вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/2204/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024
у справі №910/2204/24 (суддя Гумега О.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/2204/24 позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачеві.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява № б/н від 23.02.2024 ОСОБА_1 підписана ОСОБА_2 . До позовної заяви на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на підписння позовної заяви від імені позивача ( ОСОБА_1 ) не додано жодних документів, що підтверджується переліком додатків до позовної заяви.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 лютого 2024 року у справі №910/2204/24; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 лютого 2024 року у справі №910/2204/24.
В обґрунтування своєї скарги позивач/апелянт зазначав, що в підсистемі «Електронний суд» стався технічний збій відповідно до якого сканкопії ордеру не було приєднано до позовної заяви.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/2204/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду (через електронний суд).
Ураховуючи вищезазначене, суд був позбавлений можливості вирішити питання щодо подальшого руху апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2204/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/2204/24.
11.03.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/2204/24. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Установлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу упродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, а ухвалу суду першої інстанції від 29.02.2024 залишити без змін. В обґрунтування свого відзиву відповідач зазначав, що позивачем було порушено вимоги ГПК України стосовно вимог до позовної заяви і у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що позовна заява, була підписана особою, яка мала права її підписувати.
Позивач 21.03.2024 через електронний суд подав додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначав, що ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі № 910/1686/24 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Відповідно до п. 4.2.13 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва Раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також, позовні заяви, які надійшли після надходження заяв про забезпечення доказів, відповідно до ст. 110-111 ГПК України, або заяв про забезпечення позову, відповідно до ст. 138-139 ГПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення. Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 мала бути передана раніше визначеному складу суду, а отже ухвала Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/2204/24 прийнята неповноважним складом суду. Отже, на підставі вищенаведеного позивач просив суд задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 лютого 2024 року у справі №910/2204/24. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 лютого 2024 року у справі №910/2204/24.
Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1,5,6,8,9,12,18,31,32,33,34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Здійснивши розгляд апеляційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Як убачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 у справі №910/2204/24 позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу передано судді Гумега О.В.
Отже, ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.02.2024 (суддя Гумега О.В.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачеві.
Однак, як було установлено колегією суддів, відповідно до відомостей ЄДР судових рішень та Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", що ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви:
- заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно нежитлової будівлі (літ.Б), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2838812580000, реєстраційний номер майна в реєстрі права власності на нерухоме майно: 37493768); нежитлової будівлі (літ.А;А') - магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 84211080000); нежитлової будівлі №1 (літ.Ж), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1671317180000); нежитлової будівлі №2 (літ.В), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1671298080000); нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 956549580366);
- заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії відносно Приватного підприємства "Дніпросервіс" (ідентифікаційний код 16484017).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду м. Києва від 12.02.2024 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 для розгляду передано судді Смирнова Ю.М.
У подальшому ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2024 у справі №910/1686/24 (суддя Смирнова Ю.М.) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону.
Визначення складу господарського суду унормовано статтею 32 ГПК, згідно з частиною першою якої визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною тринадцятою статті 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Особливості розподілу судових справ установлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дев'ятнадцята статті 32 ГПК).
Рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 затверджено "Положення про автоматизовану систему документообігу суду". Відповідно до підпункта 2.3.44 (розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді) пункта 2.3 (розподіл судових справ між суддями) Положення (у редакції рішення Ради суддів України №25 від 02.04.2015 чинній на час здійснення розподілу вказаних вище заяви про забезпечення позову та позовної заяви), раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також заяви про забезпечення позову, доказів.
У даному випадку передача раніше визначеному судді чи судді-доповідачу, без застосування авторозподілу справи, заяв, клопотань, скарг та інших документів, що подані після визначення автоматизованою системою судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, обумовлена процесуальною пов'язаністю розгляду таких документів в одній конкретній справі, крім випадків, коли приписами процесуального закону установлено окремий розгляд таких заяв, клопотань, скарг тощо, тобто їх розгляд згідно з вимогами закону здійснюється окремо від конкретної справи в іншому провадженні, яке є іншою конкретною справою у розумінні автоматизованого розподілу справи для визначення складу суду.
При цьому, слід враховувати, що, оскільки зазначеним вище передбачено, що раніше визначеному в судовій справі судді передаються заяви про забезпечення позову, а за частиною першою статті 138 ГПК України заява про забезпечення позову може бути подана як після подання позову, так і до подання позовної заяви, тому логічним і послідовним є висновок про те, що в разі, коли заяву про забезпечення позову подано до подання позовної заяви та визначено суддю (суддю-доповідача) для розгляду цієї конкретної справи, то відповідна позовна заява, яка подається в порядку, визначеному частиною третьою статті 138 ГПК України, також повинна бути передана раніше визначеному в цій судовій справі судді без застосування автоматизованого розподілу, тобто, тому судді, який був раніше визначений для розгляду конкретної справи у зв'язку з поданням заяви про забезпечення позову.
Системний аналіз приписів статей 6 і 32 ГПК України, з урахуванням пункта 17.4 Перехідних положень ГПК України в частині порядку визначення судді для розгляду конкретної справи дає підстави для таких висновків:
- автоматизованою системою визначається суддя для розгляду конкретної справи, а не окремої заяви, клопотання, скарги та інших документів, крім випадків, коли розгляд таких документів в іншому (окремо від основної справи) провадженні установлено процесуальним законом;
- після визначення автоматизованою системою судді для розгляду конкретної справи всі заяви, клопотання, скарги та інші документи, що надходять у цій справі, передаються цьому судді без застосування автоматизованого розподілу, оскільки предметом автоматизованого розподілу є саме конкретна справа, а не заява чи скарга у справі, крім випадків, встановлених процесуальним законом, наприклад, частиною першою статті 323 ГПК України;
- Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 для визначення судді (судді-доповідача) застосовується в частині, що не суперечить приписам статті 32 ГПК України з огляду на вимоги пункта 17.4 Перехідних положень ГПК України, а тому перелік випадків передачі заяв (позовних заяв), клопотань, скарг та інших документів, що передаються у конкретній справі, раніше визначеному судді без застосування авторозподілу справи не є вичерпним.
Недотримання такого порядку визначення судді для розгляду конкретної справи може мати негативні процесуальні наслідки.
Зокрема, у даному випадку окремий розгляд позову та заяви про забезпечення позову у різних конкретних справах унеможливлює реалізацію приписів частин дев'ятої і тринадцятої статті 145 ГПК України щодо скасування заходів забезпечення позову судом, який розглядає позовну заяву по суті.
За змістом пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (пп.2.3.1). Не розподіляються щодо конкретного судді справи, що надійшли, у передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ (пп.2.3.3).
Відповідно, до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, п. 2.3.1. розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ (2.3.13.) збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
У відповідності до Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва затвердженого рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 14.09.2015 № 17 (із змінами і доповненнями, зокрема від 07 грудня 2023 року № 3) визначено, що раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також позовні заяви, які надійшли після надходження заяв про забезпечення доказів, відповідно до ст. 110-111 ГПК України, або заяв про забезпечення позову, відповідно до ст. 138-139 ГПК України, у разі вжиття судом заходів забезпечення (п. 4.2.13).
Отже, як вже було зазначено судом вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 у справі №910/1686/24 (суддя Смирнова О.Ю.) заяву про забезпечення позову задоволено повністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не установлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
При цьому, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, у справі №910/2204/24, як свідчать матеріали справи, у відповідності до протоколу автоматичного розподілу від 23.02.2024 були передані на розгляд судді Гумезі О.В., який ухвалив оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви.
Хоча, як убачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/2204/24 від 23.02.2024 (після винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову) вибір відбувався серед суддів, зокрема і судді Смирнової Ю.М.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №166/0/15-22 від 22.02.2022 затверджено зміни до "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, зі змінами, затвердженими рішенням Вищої ради правосуддя №83/0/15-22 від 25.01.2022 "Про затвердження Змін до "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
Підпунктом 82.16 пункту 82 "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (з урахуванням змін від 22.02.2022) передача судової справи (провадження) раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться без застосування автоматизованого розподілу щодо позовних заяв, які надійшли після подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів.
Отже, беручи до уваги вищенаведені приписи чинного законодавства та установлені у даній справі обставини щодо руху матеріалів цієї позовної заяви та подання позивачем заяви про забезпечення позову до пред'явлення позову, колегія суддів установила, що постановлена Господарським судом міста Києва у складі судді Гумага О.В. оскаржувана ухвала не може бути визнана законною, адже в даному випадку суд діяв не як суд, установлений законом.
Тобто, в порушення вищенаведених приписів пп. 82.16 п. 82 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи дана позовна заява не була скерована на розгляд складу суду, що був раніше визначений для розгляду заяви про забезпечення позову.
Інші доводи апеляційної скарги позивача судом не розглядаються, оскільки колегією суддів установлено, що оскаржувана ухвала суду від 29.02.2024 винесена не уповноваженим складом суду.
Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04, № 29465/04).
Доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за установленою процедурою на засадах верховенства права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування зазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й щодо національних судів.
Відтак, недотримання судовою юрисдикцією норм процесуального закону є неприпустимим при ухваленні відповідного рішення та є порушенням одного із основних принципів господарського судочинства верховенства права, а також принципу юридичної визначеності.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Згідно п. 6 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України визначено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про повернення ОСОБА_1 позовної заяви не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/2204/24 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції, з урахуванням викладених висновків апеляційного господарського суду у даній постанові. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 910/5851/22.
Стосовно клопотання ОСОБА_3 про залучення ОСОБА_3 як третю сторону без самостійних вимог на стороні відповідача - Міністерства юстиції України у розгляді апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.02.2024 у справі про повернення позовної заяви (позову), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У даному випадку відбувається апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви, що не передбачає на даній стадії залучення третіх осіб, оскільки суд апеляційної інстанції не переглядає справу по суті і отже не установлює обставини щодо можливого впливу у подальшому розгляду даної справи на права і обов'язки третіх осіб, отже у клопотанні ОСОБА_3 належить відмовити.
Судові витрати.
У зв'язку зі скасуванням ухвали про повернення скарги без розгляду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст.ст. 129, 344 ГПК України.
На строк виготовлення повного тексту постанови вплинуло перебування колегії суддів на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/2204/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/2204/24 скасувати і направити справу на розгляд суду першої інстанції.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов