СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2984/24
пр. № 3/759/1277/24
10 квітня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення яка надійшла з УПП в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 728330 від 31.01.2024 року водій ОСОБА_1 31.01.2024 року о 00:30 год. в м. Києві, Кільцева дорога, керував автомобілем марки «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, ярко виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння в законному порядку в медичному закладі водій відмовився. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
В судовому засіданні адвокат Гавриш С.О. просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з таких підстав. Вказує, що ОСОБА_1 пояснив, що не керував транспортним засобом у нетверезому стані, алкогольні напої та наркотичні засоби не вживав. Спочатку ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння, який виявився негативним, а так звані "ознаки наркотичного сп'яніння" працівник поліції почав виявляти вже після негативного тесту на алкоголь, тобто, працівником поліції автоматично було названо декілька ознак сп'яніння виключно з метою складання протоколу достеменно розуміючи, що ОСОБА_1 не залишить посеред дороги авто разом з друзями посеред ночі. При цьому, працівником поліції не було роз'яснено суть порушення, права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, порядок та наслідки перевірки ознак наркотичного сп'яніння. З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, не зважаючи на протилежну вказівку у протоколі, вбачається, що працівником поліції не роз'яснено його права, не доведено до відома порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. В момент складання протоколу, ОСОБА_1 не розумів ані суті адміністративного правопорушення, ані своїх прав та обов'язків, ані наслідків та юридичного статусу пропозиції працівників поліції проїхати до лікарні для встановлення стану наркотичного сп'яніння, у зв'язку з тим, що він не міг залишити посеред дороги авто разом з друзями посеред ночі, не розуміючи своїх прав та обов'язків, що не були роз'ясненні працівником поліції, відмовився будь-куди їхати. ОСОБА_1 не було видано відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу га швидкість реакції, що свідчить про недотримання процедури оформлення протоколу за статтею 130 КУпАП. З відеозапису вбачається, що при складанні протоколу працівником поліції лише повідомлено, що справу буде передано до суду. Вказує, що в першу чергу працівник поліції мав оформити та надати ОСОБА_1 направлення на медичний огляд, а вже після відмови особи пройти медичний огляд скласти протокол про адміністративне правопорушення. Однак, згідно матеріалів справи, вбачається, що обов'язкове направлення на медичний огляд на місці складання протоколу взагалі не оформлювалось та ОСОБА_1 не надавалось, тобто працівник поліції у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, що виключає наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у направленні на медичний огляд, яке очевидно було складено пізніше, а не на місці події, не зазначено серії та номеру протоколу про адміністративне правопорушення. Ознаки наркотичного сп'яніння, які зазначені в протоколі, акті та в направленні не відносяться до ознак наркотичного сп'яніння передбачених п.4 розділу 1 Інструкції: протокол складений працівником поліції, яка фактично не взаємодіяла з ОСОБА_1 , неправильна вказівка на місце роботи, у протоколі вказано два суди Солом'янський та Святошинський. Відсутні належним чином оформлене відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про розуміння працівниками поліції, що ОСОБА_1 не перебував у стані будь-якого сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку адвоката Гавриша С.О. оцінивши докази в їхній сукупності та співставленні, вважаю, що обставини справи з'ясовані повно і об'єктивно, що дає можливість суду дати належну оцінку зібраним по справі доказам та прийняти законне і обґрунтоване рішення, в межах і на підставі протоколу, складеного уповноваженими органами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Пунктами 1- 3 Порядку № 1103 передбачено, що Цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Абз. 1 п. 4 Порядку № 1103 встановлено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Абз. 1 п. 5 Порядку № 1103 визначено, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З вказаних положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Порядку № 1103 вбачається, що водію транспортного засобу, щодо якого в поліцейського є підстави вважати, що той перебуває у стані сп'яніння, поліцейським має бути запропоновано провести огляд на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, за результатами такого огляду має бути складено акт огляду на стан сп'яніння. У разі відмови водія від проведення на огляду місці зупинки транспортного засобу або у разі незгоди водія з результатами огляду водій направляється для проведення огляду до закладу охорони здоров'я.
Проте, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 728330 від 31.01.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 .
Зокрема, судом встановлено, що працівниками поліції проводився огляд ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу, однак результати такого аналізу до протоколу не долучені.
Водночас працівниками поліції до протоколу долучено направлення ОСОБА_1 на з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції без зазначення серії та номеру протоколу про адміністративне правопорушення.
Органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не було подано до суду належних та допустимих доказів, на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здоров'яз метою виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Таким чином аналіз вказаних доказів дає підстави стверджувати про недотримання поліцейськими вимог нормативних документів, які регламентують установлений законом порядок виявлення та фіксації відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Також, на диску відсутнє відео, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Також слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 266 КУпАП, особи які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортним засобами.
Таким чином, поліцейський може відсторонити особу від керування авто у випадку, коли у нього є підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого). Особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Якщо поліцейський відстороняє водія від керування авто, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування авто. Фактично на практиці у разі відсторонення водія від керування транспортним засобом, вона передається знайомим, родичам або пасажирам водія, які мають можливість керувати нею.
Зазначене вище також дублюється у спеціальному актів п.1 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, водій, стосовно якого у поліцейських є достатні підстави вважати, що він перебуває у стані сп'яніння, підлягає відстороненню від керування цим авто та огляду на стан сп'яніння.
Разом з тим, у матеріалах справи немає жодних доказів того, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016р.), як і у кримінальному провадженні, суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Таким чином, аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що поліцейськими було зупинено водія ОСОБА_1 , якому запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. В подальшому він пройшов відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Як убачається з відеозапису результат тесту негативний, проте даний результат відсутній у матеріалах справи. На DVD диску не зафіксоване оформлення та видача направлення на огляд, а також насправлення на огляд, що містиься в матеріалах справи не містиь серії та номеру протоколу про адміністративне правопорушення. Також в матеріалах справи відсутня розписка щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Беручи до уваги наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 130, 221, 247, 268, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Суддя Ю.О. Твердохліб