вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2024 р. Справа№ 911/1203/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін: від позивача: Дзюбенко С.М. (в залі суду);
від відповідача 1. Дзюбайло О.О. (в залі суду); 2. не з'явились;
при розгляді апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2022 (виготовлено і підписано повний текст рішення 09.11.2022) у справі № 911/1203/21 (суддя Третьякова О. О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг";
до: 1. Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про визнання права на зменшення орендної плати, зобов'язання провести перерахунок нарахованої орендної плати та зобов'язання провести зарахування (залік) надмірно сплаченої орендної плати
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
В квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (далі за текстом - позивач; ТОВ "Аерохендлінг") звернулось до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі за текстом - відповідач-1; ДП МА "Бориспіль") з позовом про:
1) визнання у ТОВ "Аерохендлінг" права на зменшення орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 в сумі 1 013 574,24 грн з ПДВ згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеного між ДП МА "Бориспіль" та ТОВ "Аерохендлінг", який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 495;
2) зобов'язання ДП МА "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за вказаним договором за період з 12.03.2020 по 31.03.2021, зменшивши її на 2 485 742,83 грн з ПДВ;
3) зобов'язання ДП МА "Бориспіль" провести зарахування (залік) надмірно сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 924 146,20 грн в рахунок майбутніх платежів за вказаним договором оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зменшення розміру орендної плати об'єктів оренди відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", пункту 14 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, пункту 6 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IX (а саме: за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 щодо всіх об'єктів оренди; за період з 17.03.2020 по 21.06.2020 та з 12.03.2020 по 16.03.2020 та з 22.06.2020 по 31.03.2021 щодо об'єктів № 10 та № 11; за період з 12.03.2020 по 31.03.2021 щодо об'єктів №№ 1-3, 13-16, 18, у зв'язку з запровадженням карантинних заходів та закриттям пунктів пропуску через державний кордон і терміналу "D", в якому розміщені орендовані приміщення, забороною роботи закладів громадського харчування. Отже, позивач стверджує про існування між сторонами спору щодо розміру орендної плати за договором оренди у період дії карантину.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2022 позов задоволено частково; визнано у ТОВ "Аерохендлінг" право на зменшення орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 в сумі 283 482 грн 33 коп. з ПДВ за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеним між ДП МА "Бориспіль" та ТОВ "Аерохендлінг", який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 495; зобов'язано ДП МА "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеним між ДП МА "Бориспіль" та ТОВ "Аерохендлінг", який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 495, за період з 12.03.2020 по 31.03.2021, зменшивши її на 2 099 687 грн 95 коп. з ПДВ.; відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Аерохендлінг" до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях: в частині визнання у ТОВ "Аерохендлінг" права на зменшення орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 в сумі 730 091,91 грн з ПДВ; в частині зобов'язання ДП МА "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати зменшивши її на 386 054,88 грн з ПДВ; в частині зобов'язання ДП МА "Бориспіль" провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 924 146,20 грн в рахунок майбутніх платежів за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеним між ДП МА "Бориспіль" та ТОВ "Аерохендлінг", який посвідчено Приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 495; стягнуто з ДП МА "Бориспіль" на користь ТОВ "Аерохендлінг" 2 270 судового збору.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції послався на доведеність обставин щодо неможливості використання позивачем в період з 18.03.2020 по 14.06.2020 орендованого за договором оренди № 495 майна (об'єктів №№ 6, 18, 19) як фактично, так і для здійснення господарської діяльності, з підстав, які не залежали від позивача. Щодо об'єктів №№ 10, 11 (кафе), розташованих в загальній зоні терміналу "D" в аеропорту "Бориспіль", суд зазначив, що у період з 17.03.2020 по 21.06.2020 позивач мав доступ до цих об'єктів та мав право використовувати об'єкти №№ 10, 11 за цільовим призначенням, з урахуванням обмежувальних заходів. Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги про визнання права на зменшення орендної плати (права на несплату), нарахованої за договором оренди за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 по об'єктам №№ 6, 18, 19 в сумі 283 482, 33 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено частково.
Рішення господарського суду Київської області від 16.09.2022 у справі № 911/1203/21 скасовано в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" про визнання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" права на зменшення орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 в сумі 283 482 грн 33 коп. з ПДВ за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеним між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг", який посвідчено Приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 495. У скасованій частині ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовної вимоги. Рішення господарського суду Київської області від 16.09.2022 у справі № 911/1203/21 змінено, виклавши пункт третій його резолютивної частини у такій редакції:
"3. Зобов'язати Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) провести перерахунок нарахованої орендної плати за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеним між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг", який посвідчено Приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 495, за період з 12.03.2020 по 31.03.2021, зменшивши її на 1 985 059 (один мільйон дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн 80 коп. з ПДВ."; в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 16.09.2022 у справі № 911/1203/21 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 3 405 грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду № 911/1203/21 від 21.11.2023 касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі № 911/1203/21 скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 16.04.2015 № 495 за період з 12.03.2020 до 31.03.2021 в частині зменшення її на 283 482,33 грн з ПДВ. Справу № 911/1203/21 в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 у справі № 911/1203/21 залишено без змін.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
У апеляційній скарзі ДП МА "Бориспіль" просить суд скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання у позивача права на зменшення орендної плати, нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 в сумі 283 482, 33 грн, про зобов'язання відповідача провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором за період з 12.03.2020 по 31.03.2021 та її зменшення на 2 099 687, 95 грн з ПДВ, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції позивач зазначає порушення судом першої інстанції норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ДП МА "Бориспіль" (з урахуванням доповнень до апеляційної скарги) посилається на:
відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати орендної плати, нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020, за користування об'єктами №№6, 18, 19;
неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №№921/1/21, 911/3067/20, 911/354/21;
відсутність правових підстав для застосування положень додатку №3 до постанови Кабінету Міністрів від 15.07.2020 №611 до розміру орендної плати, нарахованої за період з 12.03.2020 по 31.03.2021, за користування майном загальною площею 7 м2 (об'єкти №№1-3, 13-16);
неврахування висновків, викладених у рішеннях господарського суду Київської області від 21.06.2022 у справі №911/3169/21, від 15.02.2022 у справі №911/1222/21, де предметом розгляду були позовні вимоги ДП МА "Бориспіль" до ТОВ "Аерохендлінг" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування майном, отриманим на умовах договору;
відсутність правових підстав для проведення перерахунку орендної плати на суму 2 099 687,95 грн, нарахованої за період з 12.03.2020 по 31.03.2021 за користування майном (об'єктами №№1-3, 6, 10, 11, 13-16, 18, 19);
неправильне застосування судом норм ч. 6 ст. 762 ЦК України постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину".
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Аерохендлінг" просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Узагальнені доводи письмових пояснень
У поясненні, поданому до Північного апеляційного господарського суду 19.12.2023, відповідач зазначив про те, що норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Відповідач вказує на те, що за даними системи контролю та управління доступом першого відповідача, у спірний період було зафіксовано проходження працівниками позивача (у загальній кількості 401 особа) пунктів контролю з використанням перепусток, виданих на підставі вказаної вище заявки, у будівлі пасажирського терміналу "D", де і розташовано орендоване позивачем на умовах договору майно, що спростовує твердження позивача про неможливість користуватись орендованим на умовах договору майном, у тому числі об'єктами №№ 6, 18, 19.
Відповідач наголошує на тому, що обмеження регулярних пасажирських перевезень та переведення обслуговування рейсів з пасажирського терміналу "D" до терміналу "F" не позбавляє позивача права доступу до орендованого майна та його використання, у зв'язку із чим, підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 (включно) на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, відсутні.
Розпорядчі документи позивача відображають самостійне формування позивачем програми діяльності на період з 07.04.2020 до 14.06.2020, яка, при цьому, не передбачає повне зупинення господарської діяльності позивача, у тому числі з використанням орендованого на умовах договору майна.
