Справа № 761/10365/21
Провадження № 2/761/590/2024
22 лютого 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Дем'янчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування, -
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення недоплаченої частини страхового відшкодування.
У обґрунтування позовних вимог зазначав, що 02 грудня 2020 року у с. Погреби відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Москвич 21251», реєстраційний номер НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_2 .
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2021 р. по справі № 361/8959/20 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУПАП, i піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Москвич 21251», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201037771 від 25 серпня 2020 року (з страховою сумою в 130 000 грн. 00 коп.), та за полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту №030105/4450/0000154 від 25 серпня 2020 року (з страховою сумою в 500 000 грн. 00 коп.).
11 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідачем було визнано подію страховим випадком, та 08 лютого 2021 року перераховано на банківські реквізити позивача страхове відшкодування у розмірі 130 000 грн. 00 коп. за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201037771 від 25 серпня 2020 року, та 2 274 грн. 71 коп. за полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 030105/4450/0000154 від 25 серпня 2020 року.
Всього, станом на 17 березня 2021 року, відповідачем сплачено позивачу страхового відшкодування у розмірі 132 274 грн. 71 коп.
Однак, позивач вважає, що сплачена частина страхового відшкодування у розмірі 132 274 грн. 71 коп. не відповідає реальним збиткам, завданим в результаті пошкодження транспортного засобу «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки значно нижче дійсних витрат, необхідних для відновлення пошкодженого майна.
При цьому зазначає, що відповідно до наряду-замовлення ФОП ОСОБА_3 №0102103777 від 04 січня 2021 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 411 200 грн. 00 коп.
Крім того, вказує, що за заявою позивача 21 січня 2021 року судовим експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України було підготовлено Висновок експертного дослідження № CE-19/111-20/60048-AB, яким встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «BMW320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП від 02 грудня 2020 року становить 436 752 грн. 20 коп.
Зважаючи на вищевикладене, позивач вважає визначену відповідачем суму страхового відшкодування у розмірі 132 274 грн. 71 коп. необ'єктивною та зменшеною.
Відтак вважає, що так як відповідач виконав свої зобов'язання за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201037771 від 25 серпня 2020 року, та за полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту №030105/4450/0000154 від 25 серпня 2020 року, лише частково, то відповідно зобов'язаний здійснити доплату страхового відшкодування у розмірі 278 925 грн. 29 коп. (411 200 грн. 00 коп. - 132 274 грн. 71 коп.). де: 411 200 грн. 00 коп. - вартість відновлювального ремонту згідно наряду-замовлення 0102103777 від 04.01.2021 р., 132 274 грн. 71 коп. - сплачена відповідачем частина страхового відшкодування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2021 вищевказана справа надійшла до провадження судді Рибака М.А.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27.07.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що розмір збитку було розраховано на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 10125 від 29.01.2021 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (надалі - Звіт). Експертом, який проводив дослідження автомобіля, встановлено, що відповідно до підпункту б) п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних Т3, необхідність застосування коефіцієнту експлуатаційного зносу (складові частини кузова, кабіни, рами, відновлювали ремонтом, або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації), та який склав 0,57. Згідно Звіту, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BMW 320 д.р.н. НОМЕР_1 становить 327 735,98 грн., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу BMW 320 д.р.н. НОМЕР_1 з урахуванням зносу та з врахуванням ПДВ, але без врахування втрати товарної вартості - 154 105,45 гривень.
Відповідач зазначає, що 08.02.2021 року страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 130 000 гривень, шляхом перерахування безготівкових коштів на реквізити, зазначені в заяві Позивача. Відтак, відповідач вважає, що свої зобов'язання за полісом № 201037771 страховиком виконано в повному обсязі та в строки, передбачені Законом.
Також зазначає, що 25.08.2020 року між ОСОБА_5 та ПАТ «СК «УНІКА» було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 030105/4450/0000154 (надалі - Договір). Згідно п.8 Договору, загальна страхова сума (загальний ліміт відповідальності) на один Забезпечений Т3 - 300 000,00 грн; субліміт в межах Загальної страхової суми за шкоду, заподіяну життю, заподіяну життю, здоров'ю третіх осіб - 50 000,00 грн; сублімт в межах загальної страхової суми за шкоду, заподіяну майну третіх осіб - 250 000,00 грн.
При цьому зауважує, що оскільки виплата здійснювалася безпосередньо на рахунок Позивача, суму страхового відшкодування було зменшено на суму податку на додану вартість. Доказів оплати ремонту позивач не надавав. Вважає, що сума страхового відшкодування за Договором становить: 132 274,71 грн. мінус 130 000 (сплачена за Полісом) = 2 274,71 грн. Наголошує, що вказана сума відшкодування у розмірі 2274,71 грн. була сплачена Позивачу 08.02.2021 року
Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА», виконано свої зобов'язання за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201037771 та за Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 030105/4450/0000154 у повному обсязі.
Відповідач вважає, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 21.01.2021 року № CE-19/111-20/60048-AB, виготовлений КНДЕКЦ МВС України є неналежним доказом, мотивуючи таким.
По-перше, вже наступного дня після дорожньо-транспортної пригоди, не очікуючи на результат звернення до Страховика, позивачем було замовлено дане дослідження. При цьому не запрошено заінтересованих осіб, всупереч вимогам п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), Наголошує, що відтак представник Відповідача як прямо зацікавлена особа не міг бити -присутнім на огляді транспортного засобу, знайомитися з протоколом огляду, вказувати свої застереження та зауваження в протоколі огляду транспортного засобу.
Вважає, що при визначенні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу у Висновку помилково або умисно встановлено значення коефіцієнта фізичного зносу на рівні нуль. Зазначає, що відповідно до інформації з відкритих джерел, даний автомобіль був виставлений та куплений на аукціоні США з пошкодженнями. Вказує, що пошкодження трьох конструктивних елементів прямо впливає на процент податкового зменшення ринкової вартості КТ3, що в свою чергу впливає на ринкову вартість автомобіля.
Окрім того, зазначає, що оцінювач ОСОБА_4 , що робив оцінку на замовлення Страховика, врахував цю інформацію, та правомірно застосував до розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу коефіцієнт фізичного зносу на різні 0,57 відповідно до вимог 7.39 6 Методики
Звертає увагу суду на те, що ціни у Висновку, наданому позивачем, вказані з урахуванням податку на додану вартість (20%), і просить стягнути кошти також, виходячи з цієї суми, що не відповідає умовам Закону про ОСЦПВ та Договору. Разом з цим вказує, що всупереч умовам Договору, до розміру збитку згідно Висновку експертом було враховано втрату товарної вартості транспортного засобу 29 820,20 грн.
Окрім того, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення судової автотоварозначої експертизи. Клопотання обґрунтовано тим, що для з'ясування вартості відновлювального ремонту автомобіля BMW 320 д/н НОМЕР_1 у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.12.2020 року станом на час дорожньо-транспортної пригоди 02.12.2020 року з урахуванням податку на додану вартість та без врахування ПДВ, у справі необхідно провести судову автотоварознавчу експертизу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва 03.08.2021 клопотання представника відповідача про призначення судової експертизи - задоволено частково. Призначено у справі № 761/10365/21 судову автотоварознавчу експертизу, поставивши перед експертами наступне питання:
- Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля BMW 320 д/н НОМЕР_1 у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.12.2020 року станом на час дорожньо-транспортної пригоди 02.12.2020 року з урахуванням податку на додану вартість та без врахування ПДВ?
Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. У задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.
25.10.2021 на адресу суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, погодження більшого розумного строку проведення експертизи та оплати за проведення експертизи.
04.01.2022 на адресу суду надійшло повідомлення відповідача щодо виконання клопотання експерта, у якому відповідач інформував суд про можливість часткового виконання клопотання експерта у частині надання детальних кольорових фотознімків пошкодженого автомобіля BMW 320 д/н НОМЕР_1 та пошкоджених складових в результаті ДТП від 02.12.2020 року, на електронному носії. Зазначав, що інформація про наявність корозійних пошкоджень кузову досліджуваного автомобіля BMW 320 д/н НОМЕР_1 , на дату ДТП, документально підтверджену інформація щодо перебування досліджуваного КТ3 у попередніх ДТП, наявності додатково встановленого обладнання (з відповідними документами, що підтверджують дату його встановлення та вартість), оновлення складників та фактичного технічного стану об'єкту дослідження в якому він перебував станом на дату ДТП, перебуває у розпорядженні позивача, адже він є власником транспортного засобу BMW 320 д/н НОМЕР_1 .
14.02.2022 на адресу суду надійшов лист від Науково-дослідного інституту судових експертиз щодо залишення ухвали суду про призначення експертизи без виконання. Також на адресу суду було повернуто матеріали цивільної справи.
У вказаному листі Науково-дослідний інститут судових експертиз інформував, що 09.12.2021 до КНДІСЕ Міністерства юстиції України від представника позивача надійшов лист з додатками, а саме: файли цифрових фотографій пошкодженого транспортного засобу «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 на DVD+R диску (48 кольорових цифрових фото), ордер серії КС №515989 від 01.12.2021 р., на 1 арк., копія свідоцтва серії КС №6940/10 від 05.09.2018 р., на 1 арк. Також повідомляв, що по даний час ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» не виконала попередньої оплати за проведення експертизи.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до п. 1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 за № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.02.2020 за № 667/5), ухвала залишена без виконання, а надані матеріали повертаються до суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.02.2022 відновлено провадження у справі та справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
25.04.2022 на адресу суду надійшло клопотання відповідача про повторне направлення справи для виконання експертизи. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не отримував від виконавців експертизи жодних рахунків на оплату, а отримав від суду лише клопотання експертів щодо надання транспортного засобу для огляду та надання додаткових матеріалів. Відповідачем було надано експертам кольорові фотографії пошкодженого транспортного засобу згідно клопотання. Наголошував, що рахунок не було оплачено не з вини відповідача, а з підстав його неотримання. Також просив суд врахувати ту обставину, що у зв'язку з введенням протиепідемічних заходів щодо коронавірусної хвороби, у Прат «СК «УНІКА» було запроваджено дистанційний режим роботи, через це міг статися технічний збій щодо опрацювання вхідної кореспонденції.
Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2023 № 01-08-514 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 справу справу передано судді Сіромашенко Н.В.
Позивач у судове засідання, призначене на 21.02.2024, не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі.
У судовому засіданні, призначеному на 21.02.2024, представник відповідача просив повторно направити справу для проведення експертизи.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.02.20204 у задоволенні клопотання відповідача відмовлено, продовжено розгляд справи.
Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні було також досліджено матеріали справи та оголошено перерву, призначено розгляд справи на 22.02.2024.
У судове засідання сторони не з'явилися, сповіщені належним чином про причини неявки суд не повідомляли.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02 грудня 2020 року близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Москвич 21251» д/н НОМЕР_2 по вул. Ватутіна в с. Погреби Броварського району Київської області, в напрямку вул. Покровська, не надав переваги в русі водію автомобіля марки «БМВ» д/н НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована згідно з полісом №201037771 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.08.2020 року в ПрАТ «СК «Уніка» (ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, було встановлено в розмірі 130 000 грн.) та згідно з полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 030105/4450/0000154 від 25.08.2020 (страхова сума - 500 000 грн).
11 грудня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до звіту №10125 від 29.01.2021 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу BMW 320 реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаного на замовлення ПрАТ СК "Уніка" вартість матеріального збитку , заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ BMW 320 реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 18.12.2020 дорівнює з урахуванням ПДВ на на запасні частини, але без врахування ВТВ 154 105 грн 45 коп.
Зі змісту страхових актів/наказів № 00389237 та № 00403092 вбачається, що відповідач кваліфікував подію страховим випадком та дійшов висновку про виплату позивачеві страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн. 00 коп. за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 201037771 від 25 серпня 2020 року, та 2 274 грн. 71 коп. за полісом добровільного страхування цивільної відповідальності власника наземного транспорту № 030105/4450/0000154 від 25 серпня 2020 року.
Згідно з платіжним дорученням № 199731 від 08 лютого 2021 року відповідачем перераховано позивачеві страхове відшкодування у розмірі 130 000 грн 00 коп.
Згідно з платіжним дорученням № 199734 від 08 лютого 2021 року відповідачем перераховано позивачеві страхове відшкодування у розмірі 2 274 грн 71 коп.
Отже, всього відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 132 274 грн. 71 коп.
Позивач, вважаючи, що сплачена частина страхового відшкодування не відповідає реальним збиткам, завданим в результаті пошкодження його транспортного засобу, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до наряду-замовлення ФОП ОСОБА_3 № 0102103777 від 04 січня 2021 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 411 200 грн. 00 коп.
Крім того, 21.01.2021 позивач звернувся до судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для визначення вартості завданого йому матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП, що мала місце 02.12.2020.
Згідно з Висновком експертного дослідження № CE-19/111-20/60048-AB від 21.01.2021 розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП від 02.12.2020 становить 436 752 грн. 20 коп.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до ст.979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст.980 ЦК України).
Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України випливає, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.
Розрізняють добровільну та обов'язкову форми страхування (ст.5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).
Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пунктом 9 частини першої цієї статті віднесено страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, за яким обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст.6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст.5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .
Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України № 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України №1961-IV встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 33.3 ст.33 Закону передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Згідно п. 34.2, 34.3, 34.4 ст. 34 цього Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
Відповідно до п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України №1961-IV встановлено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов'язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.
Таким чином, на ПрАТ «СК «Уніка» покладено обов'язок відшкодувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі оціненої шкоди та в межах ліміту страхування.
При виплаті страхового відшкодування розмір останнього було визначено страховиком, виходячи із вартості відновлювального ремонту, визначеної за замовленням страховика у звіті №10125 від 29.01.2021 про визначення вартості матеріального збитку. При цьому оцінювач при складанні звіту не попереджався про кримінальну відповідальність, діяв від імені страхової компанії на підставі відповідного договору, про що зазначено у звіті.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, суд дійшов висновку, що положення Закону №1961-IV жодним чином не обмежують потерпілого самостійно визначати розмір шкоди, а п. 34.4 ст.34 Закону передбачено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
За обставинами даної справи позивач, реалізуючи своє право на залучення експерта, звернувся до судового експерта ОСОБА_6 для визначення вартості завданого йому матеріального збитку внаслідок пошкодження транспортного засобу під час ДТП.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).
Щодо доводів відповідача про порушення оцінювачем п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, оскільки пошкоджений автомобіль оглядався оцінювачем за відсутності представника відповідача, суд зазначає, що згідно з п.5.2 вказаної Методики у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Замовник повинен забезпечити належні безпечні умови огляду (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних сторін тощо).
З огляду на викладене, запрошення заінтересованих осіб є правом, а не обов'язком спеціаліста, який проводить технічний огляд транспортного засобу, яке реалізується ним лише у разі потреби, а відтак, проведення технічного огляду автомобіля «BMW» з номером НОМЕР_1 за відсутностіпредставника відповідача не є порушенням п.5.2 Методики та не тягне за собою недостовірності звіту оцінки транспортного засобу.
Під час розгляду справи страховою компанією не надано будь-яких належних обґрунтувань та доказів тому, що наданий позивачем висновок експерта є неправильним або неповним.
Окрім того, суд бере до уваги, що відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру матеріальної шкоди, не навів свого розрахунку завданих збитків, а судова товарознавча експертиза, призначена судом за клопотанням відповідача, не була проведена з вини саме відповідача, який не було здійснено оплату за її проведення.
Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Враховуючи наведене, суд при вирішенні позовних вимог в якості належного доказу розміру страхового відшкодування приймає до уваги саме наданий позивачем висновок експертного дослідження № CE-19/111-20/60048-AB від 21.01.2021, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, котра сталася 03.12.2020, становить 436 752.20 гри (чотириста тридцять шість тисяч сімсот п'ятдесят дві гривні 20 копійок).
Окрім того, відповідно до наряду-замовлення ФОП ОСОБА_3 №0102103777 від 04 січня 2021 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «BMW 320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 411 200 грн. 00 коп.
Відтак, ураховуючи, що відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 132 274 грн. 71 коп., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 278 925 грн. 29 коп. (411 200 грн. 00 коп. - 132 274 грн. 71 коп.). де: 411 200 грн. 00 коп. - вартість відновлювального ремонту згідно наряду-замовлення №0102103777 від 04 січня 2021 року, 132 274 грн. 71 коп. - сплачена відповідачем частина страхового відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Отже, ураховуючи вищевикладене, за встановлених обставин і наведеного їх правового регулювання, суд дійшов висновку про підставність та необхідність задоволення вимог позивача про стягнення із ПрАТ «СК «Уніка» недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 278 925 грн. 29 коп., що становить різницю між розміром оціненої шкоди та розміром виплаченого страхового відшкодування.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України.
За умовами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, ураховуючи, що судове рішення підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн 30 коп.
Керуючись ст.ст. 77-81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 278, ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодуваннязадовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6, літ. «В») на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 ) страхове відшкодування у розмірі 278 925 (двісті сімдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн 29 коп., судовий збір у сумі 2789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн 30 коп., а всього 281714 (двісті вісімдесят одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 5 9 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.В. Сіромашенко