15 квітня 2024 року м. Львів справа № 380/22882/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач/ ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому із урахуванням позовної заяви від 04 жовтня 2023 року просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду та вирішення вимог ОСОБА_1 , викладених у заяві до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка датована 10 липня 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті та задовольнити вимоги, викладені у заяві до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка датована 10 липня 2023 року, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;
- судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18 липня 2023 року у порядку частини шостої статті 5 Закону України «Про звернення громадян» подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 письмову заяву від 10 липня 2023 року та усі необхідні документи з вимогою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (мати позивача має першу групу інвалідності та є непрацездатною). У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 03 серпня 2023 року повідомив позивача про те, що для подання документів про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації йому необхідно особисто прибути з відповідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На скаргу позивача від 21 серпня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відповідь від 30 серпня 2023 року, в якій підтримав позицію відповідача.
Позивач стверджує, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до заяви від 10 липня 2023 року додав усі необхідні документи, які це право підтверджують, однак відповідач навіть не розглянув ці документи для вирішення питання по суті звернення. Отже, відповідач допустив бездіяльність, оскільки діючи всупереч положенням статей 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ухилився від розгляду по суті порушених у заяві від 10 липня 2023 року питань.
Також позивач зауважує, що неодноразово з'являвся особисто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте жодного документу про відстрочку так і не отримав.
Позивач, уважаючи зазначену вище бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 03 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 10 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Вказану ухвалу відповідач отримав 19 жовтня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0600227905287.
Проте станом на момент прийняття судом рішення у цій справі відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи наведене, а також беручи до уваги те, що встановлений ухвалою судді від 10 жовтня 2023 року про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, минув, суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує цю справу за наявними матеріалами.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 25 травня 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно прийнятий на облік запасу Збройних Сил України за ВОС № 901 посадою діловод діловодства, код 901074А.
Позивач засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 10 липня 2023 року, в якій просив:
1. Прийняти та долучити до особової справи такі документи: засвідчену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; засвідчену копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 376658; засвідчену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 ; засвідчену копію паспорта КВ 477446; засвідчену копію паспорта КВ 916116; витяг з реєстру територіальної громади № 2023/004670526; засвідчену копію акту № 822 від 22 червня 2023 року; засвідчену копію акту проведення обстеження сім'ї № 36 від 05 червня 2023 року; заяву ОСОБА_2 ; засвідчену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 .
2. Надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у зв'язку з наявністю одного з батьків із числа осіб з інвалідністю першої групи.
3. Зробити запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у зв'язку з наявністю одного з батьків із числа осіб з інвалідністю першої групи.
4. Видати окрему довідку або будь-який інший документ з підтвердженням того факту, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації за сімейними обставинами на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - у зв'язку з наявністю одного з батьків із числа осіб з інвалідністю першої групи.
5. Про результат розгляду цієї заяви і прийняте по суті рішення повідомити в письмовій формі у встановлений законом строк.
До заяви позивач долучив такі документи:
1. Засвідчену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
2. Засвідчену копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 376658.
3. Засвідчену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 .
4. Засвідчену копію паспорта КВ 477446.
5. Засвідчену копію паспорта КВ 916116.
6. Витяг з реєстру територіальної громади № 2023/004670526.
7. Засвідчену копію акту № 822 від 22 червня 2023 року.
8. Засвідчену копію акту проведення обстеження сім'ї № 36 від 05 червня 2023 року.
9. Заяву ОСОБА_2
10. Засвідчену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 .
Листом від 03 серпня 2023 року № Б/4556 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача у відповідь на його заяву від 10 липня 2023 року про таке: «… Відповідно до абзацу 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, а саме: 1. Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: …; 8) особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Вам необхідно особисто прибути з відповідними документами у ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Не погодившись із наданою відповіддю, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із скаргою від 21 серпня 2023 року.
Листом від 30 серпня 2023 року № 8720 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомив позивача про те, що з урахуванням вимог абзацу восьмого пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, позивачу необхідно особисто прибути з необхідними документами до ІНФОРМАЦІЯ_3 для розгляду питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду та вирішення вимог, викладених у заяві від 10 липня 2023 року, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка поведінки відповідача під час розгляду заяви позивача від 10 липня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За змістом статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом частин першої, другої статті 17 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 389 воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі статтею 2 Закону № 389 правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.
За змістом частини десятої статті 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Згідно з абзацами першим-другим частини першої статті 39 Закону № 2232 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 23 Закону № 3543 передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, згідно із абзацом 11 частини першої статті 23 Закону № 3543 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпунктом восьмим пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Отже, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Як слідує з матеріалів справи позивач засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 10 липня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої додав такі документи: засвідчену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; засвідчену копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 376658; засвідчену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 ; засвідчену копію паспорта КВ 477446; засвідчену копію паспорта КВ 916116; витяг з реєстру територіальної громади № 2023/004670526; засвідчену копію акту № 822 від 22 червня 2023 року; засвідчену копію акту проведення обстеження сім'ї № 36 від 05 червня 2023 року; заяву ОСОБА_2 ; засвідчену копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 .
Отож, позивач дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд зазначає, що Порядок № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів, як про це зазначив відповідач у своєму листі від 03 серпня 2023 року № Б/4556.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, ІНФОРМАЦІЯ_7 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання поштою від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та відповідних документів повинен був розглянути таку заяву.
Утім відповідач на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів, відповіді по суті не надав.
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача по суті. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд відзначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Ураховуючи викладене, суд резюмує, що в межах спірних правовідносин мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка виразилась у нерозгляді заяви позивача від 10 липня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» разом з доданими до неї документами.
Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
За цих обставин суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірній ситуації є зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 липня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача задовольнити вимоги, викладені у заяві до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка датована 10 липня 2023 року, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною. Суд ураховує, що відповідач не вчинив жодних дій, які б свідчили про розгляд заяви позивача від 10 липня 2023 року, відтак наразі відсутні підстави вважати, що за результатами розгляду заяви позивача будуть порушені його права. Судовому ж захисту відповідно до статті 5 КАС України підлягають лише порушені права та інтереси особи, а не ті, порушення яких імовірно виникне у майбутньому.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом правил статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1073,60 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 10 липня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 липня 2023 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 15 квітня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна