Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/3540/23
Провадження № 2-адр/376/1/24
"29" лютого 2024 р. Сквирський районний суд Київської області
у складі головуючого судді Батовріної І.Г.
за участі секретаря судових засідань Борисевич Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Маліцького Олега Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі 376/3540/23 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, Головного Управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
19.02.2024 р. адвокат Маліцький О.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та судового збору у справі № 376/3540/23.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду письмове клопотання, про розгляд зави у його відсутність, заяву підтримує.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про розгляд заяви повідомлені належним чином, заяв та клопотань про відкладення до суду не направляли.
Згідно з приписами ч. 3 ст.252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
На підставі положень частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 08.02.2024 задоволено позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, Головного Управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, постанову БАД №844679 від 29.10.2023, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн. скасовано, провадження у справі закрито.
19.02.2024 р. адвокат Маліцький О.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 376/3540/23 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, Головного Управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки при ухваленні рішення не вирішено питання щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом ч. 1 ст. 247 КАС України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, частиною 1 ст.132 КАС України, встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до вимог ст.134 КАС України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачі, поліцейський СРПП відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області та представник Головного Управління Національної поліції в Київській області не направили клопотання про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу або їх зменшення.
Згідно статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"( далі Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Відповідно до ч. 7ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з позиції Верховного Суду у справі №280/5176/20, законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20), з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Відповідно до зазначеної вище позиції Верховного Суду у разі встановлення гонорару адвоката у договорі в твердій сумі - детальний розрахунок витрат не потрібен, з огляду на те, що гонорар адвоката не змінюється не зважаючи на час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги.
Відповідно до положень Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Маліцький О.О. на підставі договору про надання правничої допомоги № 8/АС від 07.11.2023 р. Як убачається зі змісту пункту 6розмір та порядок оплати гонорару встановлюється додатком № 1 до договору, згідно якого вартість правничої допомоги в адміністративній справі щодо оскарження постанови БАД № 844679 від 29.10.2023 р. становить 5 000 грн. та сплачується після постановлення судом рішення.
Відтак, суд не вбачає підстав для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу з огляду на домовленість між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 922/1964/21 від 16.06.2022 констатувала, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. є обґрунтованим, тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління національної поліції України у Київській області.
Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп., який підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 252, 292-297 КАС України, суд,
ухвалив :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Маліцького Олега Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі 376/3540/23 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП відділу поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, Головного Управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Стягнути з Головного Управління національної поліції України у Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, вул. Володимирська,15 м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).
Стягнути з Головного Управління національної поліції України у Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, вул. Володимирська,15 м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень, вісімдесят копійок).
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Батовріна