16 квітня 2024 року № 640/11702/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до приватного нотаріусу Лісіциної Яни Борисівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи - банку,
у травні 2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві (ДПС, податковий орган) з позовом до приватного нотаріуса Лісіциної Яни Борисівни. Просили відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» (ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК»).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2020 провадження у справі закрито.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2020 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом із тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 провадження у справі закрито.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П.
На виконання вимог Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», від Окружного адміністративного суду міста Києва 31.01.2024 надійшла вказана адміністративна справа.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 справу прийнято до провадження судді Скрипки І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Також, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про зупинення провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог ДПС вказали, що реєстратор перед вчиненням реєстраційної дії повинен перевірити документи, у тому числі, на наявність підстав для відмови у її проведенні. Звертали увагу, що підстави для відмови у проведенні державної реєстрації визначені статтею 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», серед яких, - щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зазначили, що у ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» була наявна заборгованість з податку на додану вартість, податку на прибуток, земельного податку, рентної плати та податку на нерухоме майно, однак відповідачем проведено державну реєстрацію припинення суб'єкта господарювання за принципом «мовчазної згоди».
Відповідач у відзиві просила відмовити у задоволенні позову. Звертала увагу на особливості процедури ліквідації банків, а також на те, що після рішення Національного банку України про ліквідацію відповідного банку виконання функцій його управління покладено на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Третьою особою подані письмові пояснення у справі, просили відмовити у задоволенні позову. Вказали, що до спірного випадку застосуванню підлягають положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Наголошували, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань, а вимоги за зобов'язаннями банку зі сплати податків і зборів, що виникли під час ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашатися у сьому чергу. При цьому, вимоги кредиторів до банку, що були не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Наголошували, що заборгованість зі сплати податків і зборів не є підставою для відмови в проведенні держаної реєстрації припинення юридичної особи - банку.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» зареєстроване 26.12.1991 Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, податковий номер 09322299, місцезнаходження: 01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Дмитрівська, буд. 18/24. Стан платника - 11, припинено, але не знято з обліку. Спосіб припинення - за принципом мовчазної згоди.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 №597 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією 25.09.2014 прийнято рішення №97 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на таку тимчасову в ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» - Бондаря Юрія Миколайовича.
22.01.2015 прийнято постанову Правління Національного банку України №41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК», а 26.01.2015 виконавчою дирекцією прийнято рішення №15 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
29.12.2015 продовжено строки здійснення процедури такої ліквідації до 31.03.2017.
25.07.2016 змінено уповноважену на ліквідацію особу - на ОСОБА_1 , а 21.03.2019 - на ОСОБА_2 з 28.03.2019.
Крім того, ще декілька разів продовжувалися строки для процедури ліквідації.
27.01.2020 уповноваженою особою Фонду подано документи до державного реєстратора для проведення державної реєстрації припинення банку як юридичної особи.
Дата проведення державної реєстрації припинення - 15.02.2020.
Позивачем у подальшому було отримано інформацію щодо внесення відповідачем як державним реєстратором до відповідного реєстру запису про припинення ПАТ «Комерційний банк «ЕКСПОБАНК» за рішенням засновників або уповноваженого органу від 06.02.2020 (дата проведення державної реєстрації 15.02.2020 №10741110051027637), у той час як за таким товариством обліковується заборгованість з податку на додану вартість - 70332237,69 грн., податку на прибуток - 28728968,39 грн., земельного податку - 7293498,95 грн., рентної плати - 19038,86 грн., податку на нерухоме майно - 861216,14 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам (застосовуючи норми права у редакції на час виникнення спірних відносин), що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.
За приписами пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державний реєстратор проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.
Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів (частина перша статті 9 цього ж Закону).
За положеннями частини тринадцятої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
Для державної реєстрації рішення про припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подаються: 1) копія рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 2) копія рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення уповноваженої особи Фонду. Для державної реєстрації припинення банку у зв'язку з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку подається рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку (частини п'ятнадцята, шістнадцята цієї ж статті).
За нормами частини першої статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
За змістом статті 25 цього ж Закону порядок проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації включає:
1) проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру - не пізніше наступного робочого дня з дати настання підстави, передбаченої частиною четвертою цієї статті;
2) державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей:
про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів та відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування;
про відсутність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента;
про відсутність нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства.
У разі неодержання від державних органів відомостей, зазначених у цій частині, у порядку та строки, визначені цим Законом, державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проводиться за принципом мовчазної згоди;
3) проведення реєстраційної дії щодо зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру - не пізніше наступного робочого дня з дати отримання відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, або наявність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента, або наявність нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства;
4) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки - у разі зміни відомостей, що містяться у ній.
За правилами частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» підставою для відмови у державній реєстрації є, зокрема, щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім банків, стосовно яких процедура ліквідації здійснюється відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Тобто, на час проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (банку) у випадку, який розглядається, вже діяла редакція Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у відповідності до якої надходження відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у банку не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації його припинення.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків закріплені у Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За визначенням у статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснення ліквідації банків (стаття 4 цього ж Закону).
За правилами статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За змістом частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй всіх або частини повноважень Фонду має право:
1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду не має права обмежувати або припиняти здійснення:
а) банком операцій у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону;
б) операцій, спрямованих на виконання нетто-зобов'язання, визначеного відповідно до статті 54-1 цього Закону, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, переданий банком на виконання зобов'язань за такою угодою;
4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку та/або будь-яких інших осіб стосовно банку та визнання банку потерпілим, а також заявляти від імені та в інтересах банку цивільні позови про відшкодування шкоди (збитків), заподіяної банку;
7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством;
8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду;
9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю;
10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;
11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
У відповідності до частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Цей пункт не застосовується до правочинів, зобов'язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов'язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, визначені частиною другою статті 37 та статтею 38 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов'язань перед банком).
За положеннями частини третьої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред'являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
За наведеного вище, суд констатує, що надходження відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є загальною підставою для відмови в державній реєстрації припинення юридичної особи, однак така норма не стосується банків, оскільки особливості їх припинення (ліквідації) врегульовано спеціальним Законом - «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Такі ж правові висновки містяться й у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі № 640/10884/20, від 03.08.2021 у справі № 640/15422/20, від 13.01.2021 у справі № 640/17057/19, від 23.01.2023 у справі 640/23394/19.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За викладеного вище, суд відхиляє доводи позивача і приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.