09 квітня 2024 рокусправа № 380/26072/23
11 год 11 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Шмигельської А.І., представника позивача Козловського В.Р. представниці відповідача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємство "Львіввугілля" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі -
Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Львіввугілля" (далі - відповідач), в якому просить надати дозвіл Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків ДП «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 32323256; 80000 Львівська область Сокальський район м. Сокаль вул. Б. Хмельницького, буд. 26), що перебуває у податковій заставі в сумі 36002535,10 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державне підприємство «Львіввугілля» (ДП «Львіввугілля») зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області 17 січня 2003 р. за №140812000000000005 та зареєстрований статут. Повідомив, що відповідача включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32323256 та взято на податковий облік 28.01.2003 року за № 02-215, а з 01.01.2011 року відповідач перебуває на обліку як великий платник податків у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, тобто, ДП «Львіввугілля» є юридичною особою та платником податків.
Повідомив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 380/3602/23, яке набрало законної сили 30.05.2023, за позовом Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до ДП «Львіввугілля» про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків в сумі 36915522,00 грн, позовні вимоги Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено повністю.
Вказав, що платіжні інструкції, які в силу приписів п. 95.3 Податкового кодексу України направлялися в банки, були повернуті без виконання, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку боржника. Стверджує, що у випадку недостатності коштів у платника податків, що підтверджується поверненням платіжних інструкцій без виконання, за умови наявності майна, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Зазначив, що відповідно до акта опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) №10-з від 17.12.2020 року описано вугілля марки Г(Г-2) Р (0-200), зольність 28% волога 6,7%, що зберігається на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» в кількості 10 035 тонн на суму 15825195,00 грн. Відповідно до абзацу 3 п. 1 ст. 92 Податкового кодексу України у разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари, та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти та цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальноообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. Повідомив, що в період часу з 16.01.2021 по 30.04.2021 ДП «Львіввугілля» реалізувало вугілля 1007 тонн на суму 1588000 грн, залишок станом на 01.06.2023 року, 9028 тонн на суму 14237195,00 грн. Повідомив, що згідно з актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 8-з від 13 липня 2023 описано вугілля марки ГЖ (0-200), зольністю 52,5% вологістю 4,1%, що зберігається на складі ВП «Шахта «Червоноградська» в кількості 7600 тонн на суму 14222492,00 грн. Вказав, що згідно з актами опису майна в податкову заставу по ДП «Львіввугілля», складено та обтяжено майна в податкову заставу на суму 36002535,10 грн (загальна сума описаного майна в податкову заставу по ДП «Львіввугілля» становить 1024113162,36 грн).
Як стверджує позивач, станом на 06.11.2023 року відповідно до інтегрованих карток платника податків числиться податковий борг по податку на додану вартість в сумі 901897593,78 грн. Тому позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі № 380/26072/23 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 97695 від 19.12.2023) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що позивач просить надати дозвіл на реалізацію майна яке станом на момент звернення до суду реалізоване ДП «Львіввугілля», зокрема майна, зазначеного в акті опису майна від 17.12.2020 № 10-з яким описано вугілля марки Г(Г-2) Р (0- 200), зольність 28%, волога 6,7 %, що зберігається на ВП Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» в кількості 10035 тон на загальну суму 15825195,00 грн.
Крім того зазначив, що позивач просить надати дозвіл на реалізацію готової товарної продукції, оборотних активів - вугілля. Звернув увагу, що готова продукція (вугілля, відходи шахтного виробництва) є оборотнім активом, відносно якої будь - яких застережень щодо реалізації, в тому числі примусової, законодавством не встановлено. В той же час, як зазначив відповідач, відповідно до ч. 3 ст. 92 ПК України у разі, якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
З урахуванням зазначеного стверджує, що згідно з Балансом рядового вугілля по ДП «Львіввугілля» станом на 31.12.2021 за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 видобуто вугілля 1173100 т, в тому числі шахтою «Степовою» 255000, відвантажено вугілля 759000,00 т, в тому числі шахтою «Степовою» 222900 т.
Повідомив, що відповідно до Балансу готової вугільної продукції по ДП «Львіввугілля» станом на 31.12.2021р. за період 12 місяців по ДП «Львіввугілля» було відвантажено готової вугільної продукції в кількості 789022,386 т на загальну суму 1271825381,88 грн.
Звернув увагу на те, що згідно з Балансом рядового вугілля по ДП «Львіввугілля» на 31.12.2022 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 видобуто вугілля 817900 т відвантажено вугілля 552017,506 т.
Згідно з Балансом готової вугільної продукції по ДП «Львіввугілля» на 31.12.2022 за період 12 місяців по ДП «Львіввугілля» відвантажено готової вугільної продукції в кількості 552017,506 т на загальну суму 1883587993,90 грн.
Відповідно до Балансу рядового вугілля по ДП «Львіввугілля» на 31.10.2023 за 10 місяців 2023 видобуто вугілля 746200 т відвантажено вугілля 526448,608 т.
Згідно з Балансом готової вугільної продукції по ДП «Львіввугілля» на 31.10.2023р. за 10 місяців 2023 по ДП «Львіввугілля» відвантажено готової вугільної продукції в кількості 526448,608т на загальну суму 2046686250,52грн.
Повідомив, що ДП «Львіввугілля» здійснювало відвантаження вугілля на підставі договорів поставки вугілля, зокрема ПАТ «Центренерго», ТОВ «Д. Трейдінг».
Позивач зазначив, що в той же час, за період 2021 року ДП «Львіввугілля» виплачено заробітної плати в розмірі - 1214006 грн, сплачено податків і зборів в розмірі 303176 грн, сплачено єдиного соціального внеску в розмірі 313907 грн; за період 2022 року ДП «Львіввугілля»: виплачено заробітної плати в розмірі - 1134023грн., сплачено податків і зборів в розмірі 297544 грн, сплачено єдиного соціального внеску в розмірі 281316 грн. У той же час як стверджує відповідач, за 10 місяців 2023 року ДП «Львіввугілля»: виплачено заробітної плати в розмірі - 764875 грн, сплачено податків і зборів в розмірі 273406 грн, сплачено єдиного соціального внеску в розмірі 195467 грн. Таким чином, усі кошти, отримані від реалізації описаного в податкову заставу вугілля були спрямовані на цілі, передбачені у ч. 3 ст. 92 ПК України, а також на оплату послуг зі збагачення вугілля.
Також вказав, що ДП «Львіввугілля» неодноразово зверталось до податкового керуючого з проханням провести перевірку стану збереження активів, а саме щодо реалізації майна переданого в податкову заставу в порядку ч. 3 ст. 92 Податкового кодексу України. Зазначив, що листами № 832/6/33-00-13 від 21.02.2023, № 1320/6/33-00-13 від 16.03.2023 Західне МУ ДПС по роботі з ВПП повідомлено, що питання вивільнення майна буде розглянуте після проведення перевірки стану збереження майна. Дані дії податкового органу, на думку відповідача, свідчать про свідоме, незаконне затягування вивільнення майна яке реалізоване Підприємством для виплати заробітної плати працівників. Крім цього повідомив, що згідно з Інструкцією по експлуатації складів для зберігання вугілля на шахтах, кар'єрах, збагачувальних фабриках затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості СССР № 67 від 10.02.1970 (є чинною) термін зберігання вугілля марки ГЖР, яке видобувається на шахтах ДП «Львіввугілля» 12 місяців.
Крім того від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 5795 від 24.01.2024) у яких зазначив, що для реалізації відповідачем приписів ч. 3 ст. 92 Податкового кодексу України повинно бути дотриманою умова щодо перебування в податковій заставі лише готової продукції підприємства. При цьому повідомив, що станом на 23.01.2024 рік по ДП «Львіввугілля» складено 48 актів опису майна (в тому числі 36 актів щодо заміни предмета податкової застави) на загальну суму 1048 млн грн. Стверджує, що в даних актах описано не лише готова продукція, а також нерухоме майно, будівлі, виробниче обладнання, транспортні засоби, спеціальні колісні та гусеничні засоби, відходи шахтного виробництва, вугілля, а також вугілля майбутнього видобутку. Позивач стверджує, що звернення відповідача до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків для надання згоди на самостійну реалізацію вугілля яке перебуває у податковій заставі, в тому числі і щодо Акту опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 10-з від 17.12.2020 року, свідчить про розуміння відповідачем вищевказаного положення Податкового кодексу України. Тому вважає, що відповідач не мав жодних правових підстав проводити повну чи часткову реалізацію заставного вугілля на виконання ч. 3 ст. 92 Податкового кодексу, зокрема згідно з актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 8-з від 13 липня 2023 на суму 21765340,10 грн, (7600 т вугілля на суму 14222792,00 грн, що зберігається на складі ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» та 5391 т вугілля на суму 7542548,1 грн що зберігається на складі ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», а також згідно з актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 10-з від 17.12.2020 на суму 14237195,00 грн (9028 т вугілля яке зберігається на складі ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугіля»).
Додатково звернув увагу суду на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач при аргументуванні реалізації заставного вугілля, яке зберігається на складі ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугіля» як аргумент щодо необхідності самостійної реалізації заставного вугілля наводить певні технічні (виробничі) обставини, зокрема термін придатності вугілля, постійний процес видобутку і відвантаження добутого вугілля тощо. Однак, на думку позивача, вищезазначені обставини жодним чином не впливають на процес зберігання (відвантаження, реалізації тощо) вугілля яке зберігається на складах ВП «Шахта «Червоноградська» та ВП «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугіля» та описане актом опису майна № 8-з від 13.07.2023.
Ухвалою суду від 27.02.2024 закрито підготовче провадження у справі; справу призначено до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх. № 5795 від 24.01.2024).
Представниця відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві (вх. № 97695 від 19.12.2023).
Суд заслухав пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Державне підприємство «Львіввугілля» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області 17 січня 2003 р. за № 140812000000000005.
Державне підприємство «Львіввугілля» включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32323256 та взято на податковий облік 28.01.2003 року за № 02-215, а з 01.01.2011 року відповідач перебуває на обліку як великий платник податків у Західному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 380/3602/23, яке набрало законної сили 30.05.2023, позов Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення коштів задоволено повністю.
Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 32323256), та за рахунок готівки, що належить ДП «Львіввугілля», податковий борг в сумі 36915522 (тридцять шість мільйонів дев'ятсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн 00 коп.
З метою погашення заборгованості податковим органом на адресу ДП «Львівугілля» надсилалися перша податкова вимога форми «Ю1» № 1/171 від 17 червня 2003 року та друга податкова вимога форми «Ю2» № 2/175 від 22 липня 2003 року.
Контролюючим органом на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 380/3602/23, яке набрало законної сили 30.05.2023, скеровано платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів в банки, які обслуговують відповідача, однак такі повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках у банках.
Згідно з актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 8-з від 13.07.2023 у податкову заставу передано вугілля марки ГЖ (0-200), зольністю 52,5%, вологістю 4,1%, що зберігається на складі ВП «Шахта «Червоноградська» кількістю 7600 т початковою вартістю 14222792,00 грн (вартість за одиницю - 1871,42 грн) та вугілля марки Г (Г2) (0-200), зольністю 55,0%, вологістю 5,6%, що зберігається на складі ВП «Шахта «Межирічанська» кількістю 5391 т початковою вартістю7542548,10 грн (вартість за одиницю - 1399,10 грн), про що внесено запис у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.
Згідно з актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 10-з від 17.12.2020 у податкову заставу передано вугілля марки Г (Г-2)Р (0-200), зольність 28%, волога 6,7%, що зберігається на складі ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» кількістю 10035 т початковою вартістю 15825195,00 грн (вартість за одиницю - 1577,00 грн), про що внесено запис у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.
Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду із цим позовом з вимогою надати дозвіл на погашення податкового боргу ДП «Львіввугілля» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
При вирішенні спору, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом (підпункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За приписами пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
За приписами пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).
Судом встановлено, що згідно з актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 8-з від 13.07.2023 у податкову заставу передано вугілля марки ГЖ (0-200), зольністю 52,5%, вологістю 4,1%, що зберігається на складі ВП «Шахта «Червоноградська» кількістю 7600 т початковою вартістю 14222792,00 грн (вартість за одиницю - 1871,42 грн) та вугілля марки Г (Г2) (0-200), зольністю 55,0%, вологістю 5,6%, що зберігається на складі ВП «Шахта «Межирічанська» кількістю 5391 т початковою вартістю7542548,10 грн (вартість за одиницю - 1399,10 грн), про що внесено запис у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна. Також
Також судом встановлено, що згідно з актом опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) № 10-з від 17.12.2020 у податкову заставу передано вугілля марки Г (Г-2)Р (0-200), зольність 28%, волога 6,7%, що зберігається на складі ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» кількістю 10035 т початковою вартістю 15825195,00 грн (вартість за одиницю - 1577,00 грн), про що внесено запис у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.
З вищевказаних актів слідує, що у податкову заставу передано майно - вугілля, що знаходяться на складах відокремлених підрозділів ДП «Львіввугілля», яке не є основними фондами, а є оборотними активами, а тому до них може бути надано дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок його продажу.
В той же час, відповідач зазначив, що майно, зазначене в акті опису майна від 17.12.2020 № 10-з яким описано вугілля марки Г(Г-2) Р (0- 200), зольність 28%, волога 6,7 %, що зберігається на ВП Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» в кількості 10035 тон на загальну суму 15825195,00 грн було реалізоване відповідно до вимог частини третьої пункту 92.1 статті 92 ПК України, як наслідок, не може бути реалізоване в рахунок погашення суми податкового боргу ДП «Львіввугілля» відповідно до приписів пункту 95.3 статті 95 ПК України. На підтвердження таких доводів відповідач додав договори із ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Д. Трейдінг». При цьому, поданими позивачем договорами не визначено переліку видів вугілля, яке реалізується позивачем. У той же час з доказів у справі слідує, що позивач займається господарською діяльністю з виробництва вугілля різних видів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою». Таким чином, вугілля підпадає під ознаки родової речі.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів реалізації саме того вугілля, яке зазначене в акті опису майна від 17.12.2020 № 10-з.
З огляду на викладене, вказане у вищезазначених актах опису майна вугілля, є оборотним активом, відносно якого будь-яких застережень щодо реалізації, в тому числі примусової, законодавством не встановлено.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 380/3602/23, яке набрало законної сили 30.05.2023, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 32323256), та за рахунок готівки, що належить ДП «Львіввугілля», податковий борг в сумі 36915522 (тридцять шість мільйонів дев'ятсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) грн 00 коп.
Крім того суд звертає увагу на те, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року у справі 1.380.2019.003594, яке набрало законної сили, надано Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 1498827 грн, за рахунок майна платника податків ДП «Львіввугілля», що перебуває у податковій заставі. Підставою до прийняття такого рішення, слугувала наявність постанови Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі № 813/5271/15, якою стягнуто з рахунків ДП «Львіввугілля» податковий борг в сумі 28079414 грн.
Стосовно дотримання контролюючим органом встановленого ПК України порядку звернення до суду з вимогою надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі, суд керується таким.
Як зазначено вище, пункт 95.3 статті 95 ПК України в редакції, чинній на час звернення до суду із цим позовом, передбачає, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
ПК України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 818/909/16.
З урахуванням встановлених обставин суд констатує, що позивач в повному обсязі дотримався вимог щодо особливого порядку погашення заборгованості платників податків перед бюджетами.
Із урахуванням встановлених обставин у справі суд дійшов висновку, що контролюючий орган підтвердив вжиття усіх послідовних дій щодо погашення суми податкового боргу відповідача, які передують зверненню до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, проте позитивних результатів ці заходи не дали внаслідок відсутності коштів на рахунку платника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити, а саме надати Західному міжрегіональному управлінню Державної податкової служби по роботі з великими платниками дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 36002535,10 грн за рахунок майна платника податків Державного підприємства "Львіввугілля", що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Державного підприємство "Львіввугілля" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі задовольнити.
2. Надати Західному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 36002535 (тридцять шість мільйонів дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн 10 коп за рахунок майна платника податків Державного підприємства "Львіввугілля" (80001 Львівська область м. Сокаль вул. Б. Хмельницького 26; код ЄДРПОУ 32323256), що перебуває у податковій заставі.
3. Судові витрати не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15.04.2024.
Суддя Р.П. Качур