08.04.2024м. СумиСправа № 920/1493/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
За участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу № 920/1493/23:
за позовом Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, код ЄДРПОУ 40456009)
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 63801 грн 41 коп.
представники учасників справи:
від позивача - Фадєєв В.Ю.,
від відповідача - Луговий С.В.
1. Стислий виклад позицій сторін у справі.
1.1. 27.12.2023 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету Сумської міської територіальної громади заборгованість за договором № 43 тимчасового користування місцем, що знаходиться у комунальній власності для розташування рекламних засобів від 01.09.2010, за період з 01.12.2013 до 23.02.2022, на загальну суму 63801 грн 41 коп.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 43 тимчасового користування місцем, що знаходиться у комунальній власності для розташування рекламних засобів від 01.09.2010, у відповідності до діючих тарифів.
1.3. Відповідач у судовому засіданні визнав борг у сумі 31662 грн 08 коп., з урахуванням оплати у липні 2017 року, разом з цим просить суд застосувати позовну давність.
2.Зяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023, справу № 920/1493/23 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 01.01.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1493/23; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. 31.01.2024 відповідач подав до суду заяву про застосування позовної давності (вх. № 552 від 31.01.2024), відповідно до якої просить суд застосувати позовну давність у вказаному спорі та відмовити у позові, оскільки відповідач, у зв'язку з закінченням строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами (31.01.2024, 07.09.2025, 07.06.2016, 26.06.2016) втратив можливість тимчасового платного користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.
2.4. За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
2.5. Разом з цим, для повного та всебічного встановлення обставин справи, враховуючи подану заяву відповідача про застосування позовної давності, Господарський суд Сумської області ухвалою від 02.02.2024 призначив судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 28.02.2024, 11:30; явку представників учасників справи у судове засідання 28.02.2024 визнав обов'язковою.
2.6. 13.02.2024 представник позивача подав до суду заперечення проти заяви про застосування позовної давності (вх. № 429 від 13.02.2024), згідно якої зазначає, що починаючи з 12.03.2020 до 30.06.2023 у зв'язку з карантином, а з 24.02.2022 у зв'язку з воєнним станом - продовжено перебіг позовної давності. Крім того, відповідач періодично здійснював оплату в сумах, більших, ніж було виставлено за місяць, що підтверджує визнання боргу. Вказані дії відповідача свідчать про переривання строку позовної давності.
2.7. Згідно заяви (вх. № 434 від 13.02.2024) представник позивача подав докази направлення заперечень щодо застосування строку позовної давності з додатками відповідачу.
2.8. 26.02.2024 відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи (вх. № 1085 від 26.02.2024).
2.9. У судовому засіданні 28.02.2024 Господарський суд Сумської області, за участю позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 20.03.2024, 12:30; повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України; позивачу запропоновано подати обґрунтований розрахунок позовних вимог з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності.
2.10. 18.03.2024 представник позивача подав до суду заяву на виконання вимог протокольної ухвали (вх. № 805 від 18.03.2024), разом з розрахунком заборгованості за період з 01.10.2012 до 23.02.2022.
2.11. У судовому засіданні 20.03.2024, за участю представника позивача та відповідача, Господарський суд Сумської області постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача (вх. № 805 від 18.03.2024) з поданим розрахунком; оголошення перерви в судовому засіданні до 03.04.2024, 11:00.
2.12. У судовому засіданні 03.04.2024 відповідач визнав борг у розмірі 31662 грн 08 коп. та просить суд застосувати позовну давність. За участю представника позивача та відповідача, Господарський суд Сумської області постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви позивача (вх. № 805 від 18.03.2024) з поданим розрахунком; оголошення перерви в судовому засіданні до 03.04.2024, 11:00.
2.13. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
3.1. 01.09.2010 між Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради як Робочим органом, остаточним правонаступником якого є позивач - Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (з 12.01.2023) та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (користувач) укладений договір № 43 тимчасового користування місцем, що знаходиться у комунальній власності для розташування рекламних засобів.
3.2. Відповідно до п. 1.1 договору, Робочий орган передає користувачу у тимчасове оплатне користування місця для розташування рекламних засобів, а користувач розташовує рекламні засоби у відповідності з додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору та здійснює плату за тимчасове користування місцями згідно з умовами договору.
3.3. Згідно додатку № 1 до договору, сторони визначили перелік місць для розташування рекламного засобу типу «трол» у м. Суми, із зазначенням площ місць, суми щомісячної плати.
3.4. Відповідно до п. 3.1.4 договору, відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити плату за тимчасове користування місцями в порядку, передбаченому розділом 4 договору.
3.5. Відповідно до п. 4.1, 4.3 договору, розмір плати за користування місцем визначається на підставі рішення Виконавчого комітету № 362 від 26.06.2005. Розрахунок щомісячної плати наведений в додатку № 1 до договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Відповідач перераховує грошові кошти щомісяця, не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (незалежно від одержання рахунку) у сумі згідно п. 4.1.
3.6. Згідно п. 3.1.14 договору, відповідач зобов'язується письмово повідомляти Робочий орган про розірвання договору повністю або в частині кожного наданого місця не менш як за 10 днів до припинення використання місць.
3.7. Пунктом 4.7 договору сторони визначили, що в разі розірвання договору або закінчення строку його дії, плата сплачується по день фактичного знаходження рекламних засобів на місцях, наданих за договором.
3.8. Пунктом 4.8 договору визначено, що протягом дії договору відповідач не звільняється від плати за тимчасове використання місць за відсутності рекламних засобів на місцях згідно наданих дозволів.
3.9. Згідно п. 6.1, 6.2 договору, строк дії договору з 01.09.2010 до 01.09.2015. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або розірвання договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що передбачені договором.
3.10. Додатком 1 до договору, сторони визначили суму щомісячної плати за переліком місць в 2257 грн 92 коп.
3.11. В подальшому до договору № 43 від 01.09.2010 вносились зміни, а саме:
- угодою від 01.01.2011, у зв'язку з отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами користувачем, у відповідності до дозволів № 239/10, 238/10, сторони домовились внести зміни в додаток № 1 до договору та виклали його в новій редакції. Сума щомісячної плати за переліком місць становить 2282 грн 50 коп.;
- угодою від 01.05.2011, у зв'язку з набуттям права власності на рекламоносії користувачем, згідно листів б/н від 29.04.2011, сторони домовились внести зміни в додаток № 1 до договору та виклали його в новій редакції. Сума щомісячної плати за переліком місць становить 2881 грн 90 коп.;
- угодою від 01.10.2012, у зв'язку з прийняттям Виконавчим комітетом Сумської міської ради рішення № 527 від 18.09.2012 «Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 455 від 05.07.2011 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми (зі змінами)», сторони домовились внести зміни в додаток № 1 до договору та виклали його в новій редакції. Сума щомісячної плати за переліком місць становить 1997 грн 19 коп.;
- угодою від 15.04.2016 сторони домовились внести зміни в назву «Робочий орган» на Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради; внесені зміни в додаток № 1 до договору та викладено його в новій редакції. Сума щомісячної плати за переліком місць становить 1022 грн 15 коп.;
- додатковою угодою від 20.10.2017 до договору № 43 змінено сторони договору «Робочий орган» на Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, змінені реквізити.
3.12. Згідно рішення Сумської міської ради № 3173-МР від 03.11.2022 «Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради», з 12.01.2023 Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради реорганізовано шляхом приєднання до його правонаступника - Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.
3.13. 12.01.2023 набрало чинності рішення Сумської міської ради № 3174-МР від 03.11.2022, яким викладено у новій редакції Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, відповідно до п. 1.9 якого, останній є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов'язків Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.
3.14. Відповідно до службових записок № 931/08.01.01-22 від 08.08.2017, № 37/08.01-23 від 27.04.2021, у зв'язку з демонтажем рекламних засобів та інвентаризації документації по демонтажу рекламних засобів з 28.07.2017 скориговано плату за договором № 43 тимчасового користування місцями розміщення рекламних засобів на суму 426 грн 60 коп.(а. с. 33-36).
3.15. Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 157 від 17.03.2020, затверджено порядок плати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності Сумської міської об'єднаної територіальної громади, для розташування рекламних засобів.
3.16. Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 46 від 29.01.2021, визначено, що плата за користування місцями, що перебувають у комунальній власності Сумської міської об'єднаної територіальної громади, для розміщення рекламних засобів, що затверджена рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради № 157 від 17.03.2020, у період з 01 січня до 31 березня 2021 року нараховується у розмірі 50% від визначеної у договорах тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення рекламних засобів, укладених до набрання чинності цим рішенням із розповсюджувачами зовнішньої реклами згідно з додатком до рішення, в якому серед інших зазначений ФОП ОСОБА_1 .
3.17. Згідно листа Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради № 248/08.01-08 від 11.05.2021 на звернення ФОП ОСОБА_1 про надання інформації з питань розміщення зовнішньої реклами у м. Суми, надано інформацію про взаєморозрахунки між сторонами за договором № 43 від 10.06.2010 за період 2013-2021 роки.
3.18. Згідно рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 113 від 29.04.2022 «Про підтримку суб'єктів господарювання у сфері зовнішньої реклами на період дії воєнного стану на території Сумської міської територіальної громади», у період з 24.02.2022 і до припинення або скасування воєнного стану в Україні, не нараховується та не сплачується плата за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності Сумської міської територіальної громади.
3.19. Згідно розрахунку суми, заявленої до стягнення, враховуючи несвоєчасну та не в повному обсязі плату відповідачем за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів в порядку, передбаченому договором, за період з 01.12.2023 до 23.02.2022 виникла заборгованість в сумі 63801 грн 41 коп., що стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення вказаної суми.
4. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.
4.1. Частиною 1 ст. 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
4.2. Стаття 144 Конституції України передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
4.3. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
4.4. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
4.5. Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
4.6. Положеннями ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
4.7. Відповідно до приписів ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад та встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.
4.8. Згідно ст. 1 Закону України «Про рекламу», зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
4.9. Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
4.10. Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, встановлено, що зовнішня реклама розміщуються на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
4.11. Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
4.12. Згідно зі ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення містяться у ст. 174 Господарського кодексу України, а саме господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
4.13. За своєю правовою природою, укладений між сторонами договір № 43 від 01.09.2010 подібний до договору оренди, адже визначає об'єкт оренди - місце, що перебуває у комунальній власності для розташування рекламних засобів, строк, на який укладається договір, орендну плату (плата за право користування).
4.14. Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
4.15. Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
4.16. Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
4.17. Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування.
4.18. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
4.19. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.20. Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
4.21. Суд установив, що порядок розрахунків між сторонами передбачений у розділі 4 договору № 43 від 01.09.2010.
4.22. Узгоджена сторонами в договорі № 43 від 01.09.2010 та додатку № 1 до нього, угодах від 01.01.2011, від 01.05.2011, від 01.10.2012, від 15.04.2016, плата за місця, сплачувалась відповідачем не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, що відображена в розрахунку позивача.
4.23. Так, згідно наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог щодо стягнення плати за тимчасове користування місцями, що перебувають в комунальній власності Сумської міської територіальної громади, для розміщення рекламних засобів, відповідно до додаткової угоди від 01.10.2012 сума нарахувань становить 1997 грн 19 коп. на місяць; відповідно до додаткової угоди від 15.04.2016 сума нарахувань становить 1022 грн 15 коп. на місяць, відповідно до службової записки № 931/08.01.01-22 від 08.08.2017, у зв'язку з демонтажем рекламних засобів у період з 28.07.2017 до 31.03.2021, плата за договором складає 602 грн 98 коп. на місяць; відповідно до службової записки № 37/08.01-23 від 27.04.2021, у зв'язку з демонтажем рекламних засобів у період з 28.07.2017 до 30.03.2021 плата за договором становить 426 грн 60 коп. на місяць; відповідно до рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради № 46 від 29.01.2021, на період дії карантину з 01.01.2021 до 31.03.2021 плата за договором нарахована у розмірі 50%; відповідно до службової записки № 37/08.01-23 від 27.04.2021, у зв'язку з демонтажем рекламних засобів з 01.04.2021 плата становить 73 грн 72 коп. на місяць по місцям згідно переліку.
4.24. Суд установив, що відповідач періодично здійснював оплату боргу в межах спірного періоду (з грудня 2013 року до липня 2017 року) у розмірі більшому, ніж встановлено на місяць, що підтверджується виписками по рахунку, останніми платежами при сумі нарахування 1022 грн 15 коп. в місяць, відповідач сплатив 2044 грн 30 коп (у липні 2016) 3000 грн 00 коп. (у березні 2017), 1000 грн 00 коп. (у травні 2017), 1000 грн 00 коп. (у липні 2017).
4.25. Відповідачем не надано контррозрахунку заборгованості. У матеріалах справи відсутні докази повної сплати відповідачем заборгованості із внесення плати за право тимчасового користування у спірні періоди. Разом з цим, у судовому засіданні відповідач визнав сальдо на початок липня 2016 року в сумі 38706 грн 38 коп., та, враховуючи сплату 2044 грн 30 коп. у липні 2016 року, 1000 грн 00 коп. у травні 2017 року, 3000 грн 00 коп. у березні 2017 року. 1000 грн 00 коп. у липні 2017 року, відповідно визнав борг в сумі 31662 грн 08 коп. станом на липень 2017 року.
4.26. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 01.12.2013 до 23.02.2022. Разом з цим, згідно листа Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради № 248/08.01-18 від 11.05.2021 та службової записки № 37/08.01-23 від 27.04.2021 вбачається, що рекламні засоби демонтовані станом на липень 2017 року, строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами за договором № 43 від 10.09.2010 закінчився.
4.27. Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на пропуск позивачем строку позовної давності.
4.28. Відповідно до положень статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
4.29. За приписами ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
4.30. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
4.31. За змістом ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
4.32. Згідно ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
4.33. У поданій заяві про застосування строків позовної давності, представник відповідача вказує на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом; просить суд застосувати наслідки пропущення строку позовної давності щодо стягнення з відповідача грошових коштів за заявлений період.
4.34. Водночас, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (розділ доповнено пунктом 12 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020).
4.35. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.
4.36. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» постановлено: відмінити з 24 години 00 хвили 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання ощиренню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
4.37. Крім того, п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії.
4.38. Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
4.39. У свою чергу, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).
4.40. Позивач звернувся до суду з позовом 27.12.2023.
4.41. Згідно наданого позивачем розрахунку, заявлена до стягнення з відповідача сума нарахована позивачем за період з грудня 2013 року до лютого 2022 року.
4.42. З урахуванням викладеного, нарахована сума за період з 01.12.2013, заявлена позивачем до стягнення поза межами строку позовної давності.
4.43. Разом з цим, враховуючи переривання перебігу позовної давності частковими оплатами починаючи з грудня 2013 року до липня 2017 року, що свідчить про визнання відповідачем боргу; продовження строків, визначених статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу, позивач заявив вимоги в межах строку позовної давності.
4.44. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
4.45. Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
4.46. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
4.47. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
4.48. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
4.49. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
4.50. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
4.51. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
4.52. Факт неналежного виконання зобов'язання відповідачем, в частині внесення плати за право тимчасового користування місцями, що перебувають у комунальній власності, які погоджені у договорі № 43 та додаткових угодах, встановлений судом.
4.53. З рахуванням вищевикладеного, перевіривши розрахунок позивача, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 31662 грн 08 коп., як такі, що заявлені до стягнення в межах строку позовної давності. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє за необґрунтованістю та безпідставністю, враховуючи закінчення строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами 31.01.2014, 07.09.2015, 07.06.2016, 26.06.2016, та відсутність доказів на підтвердження того, що місця для розміщення реклами продовжують використовуватись відповідачем.
5. Розподіл судових витрат.
5.1. Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
5.2. Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн 00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь місцевого бюджету Сумської міської територіальної громади за наступними реквізитами: Отримувач: ГУР Сум.обл/Сумська МТГ/24060300 код отримувача: 37970404 рахунок отримувача: UA818999980314090544000018540 банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.) код класифікації доходів бюджету: 24060300, 31662 грн 08 коп. заборгованості за договором № 43 тимчасового користування місцем, що знаходиться у комунальній власності для розташування рекламних засобів від 01.09.2010.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департамента забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, код ЄДРПОУ 40456009) 2684 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 15.04.2024.
Суддя Є.А. Жерьобкіна