Справа № 541/4554/23
Номер провадження3/541/119/2024
15 квітня 2024 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Вірченко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2023 року серії ААД № 654932, 14 грудня 2023 року о 21 год 46 хв. у м. Миргороді по вул. Гоголя, 3 ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES BENZ 200, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя; від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав письмові пояснення, де зазначив, що винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він себе не визнає, просив закрити провадження по даній справі. ОСОБА_1 вказав, що алкогольний напій разом із товаришем ОСОБА_2 він вжив уже після того, як його автомобіль з'їхав у кювет, оскільки вони обидва зрозуміли, що машину не витягнуть та за кермо він більше не сяде. Крім того, зазначив, що коли його автомобіль з'їхав у кювет, будь-які пошкодження ані його автомобіль, ані дорожні об'єкти не отримали.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Долженко О.М. звернулася з клопотанням про закриття провадження та зазначила наступне. ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Відмови ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння також немає, оскільки на час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вже не був водієм в розумінні Закону. Працівники поліції почали спілкування із ОСОБА_1 через годину після того, як його автомобіль з'їхав у кювет, про що самі зазначили під час фіксування події. Станом на цей час ОСОБА_1 вже не керував транспортним засобом. За твердженням ОСОБА_1 він вжив алкогольний напій після того, як керував транспортним засобом. Ст. 124 КУпАП передбачено, що внаслідок порушення ПДР мають бути пошкоджені транспортні засоби інших учасників пригоди, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Таких пошкоджень діями ОСОБА_1 спричинено не було, тобто в його діях також відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, просила справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Під час судового розгляду захисник підтримала доводи клопотання та просила провадження по справі закрити з викладених у ньому підстав.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_2 зазначив, що в грудні 2023 року, точну дату свідок не пам'ятає, йому зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що в районі відділення «Нової пошти» № 1 він «злетів» з дороги та попросив допомогти. Свідок приїхав на місце події, побачив, що автомобіль ОСОБА_1 знаходиться в кюветі. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 автомобіль, при цьому пошкоджень на ньому вони не виявили. Спочатку вони намагалися витягнути автомобіль з кювету самостійно, потім викликали евакуатор, але їм було відмовлено в зв'язку із комендантською годиною. ОСОБА_1 вирішив залишити автомобіль до ранку, після чого останній зі свідком випили по банці пива та розійшлися по домівках. ОСОБА_2 впевнений, що до цього ОСОБА_1 був тверезий, після вживання алкогольного напою він за кермо сідати не збирався.
Вислухавши думку захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.
Ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд. Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Крім зазначеного, процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2023 року серії ААД № 654932, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було додано відеозписи з портативного відеореєстратора, при перегляді яких суддею встановлено, що поліцейськими не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, останній спростовував факт керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Свідки того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, в протоколі не зазначені, пояснень осіб, які би могли підтвердити такий факт, до матеріалів адміністративної справи не додано.
Під час судового розгляду ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_2 зазначали, що вони випили по банці пива вже через певний час після того, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, керуючись вимогами ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист праві основних свобод людини про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином не підтверджується, а тому провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130, 213, 221, 283 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду О. М. Вірченко