справа №380/21407/23
10 квітня 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності), вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі №380/21407/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №380/21470/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення ОСОБА_1 виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з дати припинення її виплати, а саме з 01.08.2023.
26.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, поданою на підставі статті 383 КАС України, про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача, які полягають у зменшенні нарахування та виплати щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн., встановлених на виконання рішення суду від №380/21470/23 від 20.12.2023, після проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення суду у цій справі №380/21470/23.
Вирішуючи питання розгляду цієї заяви, суд виходить з наступного. Вимоги, яким повинна відповідати вказана заява, встановлені статтею 383 КАС України.
Частиною першою статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина 4 статті 383 КАС України).
Суд зазначає, що перебіг десятиденного строку на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України починається із дати, коли особа - позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів діями або бездіяльністю відповідача, пов'язаними із примусовим виконанням судового рішення, яке набрало законної сили.
При цьому, норми КАС України у разі пропуску десятиденного строку не передбачають процесуальної можливості залишення заяви без руху чи поновлення строку звернення до суду з такою заявою.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у статті 383 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Позивач вказує, що відповідач під час виконання рішення суду у цій справі, припинив виконання іншого рішення суду - у справі №380/1044/23, у зв'язку з чим позивач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження у справі №380/21407/23. До заяви позивачем надано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 07.02.2024, яким було поінформовано заявника про проведений перерахунок пенсії на виконання рішень суду у справі №380/21407/23, який було проведено у березні 2024 року, а нараховану пенсію за цим перерахунком «…виплата позивачу коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України».
Відтак, під час отримання пенсії у лютому 2024 року, позивач мав дізнатись про неналежне виконання рішення суду позивачем, при цьому до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України звернувся 21.03.2024 року.
Дослідивши заяву та додані до неї додатки, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений десятиденний строк звернення до суду із заявою згідно з статтею 383 КАС України, тобто вона не відповідає частині 4 статті 383 КАС України.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у такій заяві зазначаються перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до частини третьої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Так, зокрема, відповідно до пункту 9 частини другої статті 383 КАС України у такій заяві зазначається: документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Частиною другою статті 132 КАС України регламентовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі- Закон № 3674-VI).
У розумінні частини першої статті 3 Закону № 3674-VI об'єктом справляння судового збору є, зокрема, позовна заява та інша заява, передбачена процесуальним законодавством.
Частина друга цієї статті передбачає вичерпний перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється, однак заява, подана на підставі статті 383 КАС України, до зазначеного переліку не включена.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VIсудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оскільки заява, подана фізичною особою ОСОБА_1 , містить вимогу немайнового характеру, розмір судового збору, що підлягає сплаті заявником до суду, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, така вимога заявником не дотримана.
При аналізі та застосуванні пункту 9 частини другої статті 383 КАС України судом врахована правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18, від 25 червня 2020 року у справі № 0240/2226/18-а.
Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Керуючись статтями 248, 256, 383 КАС України, суд , -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій (бездіяльності), вчинених відповідачем на виконання рішення суду - повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалу складено в повному обсязі 15.04.2024 року.
Суддя Гавдик З.В.