Справа № 552/1596/24 Номер провадження 11-кп/814/1439/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
11 квітня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
перекладача - ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинувачених - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні № 12022170590000196 апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 20 березня 2024 року,
встановила:
Цією ухвалою
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю РФ, громадянину РФ, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченому за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Києва, громадянину України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченому за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст. 255 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 19.05.2024 включно з раніше визначеним розміром застави.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується за ч.1 ст. 255 КК України, створенні злочинної організації та керівництво нею; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2 КК України, протиправному заволодінні майном підприємства у тому числі частками їх засновників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що заподіяло велику шкоду, вчиненого злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України, підроблення офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його, вчиненого злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України, підробленні офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його, вчиненого повторно, злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України, підробленні офіційних документів, що видаються та посвідчуються нотаріусом і які надають права, з метою використання їх, а також складання та видачі нотаріусом завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, вчинених повторно, злочинною організацією; ч.4 ст. 28 ч.4 ст. 358 КК України, використання завідомо підроблених документів; ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України, зловживанні своїми повноваженнями нотаріусом з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому злочинною організацією.
ОСОБА_11 обвинувачується за ч.2 ст. 255 КК України, участі в злочинній організації; ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України, протиправному заволодіння майном підприємства у тому числі частками їх засновників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що заподіяло велику шкоду, вчиненому злочинною організацією.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України та ОСОБА_11 за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст. 255 КК України, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, змінити ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту у разі оголошення повітряної тривоги.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що прокурором не доведені рики, передбачені ст. 177 КПК України. Не доведено, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Вказує, що ОСОБА_10 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутні дані, що він підтримує зв'язок з кримінальними елементами чи про те, що він має намір вчинити кримінальне правопорушення, а громадянство іншої країни не може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
Також вказує, що вина ОСОБА_10 не доведена.
Судом не враховано стан здоров'я обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, яке погіршилося в умовах ізоляції, а тому потребує лікування.
Вказує про відсутність у обвинуваченого коштів та доходів для внесення в якості застави в сумі 22781909 грн, що позбавляє ОСОБА_10 можливості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави. Тому вважає, що суму застави необхідно зменшити.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати до ОСОБА_11 більш м'який запобіжний захід.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що наведені прокурором у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України не підтверджені, доказів наявності ризиків не наведено. Клопотання не містить обґрунтування, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові, які виправдовують тримання під вартою.
Вказує, що ОСОБА_11 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Окрім цього вказує, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 5000000 грн є непомірно великим, так як обвинувачений таких коштів немає.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинувачених та їх захисників в підтримку апеляційних скарг, прокурора, який просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12022170590000196 за обвинуваченням ОСОБА_10 ОСОБА_12 за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.4 ст. 358, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 365-2 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст. 255 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 за ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358 КК України. В судовому засіданні 20 березня 2024 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19.05.2024 включно з раніше визначеною заставою.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень судом перевірялася під час обрання та продовження запобіжного заходу. 13.03.2024 було складено обвинувальний акт, який направлений до суду та справа розглядається судом першої інстанції. Тому, кваліфікація дій та всі доводи щодо наявності або відсутності вини обвинувачених, чи їх причетність до кримінальних правопорушень, а також допустимість доказів мають вирішуватися судом під час судового провадження. На даному етапі судового розгляду суди позбавлені можливості вирішувати ці питання до розгляду справи по суті.
Разом з цим, необхідність застосування запобіжного заходу в апеляційній скарзі не оспорюються, так як апелянти просять змінити запобіжний захід.
Суд, всупереч доводам захисників, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , зокрема тяжких та особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, те, що вказаний злочин, згідно обвинувального акту, вчинений злочинною організацією, що вказує на їх суспільну небезпечність, даних про особу обвинувачених, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні лише розпочинається, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати, обґрунтовано звернув увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими в інкримінованих правопорушеннях, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року - суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.
При цьому будь-яких відомостей про неможливість утримувати ОСОБА_10 під вартою за станом здоров'я, або неможливість отримання медичної допомоги в умовах установи попереднього ув'язнення судом не встановлено та учасниками провадження таких доказів не надано.
Відсутність судимостей, позитивні характеристики, наявність місця проживання є недостатніми для обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу. При цьому суд правильно звернув увагу, що ОСОБА_10 є громадянином іншої країни, не має майна, що в сукупності з іншими встановленими обставинами, вказує на наявність ризиків.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисників про зменшення розміру застави необхідно зазначити таке.
На підставі ч.4 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених в ч.5 ст. 185 КПК України межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи вказане, обставини висунутого обвинувачення, роль кожного з обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, суму завданих збитків, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру застави.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційних скарг захисників необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 та захисника-адвоката ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 20 березня 2024 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4