Справа № 372/1973/24
Провадження 1-кс-484/24
ухвала
Іменем України
12 квітня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо такого підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Семенівка Обухівського району Київської області, громадянин України, українець, не одружений, освіта середня спеціальна, військовослужбовець, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше несудимий,
12.04.2024 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Відповідно до наданих суду матеріалів, З 20.02.2023 на посаді водія кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону, ВОС-790037А у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Окрім того, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, зобов'язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Згідно зі статтями 41, 92 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Правовий режим власності визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої
в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони
не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Однак всупереч вищенаведених нормативно-правових актів ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , будучи раніше усвідомленим, про те що житель домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , у приміщенні веранди за місцем свого проживання, зберігає свій транспортний засіб - мотоцикл марки: «Ява», модель: «350», 1980 року випуску, державний номерний знак: « НОМЕР_2 ».
В свою чергу ОСОБА_6 добре орієнтуючись у обстановці в господарських приміщеннях та на всій території двору, оскільки протягом тривалого часу підтримував дружні стосунки з ОСОБА_7 , вирішив незаконно заволодіти вищевказаним транспортним засобом, а саме мотоциклом марки: «Ява», модель: « 350 », 1980 року випуску, державний номерний знак: « НОМЕР_2 », який зареєстрований на ОСОБА_8 , власником якого є ОСОБА_7 , та який зберігався у приміщенні веранди будинку АДРЕСА_2 .
10.04.2024 року близько 17:00 години ОСОБА_6 маючи умисел направлений на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_7 був відсутній за місцем свого проживання та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, через незачинену хвіртку паркану, проник до території вказаного домоволодіння, де через незачинені вхідні двері будинку проник до приміщення веранди, звідки зняв мотоцикл марки: «Ява», модель: «350», 1980 року випуску, державний номерний знак: « НОМЕР_4», вартістю 21567 гривень 39 копійок з його опорних стойок та викотив його з приміщення веранди, після чого привів в дію його двигун, таким чином незаконно заволодів ним.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_6 спричинив майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому з проникненням у приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
11.04.2024 (час фактичного затримання 11.04.2024 о 00:07 годин) працівниками Обухівського РУП ГУНП в Київській області за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України затримано: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого поміщено до ІТТ ГУНП в Київській області.
11.04.2024 за наявності обґрунтованих доказів останньому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість підозри підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: Протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 10.04.2024; Протоколах оглядів місць події від 11.04.2024; Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; Речовими доказами у кримінальному провадженні; іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.
Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечив, посилаючись на достатність обрання підозрюваному ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні проти клопотання заперечив, підтримав думку свого захисника.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.
Оцінюючи доводи, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з кримінального провадження, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого, повідомлення про підозру, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний міг перебувати у час скоєння злочину на місці його вчинення, підозрюваним не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.
За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України: «Переховуватися від органів досудового слідства та суду»: Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , вчинив тяжкий злочин, вчинений проти безпеки руху та експлуатації транспорту, відповідальність за який чинним Кримінальним Кодексом України передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, а також те, що 11.03.2024 останній був звільнений із ДУ «Київський слідчий ізолятор», відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Київ від 27.02.2024 у зв'язку з внесенням ним застави в розмірі 90 840 гривень, на шлях виправлення не став та скоїв вказаний інкримінований йому злочин, тому вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
-п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні»: Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 особисто знайомий, з потерпілим ОСОБА_7 та свідком у даному кримінальному провадженні, а саме з ОСОБА_9 , а також добре обізнаний про місця їх проживання, та відомі їх засоби зв'язку. На даний час у кримінальному провадженні не зібрані всі докази, а тому незаконний вплив з боку підозрюваного на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні може призвести до зміни їх показів та перешкодити кримінальному провадженню таким чином, а тому, існують підстави вважати, що ОСОБА_6 може залякувати або вчиняти інші протиправні дії відносно потерпілої та свідків спрямовані до їх відмови в подальшому давати показання стосовно обставин вчиненого злочину чи спотворення об'єктивної істини.
-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється»: Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив інкримінований йому злочин під час дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (відповідно до ухвали слідчого судді від 27.02.2024), та 11.03.2024 був звільнений з ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку з внесенням застави, а також щодо останнього 29.02.2024 до Деснянського районного суду м. Київ, скеровано обвинувальний акт за ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, який на даний час перебуває на розгляді, тому вказані підстави дають вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення - злочин.
Окрім того, зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризиків, вважаю, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , окрім як застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, 29.02.2024 до Деснянського районного суду м. Київ, скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023100030003550 від 19.12.2023, кваліфікованого за ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК України, де на даний час перебуває на розгляді. 27.02.2024 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва, ОСОБА_6 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном - 60 діб (тобто до 26.04.2024). 11.03.2024 звільнений із ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку із внесенням застави у розмірі 90840 гривень, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків, а також те, що санкція ч. 2 ст. 289 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків.
Крім того, вважаю неможливим обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.
Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв'язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.
До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.
Тому застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний ОСОБА_6 на час досудового розслідування.
За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється підозрюваний, його майновий та сімейний стан, відсутність місця роботи та джерела доходів, а також розмір заподіяної шкоди, вважаю за необхідне визначити розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, слід прийти до висновку, що вказаний розмір застави не є непропорційним, не порушує право на свободу та особисту недоторканість, передбачене ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і відповідає положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.
Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до часу закінчення дії цієї ухвали, вважаю за необхідне покласти на нього певні обов'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Семенівка Обухівського району Київської області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 червня 2024 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 11 квітня 2024 року з 00 год. 07 хв.
Строк дії ухвали - до 09 червня 2024 року включно.
Визначити розмір застави у двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119; банк отримувача Держказначейська служба України, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали до 09 червня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати на виклики до слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора;
-не відлучатися з Обухівського району Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування із потерпілим, свідками по вказаному кримінальному провадженню, а також з особами, які брали участь в якості понятих та свідків під час проведення слідчих, процесуальних дій.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 червня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1