Номер провадження 1-кс/754/1054/24
Справа № 754/5067/24
Іменем України
09 квітня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12023105030000275 від 17.03.2023 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетіїв Київської обл., громадянина України, із вищою освітою, працює, одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 ,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 09.04.2014 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №12023105030000275 від 17.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 252 ч. 2, 191 ч. 4, 364 ч. 2, 367, ч. 2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023105030000275 від 17.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 252 ч. 2, 191 ч. 4, 364 ч. 2, 367, ч. 2 КК України.
Зі змісту клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_4 , перебуваючи з 10.02.2021 на посаді начальника Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а з 27.06.2023 перебуваючи на посаді директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), знехтував тим, що саме на очолюваний ним структурний підрозділ покладено обов'язок щодо здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями правил, норм, стандартів у межах визначених повноважень, неналежно виконував свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів у встановленому порядку.
В результаті допущеної начальником Управління екології та природних ресурсів (з 27.06.2023 директором Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_4 службової недбалості, у зв'язку з відсутністю дієвого контролю за охороною та збереженням об'єктів, природно-заповідному фонду завдано шкоди у розмірі 2 629 144 грн. 03 коп., що є тяжкими наслідками.
29.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, а саме у службовій недбалості, яка полягає у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 ч.1 п.п.1,3 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 зможе переховуватись від органу досудового слідства, оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 5 років позбавлення волі та незаконно впливати на свідків шляхом вмовляння, підкупу чи залякування, а також на інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити за наведених в ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого з підстав необгрунтованості підозри, відсутності ризику переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та суду впливу на свідків.
Крім того, звернув увагу суду, що підозрюваний з'являється на виклики слідчого та прокурора без направлення плвісток, що вказує на його належну процесуальну поведінку.
Також, зазначив, що клопотання датоване 05.04.2024, а долпит підозрюваного був проведений 08.04.2024.
Просив відмовити у задовленні клопаотання слідчого.
Підозрюваний ОСОБА_4 , підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та додатки до нього, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Так, розгляд клопотання здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.
При цьому слідчим суддею прийнято до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема те, що обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку. Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Разом з тим, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ст.194 ч. 1 КПК України яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Однак при вирішенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя вважає недоведеним ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, оскільки дане припущення слідчого не обґрунтовується жодним реальним доказом необхідності та можливості такого переховування.
При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Крім того, слідчому судді не надані переконливі докази того, що підозрюваний може впливати на свідків в даному кримінальному провадженні.
Так, слідчим суддею приймаються до уваги конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, який не переховується від органів досудового розслідування та суду, раніше не судимий, одружений, має визначене місце проживання, з'являється на виклики органу досудового розслідування за першою вимогою.
Відповідно до ст. 194 ч. 2 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Враховуючи те, що прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених ст. 194 ч. 1 КПК України, в застосуванні запобіжного заходу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 176-179, 184, 186, 193-196, 309, 369-372 КПК України, суд -
у задоводенні клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 в кримінальному провадженні №12023105030000275 від 17.03.2023 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошений 12.04.2024 о 10:00 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1