Справа № 694/93/24
провадження № 2/694/146/24
10.04.2024 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Сакун Д.І.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 )про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
11.01.2024 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей в сумі 16177,85 грн. Стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по оплаті правової допомоги відповідно до представлених документів.
Свої вимоги мотивує тим, що 28 травня 2002 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Спільне життя не склалось і шлюб було розірвано рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 10 січня 2020 року справа №694/1855/19, яке набрало законної сили 10 лютого 2020 року. Від цього шлюбу у них народилася двоє спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Так, як батько дітей - ОСОБА_2 добровільно відмовлявся утримувати дітей, рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області по справі № 694/1520/19 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з дня подачі заяви до суду 10 вересня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Добровільно відповідач не бажав виконувати рішення суду, тому позивач звернулася до Звенигородського відділу ДВС у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про примусове виконання рішення, в результаті чого 25.11.2019 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 за виконавчим листом по справі № 694/1520/19 від 31.10.2019 року. Внаслідок невчасної сплати аліментів на протязі вересень-грудень 2019 року, липень-серпень 2020 року, травень-вересень 2020 року, травень 2021 року, грудень 2021 року, лютий-квітень 2022 року, з жовтня 2022 року по жовтень 2023 року, станом на 01.01.2024 року виник борг в розмірі - 16 177,85 грн. відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Звенигородського відділу ДВС у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). Загальна сума пені за несплату аліментів за всі періоди з помісячною розбивкою при повному обрахунку здійсненому відповідно до правової позиції Верховного Суду України складає 520795,90 грн., проте сума пені відповідно до положень ст. 196 СК України не може бути більшою 100 % заборгованості, а тому, підлягає стягненню пеня в розмірі існуючої заборгованості в загальній сумі 16177,85 грн.
Представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що відповідач, усвідомлюючи його відповідальність, ще не знаючи про даний позов, в грудні 2023 року - січні 2024 року добровільно погасив всю суму заборгованості по аліментам. Цей факт підтверджується розрахунком Головного державного виконавця у ВП № НОМЕР_6, відповідно до якого станом на 01.02.2024 року заборгованості не має, наявна переплата в розмірі 1102 грн. Крім того, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Відповідач вважає, що факт заборгованості по несплаті аліментів у даній справі виник у нього внаслідок збігу певних життєвих обставин, на деякі з них він вплинути чи усунути не міг. На час стягнення з нього аліментів, з 15 жовтня 2019 року, він як протоієрей був і є настоятелем Свято-Дмитрівської парафії села Пужайкове Балтського благочиння Одеської області. На протязі всього часу служби зарплатню чи інші виплати він не отримував і не отримує. Власного житла не має, проживає в цьому ж селі в будинку церковної громади, чисельність якої невелика. Надіятись на пожертвування її парафіян особливо не приходиться. Відповідач несплату аліментів не пускав на самоплив. При нагоді, коли появлялись «живі» гроші, він перераховував значні суми аліментів: 12380 грн., 7732 грн., 7443 грн., 6450 грн., 5434 грн., 5000 грн. і останній раз на погашення всієї суми заборгованості - 18877 грн. Крім того, 07.05.2020 через ПриватБанк перерахував позивачці ОСОБА_1 в рахунок аліментів 1507 грн. Ці кошти не були враховані ДВС при розрахунку заборгованості, проте дублікат чеку ПриватБанку зберігся. Також відповідач являється інвалідом 3 групи безстроково. Отримує невелику пенсію - 2100 грн., з якої теж постійно відраховуються певні кошти на аліменти. Під час відсутності коштів він звертався з проханням про допомогу до його рідної сестри - ОСОБА_5 , яка перераховувала в цей період позивачці певні кошти на утримання їх неповнолітніх дітей. Загальна сума такої допомоги складає 9066 грн. Просить врахувати ці кошти, тоді розмір заборгованості зменшиться до 5604 грн. Відповідач просить суд визнати наведені факти такими, які в своїй сукупності суттєво впливають на розмір неустойки (пені), що буде стягнута ним з нього, а саме - в бік її зменшення до 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.
Представником позивача подано відповідь на відзив, де зазначено, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов?язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку. Інформація розрахунку наданого відповідачем свідчить про те, що в періоди: вересень-листопад 2019 року, травень-вересень 2020 року, лютий-квітень 2022 року, жовтень 2022 - жовтень 2023 року не сплатив жодної суми аліментів на утримання дітей. Щомісячний розмір аліментів 1416,50 грн. фактично не є достатніми для забезпечення умов життя дитини, проте навіть даний розмір аліментів відповідач не сплачував і лише після звернення з даним позовом до суду відповідач сплатив борг. Платіжні документи без призначення платежу від сторонньої особи на картку іншої особи не є належним доказом сплати аліментів. Надані відповідачем квитанції про сплату коштів ОСОБА_5 не є належним доказом підтвердження сплати аліментів ОСОБА_6 , та не може підтверджувати факт сплати аліментів (відсутнє призначення в квитанціях, що це саме аліменти сплачені від імені відповідача). Відповідач зобов?язаний сплачувати аліменти, тому позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
11.01.2024 року до Звенигородського районного суду Черкаської області на розгляд надійшла дана позовна заява про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
24.01.2024 року від представника заявника адвоката Архипової К.Г. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
29.01.2024 року від представника заявника адвоката Архипової К.Г. надійшла заява про припинення повноважень представника.
02.02.2024 року від ОСОБА_2 надійшло повідомлення про фактичну поштову адресу.
06.02.2024 року від представника ОСОБА_2 адвоката Демиденка А.І. надійшли документи про підтвердження його участі у справі.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області (суддя Сакун Д.І.) від 21.02.2024 року відкрито провадження та вирішено розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
19.03.2024 року від представника відповідача адвоката Демиденка А.І. до суду надійшов відзив на позов.
28.03.2024 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив.
Враховуючи ч. 8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
У суді встановлено, що у Звенигородському ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на виконанні перебуває виконавчий лист № 694/1520/19, виданий 31.10.2019 року Звенигородським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліментів в розмірі 1/3 частини усіх видів від заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи з дня подачі заяви до суду 10 вересня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно довідки розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданої позивачем, завіреної 10.01.24 р., заборгованість становить 16177,85 грн. станом на грудень 2023р.
Відповідно до копії довідки до акта МСЕК серії 12 ААА № 198460 ОСОБА_2 являється інвалідом ІІІ групи загального захворювання.
Згідно довідки розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 01.02.24 р. вих. № 6503, наданої відповідачем, заборгованість становить -1102,00 грн. Розмір заборгованості по аліментам станом на 01.02.2024 року становить 0,00 грн, переплата становить 1102,00 грн.
Відповідно до довідки № 105/4 від 30.01.2024 р., виданої секретарем Одеської єпархії протоієрей ОСОБА_9, встановлено, що протоієрей ОСОБА_2 є кліриком Одеської єпархії Православної Церкви України з 15.10.2019 року, а з 26.02.2021 року по теперішній час є настоятелем Свято-Дмитрівської парафії села Пужайкове. За цей час протоієрей ОСОБА_2 від Одеської єпархії зарплатню чи інші виплати не отримував.
Відповідно до довідки № 49 від 29.01.2024 року, виданої старостою Пужайківського старостинського округу Піщанської сільської ради Подільського району Одеської області Даліщук С., встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_3 , з 21.01.2021 року по теперішній час. Власного житла не має, проживає в будинку церковної громади.
Відповідно до дублікатів чеку ПриватБанку, платник ОСОБА_5 переводила особисті кошти отримувачу ОСОБА_1 .
Відповідно до дублікату квитанції ПриватБанку, відправник ОСОБА_2 перевів одержувачу ОСОБА_1 кошти у сумі 1507,54 грн. Призначення платежу: переказ особистих коштів.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.
Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 196 СК Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі № 333/6020/16-ц (касаційне провадження № 14-616цс18) зробила висновок про те, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК Українипри виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першоїстатті 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
В той же час згідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК ( 2947-14) умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення про стягнення з нього аліментів. Проте свої зобов'язання вчасно не виконував.
Так, судом встановлено, що загальна сума пені за несплату аліментів за всі періоди з помісячною розбивкою при повному обрахунку здійсненому відповідно до правової позиції Верховного Суду України складає 520795,90 грн., проте сума пені відповідно до положень ст. 196 СК України не може бути більшою 100 % заборгованості, а тому, підлягає стягненню пеня в розмірі заборгованості в загальній сумі 16177,85 грн.
При цьому суд зазначає, що пеня нарахована позивачкою по грудень 2023 року включно, а погашення заборгованості відповідачем було здійснено після звернення позивачкою до суду, внаслідок чого заборгованість станом на лютий 2024 року відсутня. При визначенні розміру заборгованості, якою обмежено розмір пені суд виходив з розміру заборгованості вказаного за 2019-2023рр.
Щодо посилань відповідача на відсутність його вини у виникненні заборгованості, суд зазначає наступне.
При розгляді справи про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів застосовують субсидіарно положення ЦК України. У такому разі, якщо платник аліментів доведе, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, він є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Про це зазначив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 661/905/19.
Посилання відповідача про те, що він є інвалідом 3 групи, отримує невелику пенсію, з якої теж відраховуються певні кошти на аліменти суд оцінює критично. При цьому з довідки до акту огляду МСЕК вбачається, що відповідачу не протипоказано працевлаштування, а лише протипоказана важка фізична праця.
Щодо посилань відповідача на відсутність заробітної плати, власного житла та сплати аліментів при нагоді, суд не приймає їх до уваги, оскільки вказане не позбавляє обов'язку сплачувати аліменти. Таких висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі ВСУ, постанова від 07.11.2018 у справі № 355/511/17, де, зокрема, зазначено, що відсутність офіційної роботи чи статус безробітного не скасовує обов'язку платити аліменти на мінімальному рівні.
Крім того суд зауважує що із позовом про зменшення розміру аліментів у зв'язку з наведеними обставинами відповідач до суду не звертався.
Щодо платіжних квитанцій, наданих відповідачем про переказ коштів ОСОБА_5 отримувачу ОСОБА_1 , що мають призначення "перерахування власних коштів", в тому числі і одна квитанція від боржника, не містять відомостей про призначення платежу по сплаті аліментів, а тому, не можуть бути включені до розрахунку заборгованості в рахунок сплати аліментів.
Відтак підстав для зменшення пені суд не вбачає, і вважає, що вона може бути стягнена в межах заборгованості.
Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, тому позивачкою при подачі позову судовий збір не сплачено.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Відтак, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211, 20 грн.
Разом з тим, в позовній заяві міститься клопотання позивача про стягнення судових витрат понесених на оплату правничої допомоги з відповідача. Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по оплаті правничої допомоги в сумі 4000 грн.
Керуючись ст.ст.181, 195,196 СК України, ст.ст.12,13,76 81,82, 89,141,211,263-265, 280-282, ч.1 ст.354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 )про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, у розмірі 16177,85 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 )на користь держави 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати зі сплати правничої допомоги в сумі 4000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення підписане 10.04.2024.
Суддя Д.І. Сакун