Справа № 420/3254/24
15 квітня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській область здійснити ОСОБА_1 з 04.01.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням (попереднього перерахунку) пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 14.05.2014 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач 04.01.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, у якій просив перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 рр., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр.
За результатами розгляду поданого звернення, Відповідач листом від 17.01.2024 у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Позивач посилається на п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФ України від 18.05.2018 р. № 10-1, та зазначає, що при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону №1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії. Отже, законодавцем чітко передбачено в частині четвертій статті 42 ЗУ №1058, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.
За таких обставин, враховуючи, що позивач продовжував працювати після призначення йому пенсії та згідно положень ст. 42 ЗУ №1058 відпрацював 2 роки внаслідок чого Відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, на переконання позивача, у нього наявне право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
На думку позивача, відповідач помилкового тлумачить ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше…». Однак, таких обмежень не містить, як ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так і в цілому Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Натомість, стаття 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був, як під час призначення, так і під час попереднього перерахунку пенсії.
Ухвалою судді від 05.02.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
14.02.2024 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно якого відповідач не визнає позов, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до заяви від 01.09.2010 було призначено пенсію Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Пенсію обчислено при страховому стажі 48 років 9 місяців, (враховано по 31.07.2022), середньомісячній заробітній платі 6524,15 грн (коефіцієнт заробітку 1,05461 х 6186,32 грн, середня заробітна плата за 2014-2016 роки проіндексована), визначеній за період з 01.07.2000 по 30.04.2016 згідно даних персоніфікованого обліку та її розмір з 01.08.2022 становив 3612,32 грн, де розмір пенсії за віком - 3180,52 грн, доплата за 18 років понаднормативного стажу - 193,32 грн; підвищення відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону № 1058-IV -238,54 грн.
05.01.2024 від Позивача на адресу Головного управління за вх. № 521/С-1500-24 надійшла заява, в якій вона просила перерахувати пенсію за віком із врахуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. За наслідками розгляду звернення, Позивачу 17.01.2024 за вих. № 2151-521/С-02/8- 1500/23 було надано відповідь про відмову у здійсненні відповідного перерахунку.
З доводами викладеними Позивачем у позовній заяві Головне управління не погоджується та зазначає, що ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х(Ск: К), де : Зп-заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск-сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1+ Кз 2 +Кз 3... + Кз n); К-страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідач зазначає, що органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку.
Відповідно до п. 4-3 прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Головним управлінням під час перерахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 проіндексованого з 01.03.2019 на 1,17, з 01.05.2020 на 1,11 та з 01.03.2023 на 1,197, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV.
Отже, для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, на думку відповідача, законних підстав немає.
Головне управління також заперечує щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з Головного управління суми сплаченого судового збору, у розмірі 1168,00 грн, адже це призведе до нецільового використання бюджетних коштів.
Інші заяви по суті та клопотання до суду не надходили.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 з 14.05.2014 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як працюючий пенсіонер (а.с. 16 зворот, 17).
Враховуючи положення п. 4.3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, з 1 жовтня 2017 року розмір пенсії за віком Позивача обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки (а.с. 19).
26.02.2023 року пенсію позивача перераховано з 01.03.2023 р. з урахуванням індексації заробітку (масовий перерахунок) та розмір пенсії ОСОБА_1 з надбавками обчислений при страхову стажі 48 років 9 місяців 7 днів склав 4285,94 грн. (розмір пенсії за віком 3807,09 грн. (7609,42 * 0,48750), доплата за понаднормовий стаж (за 18 років) - 193,32 грн., підвищення 7,5 % - 285,53 грн.) (а.с. 16 зворот).
04.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо перерахунку її пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки з урахуванням виплачених сум (а.с. 15-16).
Листом від 17.01.2024 року № 2151-521/С-02/8-1500/24 відповідач повідомив про відсутність підстав проведення такого перерахунку пенсії з посиланням на ч. 4 ст. 42 та ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 15).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частинами 1, 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно ч. 2 ст. 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058 у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 р. № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Як встановлено судом, у 2014 році позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ч.1 ст.26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як працюючому пенсіонеру. Розмір пенсії встановлено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки.
У лютому 2023 року пенсію позивача перераховано з 01.03.2023 р. з урахуванням індексації заробітку (масовий перерахунок) та її розмір збільшився.
Крім того, оскільки після призначення пенсії позивач продовжив працювати, тож при наявності не менш як 24 місяці додаткового страхового стажу, ГУ ПФУ в Одеській області 26.02.2023 р. без додаткового звернення ОСОБА_1 проведено відповідний перерахунок її пенсії: пенсію обчислено при страховому стажі 48 років 9 місяців 7 днів середньомісячній заробітній платі 7809,42 грн. (середня заробітна плата за 2014-2016 роки проіндексована).
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази призначення (переведення) позивача на інші види пенсії.
У позовній заяві позивач зазначає, що як працюючий пенсіонер він набув право перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-20211 роки.
Суд не погоджується з такими твердженнями позивача та зазначає наступне.
За нормами ст.42 Закону № 1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
До того ж, Законом № 1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на норми п. 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФ України від 18.05.2018 р. № 10-1 як на підставу здійснення їй перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020, 2021 роки, адже суть перерахунку відповідно до Порядку полягає саме в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст.42 Закону № 1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи строки розгляду даної справи, визначені ст.258 КАС України, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Радчука А.А. у період з 04.04.2024 року по 07.04.2024 року включно у відрядженні та у період з 08.04.2024 року по 12.04.2024 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено 15 квітня 2024 року (перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.