Провадження № 33/821/216/24 Справа № 708/96/24 Категорія: ч.2 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Івахненко О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
12 квітня 2024 року м.Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кривченка В.І., який був присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кривченка В.І. на постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП ,-
Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 21 січня 2024 року о 14:50 год. у м.Чигирині Черкаського району по вул.Гайдамацькій (колишня назва - Свердлова) керував автомобілем ВАЗ 2101, д/н НОМЕР_2 , належним ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, зіниці очей не реагують на світло, сповільнена мова, при цьому від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, де відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП свідки події не залучалися, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, адвокат Кривченко В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2024 року та закрити провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тоді як знаходження за кермом транспортного засобу або біля нього, яке не є в стані руху не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія або біля нього не доводить факт керування транспортним засобом незалежно від наявності ввімкненого двигуна. Крім того, відеозаписом не зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем.
Зазначає, що ніяких задокументованих фактів порушення водієм ОСОБА_1 положень ПДР не встановлено, позаяк вимоги порушень пунктів ПДР не зазначено.
Вказує, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що «поїхати на медичний огляд не відмовлявся».
Також сторона захисту вказує, що працівник поліції всупереч ст.266 КУпАП не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки акт про відсторонення водія від керування транспортним засобом не складався, відеозапис також не містить інформації про відсторонення.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку адвоката Кривченка В.І. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію адвоката Кривченка В.І. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 065738 від 21.01.2024 згідно якого, ОСОБА_1 21 січня 2024 року о 14:50 год. у м.Чигирині Черкаського району по вул.Гайдамацькій (колишня назва - Свердлова) керував автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, сповільнена мова, який від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП;
- рапорту працівника поліції від 21.01.2024 згідно якого, зокрема, під час спілкування з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, уповільнення мови, почервоніння очей та зіниці не реагують на світло, та якому було запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі, який усіляко намагався уникнути від здачі аналізів та їхати до лікарні відмовився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.01.2024 згідно якого, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, сповільнена мова та який відмовився від проходження огляду;
- довідки СРПП ВПД №2 (Чигирин) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, зокрема, про те, що ОСОБА_1 24.03.2023 та 03.04.2023 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП, за що накладено адміністративні стягнення;
- відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі адвокат Кривченко В.І. посилається на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тоді як знаходження за кермом транспортного засобу або біля нього, яке не є в стані руху не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія або біля нього не доводить факт керування транспортним засобом незалежно від наявності ввімкненого двигуна. Крім того, відеозаписом не зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем.
Дані доводи сторони захисту є неприйнятними, оскільки досліджений судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги відеозапис підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 надавав свої пояснення по суті порушення, зазначивши, що «проїхати до медичного закладу не відмовлявся».
Безпідставними є доводи захисника з приводу того, що ніяких задокументованих фактів порушення водієм ОСОБА_1 положень ПДР не встановлено, позаяк вимоги порушень пунктів ПДР не зазначено, оскільки ОСОБА_1 порушено п.2.5 ПДР України, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, за що відповідальність передбачена ст.130 КУпАП.
Також із матеріалів справи та наявного у ній відеозапису вбачається, що 21.01.2024 працівниками поліції відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 178374.
Доводи захисника з приводу того, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що «поїхати на медичний огляд не відмовлявся» не слугують підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки із наявного у матеріалах справи відеозапису убачається, що ОСОБА_1 на багаторазові пропозиції працівників поліції поїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, всіляко ухилявся їхати.
Неспроможними є доводи апеляційної скарги про те, що працівник поліції всупереч ст.266 КУпАП не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки акт про відсторонення водія від керування транспортним засобом не складався, відеозапис також не містить інформації про відсторонення, тому що факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом підтверджується безпосередньо відеозаписом, дослідженим апеляційним судом.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.2 ст.130 КУпАП, вимогам ст.33 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , -
Постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 04 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кривченка В.І., - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба