Постанова від 03.04.2024 по справі 17-14-01/1494

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 17-14-01/1494(925/61/21)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362»: Яременко І.Г. (особисто/директор);

від ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362»: Бабенко Р.В. - за ордером серія СА № 1079363 від 06.03.2024;

від ПАТ «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго»: Марченко О.В. - за довіреністю № 6286/09-02-01/2023 від 05.08.2023.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/61/21) (суддя Зарічанська З.В., повний текст ухвали складено та підписано - 01.12.2023)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362»

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про поновлення права, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дію

та за позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємства - 2362»

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/149(925/61/21) відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» № 123 про виправлення допущених чергових помилок в ухвалі Суду від 15.09.2023.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 243 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та мотивоване тим, що фактично у заяві позивач просить змінити мотивувальну частину ухвали, а не виправити неточності, що виключає поняття «виправлення описки» в розумінні ст. 243 ГПК України, адже суд не має права змінювати зміст судового рішення.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції допущено не з'ясування обставин, які мають значення для справи, а також помилково визнано встановленими хибні і недостовірні обставини.

Також, скаржник у апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом розглянуто клопотання позивача незважаючи на те, що суд після повідомлення про відвід складу суду не мав права здійснювати розгляд і приймати будь-які судові рішення.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

01.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким відповідач просить суд, відмовити повністю у задоволенні апеляційної скарги позивача на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21).

06.03.2024 через «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду та через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» надійшла відповідь № 11 від 02.03.2024 на відзив на апеляційну скаргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 17-14-01/1494(925/61/21) за позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про поновлення права, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дію; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) до надходження матеріалів справи.

14.12.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) повернуто апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) та додані до неї документи без розгляду.

18.01.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» надійшли заяви № 2 та № 4 від 12.01.2024.

22.01.2024 Приватне акціонерне товариство «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.01.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), зокрема, задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21); розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) призначено на 06.03.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/972/24 від 04.03.2024 у зв'язку з перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 17-14-01/1494 (925/61/21).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) оголошено перерву у даній справі до 03.04.2024; витребувано з Господарського суду Черкаської області всіх матеріалів справи № 17-14-01/1494(925/61/21) (оригіналів) за позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про поновлення права, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дію; та за позовом Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємства- 2362» до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про зобов'язання вчинити дії.

25.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 17-14-01/1494(925/61/21).

Явка представників учасників справи

У судове засідання 03.04.2024 з'явилися представники Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

Заяви/клопотання подані учасниками справи

02.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду та 03.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» надійшли клопотання про дослідження Північним апеляційним господарським судом документів у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) за позовом ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» про зобов'язання вчинити дії, у відповідності до яких позивач просить суд, дослідити обставини щодо неповноважного представника відповідача та заявляє клопотання про відвід зі справи особи, яка не має повноважень представника відповідача (не є адвокатом) - Марченко О.В.

Також, 02.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду та 03.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» надійшли додаткові пояснення у справі (заяви), згідно з якими останнє просить суд, при прийнятті рішення взяти до уваги судову практику, викладену у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 2-18/11 та від 08.07.2020 у справі № 495/11830/18 (щодо скасування ухвал суду постановлених судами після заяв скаржника про недовіру складу суду), скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання позивача.

У судовому засіданні 03.04.2024 директор та представник Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» надали пояснення щодо зазначених вище документів, які надійшли до суду 02.04.2024 та 03.04.2024 та просили відвести зі справи особу, яка не має повноважень представника відповідача (не є адвокатом) - Марченко О.В.

Представник Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у судовому засіданні 03.04.2024 надала пояснення щодо відводу зі справи представника відповідача Марченко О.В. та просила відмовити у задоволенні даного клопотання.

За наслідками розгляду вищевказаних документів, які надійшли до суду від позивача 02.04.2024 та 03.04.2024, постановлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), якою відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» про відвід зі справи особи, яка не має повноважень представника відповідача (не є адвокатом) - Марченко О.В.; долучено до матеріалів справи № 17-14-01/1494(925/61/21) додаткові пояснення (заяви) Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» щодо врахування судової практики з доданими до них додатками.

Позиції учасників справи

03.04.2024 у судовому засіданні директор та представник Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просили її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити клопотання позивача.

У судовому засіданні 03.04.2024 представник Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просила залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у справі № 01/1494 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу «А/РТЕК» про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго», перейменованого в подальшому у Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (ідентифікаційний код 22800735), та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до боржника.

23.06.2004 в газеті «Урядовий Кур'єр» № 116 було опубліковане оголошення про порушення справи № 01/1494 про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

У січні 2021 року Приватне акціонерне товариство «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» з вимогами про (з урахуванням змін предмета позову):

1) поновлення порушеного права Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» на отримання від Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» послуг з розподілу електричної енергії на підставі письмової заяви-приєднання до Публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 згідно з п. 2; 4 та абзацу 1 п. 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307 з додатками - додатком № 9 з дозволеною потужністю 250кВт; умовами, викладеними в пунктах № 1, № 2, та № 6 додатку до договору - гарантійному листі від 05.01.2015 № 7; додатку до договору № 12 щодо передачі ОСР споживачеві комплекту ключів від кімнати в ТП-617, де знаходяться прибори обліку електроенергії - лист НКРЕКП від 15.04.2020 № 4216/20/7-20, підпункт 13 пункту 5.5.1 глави 5.5 розділу 5 ПРРЕЕ (а також пункти № 1 та № 2 додатку до договору - гарантійного листа від 05.01.2015 № 7) та іншими додатками до договору;

2) визнання протиправними дій, вчинених 05.01.2021 ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Звенигородської філії ПАТ «Черкасиобленерго», щодо відключення від електромережі та припинення постачання електричної енергії як споживача послуг Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362»;

3) визнання протиправним припинення в односторонньому порядку ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Звенигородської філії ПАТ «Черкасиобленерго» дії публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 29.12.2018 з 01.01.2021, до якого згідно з пунктами 2; 4 та абзацу 1 пункту 6 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 приєдналось ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» на умовах договору від 10.01.2007 № 307 з додатками - додатком № 9 з дозволеною потужністю 250кВт; умовами, викладеними в пунктах № 1, № 2, та № 6 додатку до договору - гарантійному листі від 05.01.2015 № 7; додатку до договору № 12 щодо передачі ОСР споживачеві комплекту ключів від кімнати в ТП-617, де знаходяться прибори обліку електроенергії - лист НКРЕКП від 15.04.2020 № 4216/20/7-20, підпункт 13 пункту 5.5.1 глави 5.5 розділу 5 ПРРЕЕ (а також пункти № 1 та № 2 додатку до договору - гарантійного листа від 05.01.2015 № 7) та зобов'язати ПАТ «Черкасиобленерго» в особі Звенигородської філії відповідно до абзацу 5 пункту 2.1.5 розділу 2 ПРРЕЕ надати ПрАТ «Ватутінському автотранспортному підприємству - 2362» підписаний ОСР примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі, згідно листів позивача від 30.12.2020 № 20 та від 11.02.2021 № 319 до відповідача - ОСР.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.11.2022 у справі №17-14-01/1494(925/61/21) у задоволенні позову відмовлено повністю.

09.12.2022 Господарським судом Черкаської області ухвалено додаткове рішення у справі №17-14-01/1494(925/61/21).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №17-14-01/1494(925/61/21) рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі №17-14-01/1494(925/61/21) залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №17-14-01/1494(925/61/21) постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.11.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 у справі №17-14-01/1494(925/61/21) скасовано; справу №17-14-01/1494 (925/61/21) направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2023, для нового розгляду справи № 17-14-01/1494(925/61/21) призначено суддю Зарічанську З.В.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.09.2023 у справі №17-14-01/1494(925/61/21) задоволено клопотання ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» про призначення технічної експертизи документів; призначено у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) судову технічну експертизу документів, доручивши її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд та вирішення експертів поставив питання:

- чи були надані для дослідження Господарським судом Черкаської області Договір № 307 від 11.07.2003 Про постачання електричної енергії та Договір №307 від 11.07.2003 Про технічне забезпечення електропостачання споживача з додатками (а.с. 130-141, том 4), оригіналами чи копіями таких документів;

- чи вносились у текст документів зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

- чи виготовлені (виконані) дані документи та фрагменти документів у різний час?

- чи виготовлено надані документи шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки? Якщо так, то які частини документів?

- в один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти та підписи в наданих документах?

Провадження у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) зупинено на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

24.10.2023 до Господарського суду Черкаської області від експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів з вимогами відповідно до ч. 6 (п. 2) ст. 69 ГПК України, а також п. 2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 28.10.1998 № 53/5 надати зазначені в клопотанні документи.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.11.2023 у справі №17-14-01/1494(925/61/21) відмовлено у задоволенні клопотання експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.10.2023 про надання додаткових матеріалів, в тому числі про надання дозволу на вирізання штрихів реквізитів документів та фрагментів паперу у всіх наданих (досліджуваних та порівняльних) документах, які будуть необоротно втрачені під час проведення досліджень, що не дозволить проводити їх додаткові та повторні дослідження у зв'язку із незгодою відповідача.

01.12.2023 до Господарського суду Черкаської області від ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» надійшла заява № 123 Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), перша помилка була допущена в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача № 107 від 06.09.2023року), у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) за позовом ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».

За наслідками розгляду зазначеної вище заяви позивача, постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як зазначалось вище, 01.12.2023 до Господарського суду Черкаської області від ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» надійшла заява № 123 Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), перша помилка була допущена в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача №107 від 06.09.2023року), у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) за позовом ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».

Так, у судовому засіданні 01.12.2023, місцевим господарським судом здійснено розгляд, зокрема, вищевказаної заяви позивача.

Водночас, із протоколу судового засідання № 2213308 від 01.12.2023 (12:50:33) (а.с. 154-155, т. 16) вбачається, що від директора Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» надійшла усна заява про відвід складу суду.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії», від 24.02.1993, Series A № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява №73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10.06.1996 у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Однак, не взявши до уваги висловлену позивачем недовіру до складу суду, наявність в учасника справи сумніву щодо відсутності безсторонності судді та не відклавши розгляд справи з метою надання позивачу додаткового часу для заявлення відводу складу суду у письмовій формі, місцевим господарським судом 01.12.2023 передчасно розглянуто по суті заяву ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» № 123 Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), перша помилка була допущена в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача №107 від 06.09.2023року), у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) за позовом ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», тим самим вирішивши процесуальне питання у справі за наявності усно заявленого відводу суду.

За таких обставин, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є беззаперечною та самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового рішення, у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 275 та ч. 1 ст. 277 ГПК України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.12.2023 до Господарського суду Черкаської області від ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» надійшла заява № 123 Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), перша помилка була допущена в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача №107 від 06.09.2023року), у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) за позовом ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго».

У вищевказаній заяві позивач заявляє вимогу: «Текст в Ухвалі Суду від 15.09.2023року «прошу суд з'ясувати, дослідити та виправити допущені Судом помилки, а саме: виключити з тексту Ухвали суду від 15,09.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) дослідження умов Договору Про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003року №307, оскільки Верховним Судом такої вимоги Постановою від 30.05.2023року не ставилось і в тексті Постанови від 30.05.2023року (як і в тексті Постанови Верховного Суду №925/172/19 від 22.10.2020року) цей Договір Про технічне забезпечення електропостачання Споживача навіть не згадується і Позивач з Клопотанням про відмову від дослідження Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії до Суду не звертався, а натомість включити в текст Ухвали від 15.09.2023року вимогу пункту 30.3 Постанови Верховного Суду від 30.05.2023року про дослідження при новому розгляді справи умов Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії та умови передбачені Договором Про постачання електричної енергії від 11.07.2003року №307, а також дослідження на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та встановити чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ:

Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договорів про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 № 307, оригінали яких надані відповідачем (том 4, а.с. 130- 141)» виключити, та згідно вимоги п.30.3 Постанови Верховного Суду від 30.05.2023року замінити помилку наступним: «Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договору №307 від 10.01.2007 року Про постачання електричної енергії та умови передбачені Договором Про постачання електричної енергії від 11.07.2003року №307, а також дослідити на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та встановити чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ».»

На обґрунтування вказаної вище заяви позивач зазначає: «В Ухвалі Господарського суду Черкаської області від 15.09.2023року справа №1 7-14-01/1494(925/61/21) зазначено, дослівно:

«У п. 30.1.-30.3 постанови Верховний Суд звертає увагу на зміст постанови від 22.10.2020 у справі № 925/172/19 (за позовом ПАТ «Черкасиобленерго» до ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» про врегулювання протоколу розбіжностей), яка, з огляду на частину четверту статті 75 ГПК України має преюдиційне значення для цієї справи.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що ПАТ «Черкасиобленерго», звертаючись із касаційною скаргою, звертало увагу на те, що договір про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307 так і не був повернутий відповідачем позивачу, а сторони у своїй господарській діяльності, за взаємною згодою, фактично керувались договором про постачання електричної енергії від 11.07.2003 № 307, про що свідчить листування між сторонами: лист № 1215 від 04.08.2014, лист № 29-п від 22.08.2014 з додатком до нього, лист № 32-п від 17.09.2014 з додатком до нього, лист № 1349 від 28.08.2014, лист № 1572 від 17.09.2014.

Зазначені обставини свідчать про відсутність заперечень відповідача про наявність договірних правовідносин між ним та позивачем.

Разом з тим, у цій справі суди, незважаючи на наявність ухвали про витребування оригіналу договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307, не дослідили умови зазначеного договору та умови, передбачені договором про постачання електричної енергії від 11.07.2003 №307, а також не дослідили на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та не встановили чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ». - Це дослівна цитата із зазначеної ухвали суду!

Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договорів про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 № 307, оригінали яких надані відповідачем (том 4, а.с. 130-141). Це дослівна цитата із зазначеної ухвали суду!

Щодо пунктів 30.1 та 30.2 Постанови Верховного Суду від 30.05.2023року:

Відповідач, повідомляючи Верховний Суд про наявність переписки між Сторонами, вказав лише середину приписки, не зазначивши причини виникнення цієї переписки і не повідомив Верховний Суд про результат завершення цієї переписки, чим викривив її результат.

Листування в 2014році між Сторонами виникло по причині протиправного, із застосуванням свого монопольного становища на ринку електроенергії, відключення Відповідачем електропостачання автопідприємству 29.07.2014року: лист Позивача №26 від 29.07.2014р, лист Відповідача №1215 від 04.08.2014р, лист Позивача №29-п від 22.08.2014р з додатком до нього, лист Позивача №32-п від 17.09.2014р з додатком до нього, лист Відповідача №1349 від 28.08.2014р, лист Відповідача №1572 від 17.09.2014р, лист Позивача №58 від 11,12.2014р до Антимонопольного Комітету, Гарантійний лист №7 від 05.01.2015р - Додаток до Договору №307 від 10.01,2007р Про постачання електричної енергії, підготовлений за ініціативою Відповідача з метою врегулювання відносин Сторін і наданий Відповідачем Позивачеві за результатами протиправного припинення електропостачання Позивачеві 29.07.2014року, а Антимонопольний Комітет своїм листом №03/111 від 15.01.2015року на основі Гарантійного листа Відповідача та листа Позивача №1 від 05.01.2015року залишив Заяву Позивача №58 від 11.12.2014року без розгляду, при цьому не позбавивши Позивача права повторного звернення до Антимонопольного Комітету з цього приводу, лист Позивача №35 від 28.11.2016р - невід'ємна частина Додатку №1 від 21.10.2016року до Договору №307 від 10.01.2007р Про постачання електричної енергії, лист Відповідача №2207 від 08.12.2016р - повідомлення Позивача про втрату законної сили всіх попередніх договорів та керування Сторін на сьогодні договором №307 в редакції від 10.01.2007р, лист Позивача №1 від 03.01.2017р - відповідь на лист Відповідача №2207 від 08.12.2016р з пропозицією допомоги Відповідачеві віднайти трансформатор, який знаходився в ТП-617 на момент її придбання Відповідачем для встановлення його потужності та марки, але від цієї пропозиції Позивача спільно віднайти трансформатор, Відповідач відмовився (вищеперераховані листи знаходяться при листі Позивача №328 від 22.02.2021 року, листі Позивача №27 від 02.06.2023року, описано в листі Позивача №104 від 06.09.2023року, в листі Позивача №38 від 24.07.2023року та при інших листах Позивача).

Відповідач у листі № 1215 від 04.08.2014року, в останньому реченні першого аркуша листа зазначає, дослівно: «Вказаний договір (№307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії) укладений без додатку №3 «Порядок розрахунків», який є обов'язковим додатком для даного виду договорів, в зв'язку з чим слід вважати, що сторони не досягли згоди по всіх істотних умовах договору». При цьому Відповідач вказує в листі, що змушений звернутись з позовом до господарського суду про визнання договору №307 від 11.07.2003 року недійсним з підстав недосягнення згоди по всіх істотних умовах та укладення такого договору згідно рішення суду в порядку cт.. 187 ГК України - «спори, що виникають при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону, розглядаються судом».

В листі за №1349 від 28.08.2014року, Відповідач повторно заявив про неукладеність Сторонами договору №307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії та своє бажання звернутись з позовом до господарського суду про визнання договору №307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії недійсним з підстав недосягнення згоди по всіх істотних умовах та укладення такого договору згідно рішення суду в порядку cт.. 187 ГК України - «спори, що виникають при укладенні господарських договорів, укладення яких є обов'язковими на підставі закону, повторно заявляючи та наполягаючи на відсутність додатку №3 «Порядок розрахунків», який є обов'язковим додатком для даного виду Договорів.

В листі за №1572 від 25.09.2014року, Відповідач в третій раз наполегливо наполягає та доводить до відома автопідприємства про неукладеність договору №307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії із-за відсутності у Відповідача додатку №3 «Порядок розрахунків» до договору №307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії, який згідно підпункту 10 пункту 5.5 розділу 5 ПКЕЕ (дійсного на той момент) є істотним та обов'язковим для цього виду домовленостей, дослівно: «Порядок оферти та акцепту договорів визначається ст..ст.641-642 ЦК України, згідно яких, оферент направляє стороні для підпису підписані ним примірники договору за встановленою формою з зазначенням істотних умов договору, а акцептант повинен підписати договір повністю та безумовно, тобто без виправлень чи уточнень та повернути один підписаний примірник в повному обсязі та без додаткових зауважень оференту - лише за таких умов договір вважається укладеним».

Позивач звертає увагу Суду, що повністю погоджується з тим, що Відповідач в своїх вищеперерахованих трьох листах правомірно впевнено вважає і наполегливо на підставі чинного законодавства твердо переконав Позивача в тому, що Договір №307 від 11.07.2003 року про постачання електричної енергії, за умовами якого сторони намагались співпрацювати певний період до укладення іншого договору №307 від 09.09.2005року про постачання електричної енергії є неукладеним та недійсним.

Відповідач в подальшій переписці з Позивачем, що наводиться нижче, підтвердив неукладеність та недійсність Договору №307 від 11.07.2003року про постачання електричної енергії та підтвердив співпрацю Сторін за Договором №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії (листи Позивача з доданими до них належним чином оформленими письмовими доказами співпраці Сторін за умовами Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії №38 від 24.07.2023року, №8 від 20.03.2023року, №328 від 22.02.2021року, та інші знаходяться в матеріалах справи).

Звертаю увагу що за результатами переписки Сторін, Відповідач підготував та нарочним (спеціальним посланцем) вручив Позивачеві Гарантійний лист №7 від 05.01.2015року - Додаток до Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії, яким в черговий раз ствердив співпрацю Сторін за Договором від 10.01.2007року №307 Про постачання електричної енергії. Гарантійний Лист зареєстрований Відповідачем, підписаний керівником Відповідача, підпис якого завірений печаткою Відповідача та згодом погоджений і підписаний керівником Позивача, підпис якого завірений печаткою Позивача.

Звертаю увагу Суду, що Відповідач своїм черговим листом за №2207 від 08.12.2016 року, підготовленим особисто представником Відповідача в Суді - провідним юрисконсультом Відповідача з 29.12.2004року Марченко О.В., повідомив Позивача про те, що в зв'язку з підписанням договору про постачання електричної енергії в новій редакції - всі попередні договори втрачають законну силу і на сьогоднішній день ми керуємось договором №307 в редакції від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії, стверджуючи співпрацю Сторін саме на умовах Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії.

Господарський суд Черкаської області, при підготовці Ухвали суду від 15.09.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21), не звернув уваги на багаторазові належним чином оформлені письмові докази-факти волевиявлення самого Відповідача в процесі переписки між Сторонами, якими Відповідач доводив до відома Позивача про співпрацю Сторін саме на умовах Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії і ці письмові докази-факти волевиявлення Відповідача про співпрацю Сторін на умовах саме Договору №307 від 10.01.2007року погоджені з Позивачем, Позивач надавав і доводив до відому Суду своїми листами №38 від 24.07.2023 року, №8 від 20.03.2023року, №328 від 22.02.2021 року та іншими листами, що знаходяться в матеріалах справи.

Звергаю увагу Суду (із матеріалів справи та озвучених у судових засіданнях позицій та пояснень сторони позивача та відповідача) про саме такий фінал цієї переписки і це достеменно відомо!

Позивач просить Суд, на підставі вищевикладених належним чином оформлених письмових доказів (фактів) врахувати саме такий фінал всієї переписки Сторін при прийнятті Судом рішення у справі №17-14-01/1494(925/61/21).

Зважаючи на вимогу Верховного Суду, викладені в пункті 30.3 Постанови Верховного Суду у справі № 17-14-0111494(925/61/21), мова іде про дослідження Договору №307 від 10.01.2007 року Про постачання електричної енергії, Договору №307 від 11.07.2003 року Про постачання електричної енергії, дослідження на яких умовах надавались послуги щодо розподілу електричної енергії в 2018-2020роках та встановити чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ, дослівно:

30.3. «Разом з тим, у цій справі суди, незважаючи на наявність ухвали про витребування оригіналу договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307, не дослідили умови зазначеного договору та умови, передбачені договором про постачання електричної енергії від 11.07.2003 №307, а також не дослідили на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та не встановили чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ». Це дослівна цитата із ПОСТАНОВИ Верховного Суду!

В Ухвалі суду від 15.09.2023року, Господарським судом Черкаської області зроблений інший висновок, тобто допущена помилка, а саме: Відсутня вимога Верховного Суду про дослідження Договору №307 від 10.01.2007року Про постачання електричної енергії, а натомість включений для дослідження Договір Про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003року №307, але в усьому тексті Постанови Верховного Суду від 30.05.2023року у справі №17-14- 01/1494(925/61/21) жодним чином ніде навіть не згадується про Договір Про технічне забезпечення електропостачання споживача, а в Ухвалі від 15.09.2023року Судом вказаний недостовірний та неповний висновок Верховного Суду, дослівно: «Отже, при новому розгляді справи суд має дослідити умови Договорів про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 №307, оригінали яких надані відповідачем (том 4, а.с. 130-141)».

Допущені помилки (викривлення інформації та приписування надуманих даних тез, як такі які слідують з тверджень висловлених Верховним Судом, хоча такі тези ВС не висловлював) в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі №17-14-01/1494(925/61/21) в подальшому можуть сприйматись як вимоги Верховного Суду з подальшим дотриманням цієї вимоги від імені Верховного Суду, що може привести до прийняття Судом хибного та необгрунтованого рішення, подібного до прийнятого раніше хибного та необгрунтованого рішення по цій справі від 21.11.2021 року (суддя Дорошенко M.B.), яке в Касаційному порядку скасоване Верховним Судом Постановою від 30.05.2023року.

Оскільки, подібна помилка вже відбулась в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача №107 від 06.09.2023р), то помилку в Ухвалі Суду від 15.09.2023року можна трактувати як допущену умисно.

На наше переконання, Позивач оплатив Державі Україна кошти (сплатив судовий збір) за справедливий та неупереджений розгляд Позовної заяви, а не за перекручування Судом фактів та лобіювання інтересів Відповідача, в яких, на нашу думку, вбачається надзвичайна взаємна вигода та інтерес як Суду так і Відповідача.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.»

В силу ч. 1-2, 4 ст. 243 ГПК України - суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

Водночас, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку з використанням несправної техніки.

Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудність (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 369/8367/16-ц).

Крім того, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19 зроблено висновок про те, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

При цьому, судом встановлено відсутність помилок в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 15.09.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/61/21) та фактичне процитування абзаців з постанови Верховного суду у даній справі для встановлення наявності підстав для задоволення клопотання позивача про проведення експертизи договору Про постачання електричної енергії від 11.07.2003 № 307 та договору Про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 № 307.

Слід зазначити, що місцевим господарським судом зроблено відповідні висновки, які стосуються виключно клопотання позивача про призначення експертизи щодо договорів про постачання електричної енергії та Про технічне забезпечення електропостачання споживача від 11.07.2003 № 307.

До того ж, питання щодо необхідності/відсутності необхідності дослідження умов договору про постачання електричної енергії від 10.01.2007 № 307, дослідження на яких умовах надавалися послуги щодо розподілу електроенергії в 2018 - 2020 роках, та встановлення чи відповідають запропоновані постачальником послуг умови положенням ПКЕЕ та ПРРЕЕ не були предметом розгляду в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 15.09.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/61/21).

Разом з тим, у заяві № 123 Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023року у справі № 17-14-01/1494(925/61/21), перша помилка була допущена в Ухвалі Суду від 31.08.2023року (Заява Позивача №107 від 06.09.2023року), у справі № 17-14-01/1494(925/61/21) за позовом ПрАТ «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» до ВСП «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго», позивач просить змінити мотивувальну частину ухвали, а не виправити неточності, що виключає поняття «виправлення описки» в розумінні ст. 243 ГПК України, адже суд не має права змінювати зміст судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство-2362» № 123 Про виправлення допущених чергових помилок в Ухвалі Суду від 15.09.2023.

Також, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 статті 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а відтак апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/61/21) - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» № 123 про виправлення допущених чергових помилок в ухвалі суду від 15.09.2023.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.12.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/61/21) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ватутінське автотранспортне підприємство - 2362» № 123 про виправлення допущених чергових помилок в ухвалі суду від 15.09.2023.

3. Справу № 17-14-01/1494 (925/61/21) повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 15.04.2024 (у зв'язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В., Остапенка О.М. та Пантелієнка В.О. на підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко