Рішення від 08.04.2024 по справі 909/1302/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1302/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: представника позивача - адвоката Онищук М.Б., представника відповідача - адвоката Аннишина С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1302/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення заборгованості в сумі 13 443 386,14 грн.

Суть спору.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" заявило позов до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про стягнення 13 443 386,14 грн, з яких: 12 684 880,36 грн заборгованості з оплати вартості добових небалансів за договором транспортування природного газу №1512000742 від 17.12.2015, виявлених за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень червень 2019 року, 698 493,42 грн пені, 60 012,36 грн трьох процентів річних, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань з оплати добових небалансів.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати добових небалансів за період з березня по червень 2019 року на загальну суму 12684880,36 грн, які той зобов'язаний оплачувати відповідно до укладеного між сторонами договору транспортування природного газу № 1512000742 від 17 грудня 2015 року, умови якого відповідають Типовому договору транспортування природного газу, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 та вимог, визначених в Кодексі газотранспортної системи, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493.

Обсяги небалансів визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у томі числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень-червень 2019 року виявив наявність у відповідача небалансів за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату сумарно за звітний місяць, а саме:

- за березень 2019 року - 499044,28 м. куб. (5165108 кВт*год) на загальну вартість 4720559,71 грн;

- за квітень 2019 року - 317598,95 м. куб. (3287149 кВт*год) на загальну вартість 2781827,61 грн;

- за травень 2019 року - 424225,60 м. куб. (4390735 кВт*год) на загальну вартість 3488188,19 грн;

- за червень 2019 року - 195344,37 м. куб. (2021814 кВт*год) на загальну вартість 1694484,43 грн.

Обсяги добових небалансів позивач підтверджує складеними ним актами і довідками про добові небаланси та відповідними актами приймання-передачі природного газу.

У зв'язку з простроченням оплати добових небалансів позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 60012,36 грн та пеню у розмірі 698493,42 грн.

Свою позицію АТ "Укртрансгаз" обґрунтовує приписами розділу І, XIV Кодексу ГТС, ст. 193, 231 ГК України, ст. 526, 530, 536, 612, 625 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов, запереченні та у додаткових поясненнях по справі; вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що сторони договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000742 не домовлялися про придбання/продаж природного газу, що відповідно до п. 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС могло б стати підставою плати за добовий небаланс. Вважає, що перелік послуг, які зазначені в п. 2.3. договору транспортування природного газу є вичерпним і вчинення дій щодо врегулювання щодобових небалансів не передбачає, а договору, який би врегульовував відносини між сторонами щодо врегулювання щодобових небалансів немає. Звертає увагу суду на те, що між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання щодобових небалансів та відсутня згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу. Позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях діючого між сторонами договору.

Заперечуючи проти позову відповідач наголошує, що позивачем не надано жодних первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби відповідно до положень Кодексу ГТС.

Відповідач вважає, що АТ "Укртрансгаз" врегулювання щодобових небалансів АТ "Тисменицягаз" за газові місяці березень-червень 2019 не здійснював, жодного спростування та/або доказів зворотнього Оператор ГТС не надав.

Також відповідач зазначає про безпідставність посилань позивача на функціонування інформаційної платформи та беззаперечність інформації, наданої з її ресурсів, з огляду на те, що інформаційна платформа оператора ГТС, на якій учасники ринку мали б вчиняти щодобові балансуючі дії в період до 20.05.2019 року не виконувала своїх функцій належним чином по відношенню до оператора ГРМ. Тому в оператора ГТС в цей період не було передбаченого законодавством інструмента для вчинення щодобових балансуючих дій по відношенню до оператора ГРМ.

Відповідач зазначає, що договір транспортування природного газу між сторонами не виконувався, транспортування природного газу (в т.ч. в березні-червні 2019 року) не відбувалося. Звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні додатки 1, 2, 3 до договору. Відсутність відповідних додатків свідчить про неукладеність договору, а за відсутності фізичного транспортування природного газу за замовленням відповідача, не могло виникнути необхідності балансування природного газу позивачем. Відповідач жодних номінацій (заявок) на фізичне транспортування природного газу не подавав, а АТ “Укртрансгаз” таких не підтверджувало.

АТ “Тисменицягаз” заперечує проти позову також з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази понесення Оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат на балансування. Жодних договорів закупівлі природного газу у ринковий спосіб саме для балансування Оператор ГТС не укладав, а з наданих суду договорів неможливо виокремити обсяги природного газу для покриття небалансів відповідача.

Відповідач обґрунтовує свою позицію і тим, що матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем балансуючих дій, а саме вчинення будь-яких дій, передбачених п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС.

На думку відповідача, надані позивачем акти врегулювання щодобових небалансів, довідки про добові небаланси та реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи, є односторонніми та підписані самим позивачем. Зазначені вище акти не пов'язані з укладеним між сторонами договором, так як умови договору не передбачають щодобового балансування.

Відповідач зазначає, що позивачем необґрунтовано застосовано метод маржинальної ціни відповідно до п. 12, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу, при цьому не доведено неможливості застосування п. 9-11 цієї глави.

Відповідач стверджує, що при наданні реєстрів за формами 2, 3 та 4 до інформаційної платформи АТ “Укртрансгаз” він виконував виключно функцію Оператора газорозподільної системи в частині обміну інформацією з Оператором газотранспортної системи для здійснення комерційного обліку газу.

Відповідач покликається на те, що висновки, сформовані у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 не стосуються питання формування та доведення саме вартості послуги балансування природного газу. Водночас у даній справі, така істотна умова договору, як ціна, визначена позивачем необґрунтовано, формувалась з порушенням прав відповідача, норм антимонопольного законодавства та необґрунтованим завищенням ціни у відношенні до ринкової. Зазначені дії відповідача у 2018-2019 роках були предметом розслідування спеціальної комісії при Верховній Раді України, підтверджується змістом аналітичної довідки, складеної зазначеною комісією. Також АТ “Укртрансгаз” неодноразово, зловживаючи своїм монопольним становищем, завищував ціну газу при формуванні вартості послуг балансування, що підтверджується, зокрема, рішенням АМКУ № 398-р від 28.12.2023 у справі № 143-26.13/64-19.

У клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій від 18.03.2024 (вх. № 4557/24 від 18.03.2024) відповідач просить суд, у разі прийняття рішення на користь позивача, зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90% враховуючи: а) критичний фінансовий стан відповідача (поточна кредиторська заборгованість станом на 31.12.2023 становить 233 715 000 грн; встановлена заборона нарахування пені населенню на заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг на час воєнного стану; заборгованість споживачів перед відповідачем складає 4 954 000 грн; зупинення ліцензії відповідача на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу); б) відсутність вини відповідача, який є на 100% тарифним підприємством (заборгованість виникла внаслідок того, що фактична вартість послуг з розподілу природного газу відповідачем перевищувала виручку за затвердженим для відповідача тарифом); в) відповідач відноситься до підприємств критичної інфраструктури, яке забезпечувало енергетичну незалежність в межах Івано-Франківської області, надавало послуги розподілу природного газу споживачам усіх категорій, здійснювало постійний моніторинг технічного стану газопроводів, забезпечувало їх належну експлуатацію, гарантувало своєчасні виїзди на аварійні виклики, ліквідовувало витоки природного газу, здійснювало локалізацію аварійних ситуацій, посилений нагляд станом газорозподільної системи; г) відсутність у позивача збитків внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань; ґ) подвійна облікова ставка НБУ у період нарахування пені становила 35% річних, що значно перевищує законодавчо встановлений розмір процентів річних за користування чужими коштами (ч. 2 статті 625 ЦК України).

Стислий виклад позиції третьої особи

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у письмових поясненнях № 1402/15-20 від 14.07.2020 (вх. № 9031/20 від 20.07.2023) (Т. 2, а.с. 34-36) просить справу розглядати без її участі. Зазначає, зокрема, що у зв'язку із письмовою заявою AT “Укртрансгаз” про здійснення заходу державного контролю та на підставі постанови НКРЕКП від 05.02.2019 №161 “Про проведення позапланової перевірки AT Укртрансгаз”, у період з 08.04.2019 по 19.04.2019 було проведено позапланову перевірку дотримання AT “Укртрансгаз” виконання вимог постанови НКРЕКП від 27.07.2018 № 788 “Про накладення штрафу на AT “Укртрансгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу” (зі змінами) у частині забезпечення функціонування Інформаційної платформи Оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) у відповідності до вимог Кодексу ГТС.

Під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що “особистий кабінет Оператора ГРМ в Інформаційній платформі не містись вкладку “Створити номінацію”, що не дає можливості Оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, а саме інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.”

У зв'язку із зазначеним, НКРЕКП було прийнято постанову від 26.04.2019 № 664 “Про здійснення заходів державного регулювання до AT “Укртрансгаз” відповідно до положень якої AT “Укртрансгаз” мало до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС.

При цьому, AT “Укртрансгаз” листом від 25.04.2019 №1001ВИХ-19-1912 повідомив Регулятора про те, що станом на момент подання цього листа Оператори ГРМ мають змогу подавали номінації/реномінації на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

При первісному розгляді справи, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2020 (Т. 1, а.с. 159-162) залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2020 у задоволенні позову АТ "Укртрансгаз" відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2020 залишено без змін.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2022 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 08.09.2020 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 909/1302/19 скасовані; справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2022 для розгляду справи № 909/1302/19 визначено суддю Горпинюка І.Є.

02.08.2022 до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2022 про витребування з Господарського суду Івано-Франківської області справи № 909/1302/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення заборгованості.

На вимогу зазначеної ухвали, 03.08.2022 справа № 909/1302/19 (у чотирьох томах) направлена до Верховного Суду.

22.08.2022 матеріали справи № 909/1302/19 (у п'яти томах) повернулися до Господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою від 26.08.2022 Господарський суд Івано-Франківської області в складі судді Горпинюка І.Є. прийняв справу до свого провадження та ухвалив розглядати її в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.09.2022; надав учасникам справи строк до 20.09.2022 подати суду письмові пояснення з документальним обґрунтуванням, враховуючи вказівки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.07.2022.

Ухвалою від 20.09.2022 суд задовольнив клопотання представника Акціонерного товариства “Укртрансгаз” - адвоката Онищук М.Б. від 16.09.2022 (вх. № 12316/22 від 19.09.2022) та ухвалив: провести підготовче судове засідання, призначене на 22.09.2022 о 10:30 год та наступні судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме представник Акціонерного товариства “Укртарнсгаз” М.Б. Онищук.

20.09.2022 до суду від представника відповідача - адвоката Аннишина С.І. надійшли у письмовій формі пояснення у справі (з урахуванням постанови Верховного Суду від 07.07.2022) від 19.09.2022 (вх. № 12457/22 від 20.09.2022).

В підготовче засідання 22.09.2022 з'явились представник позивача Онищук М.Б. (взяла участь в режимі відеоконференції) та представник відповідача Аннишин С.І. Третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача явку свого представника не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце підготовчого засідання. Ухвалою від 22.09.2022, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання суд: задовольнив клопотання представника позивача Онищук М.Б. про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неотриманням позивачем копії пояснень представника відповідача; продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 26.10.2022.

Ухвалою від 24.10.2022 суд задовольнив клопотання представника Акціонерного товариства “Укртрансгаз” - адвоката Мельник О.С. від 24.10.2022 (вх. № 14248/22 від 24.010.2022) та ухвалив: провести підготовче судове засідання, призначене на 26.010.2022 о 10:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосуванням власних технічних засобів; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме представник Акціонерного товариства “Укртрансгаз” О.С. Мельник.

26.10.2022 до суду надійшли письмові пояснення представника Акціонерного товариства “Укртрансгаз” Онищук М.Б. (вх. № 14431/22 від 26.10.2022). До письмових пояснень додано копії письмових доказів: договорів про закупівлю природного газу № 1905000389 від 27.05.2019, № 1903000393 від 27.05.2019, № 1905000386 від 27.05.2019, № 1809000501 від 25.09.2018, № 1809000502 від 25.09.2018, № 1808000440-ВТВ від 28.08.2018, № 1808000439-ВТВ від 28.08.2018, № 1905000388 від 27.05.2019, з додатковими угодами; актів приймання-передачі природного газу (16 одиниць) від 30.06.2019, 31.05.2019, 31.03.2019, 30.04.2019, листа НКРЕКП № 13641/16.2.1/7-21 від 24.11.2021 зі звітами відповідача про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за березень-червень 2019 року, додатком 3 до договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000742, актом звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1369-ІХ станом на 31.08.2022.

В підготовче засідання 06.10.2022 з'явились представник позивача - адвокат Мельник О.С. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. За клопотанням представника відповідача суд відклав підготовче засідання на 17.11.2022 для ознайомлення представника відповідача з наданими позивачем додатковими поясненнями та додатковими доказами.

16.11.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Аннишина С.І. про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи (вх. № 14949/22 від 16.11.2022) з додатками (роздруківками судових рішень щодо призначення експертиз у спорах, що виникли з подібних правовідносин).

Підготовче судове засідання 17.11.2022 у даній справі не відбулося з огляду на оголошення повітряної тривоги (з 08:43 год. до 10:57 год.), призначення в цей день суддею Горпинюком І.Є. на 11-00 год. судового засідання по іншій справі, отримання в телефонному режимі інформації від представника відповідача про неможливість явки в суд з причини оголошення повітряної тривоги.

Ухвалою від 18.11.2022 суд відклав підготовче засідання на 05.12.2022.

05.12.2022 до суду від представника позивача - адвоката Онищук М.Б. надійшло заперечення на клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх. № 16546/22 від 05.12.2022). До клопотання додані роздруківки судових рішень щодо відмови у призначенні експертиз у спорах, що виникли з подібних правовідносин.

В судове засідання 05.12.2022 з'явились представники позивача - адвокат Онищук М.Б. та відповідача - адвокат Аннишин С.І. За клопотанням представника відповідача суд відклав підготовче засідання на 21.12.2022 для ознайомлення представника відповідача з запереченнями позивача на клопотання про призначення експертизи, так як таке заперечення отримано судом в день судового засідання.

21.12.2022 до суду від представника позивача адвоката Аннишина С.І. надійшло доповнення до клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх. № 17545/22 від 21.12.2022) з доповненим переліком питань. До клопотання додано роздруківки судових рішень щодо призначення експертиз у спорах, що виникли з подібних правовідносин.

В судове засідання 21.12.2022 учасники справи не з'явились. Суд відклав підготовче засідання на 24.01.2023, оскільки для вирішення клопотання про призначення судової експертизи вважав за необхідне заслухати думку представників сторін.

24.01.2023 до суду від представника відповідача адвоката Аннишина С.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в іншій справі № 344/20492/21.

В судовому засіданні 24.01.2024 взяла участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. Суд відклав підготовче засідання на 17.02.2023, враховуючи що представник відповідача заявив про це клопотання та повідомив обставини своєї неявки, які суд визнав поважними.

В підготовчому засіданні 17.02.2023 взяли участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. В даному підготовчому засіданні суд долучив до матеріалів справи додаткові докази, додані представником позивача до її письмових пояснень (вх. № 14431/22 від 26.10.2022), оскільки такі подані виходячи з вказівок Верховного Суду, наданих при направленні справи на новий розгляд, а акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1369-ІХ станом на 31.08.2022 був складений сторонами уже після направлення справи на новий судовий розгляд. Суд зобов'язав сторін подати пояснення щодо розбіжностей у акті звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1369-ІХ станом на 31.08.2022 та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07.03.2023.

Підготовче судове засідання 07.03.2023 у даній справі не відбулося з огляду на оголошення повітряної тривоги. Ухвалою від 08.03.2024 суд продовжив перерву в підготовчому засіданні до 31.03.2023.

31.03.2023 до суду від представника відповідача - адвоката Аннишина С.І. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від 30.03.2023 (вх. № 3816/23 від 31.03.2023) з додатками. У клопотанні представник відповідача просить суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/8591/21, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.

31.03.2023 до суду від представника позивача адвоката Онищук М.Б. надійшли письмові пояснення (вх. № 4993/23 від 31.03.2023) щодо розбіжностей у акті звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022. До пояснень додано копії рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2018 у справі № 909/485/18, постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 у справі № 909/35/19, актів наданих послуг, рахунків та розрахунків за надані послуги балансування обсягів природного газу у липні 2018 - лютому 2019, актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків за липень-грудень 2019.

Також 31.03.2023 від представника відповідача адвоката Аннишина С.І. надійшли пояснення у справі (вх. № 4997/23 від 31.03.2023) щодо розбіжностей у акті звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022. До пояснень додані копії постанови НКРЕКП від 16.11.2022 № 1469 та реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, оприлюдненого на сайті НКРЕКП.

Також, 31.03.2023 до суду від представника відповідача Аннишина С.І. надійшло ще одне доповнення до клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх. № 5010/23, в якому викладені додаткові аргументи щодо призначення комплексної судової експертизи.

В підготовче засідання 31.03.2023 з'явились представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. В підготовчому засіданні 31.03.2023 суд розглянув клопотання від 16.11.2022 (вх. № 14949/22 від 16.11.2022) представника відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України та доповнення до клопотання про призначення комплексної судової експертизи в порядку статті 99 ГПК України (від 21.12.2022, вх. № 17545/22 від 21.12.2022; від 30.03.2023 вх. № 5010/23 від 31.03.2023), за наслідком чого в нарадчій кімнаті постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання. Суд відклав підготовче засідання на 24.04.2023.

24.04.2023 до суду, електронною поштою (документ з КЕП), від представника АТ "Тисменицягаз" - адвоката Аннишина С.І. надійшло клопотання (вх. № 4853/23) про зупинення провадження у справі до перегляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду справи № 918/686/21.

В підготовчому засіданні 24.04.2023 взяли участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І.

24.04.23 в судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про залишення без розгляду клопотання від 30.03.2023 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/8591/21, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва. За наслідком розгляду цього клопотання суд в нарадчій кімнаті постановив ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (б/н від 30.03.2023; вх. № 3816/23 від 31.03.2023 ) про зупинення провадження у справі № 909/1302/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/8591/21, що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва.

24.04.2023 суд відклав підготовче засідання у справі на 08.05.2023 у зв'язку з клопотанням представника позивача, мотивованим необхідністю ознайомитись та надати заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 4853/23) про зупинення провадження у справі до перегляду Об'єднаною Палатою Верховного Суду справи № 918/686/21.

08.05.2023 до суду від представника позивача - адвоката Онищук М.Б. надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 7034/23 від 08.05.2023).

В підготовчому засіданні 08.05.2023 взяли участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. У даному засіданні суд розглянув клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до перегляду об'єднаною палатою Верховного Суду справи № 918/686/21, за наслідком чого в нарадчій кімнаті постановив ухвалу, якою зупинив провадження у справі № 909/1302/19 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Верховного Суду постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 у подібних правовідносинах по справі № 918/686/21.

03 листопада 2023 року Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв постанову у справі № 918/686/21, якою касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" залишено без задоволення, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2022 залишено без змін.

З огляду на викладене, усунулись обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, а тому суд ухвалою від 10.01.2024 поновив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 06.02.2024.

06.02.2024 засобами підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд” до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Газтек” від 05.02.2024 (вх. № 1021/24 від 06.02.2024) про вступ у справу третьої особи на стороні відповідача.

В підготовчому засіданні 06.02.2024 взяли участь представник позивача адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача адвокат Аннишин С.І. Представники сторін повідомили, що не ознайомились детально із заявою ПрАТ “Газтек”, яка надійшла до суду 06.02.2024, потребують додаткового часу для формування своєї правової позиції щодо поданої заяви про вступ у справу третьої особи, у зв'язку з чим суд відклав підготовче засідання на 16.02.2024.

15.02.2024 до суду від представника відповідача - адвоката Аннишина С.І. надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 2663/24 від 15.02.2024).

16.02.2024 до суду засобами підсистеми (модуля) ЄСІТС “Електронний суд” від представника позивача адвоката Онищук М.Б. надійшло заперечення на клопотання ПрАТ “Газтек” про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (вх. № 2670/24 від 16.02.2024).

В підготовчому засіданні 16.02.2024 взяли участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. Суд розглянув заяву Приватного акціонерного товариства “Газтек” від 05.02.2024 (вх. № 1021/24 від 06.02.2024) про вступ у справу третьої особи на стороні відповідача, за наслідками чого постановив в нарадчій кімнаті ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 05.02.2024 (вх. № 1021/24 від 06.02.2024) про вступ у справу третьої особи на стороні відповідача.

Також, у підготовчому засіданні 16.02.2024, суд вирішивши всі питання підготовчого провадження закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 05.03.2024.

05.03.2024 до суду від представника відповідача - адвоката Аннишина С.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його участю в судовому засіданні у справі № 352/766/23.

В судовому засіданні 05.03.2024 взяла участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. Враховуючи клопотання відповідача, суд відклав розгляд справи на 19.03.2024, оскільки відповідач навів поважні причини для неявки в судове засідання і така неявка є першою в судове засідання, призначене для розгляду справи по суті.

18.03.2024 до суду від представника відповідача - адвоката Аннишина С.І. надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. № 4557/24 від 18.03.2024). До клопотання додано копії балансу відповідача станом на 31.12.2023, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.03.2024 № 511 “Про затвердження АТ “Тисменицягаз” обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу”, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.02.2024 № 373 “Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ “Тисменицягаз”, довідки АТ “Тисменицягаз” від 11.03.2024 № 77101-Д8-157-24.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 19.03.2024 взяли участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. У даному засіданні суд заслухав вступне представника позивача, вступне слово представника відповідача, їх відповіді на запитання суду після чого розпочав дослідження письмових доказів. У зв'язку з обідньою перервою та тим, що представник відповідача повідомив про його необхідність відбути у інше судове засідання, а також що на 14-00 год. суддею призначено розгляд іншої справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 02.04.2024.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 02.04.2024 взяли участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. Суд продовжив дослідження письмових доказів. Після дослідження частини письмових доказів, за клопотанням представника позивача - адвоката Онищук М.Б., суд оголосив перерву в судовому засіданні до 08.04.2024 у зв'язку з необхідністю адвоката Онищук М.Б. взяти участь в іншому судовому засіданні.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 08.04.2024 взяли участь представник позивача - адвокат Онищук М.Б. та представник відповідача - адвокат Аннишин С.І. Суд завершив дослідження письмових доказів, дослідив електронні докази, завершив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами, заслухав виступи представників сторін у судових дебатах, після чого в нарадчій кімнаті ухвалив це рішення. 08.04.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, своєї участі в усіх судових засіданнях по справі не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена судом про дати, місце і час їх проведення, зокрема шляхом направлення електронних копій ухвал-повідомлень суду в електронний кабінет даного учасника.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Предмет доказування у справі становлять обставини виникнення між сторонами спору договірних відносин з транспортування природного газу, виконання зобов'язань в межах цих відносин, виникнення у відповідача добових небалансів у березні-червні 2019 року та обов'язку з їх оплати, врегулювання відповідачем, як замовником послуг транспортування, добових небалансів у спірному періоді, вчинення позивачем як оператором газотранспортної системи, балансуючих дій.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Додатком до постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.

17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - позивач або оператор) та Публічним акціонерним товариством "Тисменицягаз" (далі - відповідач або замовник) укладено договір № 1512000742 транспортування природного газу (далі - договір, т.1, а.с.13-23).

За цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (п. 2.1).

Згідно з пунктом 2.2 договору, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

В пункті 2.3 договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

У відповідності до пункту 2.4 договору, обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому, додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п.п. 2.5-2.8, розділ ІІ договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.

Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п.5.1 договору).

Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи / прямим споживачем / газовидобувним підприємством / виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4).

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі ЗВТ) (п.5.5 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору транспортування, вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 договору є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами договору (п. п. 7.2, 7.3 договору транспортування).

В пункті 9.1 договору сторони обумовили, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.

Пункт 9.2 договору передбачає: "Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою

Вбалансування = БЦГ х К х QБГ,

де

БЦГ - базова ціна газу;

QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;

К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Згідно з пунктом 9.3 договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на веб-сайті.

29 листопада 2017 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року № 1512000742, згідно з якою було викладено у новій редакції пункти 8.2; 8.4 розділу VIII, пункт 9.4 розділу ІХ, пункти 10.4; 10.5 розділу Х. Пунктом 7 цієї Додаткової угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, умови Додаткової угоди застосовуються до відносин між сторонами по Договору, починаючи з 29 грудня 2016 року (а.с.25-27, т.1).

Як передбачено п. 9.4. договору, в редакції додаткової угоди від 29.11.2017 № 1, оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок - фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 за № 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період .

Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього Договору, визначається за даними оператора (п.9.5 договору транспортування).

Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п.11.1 договору).

Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу IХ цього договору (п. 11.4 договору).

Відповідно до п. 11.5 договору, оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку взаєморозрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Відповідно до п. 13.1 договору транспортування природного газу № 1512000742 від 17 грудня 2015 року у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.13.5. договору).

Цей договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.12.2015. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.17.1. договору).

В пункті 17.3 договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору.

В матеріалах справи відсутні копії додатків 1, 2 , про які йдеться у пунктах 2.4, 2.8 розділу ІІ договору транспортування природного газу № 1512000742 від 17.12.2015 року.

Зі змісту договору транспортування природного газу № 1512000706 від 17.12.2015 року вбачається, що цей договір не врегульовує порядку здійснення оплати за добові небаланси.

Також, матеріали справи не містять доказів щодо внесення сторонами змін до вказаного договору після укладення додаткової угоди №1 від 29.11.2017 року.

Як стверджує позивач, він, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року, виявив наявність у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу. Такі добові небаланси виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами, у яких в спірні періоди не було жодного постачальника природного газу. (відповідно до абз. 2 п. 7 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

За даними позивача у зв'язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи, розмір його плати за добові небаланси за березень - червень 2019 року становить 12 684 880,36 грн, що підтверджується односторонніми актами про надання послуг балансування обсягів природного газу.

Позивач, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за період березень - червень 2019 року виявив у відповідача наявність добових небалансів, як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, склавши в односторонньому порядку акти щодо врегулювання щодобових небалансів та коригуючий акт за березень 2019 р., всього на загальну суму 12 684 880,36 грн, а саме:

- № 03-2019-1512000742 за газовий місяць березень 2019 року від 31.03.2019, за яким: обсяг негативних добових небалансів Замовника за місяць становить 499,04428 тис.м.куб., плата за добовий небаланс природного газу за газовий місяць - 4 720 559,71 грн з ПДВ;

- коригуючий акт від 30.05.2019 № 03-2019-1512000742-05 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року до акту №03-2019-1512000742 від 31 березня 2019 р, за яким: обсяг негативних добових небалансів Замовника за місяць становить 499,02567 тис.м.куб., плата за добовий небаланс природного газу за газовий місяць - 4 720 380,13 грн з ПДВ;

- № 04-2019-1512000742 за газовий місяць квітень 2019 року від 30.04.2019, за яким: обсяг негативних добових небалансів Замовника за місяць становить 317,59895 тис.м.куб., плата за добовий небаланс природного газу за газовий місяць - 2 781 827,61 грн з ПДВ;

- № 05-2019-1512000742 за газовий місяць травень 2019 року від 31.05.2019, за яким: обсяг негативних добових небалансів Замовника за місяць становить 424,22560 тис.м.куб., плата за добовий небаланс природного газу за газовий місяць - 3 488 188,19 грн з ПДВ;

- № 06-2019-1512000742 за газовий місяць червень 2019 року від 30.06.2019, за яким: обсяг негативних добових небалансів Замовника за місяць становить 195,34437 тис.м.куб., плата за добовий небаланс природного газу за газовий місяць - 1 694 484,43 грн з ПДВ.

Позивачем, на підтвердження наявності у відповідача негативних добових небалансів, крім односторонніх актів та коригуючих актів врегулювання щодобових небалансів, надані також довідки №1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за березень, квітень, травень, червень 2019 року, довідки №2 позивача про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за березень, 2019 року, довідки №3 про добові небаланси за березень, квітень, травень, червень 2019 року, у яких вказано, що доказами, які підтверджують наявність обсягів, використаних оператором ГРМ є технічні акти приймання-передачі природного газу та реєстр завантаження файлів до інформаційної платформи; акти приймання-передачі природного газу оформлені між сторонами за березень, квітень, травень, червень 2019 року та реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи за березень, квітень, травень, червень 2019 року, а також оптичний диск з даними з цієї ж Інформаційної платформи.

У зв'язку із виникненням добових небалансів позивач виставив відповідачу рахунки на оплату:

- від 31.03.2019 №03-2019-1512000742 на оплату за добовий небаланс за березень 2019 року на загальну вартість 4 720 559,71 грн;

- від 30.04.2019 №04-2019-1512000742 на оплату за добові небаланси за квітень 2019 року на загальну вартість 2 781 827,61 грн ;

- від 31.05.2019 №05-2019-1512000742 на оплату за добові небаланси за травень 2019 року на загальну вартість 3 488 188,19 грн;

- від 30.06.2019 №06-2019-1512000742 на оплату за добові небаланси за червень 2019 року на загальну вартість 1 694 484,43 грн.

Між сторонами підписано акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022, відповідно до якого заборгованість АТ “Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” перед АТ “Укртрансгаз” за ВТВ (місячне, добове балансування) за період 2016-2019 років становить 67920628,78 грн.

У звітах про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за березень - червень 2019 року (форма № 8в) ПАТ “Тисменицягаз” відображало наявність фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу у таких обсягах: за березень 2019 року - 499,632 тис. куб.м.; за квітень 2019 - 317,599 тис.куб.м., за травень 2019 - 430,226 тис.куб.м., за червень 2019 - 201,844 тис. куб.м.

Позивач протягом березня-червня 2019 року укладав договори на придбання природного газу в таких продавців і на такі обсяги:

- з ТОВ “Євроенерготрейд” (договір № 1905000389 про закупівлю природного газу від 27.05.2019 та додаткова угода № 1 до нього про придбання, зокрема, 6000 тис. куб.м. газу у травні 2019 року та 6000 тис. куб.м. газу у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб);

- з ТОВ “Акспо України” (договір про закупівлю природного газу від 27.05.2019 про придбання, зокрема, 10000 тис. куб.м. газу у травні 2019 року та 11000 куб.м. газу у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб);

- з ТОВ “ДТЕК Трейдінг” (договір № 1905000386 про закупівлю природного газу від 27.05.2019 та додаткова угода № 1 до нього про придбання, зокрема, 6000 тис. куб.м. газу у травні 2019 року та 6000 тис. куб.м. газу у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб);

- з ТОВ “Еру Трейдінг” (договір № 1809000501 від 25.09.2018 про закупівлю природного газу, додаткова угода № 1 до нього від 25.01.2019, додаткова угода № 2 до нього від 26.03.2019 про придбання, зокрема, 90900 тис. куб.м. газу у квітні 2019 року, 50000 тис. куб.м. газу у травні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування);

- з ТОВ “Еру Трейдінг” (договір № 1809000502 від 25.09.2018 про закупівлю природного газу, який передбачає придбання, зокрема, 20000 тис. куб.м. газу у березні 2019 року, 20000 тис. куб.м. газу у квітні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування);

- з ПАТ “НАК Нафтогаз України” (договір № 1808000440-ВТВ від 28.08.2018 про закупівлю природного газу, додаткові угоди № 1 від 18.01.2019 та № 2 від 29.03.2019, які передбачають придбання, зокрема, 35000 тис. куб.м. газу у березні 2019 року, 900 тис. куб.м. газу у квітні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування);

- з ПАТ “НАК Нафтогаз України” (договір № 1808000439-ВТВ від 28.08.2018 про закупівлю природного газу, додаткові угоди № 1 від 18.01.2019 та № 2 від 29.03.2019, які передбачають придбання, зокрема, 35000 тис. куб.м. газу у березні 2019 року, 900 тис. куб.м. газу у квітні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування);

- з ТОВ “Євроенерготрейд” (договір № 1905000388-ВТВ від 27.05.2019 про закупівлю природного газу, додаткова угода № 1 від 30.07.2019, які передбачають придбання, зокрема, 6000 тис. куб.м. газу у травні 2019 року, 6000 тис. куб.м. газу у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб).

Згідно з актами приймання-передачі природного газу, АТ Укртрансгаз, відповідно до умов договорів отримав природний газ:

- від ТОВ “Акспо Україна” у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб обсягом 11000 тис. куб. м. вартістю 60252456,00 грн (акт від 30.06.2019);

- від ТОВ “Акспо Україна” у травні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб обсягом 10000 тис. куб. м. вартістю 81960000,00 грн (акт від 31.05.2019);

- від ТОВ “ДТЕК Трейдінг” у травні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб обсягом 6000 тис. куб. м. вартістю 50112000,00 грн (акт від 31.05.2019);

- від ТОВ “ДТЕК Трейдінг” у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб обсягом 6000 тис. куб. м. вартістю 33783408,00 грн (акт від 31.05.2019);

- від ТОВ “ЕРУ Трейдінг” у березні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування обсягом 20000 тис. куб. м. вартістю 161138400,00 грн (акт від 31.03.2019);

- від ТОВ “ЕРУ Трейдінг” у квітні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування обсягом 90900 тис. куб. м. вартістю 689532858,00 грн (акт від 30.04.2019);

- від ТОВ “ЕРУ Трейдінг” у квітні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування обсягом 20000 тис. куб. м. вартістю 152418480,00 грн (акт від 30.04.2019);

- від ТОВ “ЕРУ Трейдінг” у травні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування обсягом 10034,760 тис. куб. м. вартістю 57915215,95 грн (акт від 31.05.2019);

- від ТОВ “Євроенерготрейд” у травні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб, обсягом 6000,000 тис. куб. м. вартістю 48540024,00 грн (акт від 31.05.2019);

- від ТОВ “Євроенерготрейд” у травні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб, обсягом 6000,000 тис. куб. м. вартістю 49199976,00 грн (акт від 31.05.2019);

- від ТОВ “Євроенерготрейд” у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб, обсягом 1940,000 тис. куб. м. вартістю 10633954,80 грн (акт від 30.06.2019);

- від ТОВ “Євроенерготрейд” у червні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб, обсягом 1940,000 тис. куб. м. вартістю 10424574,48 грн (акт від 30.06.2019);

- від НАК “Нафтогаз України” у березні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування обсягом 35000 тис. куб. м. вартістю 275073960,00 грн (акт від 31.03.2019);

- від НАК “Нафтогаз України” у квітні 2019 року для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування обсягом 900 тис. куб. м. вартістю 6684789,60 грн (акт від 30.04.2019);

Відповідно до вимог п. 3 частини четвертої статті 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів.

Положеннями статей 13, 73, 76-80 ГПК України закріплено обов'язок доказування кожною стороною обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Цей обов'язок слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/1

Положеннями статті 79 ГПК України на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, з дотриманням принципів господарського судочинства, а також виходячи з критеріїв оцінки доказів, наданих суду учасниками справи, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, суд визнає встановленим, що відповідач - АТ “Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз” протягом березня-червня 2019 року витрачало природний газ, який надходив з газотранспортної системи позивача у газорозподільні мережі відповідача на власні фактичні та виробничо-технологічні втрати в обсягах, які відображені в доданих до позовної заяви актах врегулювання щодобових небалансів за березень, квітень, травень та червень 2019 року та довідках позивача про добові небаланси АТ “Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз”. При цьому відповідач не закуповував природного газу до газотранспортної системи позивача для покриття таких власних втрат.

При встановленні зазначених обставин суд виходить з того, що вони доводяться поданими позивачем актами врегулювання щодобових небалансів за березень, квітень, травень та червень 2019 року, довідками про добові небаланси відповідача, реєстрами файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ “Тисменицягаз” за березень-червень 2019 року - інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби) (форма 2) в паперовій та електронній формі, реєстрами файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ “Тисменицягаз” за березень-червень 2019 року - Інформаціми про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу (форма 3), реєстрами файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ “Тисменицягаз” за березень-червень 2019 року - інформаціями про перетоки між ОГРМ (форма 4) в паперовій та електронній формі.

Такі фактичні втрати та виробничо-технологічні витрати природного газу сам відповідач відображав у поданих ним звітах про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за березень-червень 2019 року.

У зазначених звітах відповідач наводить щомісячні дані про об'єм/обсяг природного газу, що надійшов до ГРМ з газотранспортної системи, суміжних газорозподільних систем, газовидобувних підприємств, виробників біогазу та інших видів альтернативних джерел; вказує про об'єм/обсяг природного газу, що розподілений з ГРМ споживачам, а також п. 6 зазначає відомості про фактичні втрати та виробничо-технологічні витрати природного газу. Тобто відповідач підтверджує наявність фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в обсягах, зазначених у звітності.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за місячне, добове балансування за договором, у період 2016-2019 років, підтверджена відповідачем у акті звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022.

При цьому між сторонами наявна розбіжність щодо суми заборгованості, за даними позивача заборгованість становить 67 820 628,78 грн, а за даними відповідача - 62 981 078,26 грн.

На вимогу суду представник позивача надала пояснення, що така розбіжність стосується оплати послуг балансування в період січня - червня 2018 року, оплата яких є предметом спору у справі № 909/35/19, в якій станом на 31.08.2022 ще не було постановлено остаточне судове рішення. Також у поясненні викладено складові заборгованості, відображені в акті звіряння, в тому числі у таку заборгованість включено і борг зі сплати добових небалансів за березень-червень 2019 року. До пояснень долучено судові рішення у справах, що стосуються заборгованості, відображеної в акті звіряння.

Щодо акту звіряння представник відповідача теж на вимогу суду надав пояснення, в яких зазначив, що АТ “Тисменицягаз” не визнається жодна зі складових даної суми заборгованості. Представник відповідача зазначає, що акт звіряння сум підписано на виконання Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 № 1639-ІХ, який, з урахуванням змін, передбачив право на врегулювання зобов'язань операторів газорозподільних систем перед АТ “Укртрансгаз”. Однак для включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання, передбаченій даним законом, серед пакету документів необхідно надати копію акта звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу. Саме на виконання вимог цього закону між АТ “Тисменицягаз” та АТ “Укртрансгаз” був підписаний акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ.

Оцінивши пояснення сторін, суд дійшов висновку що акт звіряння сум відображає заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати за добові небаланси.

Викладені в поясненнях відповідача доводи про невизнання жодних складових заборгованості, вказаних в акті звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022 є проявом суперечливої поведінки, адже відповідач не може одночасно визнавати заборгованість в акті звіряння розрахунків задля користування пільгами, встановленими законом № 1639-ІХ, який передбачає умови погашення заборгованості відповідача перед позивачем за рахунок субвенцій державного бюджету, і одночасно не визнавати наявність у себе жодних складових заборгованості.

При цьому відповідач не заперечував того, що заборгованість, яка є предметом спору, не відображена в зазначеному акті звірки, або щодо неї є розбіжність у даному акті звірки.

Виходячи з встановлених обставин справи, суд застосовує норми матеріального права.

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем врегульовані Законом України “Про ринок природного газу”, Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

За приписами ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/ газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2497.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Відповідно до п.п. 1, 2 глави 3 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величини грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною у додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Матеріалами справи підтверджується вчинення юридично значущих дій Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз», як Оператором ГРМ, на інформаційній платформі, зокрема завантаження до інформаційної платформи файлів, підписаних електронними підписами посадових осіб відповідача у вигляді форм 2, 3 та 4.

Згідно з ч. 3 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором ГТС) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувачів інформаційної платформи. При цьому, з метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також для підтвердження її авторства, використовується електронний цифровий підпис.

Пунктом 5 глави 4 розділу ІV Кодексу ГТС передбачено перелік та зміст файлів (форм), які мають бути завантажені (внесені) з накладанням ЕЦП операторами газорозподільних систем.

Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС.

Згідно п.4 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту і достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб'єкт, на якого покладається обов'язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої Оператором ГРМ є підтвердженням вчинення уповноваженими особами Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах.

Пунктом 6 глави 6 розділу XІV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Згідно п. 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

Як вбачається з матеріалів даної справи, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання договору, зокрема відповідачем завантажувались електронні документи в інформаційну платформу, було підписано акти приймання-передачі обсягів природного газу за березень-червень 2019 року, відповідач використовував переданий з газотранспортної системи позивача природний газ на покриття власних фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат.

За такого, враховуючи фактичне виконання сторонами умов договору, він не може вважатись неукладеним, незважаючи на відсутність додатків 1 та 2 до нього, підписання яких визначено п. 2.8 договору.

Уклавши договір від 17.12.2015 № 1512000742, сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених Кодексом ГТС і саме на підставі вказаного договору АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» отримав право доступу до інформаційної платформи, до якої ним, крім іншого, у період березень-червень 2019 року завантажено інформацію (файли з ЕЦП). Тобто, самими своїми діями АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» підтвердило виконання договору у відповідності до положень Кодексу ГТС в редакції, яка визначає порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових небалансів.

Наведена позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність у договорі умов, які б передбачали врегулювання щодобових небалансів, і що це виключає обов'язок замовника послуг транспортування (Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи “Тисменицягаз”) сплачувати за добові небаланси.

Такі обґрунтування суперечать наведеним вище положенням спеціального нормативно-правового акта (Кодексу ГТС), яким зобов'язані керуватись сторони у своїх правовідносинах.

Згідно з п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 № 1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:

- Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи.

- Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби).

- Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу.

- Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об'єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу.

- Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.

- Форма № 8. Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Аналогічний обов'язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, згідно з яким оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Суд зазначає, що така інформація надається саме оператором газорозподільної системи, на виконання покладеного на нього обов'язку, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об'єктивність та обсяг таких Фактичних даних (п. 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).

Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої операторами ГРМ є підтвердженням вчинення уповноваженими особами оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах.

Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "г") через уповноважених осіб вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.

Відповідно до п. 3 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (дані актів приймання-передачі природного газу) (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи (за наявності), та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему (за наявності) (дані форми 4, завантажені відповідачем до інформаційної платформи)), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи (дані форм 2, 3, завантажені відповідачем до інформаційної платформи), то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем завантажено до інформаційної платформи файли форм 2, 3 та 4, які складені та подані ним оператору газотранспортної системи за електронним цифровим підписом уповноважених осіб відповідача. На підставі таких відомостей, що підтверджують обсяги природного газу, що були розподілені споживачам природного газу, позивач здійснює алокацію, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до розділу XIV Кодексу ГТС.

Пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D).

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги природного газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи (п. 2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Як зазначалося вище, у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС, якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи, та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи, то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.

На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (п. 17 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з мстою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Так, позивач, здійснивши балансуючі дії, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за березень-червень 2019 року, виявив наявність у відповідача обсяги негативних добових небалансів як різницю між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний газовий місяць.

Таким чином, позивачем було виявлено остаточні обсяги добових небалансів відповідача у період березень-червень 2019 року в розмірі 1436213,2 м.куб. загальна вартість яких складає 12684880,36 грн.

Підтвердженням обсягів добових небалансів відповідача у березні-червні 2019 року є:

- файли відповідача (форми 2, 4) завантажені ним до Інформаційної платформи (до матеріалів справи додані в електронній формі);

- довідки позивача № 1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат відповідача за березень-червень 2019 року;

- довідки позивача № 3 про добові небаланси відповідача за березень-червень 2019 року;

- складені позивачем акти врегулювання щодобових небалансів;

- підписаний між сторонами акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-ІХ станом на 31.08.2022.

При цьому суд звертає увагу також на те, що відповідно до положень пунктів 4. 5 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс має відображати, зокрема, коригування, визначене відповідно до цієї глави. Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляється замовнику послуг транспортування природного газу.

Тобто положення Кодексу ГТС, що діяли у спірний період прямо передбачають коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи (яким є відповідач) на інформаційній платформі, на підставі якого, як наслідок, здійснюється коригування оператором газотранспортної системи, яким є позивач.

Після надходження від відповідача коригуючих даних до інформаційної платформи, коригування здійснюється автоматично, що відображається в актах балансування на підставі таких даних.

Однак відповідач не надав суду жодних доказів, що він здійснював коригування обсягів відбору/споживання на інформаційній платформі, тобто що інформаційна платформа невірно відображає обсяги використаного відповідачем природного газу у дні, за які позивач нарахував плату за добове балансування.

Отже у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Відповідно до п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Як встановив суд, вказані добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, а також невиконання обов'язків щодо вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

У зв'язку із виникненням у відповідача добових небалансів у спірний період, позивачем врегульовано такі небаланси, що підтверджується оформленими та підписаними позивачем актами врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1512000723 за березень 2019 року, № 04-2019-1512000723 за квітень 2019 року, № 05-09-1512000723 за травень 2019 року, № 06-2019-1512000723 за червень 2019 року, коригуючим актом врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1512000723-05 за березень 2019 року за маржинальною ціною придбання відповідно до розділу 6 глави XIV Кодексу ГТС та направлено відповідачу рахунок на оплату за добовий небаланс (файли завантаження до Інформаційної платформи акту та рахунку до інформаційної платформи на цифровому носієві в матеріалах справи).

Умовами пункту 2.5 договору обумовлено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Як встановлено п. 1 гл. 1 розділу VIII Кодексу ГТС, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи; замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації; вчинення дій з врегулювання добового небалансу (пункт 9 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).

Внаслідок правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем у березні-червні 2019 року на підставі договору, відповідач отримав послуги транспортування природного газу до складу яких, зокрема входять доступ до потужності в точці входу або виходу з газотранспортної системи та вчинення дій з врегулювання добового небалансу, обсяги яких визначаються виходячи із обсягів підтверджених номінацій внаслідок замовлення потужності на період однієї газової доби.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за зобов'язаннями щодо оплати добових небалансів за березень, квітень, травень та червень 2019 року на загальну суму 12 684 880,36 грн.

Щодо аргументів відповідача про відсутність підстав для оплати послуг з тих підстав, що сторони не привели свої договірні відносини (у період дії спірних правовідносин) у відповідність до вимог Типового договору в редакції постанов НКРЕКП від 22.04.2019 № 580 і не внесли відповідні зміни, що є порушенням умов договору, що передбачає, що у разі внесення та затвердження регулятором змін до типового договору транспортування природного газу сторони зобов'язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього договору, суд дійшов висновку, що за конкретних обставин справи відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов'язку дотримання правил визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на час надання послуг.

Щодо постанови НКРЕКП «Про здійснення заходів державного регулювання до АТ «Укртрансгаз»» № 664 від 26.04.2019 відповідно до положень якої АТ «Укртрансгаз» мало до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

26.04.2019 Регулятором прийнято постанову №664, якою було зобов'язано АТ «Укртрансгаз» до 20 травня 2019 року привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493.

В подальшому, постановою від 07.06.2019 №973 НКРЕКП визнала вимоги постанови від 26.04.2019 року № 664 «Про здійснення заходів державного регулювання до АТ «Укртрансгаз» такими, що виконані.

Таким чином, НКРЕКП на нормативному рівні підтвердила виконання АТ «Укртрансгаз» всіх вимог чинного законодавства щодо забезпечення функціонування Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи в умовах добового балансування газотранспортної системи.

На думку суду тимчасове неприведення діяльності позивача у відповідність до вимог Кодексу ГТС не може звільняти відповідача від обов'язків щодо оплати добових небалансів, що виникли внаслідок споживання відповідачам природного газу без його врегулювання.

З приводу доводів відповідача про відсутність вчинення балансуючих дій, то як вище навів суд, позивач протягом березня-червня 2019 року здійснював закупівлю природного газу для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та забезпечення балансування. Суд не погоджується з доводами відповідача, що позивач мав закупляти природний газ для врегулювання небалансів саме відповідача, оскільки Кодекс ГТС таких вимог не містить.

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп. 1 п. 3 розд. ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

З приводу заперечень відповідача проти позову, що односторонні акти позивача та довідки про добові небаланси складені односторонньо і не можуть бути доказами добових небалансів, суд зауважує, що остаточні алокації, на підставі який оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи. При цьому п.6 гл.7 розд. ХІІ Кодексу ГТС передбачає можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21.

Крім того, відповідно до п.11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

Щодо доводів представника відповідача в частині порушення позивачем вимог антиконкурентного законодавства при закупівлі природного газу для потреб балансування, встановлення таких фактів Антимонопольним комітетом України, то наявність порушень законодавства про захист економічної конкуренції зі сторони позивача не може бути підставою для звільнення відповідача від плати за добові небаланси, обов'язок сплати яких слідує з умов договору транспортування природного газу та Кодекс ГТС.

Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 55 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

За таких обставин, відповідач не позбавлений права вимагати відшкодування за шкоду, завдану порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, однак це не може трактуватись як підстава для звільнення його від плати за добові небаланси.

Крім того, покликання відповідача на рішення Антимонопольного комітету України № 398-р від 28.12.2023 у справі № 143-26.13/64-19 не є релевантним у даній справі, оскільки як зазначає сам відповідач даним рішенням досліджувались порушення антимонопольного законодавства у період з січня 2016 року по грудень 2018 року, а не в період березня-червня 2019 року, який є спірним у цій справі.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачем не надано доказів того, яким чином AT «Укртрансгаз» визначив ціну природного газу, яка сформувалася протягом газової доби, то суд відзначає, що в актах врегулювання щодобових небалансів зазначена ціна природного газу відповідно до якої зроблений розрахунок вартості добових небалансів та обсяг небалансу.

У примітках до кожного з цих актів зазначено, що Оператор ГТС застосовує метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу відповідно до п. 12 та п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.

Визначення обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс здійснюється відповідно до глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 13 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов'язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

Визначення маржинальної ціни придбання у період березня - червня 2019 року здійснювалося відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування, що становить 10 %, тобто відповідно до п.1 2 та п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (про що відповідача повідомлялося в актах врегулювання щодобових небалансів за газові місяці липень-грудень 2019 року), що в відповідає вищезазначеним нормам Кодексу ГТС.

Так, згідно з п.12 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, формування ціни здійснюється наступним чином:

- маржинальна ціна продажу визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу: оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), зменшеної на величину коригування;

- маржинальна ціна придбання визначається відповідно до ціни закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця (М-1), збільшеної на величину коригування;

- ціна закупівлі природного газу оператором газотранспортної системи, яка сформувалася протягом газового місяця(М-1), публікується оператором газотранспортної системи на інформаційній платформі та/або на його веб-сайті.

Пунктом 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС вказано, що величина коригування, визначена в пунктах 9, 11 та 12 цієї глави, становить 10 %.

Згідно з п. 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.

За абзацом другим п. 16 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, у випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 10 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу.

Як слідує з актів врегулювання щодобових небалансів за березень-червень 2019 року, і це не заперечується відповідачем, у нього за спірний період відсутні обсяги подання природного газу на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки), а тому позивач мав право враховувати величину коригування.

В матеріалах справи містяться докази на підтвердження витрат позивача у зв'язку із вчиненням балансуючих дій, зокрема копії договорів та акти приймання-передачі природного газу щодо закупівлі природного газу, про які суд зазначав вище.

Наведене визначення маржинальної ціна природного газу під час здійснення Оператором ГТС балансуючих дій з метою врегулювання небалансів замовників послуг балансування, відповідає позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду при вирішені судового спору у справі №910/11273/20 від 02.11.2022.

А відтак, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про метод розрахунку маржинальної ціни актами врегулювання щодобових небалансів за газові місяці, відповідно твердження відповідача про відсутність доказів про те, яким чином AT «Укртрансгаз» визначив ціну природного газу, яка сформувалася протягом газової доби є безпідставним.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Отже, порушення відповідачем строків оплати вартості врегулювання щодобових небалансів є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Згідно з ст. 546 551 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 13.5 договору сторони передбачили, що в разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов договору, зважаючи на допущене відповідачем порушення щодо строків оплати вартості врегулювання щодобових небалансів, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 698 493,42 грн за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 року.

Перевіривши період нарахування та розрахунок, суд встановив, що період визначений позивачем правомірно, розрахунок є арифметично правильним.

Щодо доводів відповідача, викладених у клопотанні про зменшення розміру пені на 90%, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Вирішуючи питання про наявність підстав для зменшення розміру пені, суд виходить з того, що:

- відповідач повністю не виконав своє зобов'язання з оплати позивачу за добові небаланси за період березня-червня 2019 року в розмірі 12 684 880,36 грн. Зобов'язання залишається не виконаним на час ухвалення рішення;

- період прострочення виконання відповідачем цього обов'язку на час ухвалення рішення суду становить понад 5 років. Очевидно що такий значний період прострочення істотно порушує майнові інтереси позивача;

- розмір пені, яку суд стягує з відповідача становить приблизно 5,5% від розміру основної заборгованості, тобто є незначним порівняно з сумою не виконаного відповідачем основного зобов'язання та враховуючи період прострочення виконання зобов'язання. У даній справі розмір пені є істотно меншим ніж понесена позивачем сума судових витрат у вигляді сплаченого судового збору;

- позивач нарахував пеню виключно в межах шестимісячного строку, визначеного частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Пеню, як вище зазначив суд, нараховано лише за періоди прострочення з 23.04.2019 по 24.07.2019, тобто за 93 дні;

- доводи позивача про відсутність його вини у невиконанні зобов'язання не підтверджуються його процесуальною позицією у справі, яка зводилась до повного заперечення існування не виконаних зобов'язань перед позивачем. Тому невиконання зобов'язання відбувалось в першу чергу внаслідок бездіяльності самого відповідача;

- доводи відповідача про зупинення дії його ліцензії на право господарської діяльності з розподілу природного газу суд не бере до уваги, оскільки такі обставини виникли у лютому 2024 року, в той час як заборгованість відповідача виникла за період березня-червня 2019 року і існувала тривалий період часу, протягом якого відповідач провадив зазначену діяльність;

- доводи відповідача про перевищення фактичної вартості його послуг над тарифною виручкою суд не бере до уваги, оскільки такі обставини не давали йому право не оплачувати позивачу послуги балансування протягом понад п'яти років. Увесь час протягом часу існування заборгованості відповідач провадив господарську діяльність, тобто міг частково проводити оплату позивачу за послуги балансування, а не повністю ігнорувати виконання своїх зобов'язань перед позивачем.

За такого, суд вважає, що відсутні виняткові обставини, які б давали підстави для зменшення розміру нарахованої пені у цьому конкретному випадку.

Стягнення з відповідача пені у розмірі 698 493,42 грн є адекватним і співмірним у даному випадку заходом господарсько-правової відповідальності відповідача за допущене порушення зобов'язань.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 60012, 36 грн за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 року.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення пені та 3% річних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору, які поніс позивач слід стягнути з відповідача.

У процесі розгляду справи позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви - 201650,79 грн (Т.1, а.с. 11), апеляційної скарги - 302476,20 грн (Т.2, а.с. 98), касаційної скарги - 403301,58 грн (Т. 4, а.с. 146).

Однак, за подання апеляційної скарги позивач мав сплатити 302476,19 грн судового збору, а тому сума судового збору в розмірі 0,01 грн може бути йому повернута за його клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

Відтак, до стягнення з відповідача підлягає судовий збір в сумі 907428,56 грн.

В судовому засіданні 08.04.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частину цього рішення. Дата складення повного судового рішення: 16.04.2024.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до відповідача Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про стягнення заборгованості в сумі 13 443 386,14 грн задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Тисменицягаз" (вул. Озерна, будинок 3, м. Тисмениця, Івано-Франківська обл., 77400, ідентифікаційний код юридичної особи: 20538865) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, будинок 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код юридичної особи: 30019801) 12 684 880 (дванадцять мільйонів шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят) грн 36 коп. заборгованості, 698 493 (шістсот дев'яносто вісім тисяч чотириста дев'яносто три) грн 42 коп. пені, 60 012 (шістдесят тисяч дванадцять) грн 36 коп. трьох процентів річних та 907 428 (дев'ятсот сім тисяч чотириста двадцять вісім) грн 56 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк

Попередній документ

118391893

Наступний документ

118391895

Інформація про рішення:

№ рішення:	118391894
№ справи:	909/1302/19
Дата рішення:	08.04.2024
Дата публікації:	18.04.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (08.04.2024)
Дата надходження:	29.07.2022
Предмет позову:	стягнення заборгованості в сумі 13 443 386 грн 14 коп.

Розклад засідань:

Минулі засідання (28)

16.01.2020 12:00	Господарський суд Івано-Франківської області
30.01.2020 11:00	Господарський суд Івано-Франківської області
20.02.2020 12:00	Господарський суд Івано-Франківської області
05.03.2020 14:00	Господарський суд Івано-Франківської області
25.03.2020 11:00	Господарський суд Івано-Франківської області
22.07.2020 14:30	Господарський суд Івано-Франківської області
21.12.2020 10:00	Західний апеляційний господарський суд
14.06.2021 12:30	Західний апеляційний господарський суд
19.07.2021 14:00	Західний апеляційний господарський суд
14.09.2021 12:40	Західний апеляційний господарський суд
04.10.2021 15:40	Західний апеляційний господарський суд
16.12.2021 14:20	Касаційний господарський суд
22.09.2022 10:30	Господарський суд Івано-Франківської області
26.10.2022 10:00	Господарський суд Івано-Франківської області
17.11.2022 10:30	Господарський суд Івано-Франківської області
05.12.2022 11:00	Господарський суд Івано-Франківської області
21.12.2022 14:15	Господарський суд Івано-Франківської області
24.01.2023 11:30	Господарський суд Івано-Франківської області
17.02.2023 10:30	Господарський суд Івано-Франківської області
31.03.2023 11:20	Господарський суд Івано-Франківської області
24.04.2023 14:30	Господарський суд Івано-Франківської області
08.05.2023 12:15	Господарський суд Івано-Франківської області
06.02.2024 11:45	Господарський суд Івано-Франківської області
16.02.2024 10:30	Господарський суд Івано-Франківської області
05.03.2024 14:10	Господарський суд Івано-Франківської області
19.03.2024 12:00	Господарський суд Івано-Франківської області
02.04.2024 11:15	Господарський суд Івано-Франківської області
08.04.2024 14:00	Господарський суд Івано-Франківської області