11 квітня 2024 р. № 400/13926/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. з розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомСлужби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області, вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029,
до відповідачаПівнічного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівський області, вул. Січових Стрільців, 18,Київ,04053, вул. Єланецька, 11,Чернігів,14000
провизнання протиправним та скасування висновку № UA-2023-05-16-011534-а, опублікованого 31.10.2023 року,
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (далі - позивач) звернулась з позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати Висновок Управлiння Північного офiсу Держаудитслужби в Чернігівській областi про результати моніторингу процедури закупiвлi UA-2023-05-16-011534-а з предметом закупiвлi "Капітальний ремонт шляхопроводу на км 2+398 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-08 Калинівка - Снігурівка з підходами, Миколаївська область", опублікованого 31.10.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним Висновком порушено його законні права та інтереси, адже він прийнятий всупереч чинного законодавства. Так, позивач вважає, що в нього не було підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Автострада», так як учасником повністю дотримано вимоги тендерної документації Завомника та надано всі необхідні документи, що вимагались тендерною документацією. Також, позивач вважає, що відповідачем не конкретизовано яких саме заходів має вжити позивач, вимоги відповідача є неконкретизованими. Відтак, оскаржуваний висновок необґрунтований і протиправний, в зв'язку з чим, просить суд скасувати.
Ухвалою від 20.11.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що під час моніторингу встановлено порушення позивачем вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, Відтак, зобов'язання встановленні у Висновку щодо припинення зобов'язань за договором є належною вимогою, оскільки процедура закупівлі проведена з порушенням вимог Закону.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області є державною організацією, яка зареєстрована юридичною особою 09.04.2002 р. (зміна назви з 31.03.2023), заснованою на державній власності, з метою забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування.
Основним предметом діяльності є виконання функцій замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг.
Службою автомобільних доріг у Миколаївській області оприлюднено у системі PROZORRO оголошення про проведення відкритих торгів UA-2023-05-16-011534-а з предметом закупiвлi Капітальний ремонт шляхопроводу на км 2+398 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-08 Калинівка - Снігурівка з підходами, Миколаївська область (далі - Закупівля).
За результатами перевірки поданих учасниками тендерних пропозицій на відповідність їх умовам тендерній документації до участі у аукціоні допущено два учасника - товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько - німецьке підприємство «Автострада» (далі - ТОВ СУНП «Автострада») або товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь».
Через те, що тендерна пропозиція ТОВ «Автострада» відповідала тендерній документації та його цінова пропозиція виявилася найнижчою та, відповідно, найбільш економічно-вигідною, - Службою визнано його переможцем Закупівлі та 12.07.2023 укладено договір № 23-Б.
10.10.2023 Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (далі - Управління) прийнято рішення про проведення моніторингу Закупівлі та оформлено вказане рішення Наказом № 51-з “Про початок моніторингу закупівель” (далі - Наказ №51-з).
За результатами проведеного моніторингу Закупівлі 31.10.2023 Управлінням оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-16-011534-а (далі - Висновок), в якому зазначено про виявлені порушення, а саме:
- вимог абз. 1 п. 40 Особливостей № 1178 здійснення публічних закупівель товарів, робіт, і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених І Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості № 1178), а саме: в частині не розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель;
- вимог абз. 6 п.п. 2 п. 41 Особливостей № 1178 не відхилення Замовником тендерної пропозиції учасника ТОВ СУНП «Автострада», як такого, що відповідало вимогам тендерної пропозиції.
Висновком зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку , зокрема шляхом припинення зобов 'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п 'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
Не погоджуючись з Висновком відповідача, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.93 р. № 2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ) та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.16 р. № 43 (далі Положення № 43).
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.15 р. № 922 -VIII (далі - Закон № 922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Так, відповідачем оприлюднено 31.10.2023 висновок UA-2023-05-16-011534-а про результати монiторинry процедури закупiвлi UA-2023-05-16-011534-а з предметом закупiвлi «Капітальний ремонт шляхопроводу на км 2+398 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-08 Калинівка - Снігурівка з підходами, Миколаївська область.
Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абз. 1 п. 40 Особливостей № 1178, а саме: в частині не розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель.
Так, відповідно до абз. 1 п. 40 Особливостей №1178 (в редакції чинній на час публікації оголошення), якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вищезазначеного абзацу Особливостей № 1178 через те, що учасник ТОВ СУНП «Австострада» не відповідає кваліфікаційному критерію наявності в учасника процедури закупівлі обладнення, матеріально - технічної бази та технологій, визначених тендерною документацією.
Однак відповідачем безпідставно не враховано, що відповідно до вимог п.п. 1.1 п. 1 додатку 1 до тендерної документації учасники мають підтвердити відповідність кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі обладнення, матеріально - технічної бази та технологій» шляхом подання в складі тендерної пропозиції інформації у вигляді довідки встановленої форми та документів на підтвердження відповідної інформації. При цьому, Замовником встановлено вичерпний перелік обов'язкових транспортних засобів (машин, механізмів) та їх кількість, що можуть бути наявні в учасника та включені до Довідки.
Відтак, учасником ТОВ СУНП «Австострада» в скаладі тенедрної пропозиції надавалась довідка, яка містила повний перелік обов'язкових транспортних засобів у кількості не менше ніж вимагав Замовник. Тому, твердження відповідача, що учасник мав зазнчити у довідці всі машини, механізми та обладнання, які зазначені у підсумковій відомості ресурсів є безпідставним.
Щодо підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід», то учасником ТОВ СУНП «Австострада» надавалась довідка встановленої форми та документи на підтвердження інформації згідно встановленого Замовником переліку, зокрема трудові книжки та накази про призначення на посаду.
Таким чином, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем абз. 1 п. 40 та абз. 6 п.п. 2 п. 41 Особливостей №1178, адже в ході розгляду справи судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у складі тендерних пропозицій учасника ТОВ СУНП «Австострада» були наявні всі документи, що вимагались тендерною документацією і відповідно у позивача були відсутні підстави для розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель та для відхилення Замовником тендерної пропозиції учасника ТОВ СУНП «Автострада», як такого, що відповідало вимогам тендерної пропозиції.
Висновком зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов 'язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п 'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення.
Як встановлено судом, зміст спірних висновків, які є індивідуально-правовими актами та породжують права і обов'язки для позивача, полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені відповідачем, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою ст. 2 КАС України.
Зазначивши у висновках про необхідність усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність.
Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов'язальний характер вимоги щодо усунення порушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов'язкового способу його усунення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.05.2023 р. № 160/10652/19, від 10.12.2019 р. у справі № 160/9513/18, від 05.03.2020 р. у справі № 640/467/19.
Таким чином, спірний висновок не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Позивач просить стягнути з відповідача 2684 грн судового збору, сплаченого під час подання позовної заяви, 4026 за подання апеляційного скарги, 5368 грн. за подання касаційної скарги та 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 р. у справі № 240/3888/19, від 31 березня 2020 р. у справі № 726/549/19, від 11 грудня 2019 р. у справі № 2040/6747/18), що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.21 р. у справі № 640/194/98/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що відсутні докази понесення цих витрат або розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність підстав для стягнення судових витрат у виді судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу судових витрат у виді судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 2684 грн.
Щодо стягнення судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги, то суд не здійснює зазначений розподіл судових витрат через передчасність і недоведеність його сплати, адже справа ще не переглядалась судами апеляційної та касаційної інстанціями.?
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -
1. Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029 25878206) до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівський області (вул. Січових Стрільців, 18,Київ,04053 40479560) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Висновок Управлiння Північного офiсу Держаудитслужби в Чернігівській областi про результати моніторингу процедури закупiвлi UA-2023-05-16-011534-а з предметом закупiвлi "Капітальний ремонт шляхопроводу на км 2+398 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-15-08 Калинівка - Снігурівка з підходами, Миколаївська область", опублікованого 31.10.2023.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових Стрільців, 18,Київ,04053 40479560) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області (вул. Галини Петрової, 2А,м. Миколаїв,54029 25878206) судовий збір в сумі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов