вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2024 р. Справа№ 920/823/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
без повідомлення учасників апеляційного провадження
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи -
підприємця Гудо Людмили Сергіївни
на рішення Господарського суду Сумської області
від 24.08.2023
у справі № 920/823/23 (суддя Джепа Ю.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА»
до Фізичної особи - підприємця Гудо Людмили Сергіївни
про стягнення 53 373, 09 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальність «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи - підприємця Гудо Людмили Сергіївни про стягнення 53 373,09 грн. за отриманий товар за договором поставки № 83 від 16.09.2021, з яких: 31 685,04 грн. основного боргу; 9 622,70 грн. пені, 1 463,59 грн. 3 % річних та 10 601,76 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару за договором поставки № 83 від 16.09.2021, у зв'язку з чим відповідачу нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати у відповідних розмірах.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.08.2023 року у справі № 920/823/23 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з фізичної особи - підприємця Гудо Людмили Сергіївни підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» 31 685, 04 грн. основного боргу за договором поставки № 83 від 16.09.2021, 2 938, 46 грн. - пені, 1 463,59 грн. 3 % річних, 10 601,76 грн. інфляційних нарахувань, а також 2 347, 70 грн. витрат зі сплати судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 6 684, 24 пені.
Рішенням суду судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 336, 30 грн. покладено на позивача - Товариство з обмеженою відповідальність «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА».
Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 44 132, 64 грн., штрафу 8 536, 80 грн. за розстрочку понад 15 днів. В частині позовних вимог щодо стягнення пені задоволено частково за період з 16.02.2021 по 08.06.2021, що за розрахунком суду складає 1886,22 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення змінити та відмовити у стягненні 22 275, 84 грн. боргу, 966,32 грн. 3% річних, 7 468, 50 грн. інфляційних втрат, 8 750, 08 грн. пені та 1 985, 35 грн. судового збору. Стягнути з позивача на користь апелянта витрати по сплаті судового збору у сумі 4 026, 00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне дослідження судом першої інстанції матеріалів справи, порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення не дослідив та не проаналізував докази, на які послався відповідач у відзиві на позовну заяву, зокрема на те, що накладні № 13715 від 29.09.2021 на суму 11941,50 грн., № 13716 від 29.09.2021 на суму 9409 не містять підпису відповідача про отримання товару, вказані накладні не підписані будь-якою особою, а отже не є належними доказами, що підтверджують отримання товару у позивача.
Апелянт зазначає, що він визнає борг за договором поставки № 83 від 16.09.2021 у розмірі 9 409, 20 грн. за накладною № 13722 від 29.09.2021, 3% річних 497,27 грн. за період прострочення оплати з 14.10.2021 по 19.07.2023, 3 133, 26 грн. інфляційних втрат, 872,62 грн. за період з 14.10.2021 по 13.04.2022.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. З ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
16.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» та фізичною особою - підприємцем Гудо Людмилою Сергіївною укладено договір поставки № 83.
Відповідно до п. 1.1. укладеного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.
Згідно з п. 1.2. договору найменування товару алкогольні, безалкогольні вироби, в асортименті згідно з узгодженими сторонами замовленнями.
Одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару зазначаються в накладних, що є невід'ємною частиною договору. Сторони, підписуючи цей договір погодилися з тим, що накладна виконує функції специфікації і саме у накладній зазначається кількість товару, ціна та загальна сума партії товару, що постачається, (п.2.1 договору).
Згідно пункту 3.3. договору підтвердженням здачі-прийому товару є підписи уповноважених представників сторін на екземплярах накладних. Після здачі-прийому товару ніякі претензії стосовно кількості товару постачальником не розглядаються.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору сторони підписуючи договір дійшли згоди, що загальна сума (ціна) договору складається з сум вартості товару, вказаних у накладних, які сторони підписують у продовж дії договору. Ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається є договірною і встановлюється окремо на кожну партію товару та вказується у накладних.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що остаточний термін оплати отриманої покупцем партії товару на банківський рахунок постачальника складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту отримання покупцем товару за накладною.
Як вбачається з п. 5.4. договору розрахунки за договором здійснюються сторонами виключно у формі безготівкових розрахунків на поточний рахунок постачальника зазначеного у п.12 договору або готівкових розрахунків у касу постачальника, видачею ним розрахункового документа або у інший спосіб визначений чинним законодавством України.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 р., а у частині розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточного розрахунку (п.7.1 договору).
Додатковою угодою від 16.09.2021 до договору поставки № 83 від 16.09.2021 сторони договору дійшли згоди, що покупець (фізична особа - підприємець Гудо Людмила Сергіївна) доручає особам вказаним у цій додатковій угоди отримувати товар у постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА»), ставити підписи у видаткових та товарно - транспортних накладних та/чи актах приймання передачі товару від імені покупця.
Покупець, підписуючи додаткову угоду повідомляє перелік матеріально - відповідальних осіб, якими доручається отримання товару від імені покупця та зразки підписів цих матеріально - відповідальних осіб. Покупець самостійно несе повну відповідальність за належне оформлення повноважень наведених нижче уповноважених осіб відповідно до його установчих документів та приписів чинного законодавства України.
У випадку, якщо уповноважена особа буде позбавлена покупцем своїх повноважень, покупець зобов'язується письмово уповноважена особа повідомити про це представників ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» за два (два) робочі дні до моменту позбавлення такої особи її повноважень.
Невиконання чи порушення покупцем цього зобов'язання ні за яких умов не може бути підставою для оскарження факту отримання покупцем товару за договором/рами поставки та визнання підписаних ними документів належеними чи недопустимими.
Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що покупець уповноважує нижченаведених осіб на отримання товарно - матеріальних цінностей від представників ТОВ «ГЛОБАЛ СПІРІТС ЄВРОПА» на будь -яку суму та у будь-якій кількості бухгалтера Тихенко Світлану Євгенівну.
Додаткова угода дії упродовж строку дії договору або заміни її за згодою сторін (п.4 додаткової угоди).
На підтвердження обставин щодо поставки товару позивачем та отримання товару відповідачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні: № 13715 від 29.09.2021 на суму 11941, 50 грн., № 13716 від 29.09.2021 на суму 10334, 34 грн., № 13722 від 29.09.2021 на суму 9409, 20 грн., загальна вартість поставленого товару становить 31 685, 04 грн.
Відповідач не заявляв претензій щодо поставленого позивачем товару, однак оплату за товар не здійснив.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з відповідача 31 685, 04 заборгованості за отриманий товар за договором поставки № 83 від 16.09.2021, 9 622,70 грн. пені, 1 463,59 грн. 3 % річних та 10 601,76 грн. інфляційних втрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.І ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.5.2 договору остаточний термін оплати отриманої покупцем партії товару на банківський рахунок постачальника складає 14 календарних днів з моменту одержання товару за накладною.
Поставка мала місце 29.09.2021, отже товар мав бути оплачений не пізніше 14.02.2021. Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з
14.10.2021 по сплаті заборгованості у розмірі 31 685,04 грн.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за отриманий товар у розмірі 31685,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 9 622,70 грн. за період з 14.10.2021 по 14.10.2022.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько- правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.1 договору поставки встановлено, що за порушення строків розрахунків, передбачених Договором Покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 % (але не більше подвійної ставки НБУ) від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків
Відповідно до ч. 6 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем невірно визначено початок періоду нарахування пені з 14.10.2021 по 14.10.2022, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, період прострочення грошового зобов'язання відповідачем з 14.10.2021 по
14.04.2022 і складає 2938,46 грн.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку дійшов висновку про їх арифметичну правильність та приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 938, 46 грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 463, 59 та 10 601,76 інфляційних втрат за порушення договору, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив
Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з
урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено факт порушення грошового зобов'язання з боку відповідача, перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про їх арифметичну правильність та про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1463,59 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10601,76 грн.
Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що накладні № 13715 від 29.09.2021 на суму 11941,50 грн., № 13716 від 29.09.2021 на суму 9409 не містять підпису відповідача про отримання товару та не підписані будь-якою особою, оскільки зазначені накладні підписані бухгалтером Тихенко Світланою Євгенівною, яка згідно додаткової угоди від 16.09.2021 до договору поставки № 83 від 16.09.2021 є уповноваженою особою. Слід зазначити, що також і накладна № 13722 від 29.09.2021, за якою відповідач борг визнає, підписана також бухгалтером Тихенко Світланою Євгенівною.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-8? Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-ІV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Наведені апелянтом доводи апеляційної скарги ґрунтуються на намаганнях здійснити переоцінку обставин справи, об'єктивно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, отже апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Гудо Людмили Сергіївни на рішення Господарського суду Сумської області від 24.08.2023 у справі № 920/823/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 24.08.2023 у справі № 920/823/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 920/823/23 повернути до Господарського суду Сумської області
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка