вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" квітня 2024 р. Справа№ 910/13473/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від ОСОБА_1 : Ошарін Д.С. - згідно ордера (в режимі відеоконференції)
від ТОВ "ФК "Укрфінстандарт": Панченко О.В. згідно ордера (в залі суду)
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року
у справі №910/13473/22 (суддя Івченко А.М.)
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22 та прийняти нове рішення, яким відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника; затвердити план реструктуризації боргів від 19.05.2023 року та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 12.02.2024 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13473/22 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
19.02.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/13473/22/1019/24 від 16.02.2024 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 для розгляду справи №910/13473/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
22.02.2024, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 20.02.2024 надано докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 для розгляду справи №910/13473/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 21.03.2024 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
18.03.2024 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 адвоката Ошаріна Д.С. надійшла заява від 18.03.2024 року про проведення судового засідання 21.03.2024 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 19.03.2024 року відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви.
Ухвалою суду від 21.03.2024 розгляд справи відкладено на 04.04.2024 на підставі положень ст. 216 ГПК України.
28.03.2024 року через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 адвоката Ошаріна Д.С. надійшла заява про проведення судового засідання 04.04.2024 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, а також клопотання про долучення доказів її направлення кредитору боржника - ТОВ "Укрфінстандарт".
Ухвалою суду від 01.04.2024 року вказану заяву представника боржника задоволено та призначено проведення судового засідання 04.04.2024 року в режимі відеоконференції.
В судове засідання з'явились представники скаржника та кредитора. Представником кредитора заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі з апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Розглянувши заявлене клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки копію апеляційної скарги направлено боржником через систему "Електронний суд" в електронний кабінет ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" та отримано останнім 02.02.2024 року, про що свідчить додана до апеляційної скарги квитанція.
Суд також зауважує, що неотримання конкретним представником кредитора, який здійснює представництво інтересів ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" в судових органах, копії апеляційної скарги свідчить про неналежну роботу структурних підрозділів такої юридичної особи та не є поважною причиною для відкладення розгляду справи з цих підстав, оскільки стороною у даній справі є саме ТОВ "ФК "Укрфінстандарт", яке копію апеляційною скарги отримало і про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином та завчасно.
Більш того, представник кредитора не був позбавлений права та можливості протягом тривалого часу з дня відкриття апеляційного провадження (26.02.2024) до дня судового засідання (04.04.2024) ознайомитись з матеріалами справи, проте своїм процесуальним правом не скористався.
Отже, наведені у клопотанні причини визнано судом неповажними через їх недоведеність та безпідставність.
Представник скаржника в судовому засіданні 04.04.2024 року в режимі відеоконференції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22 та прийняти нове рішення, яким відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника; затвердити план реструктуризації боргів від 19.05.2023 року та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Представник ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
04.04.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників боржника та кредитора, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22 - скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду, виходячи з такого.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом з тим, 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника у спрощеному порядку на підставі пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає про наявність у неї простроченої заборгованості перед АТ "Укрсиббанк" у розмірі 163 318,71 дол. США, 309 780,55 грн. пені та 3 654,00 грн. судового збору, яка виникла на підставі договору про надання споживчого кредиту №11379904000 від 04.08.2008 року, у зв'язку з чим, користуючись своїм правом, пропонувала суду затвердити план реструктуризації боргів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022, серед іншого, прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду та призначено підготовче засідання суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 року, зокрема, задоволено клопотання ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" та замінено кредитора у справі АТ "УкрСиббанк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Укрфінстандарт".
Розгляд справи у підготовчому засіданні суду неодноразово відкладався ухвалами суду, останній раз ухвалою від 13.09.2023 року на 22.11.2023 року.
За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 у справі №910/13473/22 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала суду мотивована невідповідністю наданого суду на затвердження плану реструктуризації боргів боржника умовам, визначеним п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, а також недобросовісністю боржника, що виявилось у поданні в ході розгляду справи іншого плану реструктуризації її боргів та змін до нього, неодноразовому поданні клопотань про відкладення розгляду справи, а також в особистій неявці ОСОБА_1 в жодне судове засідання.
Боржник з даною ухвалою суду не погоджується та в обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржника, суд дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі про її неплатоспроможність, оскільки нею виконано всі обов'язкові умови, які ставляться законодавцем як до заяви про відкриття провадження у справі, так і до плану реструктуризації боргів.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вбачає підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування такої ухвали з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, наразі - КУзПБ. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
За абз. 4, 13 ст. 1 КУзПБ - боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (абз.19 ст. 1 КУзПБ).
Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124 - 129 Кодексу). Зокрема ст. 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Водночас під час здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правилами Книги четвертої КУзПБ необхідно враховувати визначені пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Відповідно до абз. 1 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Отже, законодавець запровадив у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ тимчасові (що застосовуються протягом встановленого законом обмеженого періоду часу - протягом п'яти років з дня введення в дію КУзПБ) особливості процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб, виходячи з особливостей підстав виникнення та складу його заборгованості перед кредитором та особливостей його забезпечення за відповідними зобов'язаннями.
Текстуальне тлумачення абз. 1 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ свідчить, що диспозиція цієї норми передбачає здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за наведеними особливостями у разі наявності одночасної сукупності таких юридичних фактів:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Тому при розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь-якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у цих справах (розгляді та затвердженні плану реструктуризації боргів боржника тощо) суду, що розглядає цю справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20, що також уточнена в постанові Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 918/127/20, від 10.08.2021 у справі № 918/127/20 від 14.09.2021 у справі № 908/2536/20).
Слід зауважити, що 23.04.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб" від 13.04.2021 № 1382-IX (далі - Закон від 13.04.2021 № 1382-IX), яким, з-поміж іншого, внесено ряд змін і доповнень до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ .
Так, абз. 2 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) визначено, що у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до ст. 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Тобто додатковою кваліфікуючою передумовою застосування абз. 2 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) є володіння боржником на праві власності лише одним об'єктом нерухомості.
Однак умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ залишилися незмінними - одночасна наявність сукупності юридичних фактів передбачених абзацом першим цього пункту.
З наведеного слідує висновок, що сфера регулювання пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (в редакції Закону від 13.04.2021 № 1382-IX) за суб'єктним складом учасників є обмеженою та поширюється виключно на боржників (фізичних осіб) визначених абзацом першим пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ - фізичних осіб, в яких єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор, наявна заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою квартири (житлового будинку), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Тож наразі боржник за наявності наведених вище умов вправі самостійно обирати одну із моделей своїх процесуальних дій задля відновлення його платоспроможності шляхом реструктуризації наявної заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, зокрема:
- звернутися до суду із заявою про його неплатоспроможність в загальному порядку визначеному Книгою IV КУзПБ;
- звернутися до суду із заявою про його неплатоспроможність в спрощеному порядку (без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), але за умови: коли у нього єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності є забезпечений кредитор, наявна заборгованість за кредитом в іноземній валюті, а предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним об'єктом нерухомості, яким володіє боржник на праві власності та єдиним місцем проживання його сім'ї.
Водночас, для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї вимог статтею 116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених п. 12 ч. 3 ст. 116 цього Кодексу) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.
Слід наголосити, що за змістом абз. 4 п. 5 невідповідність поданої заяви боржника (фізичної особи) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність умовам реструктуризації тягне негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, визначальним для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є встановлення судом відповідності заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.
Системний аналіз абзаців 1,2, 6 - 17, 19-20 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов'язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов'язкові умови та факультативні умови.
Законодавцем до обов'язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо:
заяви боржника:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4)предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім'ї;
5)забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
плану реструктуризації:
1)склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов'язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня;
2)ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора;
3)загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;
4)розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов'язання боржника;
5)строк погашення вимог забезпеченого кредитора.
За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника не відповідають вимогам п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи).
Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних, зокрема щодо:
заяви боржника:
1) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є одним об'єктом нерухомості, яким боржник володіє на праві власності.
плану реструктуризації:
1) часткове виконання боржником зобов'язань за кредитним договором до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі наявності) за якого розмір вимог забезпеченого кредитора зменшується на одну із величин;
2) інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, погоджені боржником та забезпеченим кредитором, за умови, що вони не є гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом;
3) порядок прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором у випадку меншої ринкової вартості квартири (житлового будинку) за суму визнаних вимог кредитора.
Щодо порядку розгляду та затвердження плану реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порядок розгляду та затвердження плану реструктуризації боржника визначено нормами абзаців 3, 4, 18 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Відповідно до абз. 3 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ господарський суд надсилає ухвалу про прийняття заяви до розгляду забезпеченому кредитору, визначеному в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та встановлює строк для надання заперечень, що не може перевищувати 15 днів.
Абз. 4 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначено, що господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, без застосування ст. 126 цього Кодексу та заперечення кредитора. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Відповідно до абз. 18 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ план реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
За методом правового регулювання абз. 18 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ сформульований як імперативна норма, яка встановлює автоматичне схвалення забезпеченим кредитором плану реструктуризації у разі відповідності його умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом, незалежно від процесуальної позиції і заяв кредитора з цього приводу.
Отже, законодавством закріплено спрощену процедуру розгляду судом у підготовчому засіданні плану реструктуризації боржника, яка передбачає розгляд плану реструктуризації без застосування особливостей порядку і процедури розгляду визначеної статтею 126 цього Кодексу (зокрема, відсутня необхідність проведення зборів кредиторів на яких розглядається погоджений боржником план реструктуризації боргів, немає обговорення плану реструктуризації, його схвалення тощо) та урахування процесуальної позиції щодо нього забезпеченого кредитора, але лише за умови відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
У разі коли подана заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають наведеним вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації визначеним п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не позбавляє боржника (фізичної особи) права та можливості звернення до суду з аналогічною заявою поданою з урахуванням всіх умов, необхідних для здійснення процедури реструктуризації заборгованості за цією нормою чи звернення до суду із заявою про неплатоспроможність з інших підстав в порядку визначеному Книгою IV КУзПБ, яка передбачає застосування щодо боржника загальної процедури реструктуризації із застосуванням під час розгляду плану реструктуризації положень ст. 126 цього Кодексу, оскільки норми КУзПБ такої заборони не містять. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №923/984/21).
При цьому, порядок ініціювання процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та коло учасників, наділених правом на її ініціювання урегульовано положеннями наведеної норми.
За змістом абз. 2 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ правом ініціювати процедуру реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених цією нормою законодавець наділив лише боржника на якого виходячи із аналізу приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та в силу підвищеного стандарту доказування покладається обов'язок довести підстави, умови для застосування такої процедури, в тому числі підготувати план реструктуризації, який відповідає умовам реструктуризації, визначеної цим пунктом.
Отже, доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов'язком боржника (фізичної особи) за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, що не позбавляє його права на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для застосування наведеної процедури.
Слід також зазначити, що суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності умов та підстав для застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті, закріпленої у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин щодо відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Водночас межі судового контролю не можуть виходити за рамки перевірки імперативно визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ умов реструктуризації, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та які має містити план реструктуризації.
Суд не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у відповідність до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою. (Таких висновки дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2022 у справі №923/984/21).
Як встановлено судом та було зазначено вище, у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника у спрощеному порядку на підставі пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає про наявність у неї простроченої заборгованості перед АТ "Укрсиббанк" у розмірі 163 318,71 дол. США, 309 780,55 грн. пені та 3 654,00 грн. судового збору, яка виникла на підставі договору про надання споживчого кредиту №11379904000 від 04.08.2008 року.
Так, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 06.09.2016 року у справі №752/11116/14-ц задоволено повністю позов АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вказаним договором та стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у сумі 163 318,71 дол. США та 309780,55 грн. пені, а також 3654,00 грн. судового збору.
На підставі виконавчого листа №752/11116/14-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва 28.02.2017 року на виконання вказаного рішення, постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Шевченко М.О. від 27.09.2019 відкрито виконавче провадження за номером НОМЕР_1 про стягнення коштів з ОСОБА_1 , а постановою старшого державного виконавця Удавіцької Є.В. від 07.10.2019 - виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення коштів з ОСОБА_2 .
Постановою від 11.11.2019 року накладено арешт на майно боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1.
Станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 06.09.2016 у справі №752/11116/14-ц в повному обсязі не виконано, виконавчі провадження тривають.
Враховуючи викладене, користуючись правом, наданим фізичним особам Кодексом України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 пропонувала суду затвердити доданий до заяви план реструктуризації боргів.
Господарський суд міста Києва, відмовляючи у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, вказав, що боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство подано план, проте, без визначення розміру вимог за курсом НБУ станом на момент подачі заяви.
Також, боржником подано звіт про незалежну оцінку майна від 25.01.2022 року, що вказує на те, що боржником не встановлено ринкову вартість квартири станом на дату звернення до суду із заявою.
За висновками місцевого господарського суду, саме по собі зазначення боржником в первісно долученому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність плані реструктуризації заставної вартості квартири (предмету іпотеки) в сумі 5 078 908,00 грн., що визначена станом на 25.01.2022, не є дотриманням вимог абз. 7 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
Будь-яких інших недоліків заяви боржника та плану реструктуризації його боргів або зауважень до обов'язкових умов, яким мають відповідати заява та план, судом не встановлено та в оскаржуваній ухвали не відображено.
Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду помилковими, оскільки судом першої інстанції залишено поза увагою, що боржником 17.01.2023 року та 22.05.2023 подано зміни до плану реструктуризації боргів, зокрема, в частині розрахунків суми вимог, що підлягає реструктуризації, суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів, а також вимог, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів.
Місцевий господарський суд, хоча і зазначив в оскаржуваній ухвалі про факт подання таких документів, однак належним чином їх не дослідив та не дав їм жодної правової оцінки, помилково вказавши лише про те, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, господарський суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а не пізніше подані редакції та зміни.
Крім того, правомірно зазначаючи в оскаржуваній ухвалі про те, що ринкова вартість об'єкту нерухомості є величиною змінною в залежності від умов ринку станом на конкретну дату та такою, що підлягає перегляду, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги поданий 22.05.2023 року (надісланий боржником через систему "Електронний суд" 20.05.2023 року), Звіт про оцінку предмету іпотеки (квартири) №АЕ2023/3562 від 25.04.2023 року, проведений ТОВ "Ессет експертайз" станом на 25.04.2023 року.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згаданою вище нормою КУзПБ не встановлено жодних заборон на внесення боржником певних змін до плану реструктуризації боргів на стадії його розгляду судом після подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а особливо в тому випадку, коли розгляд справи неодноразово відкладався судом, а підготовче засідання тривало майже один рік.
При цьому, аналіз положень КУзПБ свідчить, що для фізичних осіб, які звернулися до господарського суду по спрощеній процедурі про відкриття справи про свою неплатоспроможність, законодавець передбачив чіткі строки для відкриття провадження у справі та затвердження плану реструктуризації або мирової угоди і з моменту прийняття судом заяви про неплатоспроможність у суду є максимум 20 днів для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судова колегія наголошує, що зазначені часові обмеження передбачені законодавцем для того, щоб не виникали незворотні наслідки умов плану реструктуризації, тобто, щоб з часу подання заяви до відкриття провадження у справі не змінилася вартість квартири, збільшилась/зменшилася заробітна плата боржника та інше.
Як вбачається з матеріалів справи, після чисельних відкладень справи, господарський суд відмовив у відкритті провадження у справі лише 22.11.2023, тобто майже через рік після постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження за заявою ОСОБА_1 .
Таким чином, господарським судом було значно перевищено двадцятиденний строк для відкриття провадження у справі, що передбачений КзПБ, а відтак неприйняття до розгляду вищенаведених документів та доказів спричинило порушення права боржника на реструктуризацію заборгованості, а також стало підставою для передчасних висновків про невідповідність доданого до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність плану реструктуризації пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Судова колегія, в свою чергу, дослідивши матеріали справи на підставі наявних у ній доказів, встановила відповідність поданої ОСОБА_1 заяви про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність обов'язковим умовам, яким має відповідати така заява боржника, а саме: заборгованість ОСОБА_1 виникла за кредитом в іноземній валюті до дня введення в дію КУзПБ, такий кредит забезпечений іпотекою квартири, яка є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, а забезпечений кредитор (АТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Укрфінстандарт") є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи боржника.
Щодо плану реструктуризації з урахуванням внесених до нього змін, в редакції від 19.05.2023 року, то судом встановлено, що він складається з трьох розділів:
І. Загальні положення
1. Інформація щодо боржника та мета плану реструктуризації
2. Обставини, які стали причиною неплатоспроможності заявника
ІІ. Предмет плану реструктуризації боргів боржника
1. Відомості про висунуті до боржника вимоги кредитора, які визнано судом
2. Сума вимог кредитора, що підлягає реструктуризації згідно цього плану
3. Відомості про майновий стан заявника
3.1. Перелік майна боржника (рухоме/нерухоме майно згідно з описом)
4. Майно боржника, яке є предметом забезпечення
5. Інформація про доходи боржника
5.1. Доходи, які боржник отримує
5.2. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів
6. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів
7. Розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо)
8. Вимоги кредиторів, яку будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів
9. Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб
10. Порядок і строки реалізації майна боржника (частини майна), у тому числі, що є предметом забезпечення
11. Задоволення вимог забезпечених кредиторів за рахунок продажу майна боржника, що є предметом забезпечення:
12. Зміна способу та порядку виконання зобов'язань:
13. Відстрочення чи розстрочення або спрощення (списання) боргів чи їх частини:
13.1. Відстрочення боргів чи їх частини:
13.2. Розстрочення боргів чи їх частини:
13.3. Спрощення (списання) боргів чи їх частини:
14. Виконання зобов'язань боржника третіми особами:
15. Заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів:
III. Прикінцеві положення, в тому числі, строк та додаткові умови виконання плану реструктуризації боргів.
Слід також зазначити, що відповідно до абз. 7 п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
Отже, обов'язковою умовою відповідності плану реструктуризації вимогам закону є те, що ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором, в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора.
Так, на підтвердження своїх доводів щодо наявності підстав для затвердження плану реструктуризації боргів боржником під час розгляду справи 20.05.2023 року додано Звіт №АЕ2023/3562 від 25.04.2023 року про оцінку предмету іпотеки: належну боржнику однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Даний звіт виконано ТОВ "Ессет експертайз" станом на 25.04.2023 року на замовлення боржника.
З метою визначення кредитором суб'єкта оціночної діяльності ринкової вартості квартири, 21.04.2023 року боржник звернувся до АТ "Укрсиббанк" з відповідним запитом, у відповідь на який отримано лист №27-1-01/10284 від 24.04.2023 року, підписаний начальником Відділу методології та ініціювання примусового стягнення Управління організації процесів стягнення Департаменту зі стягнення боргів АТ "Укрсиббанк" Булавою I.В., в якому зазначено про можливість ознайомитись з актуальним переліком суб'єктів оціночної діяльності на офіційному сайті банку за відповідним посиланням та скористатися цим переліком з метою ринкової оцінки вказаного майна.
Перевіривши перелік суб'єктів оціночної діяльності, які відповідають вимогам АТ "Укрсиббанк" для надання супровідних послуг та які банк визначив для надання таких послуг, до яких, серед інших, включено ТОВ "Ессет експертайз", судова колегія дійшла висновку, що даний оцінювач згідно з п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначений банком (до моменту відступлення права вимоги на користь ТОВ "ФК "Укрфінстандарт") для складання відповідного висновку про вартість іпотечного майна.
Тобто, план реструктуризації боргів боржника зі змінами в редакції від 19.05.2023 року містить всі обов'язкові умови, зокрема:
- склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов'язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня;
- ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем,визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора;
- загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;
- розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов'язання боржника;
- строк погашення вимог забезпеченого кредитора.
Таким чином, апеляційним господарським судом досліджено поданий боржником напередодні судового засідання, яке відбулось 07.06.2023 року, план реструктуризації боргів від 19.05.2023 року (уточнений) та встановлено його відповідність положенням п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
З огляду на викладене, дослідивши надані боржником докази, які підтверджують, зокрема, його зобов'язання перед кредитором, доходи і видатки, майновий стан, право власності на нерухоме майно тощо, судова колегія дійшла висновку про наявність у боржника права на реструктуризацію заборгованості відповідно до положень п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
Висновки місцевого господарського суду у якості відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність стосовно недобросовісності боржника, що виявилось у неодноразовому поданні клопотань про відкладення розгляду справи, а також в особистій неявці ОСОБА_1 в жодне судове засідання, є безпідставними та колегією суддів відхиляються оскільки добросовісність боржника-фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, з якими КУзПБ пов'язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи або визнання її банкрутом, а тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі або переходу до процедури погашення боргів боржника.
При цьому, такий критерій застосовується судами під час розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб у загальному порядку, визначеному Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
В даному випадку у справі, що наразі переглядається в апеляційному порядку, ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів боржника у спрощеному порядку на підставі пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, який містить єдину самостійну підставу для відмови у відкритті провадження у такій справі, а саме: невідповідність поданої заяви боржника (фізичної особи) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність умовам реструктуризації, що визначені згаданою вище нормою, що спростовує необхідність дослідження судом обставин (не)добросовісної поведінки боржника-фізичної особи.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи №910/13473/22 місцевим господарським судом відкладався 7 разів, лише два з яких - за клопотанням боржника з підстав, які визнано судом поважними, а решта - з власної ініціативи суду.
При цьому, особиста явка ОСОБА_1 в судові засідання судом обов'язковою не визнавалась, всі документи, подані боржником, подавались нею за допомогою системи "Електронний суд", що дає змогу належними чином ідентифікувати фізичну особу-боржника, а в судових засіданнях 18.01.2023, 15.02.2023, 19.04.2023, 12.07.2023 та 22.11.2023 приймав участь представник боржника адвокат Майоров В.О. згідно ст. 56 ГПК України на підставі ордеру, повноваження якого у суду першої інстанції не викликали жодних сумнівів.
Судом апеляційної інстанції також взято до уваги пояснення боржника в апеляційній скарзі про те, що 17.03.2022 року вона з чоловіком залишила місто Київ та виїхала до Німеччини, де вони отримали статус тимчасового захисту як біженці та перебували на дату подання апеляційної скарги, на підтвердження чого до скарги додано відповідну посвідку на тимчасове проживання.
Посилання місцевого господарського суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 року у справі №910/268/22 в контексті обов'язкової участі самого боржника у підготовчому засіданні суду під час розгляду його заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та затвердження плану реструктуризації боргів у спрощеному порядку згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ є безпідставним, оскільки за змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме у постановах Верховного Суду, тоді як судові рішення суду апеляційної інстанції не є джерелом правозастосовчої практики, а тому наведена норма не визначає обов'язку суду щодо врахування висновків судових рішень судів апеляційної інстанції у подібних правовідносинах. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2023 року у справі №904/3491/22, від 05.03.2024 року у справі №44/235-б та від 02.04.2024 року у справі №876/72/23).
Вказані вище обставини у сукупності, які були встановлені апеляційним судом, свідчать про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 недобросовісним боржником та відмови, в тому числі з цих мотивів, у відкритті провадження у справі про її неплатоспроможність.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали наведеного не врахував, вимог КУзПБ та ГПК України щодо належної перевірки обґрунтованості заявлених боржником у заяві вимог не дотримався, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищевикладене, апеляційним судом надано оцінку доводам скаржника та встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваної апелянтом ухвали.
Згідно ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а справа №910/13473/22 - направленню до господарського суду міста Києва для продовження розгляду з метою вчинення дій, передбачених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року у справі №910/13473/22 скасувати.
3. Справу №910/13473/22 направити до Господарського суду міста Києва для вчинення дій, передбачених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 16.04.2024 року після закінчення суддями Остапенком О.М., Сотніковим С.В. та Отрюхом Б.В. підготовки для підтримання кваліфікації у НШСУ та виходу судді Сотнікова С.В. з відпустки.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх