79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
09.04.2024 Справа № 914/21/24
За позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури, м.Золочів,
В інтересах держави в особі: Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, м.Золочів,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО», с.Ботар, Закарпатська обл.,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД», м.Київ,
про: розірвання договору оренди землі від 13.08.2015, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості у сумі 7 637,73 грн.
Суддя І. Б. Козак
Секретар с/з Г.Гелеш
Представники сторін:
Прокурор: Н.Леонтьєва.
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача 1: не з'явився
Від відповідача 2: не з'явився.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО», до Товариства з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД» про розірвання договору оренди землі від 13.08.2015, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості у сумі 7 637,73 грн.
Ухвалою суду від 03.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 30.01.2024. Ухвалою суду від 12.03.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 09.04.2024.
Правова позиція прокурора.
Прокурор у судове засідання 09.04.2024 з'явився, позовні вимоги підтримав, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО» на користь Золочівської міської ради заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 7 637,73 грн., розірвати Договір оренди землі від 13.08.2015, щодо земельної ділянки площею 22,2463 га, кадастровий номер 4621882700:05:000:0016 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670270446218), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В.Чорновола,4, ідентифікаційний код юридичної особи 39769942), правонаступником якого є Золочівська міська рада Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО», Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД» повернути власнику - Золочівській міській раді Львівської області земельну ділянку кадастровий номер 4621882700:05:000:0016 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670270446218) площею 22,2463 га, яка знаходиться на території Золочівської територіальної громади/міської ради Львівської області.
Підстави позову:
1 - несвоєчасна оплата орендної плати відповідачем 1;
2 - використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням;
3 - укладення договору суборенди земельної ділянки без згоди на це орендодавця всупереч вимогам п.6.3 договору оренди від 13.08.2015.
Попередній розрахунок судових витрат:
· 6441,60 грн - сплачений судовий збір.
Правова позиція позивача (Золочівської міської ради).
У судове засідання 09.04.2024 представник позивача не прибув, у клопотанні (вх.№1927/24 від 22.01.2024) просив здійснювати розгляд справи №914/21/24 без участі представника міської ради.
Правова позиція відповідача 1 (ТОВ «ТІСА-БІО»).
Відповідач 1 у судове засідання 09.04.2024 не прибув, відзиву не подавав.
Правова позиція відповідача 2 (ТОВ «АКРІС-ЗАХІД»).
Відповідач 2 у судове засідання 09.04.2024 не з'явився. У відзиві на позов (вх.№6820/24 від 08.03.2024) проти позову повністю заперечив з таких міркувань:
- земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, бо використання ділянки під ріллю, а не сіножаті, на думку товариства, можливе в одному виді використання ділянки сільськогосподарського призначення з пасовищ чи сіножатей на ріллю;
- долучені до позову акти обстеження земельної ділянки не містять доказів розорювання земельної ділянки, вирощування зернових культур для збирання урожаю, а не для пасовищ;
- вважає. Що допущені відповідачем «нібито» порушення навпаки сприяють приведенню земельної ділянки до ладу з подальшою метою її використання за цільовим призначенням відповідно до агротехнології підвищення продуктивності ділянки;
- заперечив щодо необхідності згоди орендодавця для передачі в суборенду земельної ділянки;
- заперечив щодо представництва прокурором інтересів Золочівської МР шляхом подання цього позову до суду, оскільки вважає взагалі відсутніми негативні наслідки для позивача . Навпаки, обставини справи свідчать про стабільні орендні правовідносини, тривале, повне та належне виконання умов договору оренди.
Прокурор подав відповідь на відзив (вх.№7050/24 від 12.03.2024), в якому заперечив проти аргументів відповідача 2.
Обставини справи.
13.08.2015 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ТзОВ «ТІСА БІО» (Орендар, Відповідач 1) на підставі протоколу електронних земельних торгів №214 від 13.08.2015 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 4621882700:05:000:0016) площею 22,2463 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у тому числі 22,2463 га сіножаті, розташованої за межами населених пунктів на території Гончарівської сільської ради Золочівського району Львівської області.
За умовами п.2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 22,2463 га, у тому числі 22,2463 га сіножаті.
Згідно з пунктами 2.3, 2.4 Договору - категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
На земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомого майна та об'єкти інфраструктури (п. 2.5. Договору).
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату укладення договору становить 140260,57 грн.
Відповідно до п.2.7 Договору земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
У п. 3.1 Договору вказано, що такий укладено на строк 14 років.
Згідно з п. п. 4.1 - 4.4 Договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на електронних земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 13.08.2015 у розмірі річної орендної плати, що становить 6115,32 грн. підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на р/р 33212812700203 в ГУ ДКСУ у Львівській області (одержувач місцевий бюджет в Гончарівської сільської ради Золочівського району Львівської області), код платежу 18010600.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Орендна плата сплачується Орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.
Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 9.4.8 Договору визначено обов'язок Орендаря самостійно, щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Орендодавець має право вимагати від Орендаря, а Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (ч.1 ст. 24 Закону, п.п. 9.1.1., 9.4.6. Договору).
На основі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що 25.04.2022 між орендарем ТзОВ «ТІСА БІО» та суборендарем ТзОВ «АКРІС-ЗАХІД» (Суборендар, Відповідач 2) укладений Договір суборенди вищевказаної земельної ділянки на строк до 13.08.2029.
Згідно з п. 1 Договору суборенди землі від 25.04.2022 ТзОВ «ТІСА БІО» надає, а ТзОВ «АКРІС-ЗАХІД» приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 22,2463 га з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території с. Гончарівка Золочівського району Львівської області та належить Орендарю на праві оренди.
Відповідно до п.п. 10, 11 вищезазначеного договору суборенди, суборендна плата за договором дорівнює розміру орендної плати за договором оренди та вноситься Суборендарем у встановленому договором оренди порядку та формі з врахуванням вимог Податкового кодексу України. Обчислення розміру суборендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації визначених законодавством.
У встановленому Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон) та Договором порядку земельна ділянка передана Орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі.
Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України 26.06.2015 зареєстровано право державної власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, а з 31.08.2015 - право оренди за ТзОВ «ТІСА БІО».
29.12.2020 державним реєстратором зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Золочівською міською радою (код ЄДРПОУ 04055908) (номер запису про право власності:40026953) та одночасно внесено запис про припинення права державної власності в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Підставою для здійснення реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».
31.08.2015 внесено зміни до відомостей про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди до 30.08.2029 ТзОВ «ТІСА БІО» на вказану земельну ділянку, змінено орендодавця - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області на Золочівську міську раду (номер запису 11048889).
29.12.2020 Золочівською міською радою (Орендодавець, Позивач) набуто право власності на спірну земельну ділянку та до останньої перейшли права та обов'язки орендодавця за оскаржуваним договором оренди землі. розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим Договором, а також внаслідок несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, та з інших підстав, визначених чинним законодавством України.
26.05.2022 до відомостей про державну реєстрацію іншого речового права внесені дані щодо суборенди вказаної ділянки, суборендар - ТзОВ «АКРІС-ЗАХІД», право суборенди до 13.08.2029 (номер запису 46939866).
Як вбачається з інформацій ГУ ДПС у Львівській області №4400/5/13-01-13-06-10 від 14.04.2023, №6236/5/13-01-04-09 від 05.06.2023, №6854/5/13-01-04-09 від 20.06.2023 ТзОВ «ТІСА БІО» допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, зокрема за Договором, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 22,2463 га з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016.
Листами ГУ ДПС у Львівській області (№4400/5/13-01-13-06-10 від 14.04.2023 та №6854/5/13-01-04-09 від 20.06.2023) скеровано на адресу окружної прокуратури податкові декларації з плати за землю, подані ТзОВ «ТІСА БІО» за 2022 рік та за 2023 рік з яких вбачається, що нарахована сума річної орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 4621882700:05:000:0016 за 2022 рік складає 7338,38 грн. (щомісячний розмір орендної плати становить - 611,53грн.) та за 2023 рік - 7338,38 грн. (щомісячний розмір орендної плати становить - 611,53 грн.).
Згідно з Розрахунком податкового боргу з орендної плати за землю ТзОВ «ТІСА БІО», наданим органом ДПС вбачається, що станом на 01.06.2023 у ТзОВ «ТІСА БІО» наявна заборгованість по орендній платі з юридичних осіб по Золочівській територіальній громаді в сумі 164 838,86 грн. (не сплачені підприємством суми нарахованої орендної плати за землю за 14 земельних ділянок, які впродовж 2022-2023 років декларувалися в одній податковій декларації (в тому числі і спірна), задекларовані згідно з податковими деклараціями №9036437315 від 21.02.2022 (за 2022 рік), №10242122 від 14.04.2023 та №10595236 від 18.04.2023.
Щомісячні задекларовані суми сплати орендної плати (в тому числі за земельну ділянку з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016 в розмірі 4801,69 грн. за 2022 рік та в розмірі 4801,69грн. за 2023 рік) з грудня 2022 року сплачувались в неповному розмірі або не сплачувались взагалі.
Золочівська міська рада Львівської області на запит окружної прокуратури повідомила листами №1175 від 06.04.2023, №1795 від 06.06.2023, №3473 від 14.11.2023, №3734 від13.12.2023 про невиконання Орендарем умов Договору щодоповноти та своєчасності сплати орендної плати, в яких зазначено про те, що впродовж грудня 2022 року та поточного періоду 2023 року ТзОВ «ТІСА БІО» орендну плату за землю по Договору не сплачувало взагалі або сплачувало частково та надано відповідний розрахунок розміру орендної плати по Договору.
Як вбачається з умов Договору щодо орендної плати (п.п. 4.1-4.6), розрахунку податкового боргу станом на 01.06.2023, податкових декларацій ТзОВ «ТІСА БІО» з плати за землю за 2022 рік та 2023 рік, інформації Золочівської міської ради щодо несплати орендної плати за договором за період 2022 року та період 2023 року встановлено, що ТзОВ «ТІСА БІО» Золочівською міською радою за період з квітня 2022 по грудень 2022 включно нараховано орендну плату за користування земельною ділянкою площею 22,2463 га з кадастровим номером 4621882700:08:000:0016 в сумі 5 503,78 грн. ТзОВ «ТІСА БІО» в грудні 2022 року сплачено на рахунок Золочівської міської ради орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою згідно Договору в сумі 4 321,48 грн., заборгованість на кінець грудня 2022 року становила 1793,84 грн.
За січень - грудень 2023 року включно Золочівською міською радою нараховано ТзОВ «ТІСА БІО» заборгованість з орендної плати за землю в сумі 7637,73 грн. ГУ ДПС у Львівській області листом №6236/5/13-01-04-09 від 05.06.2023 повідомлено окружну прокуратуру, що станом на 01.06.2023 загальна податкова заборгованість сплати орендної плати за землю з юридичних осіб по ТзОВ «ТІСА БІО» становить 164 838,86 грн., яка складається із суми недоплати по 14 договорах оренди за 2022 рік (81 729,87 грн.) та суми несплати орендної плати за період січня-квітня 2023 року (83 108,99 грн.).
Органом ДПС боржнику ТзОВ «ТІСА БІО» направлено податкову вимогу від 29.03.2023 №0001137-1306-1301.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що вид угідь земельної дільнки з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016 площею 22,2463 га сіножаті, площа 22,2463 га, дата державної реєстрації 30.10.2013. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 31.08.2015 за ТзОВ «ТІСА БІО» (номер запису про інше речове право 11048889) та право суборенди земельної ділянки зареєстровано 26.05.2022 за ТзОВ «АКРІС-ЗАХІД» (номер запису про інше речове право 46939866).
З 31.08.2015 у Орендаря виникло право оренди на спірну земельну ділянку, а також права та обов'язки орендаря за договором оренди землі від 31.08.2015, а з 26.05.2022 у суборендаря виникли права суборенди зазначеної земельної ділянки.
Відповідно до інформації Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 25.04.2023 за №1226 та Витягу з Державного земельного кадастру від 25.04.2023 про земельну ділянку кадастровий номер 4621882700:05:000:0016, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки - 22,2463 га, вид угідь - сіножаті.
21.04.2023 та 06.06.2023 комісією Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016, яка передана в користування ТзОВ «ТІСА БІО» згідно договору оренди землі від 13.08.2015 відповідно до того виду користування за яким було надано власником. За результатами обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка розорана та на ній наявні посіви сої.
18.12.2023 окружною прокуратурою на адресу Золочівської міської ради направлено повідомлення про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» та звернення до суду від його імені із відповідною позовною заявою до Відповідачів.
Станом на дату винесення рішення заборгованість відповідачем 1 не сплачена, земельна ділянка не повернута позивачу.
Оцінка суду.
Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду.
Аналізуючи підстави подання позову прокурором, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з'ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.
У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Суд враховує пояснення прокурора щодо порушення інтересів держави та підстав представництва прокурором такого інтересу щляхом подання цього позову і зазначає таке. Прокурором достатньо обгрунтовано, що звернення з цим позовом до суду спрямоване на захист інтересів держави, оскільки стягнення відповідних коштів (заборгованості з орендної плати) сприятиме збільшенню дохідної частини державного бюджету, а розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки спрямовані на усунення порушення земельного законодавства відповідачами.
Щодо заявлених позовних вимог.
Прокурор зазначає, що відповідачем 1 постійно порушуються умови договору та строки внесення орендної плати за землю, а позивач жодних заходів реагування не вживає.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні приписи містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Така ж відповідальність за невиконання умов договору оренди встановлена ст. 36 Закону України «Про оренду землі»: у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Незважаючи на імперативні норми закону щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та взяті на себе зобов'язання згідно з Договором (п. п. 4.1- 4.6, п. п. 9.4.6 - 9.4.8 Договору), відповідач 1 свого обов'язку не виконував та допустив тривалу (з грудня 2022 року по дату подання заборгованості) заборгованість в сумі 7 637,73 грн.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об'єктом оподаткування.
Згідно з ст. 265.1 Податкового кодексу України податок на майно складається: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 Земельного кодексу України).
Статтею 2 Закону визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону, ст. 792 Цивільного кодексу України, договір оренди землі- це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України).
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).
Орендна плата за землю - це платіж, який Орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону).
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п. п. 4.1 - 4.4 Договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на електронних земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 13.08.2015 у розмірі річної орендної плати, що становить 6115,32 грн. підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на р/р 33212812700203 в ГУ ДКСУ у Львівській області (одержувач місцевий бюджет в Гончарівської сільської ради Золочівського району Львівської області), код платежу 18010600.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Орендна плата сплачується Орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів. Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
При цьому, п.9.4.8 Договору визначено обов'язок Орендаря самостійно, щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Орендодавець має право вимагати від Орендаря, а Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (ч.1 ст. 24 Закону, п.п.9.1.1., 9.4.6. Договору).
Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як вбачається з інформацій ГУ ДПС у Львівській області №4400/5/13-01-13-06-10 від 14.04.2023, №6236/5/13-01-04-09 від 05.06.2023, №6854/5/13-01-04-09 від 20.06.2023 ТзОВ «ТІСА БІО» допускається систематична заборгованість з орендної плати за землю, зокрема за Договором, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 22,2463 га з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016.
Листами ГУ ДПС у Львівській області (№4400/5/13-01-13-06-10 від 14.04.2023 та №6854/5/13-01-04-09 від 20.06.2023) скеровано на адресу окружної прокуратури податкові декларації з плати за землю, подані ТзОВ «ТІСА БІО» за 2022 рік та за 2023.
Органом ДПС боржнику ТзОВ «ТІСА БІО» направлено податкову вимогу від 29.03.2023 №0001137-1306-1301.
За період січень-грудень 2023 включно Золочівська МР нарахувала відповідачу 1 заборгованість з орендних платежів за земельну ділянку площею 22,2463 га, кадастровий номер 4621882700:05:000:0016 на суму 7 637,73 грн на підставі Договору оренди земельної ділянки від 13.08.2015 б/н (лист №3734 від 13.12.2023, а.с.146).
Доказів сплати цієї суми відповідач 1 не подав, а тому, заявлена позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО» на користь Золочівської міської ради Львівської області 7637,73 грн орендних платежів є правомірно заявленою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо цільового використання орендованої ділянки.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 22,2463 га, у тому числі 22,2463 га сіножаті.
Пунктом 5.4. Договору передбачено, що орендована земельна ділянка повинна використовуватись способами що не суперечать екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищати її від водної та вітрової ерозії, дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені граничні допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Одним із обов'язків Орендаря Договором передбачено (п.9.4.5) використання орендованої земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та умов Договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил.
Пунктом 9.1.1. Договору передбачено права Орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки у відповідності із цільовим призначенням згідно з цим Договором, дотримання екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства України, державних стандартів, норм і правил, а також вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для здійснення контролю за додержанням Орендарем умов Договору та вимог законодавства.
Пунктом 12.3. Договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим Договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України.
Відповідно до п.2.1 Договору, в оренду передана земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 22,2463 га, у тому числі: 22,2463 га сіножаті.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вид угідь земельної ділянки з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016 площею 22,2463 га- сіножаті, площа 22,2463 га, дата державної реєстрації 30.10.2013. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 31.08.2015 за ТзОВ «ТІСА БІО» (номер запису про інше речове право 11048889) та право суборенди земельної ділянки зареєстровано 26.05.2022 за ТзОВ «АКРІС-ЗАХІД» (номер запису про інше речове право 46939866).
Починаючи з 31.08.2015 у Орендаря виникло право оренди на спірну земельну ділянку, а також права та обов'язки орендаря за договором оренди землі від 31.08.2015, а з 26.05.2022 у суборендаря (відповідача 2) виникли права суборенди зазначеної земельної ділянки.
Відповідно до інформації Відділу №3 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 25.04.2023 за №1226 та Витягу з Державного земельного кадастру від 25.04.2023 про земельну ділянку кадастровий номер 4621882700:05:000:0016, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки - 22,2463 га, вид угідь - сіножаті.
Згідно з пунктом а) ч.1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.
У частині 3 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Згідно з умовами Договору оренди землі від 13.08.2015, а також згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4621882700:05:000:0016, така є сіножатими, вид використання (вид угідь), не змінювався та відповідна документація не виготовлялася, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру станом на 2023 рік.
За змістом ч.5 статті 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.
Відповідно до правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 (провадження №12-11гс21), указаними нормами права (статті 31, 33-37 Земельного кодексу України) визначені види використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема для фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства, для сінокосіння і випасання худоби, для ведення індивідуального або колективного садівництва, для городництва, для ведення підсобного господарства. Власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 Земельного кодексу України для такого виду використання.
Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21).
Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання урегульовано частиною першою статті 22 Земельного кодексу України, за змістом якої землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до частини другої статті 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Згідно з частиною третьою статті 22 Земельного кодексу України (у редакції, на час укладення договору оренди землі) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана відповідачу 1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та є сіножатями.
Передана в оренду земельна ділянка кадастровий номер 4621882700:05:000:0016 не повинна розорюватись та не може бути використана Відповідачем 1 та Відповідачем 2 для посіву сої або будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах визначених Договором, законом, а саме як сіножаті.
На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.
На цей час визначення видів угідь міститься у Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (додаток 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012).
Рілля - це сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті й пасовища, що розорані з метою їхнього докорінного поліпшення й використовуються постійно під трав'яними кормовими культурами для сінокосіння й випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовують під посіви.
Згідно з ч.1 ст.96 Земельного кодексу України та ст.35 Закону України «Про охорону земель» землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Відповідно до ч.1-3 ст.37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов'язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.
Сіножаті - Підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), до яких потрібно включати рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.
21.04.2023 та 06.06.2023 комісією Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4621882700:05:000:0016, яка передана в користування ТзОВ «ТІСА БІО» згідно з договором оренди землі від 13.08.2015 відповідно до того виду користування за яким було надано власником. За результатами обстеження встановлено, що вказана земельна ділянка розорана та на ній наявні посіви сої.
Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, відповідач 1 та відповідач 2 використовують орендовану земельну ділянку як ріллю для вирощування сільськогосподарських культур, а не як сіножаті, тобто фактично без законних на те підстав використовують її не відповідно до того виду використання, за яким цю земельну ділянку було передано відповідачу 1 власником.
У відзиві на позов (вх.36820/24 від 08.03.2024) ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» відповідач 2 зазначає, що, на його думку, може бути зміна угідь в одному виді використання земельної ділянки з пасовищ чи сіножатей на ріллю. Відповідач 2 стверджує, що орендована земельна ділянка за договором оренди від 13.08.2015 передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не для сіножатей чи для ріллі.
Відповідач 1, що є орендарем зо договором від 13.08.2015, своєї позиції не висловлював.
Суд критично оцінює аргументи відповідача 2 щодо цільового використання орендованої земельної ділянки та звертає увагу ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» на те, що в договорі оренди від 13.08.2015 чітко вказано, що в оренду передається земельна ділянки зі земель сільськогосподарського призначення дійсно для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, але 22,2463 га ділянки (тобто, вся площа ділянки) належать до сіножатей, а не до ріллі. Відмінність між ріллею та сіножатями наведена вище. Матеріалами справи підтверджується використання спірної земельної ділянки за іншим цільовим призначенням - для ріллі, а не для сіножатей. Тому доводи прокурора в цій частині позову приймаються судом для обгрунтування заявлених позовних вимог.
Прокурор додатково для обгрунтування позову зазначив ще одну підставу для подання цього позову - укладення договору суборенди цієї ж земельної ділянки від 25.04.2022 між ТОВ «ТІСА БІО» та ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» без згоди Золочівської МР, як цього вимагає п.6.3 договору оренди землі від 13.08.2015.
У листі від 13.12.2023 №3734 Золочівська МР повідомила прокурора, що не надавала згоди на укладення договору суборенди земельної ділянки площею 22,2463 га.
Відповідач 2 у відзиві на позов (вх.36820/24 від 08.03.2024) посилається на ст.8 ЗУ «Про оренду землі» і вважає, що згода орендодавця на передачу в суборенду не потрібна.
За змістом статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду (частина перша). Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому (частина друга). Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі (частина третя). У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється (частина четверта). Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації (частина п'ята).
Суд не погоджується з позицією ТОВ «АКРІС-ЗАХІД» та зазначає, що згода орендодавця - Золочівської міської ради - необхідна для передачі в суборенду земельної ділянки, бо це прямо передбачено умовами договору оренди землі від 13.08.2015. Право суборенди є похідним від права оренди земельної ділянки і не може суперечити умовам оренди. При чому, така згода орендодавця має передувати укладенню договору суборенди землі, а не отримуватися постфактум. Відтак, договір суборенди припиняється разом з договором оренди спірної земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 32 Закону визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. 12.3 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим Договором, а також внаслідок несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, та з інших підстав, визначених чинним законодавством України.
Матеріали справи підтверджують систематичне порушення відповідачем 1 умов Договору в частині повної та вчасної сплати орендної плати та є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Відповідно до п. 13.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов договору.
Підсумовуючи наведене вище, заявлені позовні вимоги Золочівської прокуратури є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача 1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО» (90365, Закарпатська область, Виноградівський район, село Ботар, вулиця Петефі, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39492777) на користь Золочівської міської ради Львівської області (80700, Львівська область, м.Золочів, вул. Шашкевича, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 04055908) на рахунок UA758999980334119812000013879 отримувач ГУК Львів/Золочівська тг/18010600, код отримувача ЄДРПОУ 38008294, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 7 637,73 грн згідно Договору оренди земельної ділянки від 13.08.2015 б/н.
3. Розірвати Договір оренди землі від 13.08.2015, щодо земельної ділянки площею 22,2463 га, кадастровий номер 4621882700:05:000:0016 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670270446218), укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В.Чорновола,4, ідентифікаційний код юридичної особи 39769942), правонаступником якого є Золочівська міська рада Львівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО» (90365, Закарпатська область, Виноградівський район, село Ботар, вулиця Петефі, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39492777).
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АКРІС-ЗАХІД» (01032, м.Київ, вул. Жилянська, 106-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 43706726) повернути власнику - Золочівській міській раді Львівської області (80700, Львівська область, м.Золочів, вул. Шашкевича, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 04055908) земельну ділянку кадастровий номер 4621882700:05:000:0016 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 670270446218) площею 22,2463 га, яка знаходиться на території Золочівської територіальної громади/міської ради Львівської області.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІСА БІО» (90365, Закарпатська область, Виноградівський район, село Ботар, вул. Петефі, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39492777) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19) 6 441,60 грн. судового збору.
6. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
8. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2024.
Суддя Козак І.Б.