15 квітня 2024 року м. Київ № 320/45877/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
22 листопада 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач/ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати в частині наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.10.2023 №511 (з основної діяльності) про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення «сувора догана».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023, позовну заяву №320/45877/23 розподілено судді Жуковій Є.О.
13 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу в Збройних Силах України у ВЧ НОМЕР_2 . Наказом командира Вч НОМЕР_2 від 24.08.2023 № 237 на нього з 24.08.2023 покладено тимчасове виконання обов'язків начальника штабу - першого заступника командира військової частини. 8 вересня 2003 року ним підписано та передано засобами спеціального електронного зв'язку лист №1675/3214, адресований Вищому антикорупційному суду та в копії командиру ВЧ НОМЕР_1 , щодо неможливості вручення військовослужбовцю ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 повідомлення про виклик до суду.
За результатами опрацювання вказаного листа помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 10.09.2023 складено та 11.09.2023 подано на реєстрацію рапорт на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 «щодо з'ясування повноважень ОСОБА_1 на підписання документів від імені військових частин». Згідно резолюції командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.09.2023 призначено проведення службової перевірки щодо порушень.
19 жовтня 2023 року невідомою особою з числа військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 складено доповідну записку № 12319, на підставі якої 23.10.2023 наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 511 (з основної діяльності) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідності з накладенням дисциплінарного стягнення «сувора догана». Наказ від 23.10.2023 в порядку, встановленому статтями 97 і 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, позивачу не доводився. Вважає наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 23.10.2023 №511 (з основної діяльності) про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідності з накладенням дисциплінарного стягнення «сувора догана» таким, що прийнято з порушенням вимог Конституції та законів України, є необґрунтованим, упередженим, непропорційним, а тому підлягає скасуванню.
Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі відкрито провадження у справі №320/45877/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження» від 25.12.2023 у справі №320/45877/23 доставлено до електронного кабінету ВЧ НОМЕР_1 26.12.2023.
16 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ВЧ НОМЕР_1 надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 25.12.2023.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_3 , виданий органом 8030 21.05.2020.
ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 від 05.08.2015, що міститься в матеріалах справи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
ОСОБА_1 з 14.04.2022 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою від 17.09.2023 №1675/1961.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 14.04.2022 № 5 капітана ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини за посадою командира стрілецької роти.
Наказом начальника регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по особовому складу) від 04.08.2022 № 137 капітана ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира ВЧ НОМЕР_2 з морально-психологічного забезпечення (наказ командира ВЧ НОМЕР_2 від 07.08.2022 № 125).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 24.08.2023 № 237 на майора ОСОБА_1 з 24.08.2023 покладено тимчасове виконання обов'язків начальника штабу - першого заступника командира батальйону ВЧ НОМЕР_2 .
8 вересня 2003 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу ВЧ НОМЕР_2 підписано та передано засобами спеціального електронного зв'язку (далі - засоби СЕДО) лист № 1675/3214, адресований Вищому антикорупційному суду та в копії командиру ВЧ НОМЕР_1 , щодо неможливості вручення військовослужбовцю військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 повідомлення про виклик до суду.
За результатами опрацювання вказаного вище листа помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 10.09.2023 складено та 11.09.2023 подано на реєстрацію рапорт на ім'я командира ВЧ НОМЕР_1 «щодо з'ясування повноважень майора ОСОБА_1 на підписання документів від імені військової частини». Згідно резолюції командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.09.2023 призначено проведення службової перевірки щодо порушень.
За результатами проведеної службової перевірки складено доповідну записку від 19.10.2023 №12319, в якій запропоновано за порушення порядку оформлення службових документів у військовій частині НОМЕР_2 оголосити тимчасово виконуючому обов'язки начальника штабу військової частини НОМЕР_2 майору ОСОБА_1 «Зауваження».
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 23.10.2023 №511 за порушення вимог статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1 та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 07.04.2021 №124 «Про затвердження Інструкції з діловодства у Збройних Силах України», тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «Сувора догана».
Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що порушує права, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» № 551-XIV від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, керівники державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, Голова Служби зовнішньої розвідки України, Голова Служби безпеки України, Голова Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, командувач Національної гвардії України, Голова Державної прикордонної служби України, Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, начальник Управління державної охорони України, керівники інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями користуються дисциплінарною владою в повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.
Відповідно до вимог статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
На підставі статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно із статтею 83 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини першої статті 84 розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Збройних Сил України статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до вимог ст. 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб'єктові у сфері протидії корупції.
У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов'язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно з вимогами статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк (ст. 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Статтями 97 та 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Згідно з частиною 1 статті 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауваження), передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, який затверджено Наказом Міністра оборони України 21.11.2017 № 608 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).
Пунктом 1.1 Порядком №608 визначено, що службове розслідування може призначатися у разі:
невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Згідно з вимогами пункту 3.1 Порядка № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Міністр оборони України, Головнокомандувач Збройних Сил України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видів (сил), окремих родів військ Збройних Сил України, інших органів військового управління можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення (призначення) підпорядкованим посадовим (службовим) особам (пункт 3.2 Порядка № 608).
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу (пункт 3.5 Порядка № 608),
Відповідно до вимог пункту 3.6 Порядка № 608 голова комісії здійснює керівництво діяльністю комісії, має право давати письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, які є обов'язковими для виконання.
У випадку відсутності голови комісії з підтверджених поважних причин його обов'язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, у разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії за відповідним клопотанням голови комісії здійснюється його заміна іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу командира (начальника).
Особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування (п. 3.8 Порядка № 608).
Згідно з вимогами пункту 3.9 Порядка № 608 посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до вимог пункту 3.10 Порядка № 608 під час проведення службового розслідування (перевірки) може проводитися психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа, яке проводиться відповідно до Інструкції з організації та проведення психофізіологічного дослідження персоналу із застосуванням поліграфа у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 14.04.2015 № 164, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.2019 за № 898/33869 (зі змінами).
Втручання будь-яких осіб у перебіг службового розслідування з метою перешкоджання об'єктивному та повному проведенню службового розслідування або впливу на кінцевий результат забороняється. Про виявлення таких фактів особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова комісії повідомляють командира (начальника), який призначив службове розслідування (пункт 3.11 Порядка № 608).
Згідно з вимогами пункту 3.12 Порядка №608 до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.
З огляду на викладене, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити інформацію про час, місце, суть допущеного працівником дисциплінарного проступку та положення (пункти) Посадової інструкції, а саме чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Подібна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду 09.12.2019 у справі №813/3820/17.
Натомість наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23.10.2023 №511 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_5 », позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1 та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 2.8.19 наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 №124 «Про затвердження Інструкції з діловодства у Збройних Силах України» на підставі вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, з урахуванням доповідної записки від 19.10.2023 №12319 щодо результатів службової перевірки інформації викладеної в рапорті помічника командира з правової роботи-начальника юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 від 11.09.2023 вх.№2894Р, стосовно з'ясування повноважень посадових осіб військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_5 на підписання документів від імені військових частин та їх командирів.
Таким чином, відповідач в оскаржуваному наказі обмежився лише формальними посиланнями на невиконання своїх посадових обов'язків, не вказавши чітко суть та обставини допущених позивачем проступків. Не містить оскаржуваний наказ даних про час вчинення і час виявлення проступку та обґрунтування підстав обрання певного виду стягнення.
Крім того суд зауважує, що саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 1340/4847/18.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 380/3045/21 від 01.11.2022.
Тому, відповідач в оскаржуваному наказі повинен був чітко зазначити суть вчиненого позивачем порушення, в чому конкретно виразилося неналежне виконання його посадових обов'язків, а також, які норми чинного законодавства були порушені, причинно-наслідковий зв'язок та обставини, за яких мало місце порушення.
Крім того, посилаючись в оскаржуваному наказі на Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, відповідач не провів належне службове розслідування стосовно порушення дисципліни позивачем, а обмежився формальним проведення службової перевірки, під час якої не було надано правової оцінки наявності повноважень позивача як виконуючого обов'язки на підписання документів від імені посадових осіб ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд вважає, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим та таким, що не містить всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати в частині наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.10.2023 №511 (з основної діяльності) про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення «сувора догана».
3. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.