25.12.2023 позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду пояснення, у якому позивач вказав на те, що на території об'єкта оренди № 18 розміщений магазин безмитної торгівлі товариства, доступ до цього приміщення мають виключно пасажири міжнародних рейсів, які пройшли паспортний прикордонний контроль, а об'єкти № 6 та № 19 використовуються для здійснення діяльності з обслуговування пасажирів, а саме - виробництва та надання послуги "Fast Line", тобто прискореного проходження усіх формальностей пасажирами міжнародних рейсів, що відлітають та прилітають до терміналу "D" аеропорту, доступ до цих об'єктів оренди також мають виключно пасажири міжнародних рейсів, таким чином, закриття пункту пропуску через державний кордон та заборона діяльності, яка передбачає приймання відвідувачів, унеможливили використання товариством об'єктів оренди №№ 6, 18, 19 упродовж спірного періоду.
Позивач наголошує на тому, що в аналогічній ситуації, коли приміщення, розміщені в межах пункту пропуску через державний кордон та не могли використовуватись через закриття пункту пропуску, орендодавець добровільно звільняв інших орендарів майна аеропорту від сплати орендної плати за період з 17.03.2020 по 14.06.2020, що підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема у справах: № 911/224/21, № 911/225/21, № 911/3236/21, № 911/2867/20, № 911/3146/20, № 911/3182/20, № 911/107/21, № 911/115/21, № 911/113/21, № 911/864/21, № 911/712/21, № 911/861/21, тобто в даній ситуації, на думку позивача, має місце очевидний дискримінаційний підхід до товариства, що прямо заборонено нормами Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні".
Позивач зазначає, що заборонялась будь яка діяльністю суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, водночас діяльність товариства з обслуговування пасажирів та торгівельного обслуговування безпосередньо полягає у прийманні відвідувачів. Наявність заборони виключала можливість використання об'єктів оренди з метою продажу товарів та обслуговування пасажирів міжнародних рейсів. Майно набувається в оренду з економічною метою - здійснення господарської (підприємницької) діяльності, в провадженні якої товариство було обмежено законодавчими заборонами з огляду на тимчасове закриття пункту пропуску через державний кордон, в межах якого розміщено об'єкти оренди та забороною діяльності, яка передбачає приймання відвідувачів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 справу № 911/1203/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2022 у справі № 911/1203/21. Призначено справу № 911/1203/21 до розгляду у судовому засіданні 30.01.2024.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного розподілу справи між суддями від 25.01.2024, для розгляду справи № 911/1203/21 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 прийнято справу № 911/1203/21 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (Дзюбенко С.М.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через програмне забезпечення "Easycon".
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, у судових засіданнях 30.01.2024, 08.02.2024 та 28.02.2024 оголошувались перерви у розгляді справи № 911/1203/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2022 до 08.02.2024, 28.02.2024 та 12.03.2024, відповідно.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні, та обмеження, спричинені цим станом, зміни складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/1203/21 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник другого відповідача у судове засідання 12.03.2024 не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2024 заперечили проти доводів апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги першого відповідача в частині вимог, що передані Верховним Судом на новий розгляд відмовити повністю та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2022 у справі № 911/1203/21 в цій частині.
Представник першого відповідача у судовому засіданні 12.03.2024 підтримав доводи апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 16.04.2015 між ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" як орендодавцем та ТОВ "Аерохендлінг" як орендарем укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належать до державної власності, який посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області Віценко В. О. та зареєстровано в реєстрі за № 495.
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частини приміщень на 1, 2, 3 поверхах пасажирського терміналу "D" загальною площею 152,5 м2. Схеми розташування приміщень додаються до договору оренди та є його невід'ємною частиною.
Згідно з пунктом 1.2 договору оренди майно передається в оренду з метою:
- частина приміщення № 1.1.4 (частина приміщення № 2 - згідно з технічним паспортом БТІ) на першому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 201 (частина приміщення №327 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 14,0 м2 - розміщення пункту обслуговування пасажирів;
- частина приміщення № 201 (частина приміщення № 327 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 201 (частина приміщення № 327 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 205 (частина приміщення № 311 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу снекової продукції;
- частина приміщення № 205 (частина приміщення № 311 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу снекової продукції;
- частина приміщення № 205 (частина приміщення № 311 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 205 (частина приміщення № 311 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 2.1.1 (частина приміщення № 278 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 2.1.1 (частина приміщення № 278 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 2.1.1 (частина приміщення № 278 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення термінала самообслуговування;
- частина приміщення № 2.1.1 (частина приміщення № 278 - згідно з технічним паспортом БТІ) на другому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення термінала самообслуговування;
- частина приміщення № 3.2.1 (частина приміщення № 78 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 28,1 м2 - здійснення діяльності з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення № 3.1.27 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 3,4 м2 - здійснення діяльності з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 15,0 м2 - розміщення пункту з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 15,0 м2 - розміщення пункту з обслуговування пасажирів;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 30,0 м2 - розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 30,0 м2 - розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення платіжного термінала;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення автомата з продажу гарячих напоїв;
- частина приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1,0 м2 - розміщення платіжного терміналу.
Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами і доповненнями), і за базовий місяць розрахунку - жовтень 2014 року без урахування ПДВ становить 137 658,96 грн згідно з розрахунком орендної плати, який додається.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 договору оренди).
Відповідно до пункту 3.3 договору оренди орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6 договору оренди встановлено, що орендна плата за користування майном за договором нараховується та індексується орендодавцем відповідно до діючих методик, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні 30% до 70% відповідно щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (відповідно до рахунка-фактури, який надає орендодавець).
Згідно з пунктом 3.9 договору оренди надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю. Процедура повернення зазначених коштів визначена вимогами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 № 1650/24182, та постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" (зі змінами).
Пунктом 3.12 договору оренди визначено, що орендар звільняється від обов'язку сплати всіх платежів згідно з умовами договору за використання майна за весь час, протягом якого майно не могло бути використане через обставини, за які він не відповідає. Обставини, що є причиною неможливості використовувати майно орендарем, можуть бути пов'язані як з діями бездіяльністю орендодавця, так і з певними об'єктивними обставинами.
Відповідно до пункту 5.1 договору оренди орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.
Згідно з пунктом 5.4 договору оренди орендар зобов'язується з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії орендодавця рахунок та акт приймання-передачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 15 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-передачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію орендодавця протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-передачі виконаних послуг не буде повернуто орендодавцю, він вважається підписаним сторонами.
Пунктом 6.5 договору оренди передбачено право орендаря здавати майно в суборенду.
Згідно з підпунктами 9.6.1, 9.6.2 пункту 9.6 договору оренди сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили (форс-мажор), які настали після укладення договору, і на які сторони не могли вплинути, і які цілком або частково перешкоджають належному виконанню сторонами своїх зобов'язань, передбачених договором.
Форс-мажорними обставинами за договором визнаються повені, епідемії, епізоотії, землетруси й інші природні стихійні лиха і штучні (техногенні) катастрофи, повстання, акції громадянської непокори, порушення громадського порядку, страйки, економічні ембарго, війни або військові дії чи конфлікти будь-якого виду, окупація, мобілізація, анексія, дії чи рішення органів влади або будь-які інші обставини, що перебувають поза контролем і волею сторін, які настали після укладення договору, та які не дають стороні (сторонам) можливості належним чином виконувати свої договірні зобов'язання.
Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 16.04.2015 до 15.04.2025 включно (пункт 10.1 договору оренди).
Відповідно до пункту 10.3 договору оренди зміни до умов цього договору та продовження терміну його дії допускаються за взаємної згоди сторін та за умови погодження з уповноваженим органом управління. Зміни, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Згідно з підписаним сторонами 15.05.2015 актом прийому-передачі орендованого майна орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування визначене договором оренди нерухоме майно.
