Справа № 991/2913/24
Провадження 1-кс/991/2943/24
11 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення після отримання заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, ст. 366 КК України,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про кримінальне правопорушення після отримання заяви (повідомлення про злочин) ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, ст. 366 КК України (далі - Скарга), в якій він просить:
- скасувати рішення НАБУ від 26.03.2024 про відсутність підстав для внесення в ЄРДР повідомлення про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 191, ст. 366 КК України;
- зобов'язати НАБУ внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою (повідомленням про злочин).
Скарга мотивована тим, що 21.02.2024 ОСОБА_3 на адресу НАБУ надіслано повідомлення про злочин від 21.02.2024. Однак, листом т.в.о. керівника управління НАБУ від 26.03.2024 заявника повідомлено, що за результатами розгляду вказаного звернення не встановлено достатньо підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Таким чином, відомості, викладені у повідомленні ОСОБА_3 про злочин від 21.02.2024, у порушення вимог ст. 214 КПК України, до ЄРДР не внесено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2024 провадження за вищезазначеною Скаргою відкрито.
ОСОБА_3 був належним чином викликаний до суду, в судове засідання не з'явився. У прохальній частині Скарги просив проводити її розгляд без його участі.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, (НАБУ) був належним чином викликаний в судове засідання по розгляду Скарги, до суду не з'явився. Від представника НАБУ ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення (Вх. № 12994-Вх від 09.04.2024), в яких він зазначив, що листом від 26.03.2024 № 112-294/8576 заявнику повідомлено, що детективами НАБУ не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки у заяві не викладено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, підслідних детективам НАБУ. При цьому, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Представник просив відмовити у задоволенні Скарги та провести її розгляд без участі представника НАБУ.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності особи, яка звернулася зі Скаргою, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206- 2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369- 2 КК України.
Відповідно до ч. 2 статті 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 1 статті 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Аналіз вказаних положень закону дає підстави зробити висновок, що до Вищого антикорупційного суду, окрім іншого, оскаржується бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви про кримінальне правопорушення щодо складів злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Слідчим суддею встановлено, що заявник оскаржує бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про можливе вчинення суддями Заліщицького районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , керівником апарату вказаного суду ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, що, відповідно до положень ст. 33-1 КПК України, з урахуванням положень абз. 5 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, належать до підсудності Вищого антикорупційного суду, та кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, що, відповідно до положень ст. 33-1 КПК України, не належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до змісту пункту 20-2 Перехідних положень Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, у разі об'єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов до висновку про здійснення судового провадження щодо розгляду Скарги, оскільки виділення в окреме провадження матеріалів зазначеної Скарги щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, яке не віднесене до підсудності Вищого антикорупційного суду, є недоцільним та може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Під час судового розгляду Скарги встановлено, що 21.02.2024 ОСОБА_3 на адресу НАБУ надіслано повідомлення про злочин від 21.02.2024, в якому заявником викладено обставини щодо можливого вчинення суддями Заліщицького районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , керівником апарату вказаного суду ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінальних правопорушень.
Листом т.в.о. керівника управління НАБУ за вих. № 112-294/8576 від 26.03.2024 ОСОБА_3 повідомлено, що за результатами розгляду вказаного звернення не встановлено достатньо підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Слідчим суддею встановлено, що зі змісту повідомлення про злочин від 21.02.2024, направленого ОСОБА_3 до НАБУ, вбачається, що заявником порушено питання щодо можливого вчинення суддями Заліщицького районного суду Тернопільської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , керівником апарату вказаного суду ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, а також, коротко викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення таких кримінальних правопорушень, а тому, відповідно до положень ст. 214 КПК України, відомості, викладені в даному повідомленні про злочин, підлягають внесенню до ЄРДР.
При цьому, за результатами розгляду скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя приймає рішення щодо наявності/відсутності підстав для внесення викладених у такій заяві/повідомленні обставин до ЄРДР та, у випадку наявності таких підстав, зобов'язує відповідну уповноважену особу внести такі відомості до ЄРДР. За результатами розгляду такої скарги слідчим суддею не може бути скасовано рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у внесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, оскільки у даному випадку оскаржується саме бездіяльність уповноваженої особи.
За ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктами 4 та 5 частини 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз положень пункту 4 дає підстави зробити висновок, що короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та вносяться до реєстру, наводяться заявником.
Проте, аналіз змісту пункту 5 не дає підстав вважати, що до повноважень заявника належить вирішення питання про попередню правову кваліфікацію наведеного ним злочину.
Частиною 2 статті 60 КПК України встановлено, що заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Вказаною нормою не передбачено права заявника вирішувати питання про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості про яке вносяться прокурором або слідчим до ЄРДР.
Таким чином, питання про попередню правову кваліфікацію обставин, які вносяться до ЄРДР, вирішується саме слідчим або прокурором, які вносять відповідні дані до реєстру. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення зроблена заявником у заяві, не має обов'язкового характеру для слідчого або прокурора.
Враховуючи вищезазначене, Скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за повідомленням ОСОБА_3 про злочин від 21.02.2024 (зареєстровано в Національному антикорупційному бюро України 26.02.2024 за № Б-3010).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9