про закриття провадження у справі
15 квітня 2024 року № 826/7694/17
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., при секретарі судового засідання Олійник К.С., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представників Національного банку України та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про закриття провадження у справі за позовом Компанії ELADO LIMITED до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Приватбанк» Соловйової Наталії Анатоліївни, треті особи Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників відповідача-1 та третіх осіб,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Компанія ELADO LIMETED з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України, Міністерства фінансів України, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Соловйової Наталії Анатоліївни, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Шевченка Андрія Миколайовича, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Славкіної Марини Анатоліївни, треті особи: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк", Міністерство фінансів України про визнання протиправними та скасування рішень та наказів, визнання нечинними з моменту укладення договорів, в якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК " від 20.12.2016 №2887 в частині, що стосується прав та інтересів Компанії ELADO LIMITED;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів різичних осіб "Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 20.12.2016 №2891 в частині, що стосуться прав та інтересів Компанії ELADO LIMITED;
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" №2893 від 20.12.2016 в частині, що стосується прав та інтересів Компанії ELADO LIMITED;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов?язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13.12.2016 №105 в частині визнання Компанії ELADO LIMITED пов?язаною з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» особою;
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Соловйової Н.А. від 20.12.2016 №22 "Про заборону видаткових операцій з рахунків пов?язаних осіб" в частині, що стосується Компанії ELADO LIMITED щодо заборони будь-яких видаткових операцій - безготівкових та готівкових, у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та блокування рахунків Компанії ELADO LIMITED;
- визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Соловйової Н.А. "Про перерахування коштів пов?язаних осіб" від 21.12.2016 №44 в частині, що стосується прав та інтересів Компанії ELADO LIMITED;
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2017 позовну заяву ELADO LIMETED залишено без руху.
Ухвалами Окружного адміністративного суду від 23.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/7694/17 до судового розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Міністерство фінансів України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2019 зупинено провадження у справі №826/7694/17 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції в адміністративній справі №826/20221/16. Зобов'язано учасників справи повідомити про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №826/7694/17 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №826/7694/17 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Перепелиці А.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №826/7694/17. Зобов'язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 поновлено провадження у справі №826/7694/17 та призначено підготовче засідання.
До суду 18.03.2024 та 20.03.2024 від представників Національного банку України та Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» надійшли клопотання про закриття провадження у справі, в обгрунтування яких зазначено, що даний спір не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції, що зумовлює у свою чергу закриття провадження у справі №826/7694/17.
У підготовчому засіданні 15.04.2024 представники відповідача-1 та третіх осіб підтримали заявлені клопотання про закриття провадження у справі та просили провадження у справі закрити. Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомлено.
Розглянувши питання про наявність підстав для закриття провадження у справі, суд враховує наступне.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За загальним правилом, встановленим статтею 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.
Окремий випадок, який кореспондується з наведеною правовою нормою, передбачений частиною четвертою статтею 52 цього ж Закону, за якою особа, визначена рішенням Національного банку України пов'язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов'язаною з банком особою.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1- 6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Пунктом 1 глави 1 розділу II Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315 (далі - Положення № 315), встановлено, що особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банк самостійно виявляє пов'язаних з банком осіб, формує і подає до Національного банку України перелік таких осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов'язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі зміни інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком. Якщо пов'язану з банком особу визначено такою на підставі рішення Комісії і перевірки операцій банків з такими особами, то за відсутності заперечень банку відповідна особа має бути включена банком до наступного щомісячного переліку пов'язаних з банком осіб.
Таким чином, рішення Комісії з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України від 13 грудня 2016 року №105 в частині визнання Компанії ELADO LIMITED пов'язаною з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» особою має обмежений термін дії - воно використовується для включення банком особи в наступний щомісячний перелік пов'язаних з банком осіб (це рішення по суті є адресованою банку вказівкою Національного банку України доповнити відповідний перелік, зробленою за наслідками здійснення банківського нагляду).
Норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо пов'язаних з банком осіб підлягають застосуванню, якщо особи підпадають під визначення частини першої статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», незалежно від того, чи був такий статус цих осіб підтверджений рішенням Національного банку України чи виявлений банком самостійно.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку зі зміною складу акціонерів ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» колишні акціонери не є акціонерами цього банку з дня переходу права власності на акції від колишніх акціонерів до держави як інвестора. З того ж дня особи, які були пов'язані з ПАТ «КБ «Приватбанк» через свої зв'язки з колишніми акціонерами, втратили статус пов'язаних з цим банком осіб.
При цьому рішення Комісії від 13 грудня 2016 року № 105 у частині визнання позивача пов'язаною з ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» особою було прийняте до того, як склад акціонерів цього банку змінився.
Отже, на час розгляду даної справи, рішення Комісії вичерпало свою дію щодо всіх позивачів незалежно від того, чи була до них застосована процедура обміну їх вимог до банку на акції банку.
Водночас позивач не позбавлений права посилатися на неправомірність прийняття таких рішень у частині, що стосується його прав, як на підставу позову з позовними вимогами, які можуть бути предметом судового розгляду.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №826/20221/16.
Спір у справі № 826/20221/16 та у справі № 826/7694/17 за своєю суттю та змістом позовних вимог є аналогічними (однорідними).
Щодо визнання протиправними та скасування в частині, що стосується позивача:
- наказу уповноваженої особи Фонду ОСОБА_1 від 20 грудня 2016 року № 22 «Про заборону видаткових операцій з рахунків пов'язаних осіб»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2887 «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможності банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2891 «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»;
- рішення виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2893 «Про погодження умов продажу неплатоспроможного банку ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк»;
- наказу уповноваженої особи Фонду ОСОБА_1 від 21 грудня 2016 року № 44 «Про перерахування коштів пов'язаних осіб».
Суд звертає увагу на те, що рішення про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку та рішення про погодження умов продажу неплатоспроможного банку не створюють для позивача правових наслідків, оскільки такі наслідки можуть виникнути лише в разі укладення відповідних договорів.
Що ж до наказу про заборону видаткових операцій з рахунків пов'язаних з банком осіб, рішення про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації, наказу про перерахування коштів пов'язаних осіб, то ці рішення є обов'язковими лише для працівників банку, тобто є внутрішніми документами банку.
Разом із цим якщо у справі, учасником якої є Фонд та/або його уповноважена особа, суд установить, що оскаржуваний позивачем акт є внутрішнім документом банку, який не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку) і не спричиняє порушення будь-яких прав, сфера його застосування обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку, то з огляду на правову природу такого акта він не може бути предметом судового розгляду.
В контексті вказаного суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.06.2020 у справі №826/20221/16 в якій зазначено наступне:
"88...провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування в частині, що стосується позивачів, наказу уповноваженої особи Фонду про заборону видаткових операцій з рахунків пов?язаних з банком осіб, рішення виконавчої дирекції Фонду про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку, рішення виконавчої дирекції Фонду про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у банку, рішення виконавчої дирекції Фонду про погодження умов продажу неплатоспроможного банку, наказу уповноваженої особи Фонду про перерахування коштів пов'язаних з банком осіб не направлене на поновлення (і не здатне поновити) прав позивачів незалежно від юрисдикції суду.
89. Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
90. Отже, провадження у справі в частині зазначених вимог слід закрити, оскільки спір у цій частині не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції."
Суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частини першої статті 238 КАС України).
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
Суд зазначає, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2018 у справі №П/9901/135/18 (провадження №11-70сап18) зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Отже, провадження у справі слід закрити, оскільки спір у цій справі не підлягає судовому розгляду в суді жодної юрисдикції.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2020 у справі №826/20221/16, а також у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №640/19719/17, від 19.01.2023 у справі №826/7442/17, від 04.10.2023 у справі №826/13813/17.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Клопотання представників Національного банку України та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про закриття провадження у справі №826/7694/17 - задовольнити.
2. Закрити провадження в адміністративній справі №826/7694/17 за позовом Компанії ELADO LIMITED до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Соловйової Наталії Анатоліївни, треті особи Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк «ПриватБанк», Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 КАС України з моменту її проголошення суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України, протягом п'ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Перепелиця А.М.
Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2024.