заяви державного виконавця ОСОБА_3 від 01.01.2024 про зміну способу і порядку виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/3307/22 від 06.12.2022 відмовлено.
ОСОБА_1 не погодився із вказаною ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 480/3307/22 про відмову у задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що задоволення заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду є єдиною підставою для отримання позивачем заборгованості у повному обсязі, а виконання рішення у такий спосіб буде спонукати виконавчу владу виділити додаткові кошти для виплати поточних платежів.
Вважає, що вимога про зобов'язання виплатити кошти і стягнення коштів є способами захисту одного і того ж порушеного права, а зміна способу захисту порушеного права на стадії виконання рішення суду не доводить вихід за межі позовних вимог у такому обсязі, котрий дозволено робити суду відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України.
ГУ ПФУ в Сумській області не скористалось правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/47496/3244 від 22.12.2020 про розмір грошового забезпечення для перерахунку (нарахування) пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 11/47496/3244 від 22.12.2020 про розмір грошового забезпечення для перерахунку (нарахування) пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - ОСОБА_1 , з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, у період з 01.01.2018 по 31.12.2019, з урахуванням фактично виплачених сум та висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, набрало законної сили 06.04.2023.
03.09.2023 видано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.12.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
23.10.2023 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 73125072 з виконання виконавчого листа № 480/3307/22 та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.
Листом від 02.11.2023 № 06.1-16/73124849/7 ГУПФУ в Сумській області повідомило, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 20930 грн. Сума перерахованих коштів за період з 01.01.2018 по 30.06.2023 нарахована до виплати та становить 407859,67 грн. Виплата нарахованих коштів буде забезпечена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, таким чином рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі №480/3307/22 виконано в межах покладених зобов'язань (т.2 а.с.15).
28.11.2023 головним державним виконавцем Колосом Р.В. винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн та встановлено новий строк виконання рішення - зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (т. 2 а.с. 14).
29.12.2023 головним державним виконавцем Колосом Р.В. винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн та встановлено новий строк виконання рішення - зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попережено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (т. 2 а.с. 13).
Отже, боржником судове рішення не виконане у повному обсязі.
Означені обставини стали приводом для звернення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Колоса Р.В. до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення (в порядку ст. 378 КАСУ).
Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми пенсії, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також доводам заяви головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.01.2023 про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону України 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закон №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
Отже, для застосування правил цієї норми повинні бути наявні обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України колегія суддів робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Судом апеляційної інстанції з наявного в матеріалах справи листа ГУ ПФУ в Сумській області від 02.12.2023 (т.2 а.с. 15) встановлено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022, яке набрало законної сили 06.01.2023, Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 нараховано суму для виплати.
Також повідомлено, що виплата нарахованих коштів буде забезпечена у разі їх надходження до головного управління на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
Колегія суддів зазначає, що фактично, відповідач у справі, який є боржником, не відмовляється виплачувати ОСОБА_1 суму перерахованої пенсії відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022, яке набрало законної сили 06.01.2023, а лише вказує на те, що така виплата буде забезпечена у разі надходження їх з Пенсійного фонду України.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що головним державним виконавцем не наведено конкретних обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення у справі № 480/3307/22, враховуючи, що боржник - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не відмовляється виконувати рішення, на виконання рішення суду визначило суму заборгованості по пенсії у розмірі 407859,87 грн.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 480/3307/22 має зобов'язальний характер, однак судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по пенсії позивачу.
Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по пенсії судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 480/3307/22 із зобов'язання здійснити виплату заборгованості по пенсії на стягнення конкретної суми цієї заборгованості суд фактично змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішить питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.
Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Таким чином, оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом першої інстанції при ухваленні рішення від 06.12.2022 обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, колегія суддів дійшла висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив державний виконавець, адже останні фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 480/3307/22.
При цьому колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, може поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 у справі № 480/3307/22 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, суд вважає необгунтованими аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі № 480/3307/22.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірних відносинах йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду у такому випадку не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що встановлені у даній справі обставини не вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого ст. 378 КАС України.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви державного виконавця Колоса Р.В. про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що вимога про зобов'язання виплатити кошти і стягнення цих коштів є способами захисту одного і того ж права, а зміна способу захисту порушеного права на стадії виконання рішення не є виходом за межі позову - є необгрунтованими, не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються апеляційним судом.
Водночас, враховуючи доводи апелянта про те, що єдиною підставою для отримання ним заборгованості у повному обсязі є зміна способу та порядку виконання рішення суду, колегія суддів наголошує, що за приписами ч. 1 ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України, незалежно від обраного судом способу захисту порушеного права позивача (зобов'язання вчинити дії чи стягнення з нього коштів).
Тобто, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 по справі № 480/3307/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Курило
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц
Повний текст постанови складено 16.04.2024 року