Справа №694/877/24
провадження № 1-кс/694/307/24
про застосування запобіжного заходу -особисте зобов'язання
09.04.2024 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку),
слідчого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024250360000480 від 01.04.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скотареве, Шполянського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, освіта середня-спеціальна, гранатометника військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,-
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
з участю підозрюваного ОСОБА_6 ,
Слідчий СВ Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
У клопотанні зазначено, що у провадженні слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024250360000480 від 01.04.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат» проходячи військову службу на посаді гранатометника військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28 березня 2024 року близько 12 год. 00 хв. перебуваючи в кухні будинку АДРЕСА_1 в ході спільного вживання алкогольних напої за столом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, завдав два удари долонею лівої руки в обличчя та по голові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, 29 березня 2024 близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на завдання тілесних ушкоджень, умисно завдав не менше чотирьох ударів руками та ногами по голові та тулубу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під оболонки та у речовину головного мозку, садна лівої скроневої ділянки та гематоми повіки правого ока, садно поперекової ділянки. Травми голови згідно висновку експерта № 05-6-01/094 від 03.04.2024
відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, а садно поперекової ділянки, належить до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено 01 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250360000480, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
03.04.2024 громадянину ОСОБА_6 , в порядку передбаченому 278 КПК України вручено повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Разом з тим, в матеріалах даного кримінального провадження міститься достатньо фактичних даних для обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, які містяться у протоколах слідчих дій та інших документах.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 є тяжким, та підозрюваний усвідомлюючи, що за вчинений злочин, вразі доведення його вини, йому загрожує максимальне покарання у вигляді восьми років позбавлення волі та зважаючи на тяжкість покарання, з метою уникнення від покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, так як суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_6 після вчинення ним злочину, а саме нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , що мало місце 29.03.2024 року на стан потерпілого не зважав та витягнув останнього до сараю свого домоволодіння, та не вжив жодних заходів для надання допомоги ОСОБА_7 та нікого про подію не повідомив, що свідчить про те, що ОСОБА_6 намагався уникнути покарання, шляхом приховування наслідків вчинення своїх дій, що свідчить про вчинення дій спрямованих на переховування від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик незаконного впливу на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний особисто знайомий з потерпілим ОСОБА_7 , що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи без обраного запобіжного заходу, може незаконно впливати на останнього шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування. Ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що відповідно до вимоги про наявність судимості, ОСОБА_8 25.11.2004 року був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України - вбивство, вчинене через необережність.
Таким чином, беручи до уваги те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам через відсутність запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор та слідчий заявлене клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 проти задоволення клопотання не заперечував.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши
клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
03.04.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Як встановлено в ході судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є і такий запобіжний захід, як особисте зобов'язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов'язання
здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Ч. 5 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Також судом має враховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов'язує оцінити вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а також те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено в ході судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому суд враховує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею перевіряється питання щодо обґрунтованості підозри, а питання доведеності вини у вчиненні кримінального правопорушення може бути розглянуте лише судом при розгляді кримінального провадження по суті. Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.
Щодо наявності вказаних ризиків слідчий суддя приходить до наступного.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин за ч. 1 ст. 121 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Так, ОСОБА_6 після скоєння ним злочину, на стан потерпілого ОСОБА_7 не зважав та не вжив жодних заходів для надання йому медичної допомоги, про подію правоохоронні органи не повідомляв, що також може свідчити про намір уникнути відповідальності та обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідувана та/або суду.
Разом з тим, слідчим суддею взято до уваги вік підозрюваного, а також те, що ОСОБА_6 є раніше судимою особою за вчинення кримінального правопорушення
проти життя та здоров'я особи, після засудження 25.11.2004 Шполянським районним судом Черкаської області правильних висновків для себе не зробив та від вчинення нових кримінальних правопорушень не відмовився, зазначене свідчить, що підозрюваний схильний до протиправних вчинків. що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим і прокурором в судовому засіданні не доведений, оскільки як зазначено слідчим в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 помер.
Відтак слідчий суддя вважає доведеними лише ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, а також зможе як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В той же час суд враховує, що п.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.177-179, 184, 193-194, 196, 205, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого СВ Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024250360000480 від 01.04.2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скотареве, Шполянського району Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, освіта середня-спеціальна, гранатометника військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступні обов'язки:
- 1) прибувати до слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні або суду за першою вимогою;
- 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора у вказаному кримінального провадженні, або суду;
- 3) повідомляти слідчого, прокурора у вказаному кримінальному провадженні, або суд про зміну свого місця проживання.
Підозрюваному ОСОБА_6 письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити про те, що в разі невиконання покладених цією ухвалою зобов'язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - до 03.06.2024 року.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого слідчого
відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 12.04.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1