майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"11" квітня 2024 р. Справа № 906/291/22.
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Приведьон В.М., довіреність №08/32602 від 26.12.2023;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 05.02.2024 у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича
до Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО"
про скасування рішення, оформленого протоколом № 1/02-22 від 23.02.2022 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.
У травні 2022 року Фізична особа-підприємець Мещеряков Сергій Миколайович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просив скасувати рішення Акціонерного товариства "Житомиробленерго" з розгляду акта №01543-21 від 26.09.2021 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії споживачем ФОП Мещеряковим С.М., оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ №1/02-22 від 23.02.2022.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.02.2023 у справі №906/291/22, зокрема, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22 - без змін.
15.06.2023 на примусове виконання додаткового рішення господарським судом видано наказ.
11.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника ФОП Мещерякова С.М. надійшла заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 11.12.2023, у якій останній просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.02.2024 у задоволенні заяви ФОП Мещерякова С.М. про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 11.12.2023 у справі №906/291/22 відмовлено, рішення Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22 залишено в силі.
05.02.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява від 05.02.2024 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. До заяви додано, зокрема, копію додаткової угоди №60 від 01.02.2024 до договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019, копію детального опису та розрахунку наданих послуг (робіт) (т.2, а.с.130-136).
Ухвалою суду від 06.02.2024 призначено судове засідання для розгляду вказаної заяви на 16.02.2024.
Однак, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01.02.2024 у справі №906/291/22 та необхідністю направлення матеріалів справи до Північно-західного апеляційного господарського суду, судове засідання, призначене для вирішення питання про судові витрати, 16.02.2024 не проводилося, про що сторін повідомлено та складено телефонограму (т.2, а.с.139).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 апеляційну скаргу ФОП Мещерякова С.М. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 01.02.2024 у справі №906/291/22 не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику.
22.03.2024 матеріали справи №906/291/22 повернулися до Господарського суду Житомирської області.
Ухвалою господарського суду від 05.04.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви представника АТ "Житомиробленерго" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 05.02.2024 у справі №906/291/22 на 11.04.2024.
Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин його неявки не надіслав, правом подання письмових заперечень щодо розміру судових витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення їх суми не скористався. Про дату, час та місце цього судового засідання позивач та його представник повідомлені завчасно та належним чином в порядку ч.ч.5, 7 ст.6, ч.11 ст.242 ГПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа - ухвали суду від 05.04.2024 в електронній формі до їх електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС (т.2, а.с.163).
З огляду на приписи ч.4 ст.244 ГПК України, суд визнав за можливе здійснювати розгляд заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 05.02.2024 за відсутності представника позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
На виконання ч.1 ст.124 ГПК відповідач у запереченнях на заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 11.01.2024, серед іншого, зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в суді першої інстанції, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, складається з витрат на правничу допомогу, яка включає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо орієнтовно в сумі 20000,00 грн. Остаточний розрахунок судових витрат, понесених відповідачем у зв'язку з судовим розглядом справи, разом із відповідними документами, що підтверджують зазначені витрати, в тому числі докази щодо обсягу наданих адвокатами послуг та їх вартості, буде надано за підсумками фактично понесених судових витрат за результатами судового розгляду справи, у порядку передбаченому ст.129 ГПК України, протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (т.2, а.с.78).
Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення їх розміру, що, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.
Статтею 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем дотримано вимоги, встановлені ч.8 ст.129 ГПК України.
Правову допомогу АТ «Житомиробленерго» надавав адвокат Приведьон В.М. (свідоцтво Ради адвокатів Житомирської області серії ЖТ №000735 від 23.02.2015), повноваження та обсяг прав якого підтверджуються довіреністю від 26.12.2020 №08/32602 (т.2, а.с.96).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження обсягу наданих відповідачу адвокатських послуг та для визначення розміру понесених відповідачем витрат на оплату правничої допомоги до справи долучено копії договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019 та додаткової угоди №60 від 01.02.2024 до договору, детального опису та розрахунку наданих послуг (робіт) від 01.02.2024.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2019 між Приведьоном В.М. (адвокат) та АТ «Житомиробленерго» (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №1 (далі - договір) (т.1, а.с.150-152), відповідно до п.1.1 якого предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
У п.п.4.1, 4.2 договору сторони погодили, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
01.02.2024 між адвокатом та АТ «Житомиробленерго» укладено додаткову угоду №60 до договору, у якій зазначено, що відповідно до п.1.1 та 4.1 договору сторони домовилися про умови надання адвокатом клієнту наступної професійної правничої допомоги: аналіз законодавства, вивчення заяви, збір, підготовка та оформлення зібраних доказів, підготовка та надання процесуальних та інших документів, прийняття участі в засіданнях суду, як представник клієнта, по справі №906/291/22 за заявою ФОП Мещерякова Сергія Миколайовича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в суді першої інстанції, а також визначили розмір гонорару - 20000,00 грн (т.2, а.с.133).
До матеріалів справи додано детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) від 01.02.2024, згідно договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019 та додаткової угоди №60 від 01.02.2024, зі змісту якого слідує, що відповідно до п.1.1 та 4.1 договору адвокатом надані клієнту наступні послуги по вивченню та підготовці документів, консультуванні клієнта, прийняття участі в судових засіданнях по справі №906/291/22 за заявою ФОП Мещерякова Сергія Миколайовича про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в суді першої інстанції на загальну суму 20000,00 грн, з яких: консультування клієнта, вивчення заяви, аналіз законодавства, щодо застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав клієнта, пов'язаних із застосуванням законодавства, - 2000,00 грн; підготовка заперечення на заяву - 4000,00 грн; збір, оформлення та надання доказів - 2000,00 грн; прийняття участі у чотирьох засіданнях господарського суду - 12000,00 грн (т.2, а.с.133 на звороті).
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20, від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 16.02.2023 №916/1106/21.
Також при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та у постановах від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Враховуючи вищевикладене, дослідивши детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт) від 01.02.2024 і проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 20000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості, розумності й співмірності зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг у розумінні ст.ст.126, 129 ГПК України.
Зокрема суд зазначає, що виокремлення адвокатом послуг консультування клієнта, вивчення заяви, аналіз законодавства та збору, оформлення, надання доказів як самостійних видів адвокатських послуг є необґрунтованим та охоплюється послугою адвоката з підготовки заперечення на заяву, такі дії є взаємопов'язаними і не потребують окремого виділення. Більше того, з огляду на зміст письмових заперечень і клопотань відповідача, а також перелік приєднаних до них документів (т.2, а.с.75-83, 88-94,102-106), для їх підготування представнику відповідача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід, не потребувалось вивчення великого обсягу фактичних даних, аналізу великої кількості доказів, пошуку та вивчення значної кількості судової практики й приписів діючого законодавства України, враховуючи також те, що адвокат Приведьон В.М. надавав правову допомогу відповідачу з відкриття провадження у справі №906/291/22, ознайомлений з її матеріалами і має сформовану позицію, а відтак підготовка до розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Тому обґрунтованим розміром гонорару за надання послуги з підготовки заперечення на заяву є 5000,00 грн.
Окрім того, завищеним і необґрунтованим є визначений заявником розмір гонорару за участь у чотирьох судових засіданнях у справі №906/291/22 на суму 12000,00 грн, адже загальний час їх проведення 15.01.2024, 26.01.2024, 29.01.2024, 01.02.2024, з урахуванням затримок, складає приблизно 2 год 36 хв, спірні правовідносини не є складними, засідання відкладалися за клопотаннями представника позивача з причин неможливості останнього прибути до суду або необхідністю ознайомитися з матеріалами справи. За висновком суду, обґрунтованим розміром гонорару за надання правової допомоги у цій частині є 8000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлену неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд вважає за доцільне не присуджувати позивачу всі заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу, стягнути з ФОП Мещерякова С.М. на користь АТ «Житомиробленерго» 13000,00 грн таких витрат, в частині стягнення 7000,00 грн відмовити.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 244 ГПК України, господарський суд,-
1. Заяву представника Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 05.02.2024 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" (вул. Віктора Косенка, буд. 32/8, м. Житомир, Житомирська обл., 10008, ідентифікаційний код 22048622) 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У іншій частині заяви відмовити.
Додаткова ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткової ухвали.
Додаткова ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткової ухвали складено 16.04.2024.
Суддя Прядко О.В.
1 - у справу;
2 - позивачу та представнику позивача - Янчуку М.О. (ЄСІТС);
3 - відповідачу та представнику відповідача - Приведьону В.М. (ЄСІТС).