Справа № 420/10910/24
15 квітня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову виконуючого обов'язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслана Ковальського в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Білгород-Дністровської районної військової адміністрації до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, за участю третьої особи Фонду державного майна України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання привести захисну споруду цивільного захисту в належний стан, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява виконуючого обов'язки керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Руслана Ковальського в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Білгород-Дністровської районної військової адміністрації до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства, за участю третьої особи Фонду державного майна України, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (код ЄДРПОУ 01432144) у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди цивільного захисту №56589, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Молодіжна, 1 “б”, до використання за призначенням та зобов'язати Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство (код ЄДРПОУ 01432144) вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 56589, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Молодіжна, 1б, з метою використання її за призначенням у відповідності до “Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту”, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 року по справі №260/4199/22 за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області до Комунального некомерційне підприємство “Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжгірської селищної ради, про зобов'язання вчинити певні дії, передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У цій справі позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №25812, що знаходиться за адресою вул. Возз'єднання, 4 смт Міжгір'я, Хустського району Закарпатської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до “Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту” затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.
Судами попередніх інстанцій позовну заяву керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області - повернуто позивачеві на підставі п.7 ч.4 ст.169 КАС України.
Верховний Суд зазначив, що спірним питання у цій справі є наявність або відсутність у керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області права звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області із позовом до Комунального некомерційного підприємства про зобов'язання вчинити дії, зокрема шляхом приведення у стан готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням.
За доводами касаційної скарги при вирішенні спірних правовідносин підлягає врахуванню висновок Великої Палати щодо застосування у подібних правовідносинах ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII (далі Закон №1697-VII) та частин четвертої та п'ятої статті 53 КАС України, викладений у постанові від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, згідно із яким у цьому випадку спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом №1697-VII повноважень щодо захисту інтересів держави.
Поруч із цим, за сформованою Верховним Судом позицією, яка стосується правової проблеми застосування ст.23 Закону №1697-VІІ у справах, де прокурор діє в інтересах держави в особі органу, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень (постанови від 18.10.2019 у справі №320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 у справі №804/4728/18, від 30.07.2019 у справі №0440/6927/18, від 26.02.2020 у справі №804/4458/18, від 27.04.2020 у справі №826/10807/16, від 20.05.2020 у справі №580/17/20, від 20.01.2021 у справі №0440/6990/18).
Водночас, законодавством передбачено право ДСНС, як суб'єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (п.48 ст.17-1, ст.68 Кодексу цивільного захисту України).
Враховуючи наявну різну судову практику, що сформувалася серед різних судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час застосування ст.53 КАС України та ст.23 Закону №1697-VII, колегія суддів у справі №260/4199/22 дійшла висновку, що у різних справах Верховний Суд дійшов протилежних за змістом висновків щодо можливості/неможливості звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.
У зв'язку з цим, з метою формування єдиної правозастосовної практики колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №260/4199/22 на розгляд Об'єднаної палати.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Таким чином, формування відповідних правових позицій Верховного Суду у справі №260/4199/22 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, тому суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №260/4199/22.
Керуючись ст.ст. 236, 243, 248, 291 КАС України, суд, -
Зупинити провадження у справі №420/10910/24 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду по справі №260/4199/22.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.