з питань закриття провадження у справі
15 квітня 2024 рокусправа № 380/592/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши письмово у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Комісії з Реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комісії з Реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить :
- визнати протиправною діяльність Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області щодо ігнорування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року у справі №380/7213/23 у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок №33 і №34 від 13.12.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року та на 01.01.2021 року, відповідно, без здійснення перерахунку посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 10, 14, 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, не внесенні до вказаних довідок даних про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за таємність, надбавка за особливості проходження служби) та премії у розмірах виплачених станом на 01.01.2020 року та на 01.01.2021 року, відповідно;
- зобов'язати Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 10, 14, 16 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відсотках:
- надбавка за вислугу років - 50%;
- надбавка за таємність - 50%;
- надбавка за особливості проходження служби - 100%;
- премія - 204% ,
для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 380/7213/23 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2023 Комісія з реорганізації ГУ ДФС у Львівській області повідомила про скерування до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року №33 від 13.12.2023 року, станом на 01.01.2021 року №34 від 13.12.2023 року. У довідках станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, скерованих 13.12.2023 року до ГУ ПФУ у Львівській області, зазначено наступні види грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 5500,00 грн., сума якого розрахована виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року 1762,00 грн, *3,12 (коефіцієнт посадового окладу) ( згідно Додатку 10 «Схема тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби» - за відповідною посадою старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ ГУ ДФС у Львівській області відповідає 27 розряду і має коефіцієнт для розрахунку посадового окладу відповідно Додатку 1 «Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу» - 3,12); оклад за військовим спеціальним званням підполковник податкової міліції -1410,00 грн., сума якого розрахована виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2018 року 1762,00 грн.*0,8 (тарифний коефіцієнт окладу за військовим званням підполковник) (згідно Додатку 14 «Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу»; надбавка за вислугу років визначена у розмірі 40% (або 2764,00 грн.), що згідно Додатку 16 «Розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу» відповідає вислузі років у календарному обчисленні від 15 до 20 років. Позивачка зазначає, що має вислугу років 28, з них - 26 календарних, відповідно надбавка за вислугу років має становити років 50 % суми окладів за посадою та військовим званням (надбавка за вислугу років 25 років і більше згідно Додатку 16 становить 50%); надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15%, або 825 грн. Разом з тим, аналіз довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року свідчить про те, що Комісією з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області повністю проігноровано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 року та постанову Восьмого апеляційного суду від 09.11.2023 року. В довідках вказано основні види грошового забезпечення за нормами дійсними на 01.01.2018 року, про що свідчить перерахунок пенсії станом на 01 січня 2018 року, пенсійна справа №1305004852-ДПА, пенсія за вислугу років ОСОБА_1 обчислена з таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад -5500,00 грн., оклад з військове звання - 1410,00 грн., процентна надбавка за вислугу років - 50%, або 3455,00 грн (проти 40% зазначених у довідках станом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року, відповідно).
Позивачка вважає протиправними такі дії відповідача а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. Зазначив, що фактичні обставини справи № 380/592/24 вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі № 380/7213/23.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відтак суд висновує, що невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, або надання йому переоцінки суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності. Суд, за загальним правилом, не повинен брати до уваги посилання сторони у справі в обґрунтування своєї позиції на фактичні обставини, виникнення яких стало наслідком невиконання такою стороною судового рішення, що набуло законної сили.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 638/643/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 808/2291/16, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 805/5043/15-а, від 20 лютого 2020 року у справі № 15/6834/15 та від 18 лютого 2022 року у справі № 520/3601/19.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі від 07.07.2023 у справі № 380/7213/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 та 01.01.2021 для перерахунку її пенсії з 01.02.2020та з 01.02.2021 відповідно. Зобов'язано Комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 та з 01.02.2021 відповідно. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 копійок.
Таким чином, обов'язок відповідача щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01 січня 2021 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 10, 14, 16 до Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відсотках: надбавка за вислугу років - 50%; надбавка за таємність - 50%; надбавка за особливості проходження служби - 100%; премія - 204% , для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021 року, входить до предмета виконання рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі № 380/7213/23, які набрали законної сили.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що неможливо зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого (нового) судового рішення в іншій справі, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому законом, зокрема на підставі виконавчого листа суду, який ухвалив відповідне рішення.
Також суд зазначає, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтями 382-383 КАС України.
Зокрема, відповідно до частин першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.
Суд наголошує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому нормами процесуального закону, та не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є фактичне спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що захист порушеного права особи на отримання безумовного виконання судового рішення, яке гарантується державою відповідно до статті 129-1 Конституції України, через звернення до суду у порядку судового контролю, порівняно з ініціюванням вирішення судом нового публічно-правового спору, має низку переваг для такої особи, зумовлених положеннями, зокрема, статей 383 та 249 КАС України, а саме, відсутність обов'язку сплачувати судовий збір, оперативність розгляду (заява в порядку судового контролю підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання; неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви) та ефективність виконання (за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє окрему ухвалу і направляє її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону).
Враховуючи фактичні обставини справи, а також положення чинного законодавства, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості в межах адміністративної справи № 380/7213/23 звертатися до суду в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України з метою забезпечення виконання рішення суду, яке, на його думку, виконано неналежним чином, адже зазначене питання охоплюється рішенням суду у справі № 380/7213/23 та належить до предмету його виконання.
З огляду на викладене суд вважає, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача у разі визнання його судом порушеним.
При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18), від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а (№ 11-1193апп18) та Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а, від 26 травня 2020 року у справах № 522/5265/17, № 522/1828/17.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Враховуючи те, що обраний позивачем спосіб захисту у межах даного позову є способом виконання іншого судового рішення у справі № 380/7213/23, яке набрало законної сили та яким вирішено питання щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, при цьому, відсоткове значення складових грошового забезпечення зазначених у довідках про розмір грошового забезпечення є похідним від зобов'язання відповідача підготувати та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01.01.2020, 01.01.2021 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня, на відповідний тарифний коефіцієнт, отже суд вважає за необхідне закрити провадження в адміністративній справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, з урахування висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 22.07.2022 у справі № 540/606/20.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно з платіжним документом № 1262871829 від 09.01.2024 за подання цього позову позивачка сплатила 1211,20 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України,
постановив:
провадження у справі №380/592/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії з Реорганізації Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп сплаченого відповідно до платіжного документа від 09.01.2022 №1262871829.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна