Справа № 755/1338/24
м. Київ "09" квітня 2024 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024100040000038 від 05.01.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Вінницької області, Могилів-Подільського району, с Озаринці, з середньою освітою, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, 2013 року народження зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначено покарання у виді 5 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
15.12.2023 приблизно о 19 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , зайшла до приміщення магазину « Аврора », що за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Андрія Шептицького, 22 , де у неї виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану де об?єктом своїх злочинних посягань вона обрала товар належний ТОВ «Вигідна покупка», а саме: пристрій зарядний полімерний Power Bank марки «KiGo» ємністю 10000м h, закупівельною вартістю 332,50 гривень та набір засобу для догляду за волоссям «Fortesse» «REPAIR&PROTECT», закупівельною вартістю 140,83 гривень.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла з полиці пристрій зарядний полімерний Power Bank марки «KiGo» ємністю 10000м h, та набір засобу для догляду за волоссям «Fortesse» «REPAIR&PROTECT», після чого безперешкодно пройшла через каси контролю, та вийшла з приміщення магазину, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.
Внаслідок своїх противоправних дій ОСОБА_4 , завдала матеріального шкоди ТОВ «Вигідна покупка» на загальну суму 473 гривень 33 копійок.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, підтвердила обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що вона вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності її позиції. Крім того щиро розкаялась у скоєному, зазначивши, що вчинила зазначене кримінальне правопорушення, через скрутне матеріальне становище, оскільки вона проживає одна на орендованій квартирі з неповнолітньою дитиною 10 ти років, яка в той час захворіла на «Кір». Саме через брак коштів на ліки вирішила вкрасти зазначений товар, щоб в подальшому продати та отримані від продажу кошти витратити на лікування своєї доньки. Просила суворо не карати та врахувати той факт що вона єдина хто є у доньки та інших родичів у них немає.
Враховуючи ті обставини, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення; судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, встановлених судом доведена у повному обсязі. Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого у період воєнного стану.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, те що на її утриманні перебуває малолітня дитина, також суд враховує той факт, що обвинувачена вчинила дане кримінальне правопорушення в результаті збігу обставин тяжких сімейних обставин, а саме через хворобу дитини, опинилась в скрутному матеріальному становищі, оскільки є єдиним годувальником в сім'ї, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, її майновий стан, стан здоров'я та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушенню та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних та особистих обставин.
Частиною 2 ст. 66 КК України, передбачено, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Комплексно вивчивши факти об'єктивних змін обстановки життєдіяльності обвинуваченої, суд визнає вагомою пом'якшуючою обставиною, те що особа перестала бути суспільно небезпечною.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 67 КК України, є рецидив.
Згідно із ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, наявність судимості, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, думку прокурора, особу винуватої та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначено покарання у виді 5 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 вчинила після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання, ОСОБА_4 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71, 72 КК України, з урахуванням вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року.
Запобіжний захід судом не застосовувався.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376, 71 ,72 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднати покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 19 жовтня 2023 року та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років 1(один) місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироку законної сили не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Речові докази : DVD - диск з відеозаписом події з камер спостереження, визнаний постановою слідчого від 09.01.2024 року речовим доказом - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: