Справа 556/916/24
Номер провадження 1-в/556/96/2024
Іменем України
16.04.2024 року смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» - ОСОБА_4 ,
засудженого- ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець, в режимі відеоконференції клопотання засудженого про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - пробаційним наглядом, в межах строків, невідбутої частини покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , до арешту не працюючого, розлученого, освіта середня, не судимого в силу ст. 89 КК україни.
Засудженого 25.06.2020 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 15 ч.2-115ч.1 КК України - на 7 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 24.10.2018 по 20.12.2018.
Рішенням центральної комісії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, щодо визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позюбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання (протокол №6.1.16-2020 від 30.12.2020) визначено для відбування покарання виправну колонію середнього рівня безпеки для чоловіків, уперше засуджених до позбавлення волі та направлено для відбування покарання до державної установи «Полицька виправна колонія (№76)».
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - пробаційним наглядом, в межах строків, невідбутої частини покарання, в зв'язку з набранням законної сили ЗУ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань».
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати ст. 82 КК України.
Представник ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» в судовому засіданні клопотання підтримав, засуджений позитивно характеризується, став на шлях виправлення.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши думку прокурора, учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно п.3 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання)про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6,7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1,13-1,13-4,14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
На підставі ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
ОСОБА_5 засуджений 25.06.2020 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 15 ч.2-115ч.1 КК України - на 7 років 6 місяців позбавлення волі, зараховано у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 24.10.2018 по 20.12.2018.
З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 07.03.2019 року. Вину скоєного злочину визнає, розкаюється.
Початок строку відбування кримінального покарання - 07.03.2019 року.
Кінець строку відбування кримінального покарання - 12.07.2026 року.
З 26.01.2021 року засуджений відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Полицька виправна колонія (№76)». За час відбування покарання ОСОБА_5 характеризується позитивно. До дисциплінарної відповідальності не притягувався, стягнень немає. За зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці десять разів заохочувався наказом начальника установи. Поведінка в установі адекватна, тактовний.
У зв'язку з вісутністю робочих місць в установі офіційно не працевлаштований, виконує роботи по благоустрою установи відповідно до ст. 118 ч.5 КВК України. До роботи відноситься добре. Належним чином виконує свої обов'язки. Дотримується вимог пожежної безпеки та безпеки праці.
В установу виконавчі листи не надходили.
Приймає активну участь у програмах диференційовано-виховного впливу на засуджених за напрямками «Духовне відродження», не допускає порушень. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними та близькими. Перебуваючи в місцях позбавленря волі розлучився. Бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. Має позитивні плани на майбутнє, активно їх впроваджує у своєму житті.
Відповідно до проведеної оцінки ризиків засуджений має середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення після звільнення.
Засуджений має постійне місце проживання - АДРЕСА_1 .
Законом України № 3342-IX від 23 серпня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» внесено зміни до Кримінального кодексу України, в ст.51 Види покарань, а саме частину першу доповнено пунктом 7-1 такого змісту:
"7-1) пробаційний нагляд.
Також цим Законом доповнено Кримінальний кодекс статтею 59-1 Пробаційний нагляд, де в ч. 1 даної статті зазначається, що покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років. (ч.4 ст. 59-1 КК України)
А як зазначено в абзаці третьому частини першої статті 6 Закону України «Про пробацію» завданням пробації є здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років.
Даний пункт доповнено змінами:
-також здійснювати нагляд за особами, засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду та за особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду.
На засудженого до пробаційного нагляду суд покладає обов'язки відповідно до ч.ч. 2, 3 ст 59-1 КК України.
Статтею 51 КК України визначено види покарань та порівняльна суворість покарань, яка визначається від першого виду найбільш м'якого покарання до останнього - найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання - «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання - «позбавлення волі на певний строк» з чого слідує, що «пробаційний нагляд» є більш м'яким видом покарання ніж позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
А як зазначено в п.3 ч.4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Критеріями оцінки ступеня виправлення засудженого при застосуванні до нього положень ст.ст.81, 82 КК України є:
-ставлення засудженого до дотримання вимог встановленого порядку відбування покарання (режим) за весь період відбування покарання;
-участь у суспільно-корисній праці;
-участь у виховних заходах;
-участь у загальноосвітньому та професійно-технічному навчанні;
-участь у самодіяльних організаціях та соціально-корисна активність;
-участь у роботах з благоустрою установ та прилеглих територій,
-поліпшенні житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт по забезпеченню установи продовольством;
-прагнення засудженого до відшкодування нанесених злочином збитків, сплати аліментів (за наявності виконавчих листів);
-визнання своєї вини у вчиненому злочині і каяття в ньому;
-підтриманні соціально-корисних зв'язків та позитивних намірів на життя після звільнення.
Як зазначено в п.п.2,17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою, прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК) та фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому строку покарання (ч. 4 ст. 82 КК).
Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки; свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та виконання всіх покладених на засудженого обовязків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів та обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Враховуючи вище викладене, оцінивши в сукупності всі дані, за весь період відбування покарання, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, а саме ОСОБА_5 позитивно характеризується, вину скоєного злочину визнає; стягнень не мав; має десять заохочень; в установі офіційно не працевлаштований, виконує роботи по благоустрою установи; на профілактичних обліках в установі не перебуває; має позитивні наміри на життя та бажання чесно працювати після звільнення, суд вважає, що ОСОБА_5 став на шлях виправлення та відбув 2/3 строку покарання призначеного за вироком суду.
А тому, суд приходить до висновку про можливість заміни засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у вигляді пробаційного нагляду.
Згідно статті 49-2 КВК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.2 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Керуючись ст.ст. 51, 59-1, 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - пробаційним наглядом, задовольнити.
Засудженому ОСОБА_5 , замінити невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі більш м'яким - на пробаційний нагляд строком на 2 роки 2 місяці 26 днів.
На підставі ст. 59-1 КК України встановити засудженому ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
5) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 у виді пробаційного нагляду, рахувати з дня постановки на облік органом з питань пробації.
На ухвалу може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом 7 діб через Володимирецький районний суд Рівненської області з моменту проголошення, а засудженим з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1