Крім того, суди зазначили, що за умовами пункту 1.1 договору оренди в редакції додаткових угод від 21.12.2018 № 1 та від 05.02.2019 № 2 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме:
1) частину приміщення № 1.1.4 (частина приміщення № 2 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 1-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - автомат з продажу гарячих напоїв (об'єкт 1);
2) частину приміщення № 205 (частина приміщення № 311 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 2-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - автомат з продажу гарячих напоїв (об'єкт 2);
3) частину приміщення № 2.1.1 (частина приміщення № 378 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 2-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - автомат з продажу гарячих напоїв (об'єкт 3);
4) частину приміщення № 2.1.1 (частина приміщення № 378 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 2-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - термінал самообслуговування (об'єкт 4);
5) частину приміщення № 2.1.1 (частина приміщення № 378 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 2-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - термінал самообслуговування (об'єкт 5);
6) частину приміщення № 3.2.1 (частина приміщення № 78 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 28.1 м2, цільове призначення - здійснення діяльності з обслуговування пасажирів (об'єкт 6);
7) частину приміщення № 3.1.27 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 3,4 м2, цільове призначення - здійснення діяльності з обслуговування пасажирів (об'єкт 7);
8) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 15 м2, цільове призначення - пункт обслуговування пасажирів (об'єкт 8);
9) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 15 м2, цільове призначення - пункт обслуговування пасажирів (об'єкт 9);
10) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 30 м2, цільове призначення - кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (об'єкт 10);
11) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 30 м2, цільове призначення - кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (об'єкт 11);
12) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - термінал самообслуговування (об'єкт 12);
13) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - автомат з продажу гарячих напоїв (об'єкт 13);
14) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - автомат з продажу гарячих напоїв (об'єкт 14);
15) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - автомат з продажу гарячих напоїв (об'єкт 15);
16) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - автомат з продажу гарячих напоїв (об'єкт 16);
17) частину приміщення № 3.1.4 (частина приміщення № 226 - згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 1 м2, цільове призначення - термінал самообслуговування (об'єкт 17);
18) частину приміщення № 76 (нумерація згідно з технічним паспортом БТІ) на 4-му поверсі пасажирського терміналу "D") площею 16 м2, цільове призначення - торговельний заклад (об'єкт 18);
19) частину приміщення № 78 (нумерація згідно з технічним паспортом БТІ) на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D") площею 4 м2, цільове призначення - обслуговування пасажирів (об'єкт 19).
Господарські суди зазначили, що відповідно до матеріалів справи за період з 01.03.2020 до 31.03.2021 розмір орендної плати, нарахованої орендарю за договором оренди на підставі рахунків-фактур, становить 4 625 020,62 грн.
Крім того, суди зазначили, що ТОВ "Аерохендлінг" зверталося до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" із листами та заявами, зокрема, від 16.03.2020 № 16/03-21, від 24.06.2020 № 01-12/1116, від 23.12.2020 № 01-12/1426, від 04.03.2021 № 01-12/87 щодо коригування орендної плати та внесення змін до договору оренди, в тому числі про зменшення розміру орендної плати згідно з пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Проте ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", починаючи з березня 2020 року і станом на дату звернення із позовом, нараховує орендну плату за договором оренди в повному обсязі.
ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не визнає права позивача на зменшення розміру орендної плати та часткове звільнення від сплати орендної плати. ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" направило орендарю претензію від 04.03.2021 № 3.5.-28/5-80 з вимогою про сплату заборгованості за договором оренди.
За таких обставин ТОВ "Аерохендлінг" вважало, що ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не визнає і порушує право позивача як орендаря державного майна на сплату орендної плати в період карантину у зменшеному розмірі. Наведені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Аерохендлінг" з позовом до суду про визнання права на зменшення орендної плати, зобов'язання провести перерахунок нарахованої орендної плати та зобов'язання провести зарахування надмірно сплаченої орендної плати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині оскарження задоволених позовних вимог ТОВ "Аерохендлінг" про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 16.04.20215 № 495 за період з 12.03.2020 до 13.03.2021, в частині зменшення її на 283 482,33 грн з ПДВ, із прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 колегія суддів Верховного Суду зазначила про те, що з урахуванням доводів скаржника, для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 911/654/21, від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21.
З урахуванням висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд не встановив усіх суттєвих фактичних обставин цієї справи, які мають важливе значення для правильного вирішення цього спору, зокрема, обставин щодо повного припинення ТОВ "Аерохендлінг" використання орендованого майна у період карантину, а також обставин щодо забезпечення чи незабезпечення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" доступу працівників ТОВ "Аерохендлінг" до такого майна у цей період.
Таким чином, доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови зазначених висновків є частково обґрунтованими.
За таких обставин апеляційний господарський суд передчасно дійшов висновку про наявність підстав для звільнення орендаря від сплати орендної плати за орендоване майно та необґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що справа № 911/1203/21, з урахуванням постанови Верховного Суду від 21.11.2023, переглядається лише в межах вимог ТОВ "Аерохендлінг" про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 16.04.20215 № 495 за період з 12.03.2020 до 13.03.2021, в частині зменшення її на 283 482,33 грн з ПДВ.
Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Аерохендлінг" до ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання права на зменшення орендної плати, зобов'язання провести перерахунок нарахованої орендної плати та зобов'язання провести зарахування надмірно сплаченої орендної плати.
Підставою позовних вимог, на думку позивача, є наявність передбачених законодавством обставин для зменшення розміру та звільнення від сплати орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Орендоване ТОВ "Аерохендлінг" майно є державною власністю, а тому до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 911/2207/22.
Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".
Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб'єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб".
У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 911/654/21, від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21.
Крім того, питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611.
Так, зокрема, в пункті 1 цієї постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
За змістом пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 орендодавці державного майна забезпечують нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з дати встановлення карантину.
У додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25%. Так, ними є орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів: кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи; кафе, барів, кафе-барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи; ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи; їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи; торговельних об'єктів.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 911/654/21, від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21.
Підставою звільнення від обов'язку сплачувати орендну плату згідно з наведеною правовою нормою є об'єктивна неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається на обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.
Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.
Таким чином, звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 911/654/21, від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21.
Запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину саме по собі не свідчить про принципову неможливість використання орандарем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21.
Колегія суддів зауважує, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" не може свідчити про безумовну відсутність доступу орендаря до орендованих приміщень.
Також колегія суддів звертає увагу на різницю між неможливістю використання орендованого майна, тобто повною відсутністю доступу, та неможливістю здійснення господарської діяльності в орендованому майні у спірний період.
Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
У ч. 6 ст. 762 ЦК України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.
За змістом пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції, чинній до 16.07.2020) такого вичерпного переліку обставин теж не передбачено.
У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 ЦК України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Відтак, для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20.
При цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.
На підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном у спірний період (18.03.2020 по 14.06.2020) пункт пропуску через державний кордон в пасажирському терміналі "D" першого відповідача не функціонував, оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 287-р від 14.03.2020 "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з 17.03.2020 тимчасово закрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення, також позивач зазначив, що діяла заборона роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211).
Однак запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину (у тому числі заборона роботи, яка передбачає приймання відвідувачів) само по собі не свідчить про принципову неможливість використання відповідачем орендованого майна у розумінні частини 6 статті 762 ЦК України. Як встановлено судами, відповідач не довів повного припинення ним господарської діяльності у період карантину, у тому числі внаслідок відсутності доступу до майна, тоді як позивач у цей період забезпечив відповідачу доступ до орендованого майна та фіксував прохід працівників останнього до приміщення терміналу D аеропорту.
З метою контролю та впорядкування доступу, виключення несанкціонованого доступу в контрольовану, стерильну зони, зону обмеженого доступу, що охороняється та в режимні зони пункту пропуску, керівником Позивача затверджено та введено в дію з 03.01.2020 "Положення про перепустки Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" від 20.12.2019 № 99-06-7" (далі - Положення).
Відповідно до п.1.3 Положення, його дія поширюється в частині, що стосується, на авіапідприємства, підприємства, організації, установи та інших юридичних та фізичних осіб, які здійснюють свою діяльність у контрольованій, стерильній зонах, зоні обмеженого доступу, що охороняється та в режимних зонах пункту пропуску.
Контрольована зона - робоча площа авіапідприємства, аеропорту, прилеглої до неї території, а також розташовані поблизу них приміщення, доступ до яких контролюється (абзац 7 розділу 2 Положення).
Стерильна зона - зона між пунктом контролю на безпеку і повітряним судном, доступ до якої контролюється (зона обмеженого доступу, що охороняється) (абзац 16 розділу 2 Положення).
Зона обмеженого доступу, що охороняється - ділянки контрольованої зони аеропорту, які визначені як зони найвищого ризику і в яких поряд з контролем доступу застосовуються інші заходи контролю з метою забезпечення безпеки. Як правило, такими зонами є всі зони, призначені для пасажирів, які користуються послугами комерційної авіації, від пунктів догляду до повітряного судна, а також перон, зони сортування багажу, включаючи зони обслуговування повітряних суден, у яких перебуває багаж і вантаж, розміщені вантажні склади, центри сортування пошти, приміщення служб бортового харчування та прибирання літаків, розташовані в контрольованій зоні (абзац 4 розділу 2 Положення).
Підприємства (організації) - які здійснюють свою господарську діяльність на території ДП МА "Бориспіль" (абзац 11 розділу 2 Положення).
Перепустка - документ, що видається особам, які працюють в аеропортах, або особам, яким з інших обгрунтованих причин необхідний санкціонований доступ в аеропорт, контрольовану зону, стерильні зони або зони обмеженого доступу, що охороняються. Такий документ дає змогу ідентифікувати особу та встановлені для неї зони доступу (абзац 12 розділу 2 Положення).
Санкціонування на оформлення та видачу перепусток здійснюється заступником генерального директора з авіаційної безпеки, особистим підписом на листі-заявці, наданому до бюро перепусток підрозділом ДП МА "Бориспіль", підприємством (організацією) за підписом керівника або іншої посадової особи, якій надано право підпису, відповідно до п.3.11 а) та/або керівника керуючого органу (п.3.3 розділу 3 Положення).
Відповідно до п.п.5.1.1 п.5.1 Положення, підставою для розгляду листа-заявки на оформлення особистих постійних перепусток для працівників підприємства (організації) є договір між ДП МА "Бориспіль" та підприємством (організацією).
З 12 лютого 2016 року набрав чинності договір від 12.02.2016 № 02.4-14.3-11 про оформлення та видачу перепусток, укладений між позивачем і відповідачем далі - договір № 02.4-14.3-11).
Пунктом 1.1 договору № 02.4-14.3-11 визначено, що відповідач надає послуги по оформленню та видачі перепусток на доступ в контрольовану, стерильну зону і зону обмеженого доступу відповідача та додаткові послуги бюро перепусток, а позивач їх сплачує.
Всі види перепусток (постійні, тимчасові та одноразові) видаються згідно листа позивача (надалі - заявка), який подається на ім'я заступника генерального директора з авіаційної безпеки до бюро перепусток відповідача. В заявці позивач обов'язково зазначає прізвище, ім'я, по-батькові та посаду осіб, яким необхідно видати перепустку, зони доступу, обґрунтування перебування осіб в контрольованій зоні та зоні обмеженого доступу, вид перепустки (п.п.2.1.1, 2.1.2 п.2.1 договору № 02.4-14.3-11).
Відповідно до наведених вище вимог Положення і умов договору № 02.4-14.3-11, листом від 11.02.2020 № 5673 позивачем відповідачу було надано заявку на здійснення обміну постійних перепусток працівникам позивача у загальній кількості 734 особи.
За даними системи контролю та управління доступом першого відповідача, у період з 18.03.2020 по 14.06.2020 було зафіксовано проходження працівниками позивача (у загальній кількості 401 особа) пунктів контролю з використанням перепусток, виданих на підставі вказаної вище заявки, у будівлі пасажирського терміналу "D", де і розташовано орендоване позивачем на умовах договору майно.
Крім того, відповідно до листа від 20.10.2020 № 01-12/1344 позивачем на адресу першого відповідача було скеровано копії наказів від 18.03.2020 № 01-07/1-4 "Про тимчасове зупинення господарської діяльності в пасажирському терміналі "D" аеропорту "Бориспіль" і від 06.04.2020 № 01-07-14 "Про простій в ТОВ "Аерохендлінг" за підписом керівника Позивача (наявні в матеріалах справи).
Відповідно до п.1 наказу Позивача від 06.04.2020 № 01-07-14 "Про простій в ТОВ "Аерохендлінг": "Оголосити в ТОВ "Аерохендлінг" простій не з вини працівників з 00:00 год. 07.04.2020 року до 23:59 год. 14.06.2020 року"; відповідно до п.2. наказу Позивача від 06.04.2020 № 01-07-14 "Про простій в ТОВ "Аерохендлінг": "Керівникам структурних підрозділів на період простою, в порядку визначеному чинним законодавством, забезпечити затвердження графіків виходу на роботу працівників зі змінним режимом роботи та підсумковий облік робочого часу за обліковий період - календарний рік"; відповідно до п.3. наказу Позивача від 06.04.2020 № 01-07-14 "Про простій в ТОВ "Аерохендлінг": "Керівникам структурних підрозділів визначити працівників, які працюють за п'ятиденним робочим тижнем та які на період простою повинні перебувати на робочому місці та/або виконувати роботу дистанційно";
Відповідно до п.4. наказу позивача від 06.04.2020 № 01-07-14 "Про простій в ТОВ "Аерохендлінг": "Взяти до відома, що до часу простою не зараховується час протягом якого окремі працівники ТОВ "Аерохендлінг" залучатимуться для виконання роботи та/або дистанційної (надомної роботи) з метою: 1) обслуговування спеціальних чартерних (евакуаційних) та інших рейсів, що виконуватимуться в період простою;".
Тобто, зазначені розпорядчі документи відображають самостійне формування позивачем програми діяльності на період з 07.04.2020 до 14.06.2020, яка, при цьому, не передбачає повне зупинення господарської діяльності позивача, у тому числі з використанням орендованого на умовах договору майна.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює твердження позивача про неможливість користуватися орендованим на умовах договору майном, у тому числі Об'єктами №№ 6, 18, 19, оскільки, у тому числі у спірний період 18.03.2020 - 14.06.2020, першим відповідачем було забезпечено доступ працівників позивача до будівлі пасажирського терміналу "D", де і розташовано орендоване позивачем на умовах договору майно - Об'єкти №№ 6, 18, 19.
На переконання колегії суддів апеляційної інстанції, доводи позивача свідчать про помилкове ототожнення ним неможливості використання орендованого майна, тобто повну відсутність доступу до майна (об'єкти №№ 6, 18, 19 у спірний період) з неможливістю отримання прибутку в очікуваному розмірі у спірний період, що не підпадає під дію норми ч. 6 ст. 762 ЦК України.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що з урахуванням встановленого факту допуску до приміщень №№ 6, 18, 19 працівників у спірний період, позивачем не доведено обставин повного припинення використання орендованого майна у період карантину, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині оскарження задоволених позовних вимог ТОВ "Аерохендлінг" про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 16.04.20215 № 495 за період з 12.03.2020 до 13.03.2021, в частині зменшення її на 283 482,33 грн з ПДВ, скасування рішення Господарського суду Київської області 16.09.2022 у справі № 911/1203/21 у вказаній частині, із прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; (п. 1, 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині оскарження задоволених позовних вимог ТОВ "Аерохендлінг" про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 16.04.20215 № 495 за період з 12.03.2020 до 13.03.2021, в частині зменшення її на 283 482,33 грн з ПДВ (в частині, переданій Верховним Судом на новий розгляд) та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у позовній вимозі в цій частині.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в частині оскарження задоволених позовних вимог ТОВ "Аерохендлінг" про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 16.04.20215 № 495 за період з 12.03.2020 до 13.03.2021, в частині зменшення її на 283 482,33 грн з ПДВ - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2022 у справі № 911/1203/21 скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" про визнання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" права на зменшення орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 18.03.2020 по 14.06.2020 в сумі 283 482 грн 33 коп. з ПДВ за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 16 квітня 2015 року, укладеним між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг", який посвідчено Приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Віценко В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 495.
3. У скасованій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної вимоги.
4. Здійснити новий розподіл судового збору за розгляд цієї вимоги.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, Бориспіль-7, Міжнародний державний аеропорт; ідентифікаційний код 32614518) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; ідентифікаційний код 20572069) 1 134,61 грн судового збору за розгляд цієї вимоги.
7. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.
8. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Текст постанови складено та підписано 11.04.2024.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун