Справа № 694/533/24
про залишення позовної заяви без руху
"16" квітня 2024 р. м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в особі представника Улибіної-Вельгус Марти Віталіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел.. НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 в особі представника адвоката Улибіної-Вельгус М.В., звернулась до Звенигородського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу.
Ознайомившись з вказаним позовом та доданими до нього документами, суд доходить висновку про залишення позову без руху виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В той же час, як встановлено ч.6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Так, матеріали даної справи не міститься жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що останнє відоме місце проживання або перебування відповідачки ОСОБА_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку, саме у Черкаській області, Звенигородському районі, м.Тальне.
Крім того, з матеріалів позовної заяви не вбачається можливим встановити, що майно відповідача або його місце роботи, також знаходяться на території Звенигородського району м. Тальне.
Вказані недоліки позбавляють можливості суд визначити підсудність вказаної справи саме за Звенигородським районний судом Черкаської області, в порядку ч. 1 ст. 27 та ч. 9 ст. 28 ЦПК України та відкрити провадження у справі.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Тобто, в розумінні зазначеної статті, ухвалення судового рішення, з порушенням правил підсудності є безумовною підставою для його скасування.
Таким чином, з метою недопущення розгляду даної позовної заяви з порушенням правил підсудності, позивачу необхідно подати до суду докази, які підтверджують, що останнє відоме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування відповідача, його майно або місце роботи перебувають на території Звенигородського району м. Тальне, що надасть можливість визначити територіальну підсудність даної позовної заяви, згідно ч. 1 ст. 27 або ч. 9 ст. 28 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України, подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Так, в позовній заяві позивачем не назначено що відповідач не бажає розірвати шлюб в органах державної реєстрації актів цивільного стану, або ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Дана норма закону стосується випадків, коли один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, у зв'язку з чим полегшений спосіб розірвання шлюбу є неможливим, або коли він не заперечує проти розірвання шлюбу, але ухиляється від подання відповідної спільної заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно із п. 3, 4 Постанови Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. У заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, при зверненні до суду позивачем не виконано вимоги, встановлені ст.175,177 ЦПК України, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в особі представника Улибіної-Вельгус Марти Віталіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел.. НОМЕР_4 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити заявнику, що якщо він відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 285 цього Кодексу, та усуне вказані в цій ухвалі недоліки, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо він не усуне недоліки заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.І. Сакун