16 квітня 2024 р. № 400/11886/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень № 143050004365 від 03.08.2023, № 143050004365 від 28.08.2023, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-3) в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, просить:
« 1. Визнати протиправним та скасувати:
Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 143050004365 від 03.08.2023 ;
Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 143050004365 від 28.08.2023 ;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ) для обчислення пенсії період навчання з 02.02.1981 по 14.05.1981, та період роботи з 22.03.1992р. по 25.01.2001р. в ЗАСТ «Любоіванівське» (правонаступник КСГП «Вільна Україна»).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ) від 21.08.2023 про призначення/перерахунок пенсії за віком, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду по даній справі.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Вінницькій області пропорційно до заявлених вимог за рахунок бюджетних асигнувань на користь мене - ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп».
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішеннями відповідача-1, відповідача-2 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з недостатністю страхового стажу.
Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на те, що позивачу не вистачає страхового стажу для призначення пенсії за віком. Загальний страховий стаж становить 24 років 4 місяці за необхідних 30 років. При цьому, до страхового стажу не було зараховано період навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981 та період роботи з 22.03.1992 до 25.01.2001. Період навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981 не було зараховано до страхового стажу позивача, оскільки у свідоцтві № НОМЕР_2 , наданому позивачем на підтвердження факту навчання, відсутня інформація щодо присвоєння кваліфікації. Щодо періоду з 22.03.1992 до 25.01.2001 відповідач-1 вказує, що запис про звільнення позивача з 25.01.2001 містить виправлення у графі 4, яке здійснене у спосіб, що суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим у відповідача-1 були відсутні підстави для врахування такого запису при обчисленні страхового стажу позивача.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що страховий стаж позивача становить 28 років 04 місяці 07 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981 згідно із свідоцтвом № 185275, оскільки відсутній запис про присвоєння кваліфікації.
Відповідач-3 у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на статтю 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі - Закон № 103/98-ВР). Відповідач-3 вказує, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти. Згідно із статтею 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я. Відповідно до статей 13, 15, 16 Закону № 103/98-ВР, ступеневість професійної (професійно-технічної) освіти громадян визначається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти відповідними рівнями кваліфікації і складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем. Кожний ступінь навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками. Випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії). Особі, яка опанувала курс професійного (професійно-технічного) навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Ураховуючи вищенаведені норми, відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу Позивача періоду навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981 згідно із свідоцтвом № 185275 від 16.05.1981, оскільки відсутні відомості про присвоєння кваліфікації.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
27.07.2023 позивач у віці 60 років звернувся до відповідача-3 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
До заяви про призначення пенсії, серед іншого, були додані:
- трудова книжка колгоспника № НОМЕР_3 , в якій містяться записи про роботу в КСГП «Вільна Україна» (ЗАСТ «Любоіванівське») з 22.03.1992 до 25.01.2001. У номері та даті наказу про звільнення з ЗАСТ «Любоіванівське» наявні виправлення;
- архівна довідка про реорганізацію КСГП «Вільна Україна» в ЗАСТ «Любоіванівське»;
- свідоцтво від 16.05.1981 серії НОМЕР_4 автомобільної школи «ДОССАФ» про те, що позивач з 02.02.1981 до 14.05.1981 навчався за програмою підготовки водія транспортних засобів, видане посвідчення серії НОМЕР_5 .
За принципом екстериторіальності заяву розглянув відповідач-1.
Рішенням від 03.08.2023 № 143050004365 відповідач-1 відмовив позивачу в призначенні пенсії.
Рішення від 28.08.2023 № 143050004365 мотивоване недостатністю у позивача страхового стажу, зокрема наявністю 24 років 4 місяці за необхідних 30 років. До страхового стажу не було зараховано період навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981, оскільки у свідоцтві № 185275, наданому позивачем на підтвердження факту навчання, відсутня інформація щодо присвоєння кваліфікації, та період роботи з 22.03.1992 до 25.01.2001, та період роботи з 22.03.1992 до 25.01.2001, ураховуючи наявність виправлення у даті наказу про звільнення та дата звільнення дописана.
21.08.2023 позивач повторно звернувся до відповідача-3 із заявою про призначення пенсії віком.
До заяви, серед іншого, було додане свідоцтво від 16.05.1981 серії НОМЕР_4 автомобільної школи «ДОССАФ» про те, що позивач з 02.02.1981 до 14.05.1981 навчався за програмою підготовки водія транспортних засобів, видане посвідчення серії НОМЕР_5 .
Заява була розглянута відповідачем-2.
Рішенням від 28.08.2023 № 143050004365 відповідач-2 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком.
Рішення від 03.08.2023 № 143050004365 мотивоване недостатністю у позивача страхового стажу, зокрема наявністю 28 років 4 місяців 7 днів за необхідних 30 років. До страхового стажу не було зараховано період навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981, оскільки у свідоцтві № 185275, наданому позивачем на підтвердження факту навчання, відсутня інформація щодо присвоєння кваліфікації.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до статті 56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 викладений правовий висновок, відповідно до якого формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає формальною неточністю наявність неправильно застережених виправлень у номері наказу про звільнення та даті звільнення, оскільки інші записи про роботу в КГСП «Вільна Україна» у спірний період відповідають установленим вимогам до ведення трудових книжок колгоспників. Трудова книжка колгоспника в цілому не викликає сумнівів у її справжності.
Суд відхиляє посилання відповідача-3 на норми Закону № 103/98-ВР, оскільки на момент навчання позивача в автомобільній школі та видачі йому свідоцтва від 16.05.1981 серії НОМЕР_4 цей закон не був навіть прийнятий.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що період роботи позивача в КСГП «Вільна Україна» (після реорганізації - ЗАСТ «Любоіванівське») з 22.03.1992 до 25.01.2001 та період навчання в автомобільній школі «ДОСААФ» з 02.02.1981 до 14.05.1981 підлягають до зарахування до його страхового стажу.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд виходить з такого.
Відповідач-1 і відповідач-2 надали до суду розрахунки стажу позивача, на підставі яких, серед іншого, приймалися оскаржувані рішення. Відповідні розрахунки відрізняються один від одного в частині зарахованих періодів.
Суд також зауважує, що відповідач-1 обчислив страховий стаж позивача у 24 роки 4 місяці і вказав, що період роботи в КСГП «Вільна Україна» (після реорганізації - ЗАСТ «Любоіванівське») з 22.03.1992 до 25.01.2001 та час навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981 не зараховані до стажу позивача, тобто 24 роки 4 місяці обчислені без цих періодів.
Позивач звернувся за пенсією вдруге.
Відповідач-2 також відмовив в призначенні пенсії і зазначив у рішенні уже про незарахування лише періоду навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981, про період з 22.03.1992 до 25.01.2001 не згадуючи. При цьому страховий стаж позивача обчислений уже у 28 років 4 місяці 7 днів. Тобто період роботи позивача з 22.03.1992 до 25.01.2001, вочевидь, врахований відповідачем-2, на користь чого свідчить розрахунок стажу, доданий до позовної заяви. Разом з тим, у рішенні відповідача-2 страховий стаж позивача збільшився лише на приблизно 4 роки порівняно з рішенням відповідача-1, тоді як спірний період з 22.03.1992 до 25.01.2001 налічує близько 8 років.
За такого суд погоджується з позивачем у тому, що орган Пенсійного фонду повинен повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні.
З метою ефективного захисту прав позивача суд погоджується з позивачем також у тому, що розглянути заяву має бути відповідач-3 - орган Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 1073,60 сплачений позивачем за подання позовної заяви.
Судовий збір на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 і відповідача-2 по 536,80 грн, оскільки саме у зв'язку з їхніми неправильними діями (прийняття рішень про відмову в в задоволення заяви позивача) виник спір.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код - 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65000, ідентифікаційний код - 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22. м. Вінниця, 21005, ідентифікаційний код - 13322403) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.08.2023 № 143050004365.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 28.08.2023 № 143050004365.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 02.02.1981 до 14.05.1981 та період роботи з 22.03.1992 до 25.01.2001.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65000, ідентифікаційний код - 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 536,80 грн.
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22. м. Вінниця, 21005, ідентифікаційний код - 13322403) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Датою складення повного судового рішення є дата його ухвалення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна