про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2024 року м. Київ № 753/19809/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва , Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанови,
До Дарницького районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, рішення державного виконавця щодо його виконання та стягнення кошів, у якому вона просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.08.2023 про відкриття виконавчого провадження №72354511;
- стягнути з Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на корить ОСОБА_1 усі грошові кошти, які були стягнуті з неї в рамках виконавчого провадження №72354511;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції моральну шкоду, завдану незаконними діями Департаменту патрульної поліції щодо передачі на виконання поза межами строку оплаченої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у розмірі 1 000,00 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03.11.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та рішення державного виконавця щодо його виконання - передано на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Питання про відкриття провадження у справі №753/19809/23 не вирішувалося Дарницьким районним судом м. Києва.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №753/19809/23 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Зміст поняття моральної шкоди розкрито у ст. 23 Цивільного кодексу України.
Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Водночас, як роз'яснив пленум Верховного Суду України у своїй постанові №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У справі, що розглядається, позивачкою заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди з визначенням відповідного способу такого відшкодування.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Разом з тим, варто зазначити про те, що поєднувати в одному провадженні дві пов'язані вимоги, як-от про визнання дій/бездіяльності/рішення протиправними та стягнення моральної/матеріальної шкоди, є правом позивачки. Однак, позивачкою заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди лише з Департаменту патрульної поліції, при цьому протиправні дії Департаменту патрульної поліції позивачка не оскаржує.
Таким чином, питання про стягнення моральної шкоди в адміністративній справі не може бути самостійною (окремою) позовною вимогою, якщо вона не пов'язана і не заявлена одночасно з вимогами про визнання дій/бездіяльності/рішення суб'єкта владних повноважень протиправними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 08.11.2018р. у справі №818/673/17 та від 08.08.2019 р. у справі №818/572/17.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 170 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому ч. 6 ст. 170 КАС України зобов'язує суд роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції моральну шкоду, завдану незаконними діями Департаменту патрульної поліції щодо передачі на виконання поза межами строку оплаченої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у розмірі 1 000,00 грн.
Також суд звертає увагу, що позивачкою заявлено позовну вимогу щодо стягнення витрат на правову допомогу з Департаменту патрульної поліції. Оскільки в частині позовних вимог до Департаменту патрульної поліції судом відмовлено у відкритті провадження, позивачці слід уточнити позовні вимоги в цій частині.
Щодо позовних вимог про скасування постанови державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.08.2023 про відкриття виконавчого провадження №72354511 та стягнення з Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на корить ОСОБА_1 усі грошові кошти, які були стягнуті з неї в рамках виконавчого провадження №72354511, суд зазначає таке.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду заяви майнового характеру фізичною особою, фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2023 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, за подання цього адміністративного позову позивачці слід сплатити судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Проте, позивачкою не сплачено судовий збір. Документи, що підтверджують пільги щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову в матеріалах справі відсутні.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- документу, що підтверджує сплату судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти до провадження адміністративну справу №753/19809/23.
Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Департаменту патрульної поліції моральну шкоду, завдану незаконними діями Департаменту патрульної поліції щодо передачі на виконання поза межами строку оплаченої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у розмірі 1 000,00 грн.
Суд роз'яснює позивачці, що заявлені у цій частині позовні вимоги належить розглядати за правилами цивільного судочинства, тому позов з такими позовними вимогами слід подавати до місцевого загального суду.
В частині позовних вимог щодо скасування постанови державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.08.2023 про відкриття виконавчого провадження №72354511 та стягнення з Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на корить ОСОБА_1 усі грошові кошти, які були стягнуті з неї в рамках виконавчого провадження №72354511, позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, залишити без руху.
Позивачці у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
Роз'яснити позивачці, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачці за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала в частині позовних вимог про відмову у відкритті провадження набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Ухвала в частині залишення без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.