про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2164/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ НОМЕР_3 ), що полягає у невиплаті відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №277 від 29.09.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ):
- щомісячної премії в розмірі 590% посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавку за вислугу років, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в період з « 01» по « 30» вересня 2023 року;
- грошової компенсації за 24 дні невикористаної частини щорічної основної відпустки за 2022 рік, відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- грошової компенсації за 30 днів невикористаної частини щорічної основної відпустки за 2023 рік, відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний місяць служби, але не менш 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» за 1 (один) рік та 5 (п'ять) повних місяців служби за мобілізацією.
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ - НОМЕР_3 ), відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №277 від 29.09.2023, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ):
- щомісячну премію в розмірі 590% посадового окладу, надбавку за особливості проходження військової служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавку за вислугу років, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в період з « 01» по « 30» вересня 2023 року;
- грошову компенсацію за 24 дні невикористаної частини щорічної основної відпустки за 2022 рік, відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- грошову компенсацію за 30 днів невикористаної частини щорічної основної відпустки за 2023 рік, відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за повний календарний місяць служби, але не менш 25 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби» за 1 (один) рік та 5 (п'ять) повних місяців служби за мобілізацією.
3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ НОМЕР_3 ), що полягає у невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошового забезпечення за останньою займаною посадою протягом 4 місяців перебування на лікуванні в лікарняних закладах починаючи з 14.11.2022;
4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за останньою займаною ним посадою протягом 4 місяців перебування на лікуванні в лікарняних закладах починаючи з 14.11.2022.
5) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ НОМЕР_3 ), що полягає у невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової грошової винагороди з розрахунку 100 000 гривень в місяць за період з 14.11.2022 по 29.09.2023 за перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
6) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДПРОУ - НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткову грошову винагороду з розрахунку 100 000 гривень в місяць за період за період з 14.11.2022 по 29.09.2023 за перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
За змістом статті 234 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Позовні вимоги позивача необхідно оцінювати як вимоги про стягнення заборгованості з виплати грошового забезпечення, що охоплюється поняттями «заробітна плата» і «оплата праці» у тому сенсі, яким їх наповнив Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013.
Таким чином, спір, з яким звернувся до суду позивач, виник, зокрема, як за період з 14.11.2022 по 29.09.2023 часу перебування на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я, набуває ознак трудового спору і, якщо зважити на те, що КАС України не містить норм, які передбачали б строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення недоотриманої/заборгованої заробітної плати/винагороди, то застосуванню до спірних правовідносин підлягає стаття 233 КЗпП України, яка містить спеціальні для окреслених правовідносин норми, які встановлюють строк звернення до суду за захистом порушеного в матеріальному аспекті права на оплату праці.
Зі служби позивача звільнено зі служби та виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення - 30.09.2023 року. Натомість з цим позовом він звернувся 08.04.2024 року, тобто через 7 місяців після того, як був звільнений зі служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Тобто на дату звернення позивача до суду стаття 233 КЗпП України вже діє у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-ІХ, яка встановлює строк звернення до суду в тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Разом з позовною заявою представник позивача подав суду заяву про поновлення пропущених строків звернення до суду, в якій зазначив, що позивач при звільнені не отримував ні грошовий атестат, ні довідку про виплати. Вказана підстава, як на думку представника, є поважною причиною пропуску позивач строку звернення до суду з цим позовом.
Однак суддя відхиляє вказані доводи адвоката, як необґрунтовані, оскільки у наказі про звільнення позивача зі служби від 29.09.2023 року зазначена інформація про кошти які виплачуються військовою частиною та які не були виплачені за час служби позивача. Відтак, суддя вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Відтак, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, доказів, які б свідчили про поважність причин такого пропуску, не надано.
Згідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Відтак, суддя вважає за необхідне повідомити позивача про необхідність подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення з цим позовом та надати документальні докази поважності причин його пропуску.
При цьому суддя зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 169, 170 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК