Справа № 369/6993/23
Провадження № 2/369/1189/24
Іменем України
19.03.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/6993/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,
У травні 2023 року позивач звернувся до Києво - Святошинського районного суду Київської області з позовом, у якому просив суд визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 65 (шістдесят п'ять цілих) квадратних метрів; скасувати рішення державного реєстратора Абрамської Євгенії Миколаївни Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, індексний номер рішення: 39450674 від 31.01.2018 16:36:07, про державну реєстрацію прав та їх обияжень за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 24618906, дата реєстрації 26.01.2018р. на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право власності на вказану квартиру.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем попереднього договору купівлі - продажу квартири в частині передання позивачу спірної квартири.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2023 року позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.
Ухвалою суду від 10.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 19.03.2024 року на 11 год. 30 хв.
У судове засідання 19.03.2024 року відповідач не з'явився, про дату та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.
19.03.2024 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до Києво - Святошинського районного суду Київської області з заявою про розгляд справи у відсутність позивача та представника, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Оскільки неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, суд вирішив розглянути справи за відсутності учасників справи на підставі ст. 223 ЦПК України.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК Українине здійснювалося.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 29.03.2017 р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі - продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Тріфоновою Т.А.
Укладаючи попередній договір, сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов пов'язаних з укладенням договору купівлі - продажу нерухомого майна, про що свідчать умови правочину та підписи сторін.
Договір посвідчено за згодою дружини Продавця, відповідача по справі ОСОБА_4 , викладеною в заяві, справжність підпису на якій засвідчено Тріфоновою Т.А., приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області, 29 вересня 2016 р. за реєстровим № 3863 (п. 9.4 попереднього договору).
Договір посвідчено за згодою дружини Покупця, позивача по справі ОСОБА_5 , викладеною в заяві, справжність підпису на якій засвідчено ОСОБА_6 , приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, 29 березня 2017р. за реєстровим №916. (п.9.5 попереднього договору)
Відповідно до п. 1.1. Договору, сторони зобов'язуються у майбутньому, в обумовлений в п. 3.3 Попереднього цього договору строк, укласти Договір купівлі - продажу квартири, що надалі іменується Основним договором, та належним чином оформити право власності на квартиру у житловому будинку, який будується на земельній ділянці (кадастровий номер 3222485901:01:003:5060), за адресою: АДРЕСА_1 .
Нерухомим майном є квартира будівельний номер АДРЕСА_1 , складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 65 кв.м. невід'ємною частиною цього договору є експлікація приміщень 2-го поверху будинку який є Додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору сторони домовились, що ціна вимірної одиниці квартири в Попередньому договорі складає 14 450 грн. 00 коп. вартість 1 м 2 є остаточною та зміні не підлягає. Загальна вартість квартири становить: 945 100,00 грн., що є еквівалентно 35 000,00 доларів США та 00 центів за комерційним курсом станом на день укладення цього договору.
П. 2.2. Договору, до підписання Основного договору в рахунок майбутніх за Основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі - продажу квартири та своєї платіжної спроможності, Покупець сплачує загальну вартість квартири в сумі 945 100,00 грн., що є еквівалентно 35 000,00 доларів США за комерційним курсом станом на день укладення цього договору, наступним чином : до підписання цього попереднього договору Покупець передав, а Продавець отримав гроші у сумі 189 000,00 гривень, що є еквівалентно 7 000,00 доларів США за комерційним курсом станом на день укладення цього договору (що становить 20 % від загальної вартості квартири).
П. 2.3. Договору, залишкову вартість квартири в сумі 756 000,00 грн., що є еквівалентно 28 000,00 доларів США за комерційним курсом станом на день укладення цього договору (що становить 80 % від загальної вартості квартири) Покупець зобов'язується сплатити щомісяця до 25 числа цього м'ясця починаючи з 01 квітня 2017р. рівними частинами, а саме по 27 000,00 грн., що є еквівалентно 1 000,00 доларів США за комерційним курсом станом на день укладення цього договору. Щомісячні платежі здійснюються згідно курсу купівлі долара США ПАТ «Укрсоцбанк» станом на день проплати.
П. 2.5. Договору, в момент посвідчення основного договору зазначена грошова сума буде зарахована у належний з покупця платіж за основним договором.
П. 2.6. Договору, розрахунки між сторонами здійснюються в готівковій та безготівковій формі.
На виконання умов Попереднього договору, позивачем було сплачено повну вартість квартири, а саме :
-29.03.2017р. - 189 000,00 грн., що підтверджується умовами Попереднього договору від 29.03.2017р.
-12.04.2017р. - 27 000,00 грн.
-23.05.2017р. - 27 000,00 грн.
-29.05.2017р. - 15 000,00 грн.
-16.06.2017р. - 28 500,00 грн.
-07.08.2017р. - 54 000,00 грн.
-25.09.2017р. - 27 000,00 грн.
-26.10.2017р. - 27 000,00 грн.
-06.11.2017р. - 27 000,00 грн.
-07.12.2017р. - 27 000,00 грн.
-28.12.2017р. - 27 000,00 грн.
-13.02.2018р. - 27 000,00 грн.
-13.03.2018р. - 27 000,00 грн.
-05.04.2018р. - 27 000,00 грн.
-11.05.2018р. - 27 000,00 грн.
-29.05.2018р. - 27 000,00 грн.
-13.07.2018р. - 27 000,00 грн.
-20.08.2018р. - 27 000,00 грн.
-12.09.2018р. - 27 000,00 грн.
-22.10.2018р. - 27 000,00 грн.
-27.11.2018р. - 27 000,00 грн.
-06.12.2018р. - 27 000,00 грн.
-17.12.2018р. - 30 000,00 грн.
-27.12.2018р. - 27 000,00 грн.
-28.12.2018р. - 55 000,00 грн.
-20.05.2019р. - 54 000,00 грн.
-18.06.2019р. - 27 000,00 грн.
-22.07.2019р. - 27 000,00 грн.
-29.05.2020р. - 110 000,00 грн.
Загалом сплачено - 1 102 500,00 грн., що є еквівалентно 35 000,00 доларів США, що підтверджується виписками АТ «Укрсиббанк».
Відповідно до п. 3.1 - 3.2. Договору, строк здачі будинку в експлуатацію та підключення до комунікацій не пізніше 30 червня 2017р.
П. 3.3. Договору, за домовленістю Сторін укладення та нотаріальне посвідчення Основного договору здійснюватиметься не пізніше 30.09.2018р., у додатково обумовленому Сторонами місці та в обумовлений час.
П. 3.5. Договору, цей Попередній договір набуває чинності з моменту його підписання та усіх додатків до нього Сторонами та діє до виконання ними усіх своїх зобов'язань за цим Попереднім договором.
Відповідач ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання по Попередньому договору, протягом тривалого часу ухиляється від укладання Основного договору купівлі - продажу квартири.
Протягом вересня 2018 - лютого 2022р.р. відповідач запевняв, що планує укладання договір купівлі - продажу з усіма покупцями вказаного будинку, а оскільки у більшості покупців була розстрочка на 2-3 роки то строк укладання основних договорів затягувався на тривалий час.
Неодноразово позивач з'являвся до нотаріуса для укладення основного договору купівлі - продажу квартири у час узгоджений з продавцем, але останній не з'являвся, пояснюючи в подальшому причину неявки зайнятістю іншими справами.
В лютому 2022р. після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, зв'язок з відповідачем було втрачено.
Маючи намір укласти договір купівлі - продажу квартири, позивачем було надіслано заяву на ім'я продавця ОСОБА_2 від 15.02.2023р. вих.№460/02-24, яка посвідчена приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С.
Відповідно до змісту вказаної заяви, позивач звертається з вимогою до відповідача ОСОБА_2 з'явитися 15 березня 2023р. о 10 год. 00 хв. до приватного нотаріуса Леденьова І.С. та укласти і підписати договір купівлі - продажу квартири. Приватним нотаріусом видано свідоцтво від 15.03.2023р. про те, що заява ОСОБА_1 була передана рекомендованим поштовим відправленням 16.02.2023р. та була отримана 28.02.2023р.
15.03.2023 р. позивач з'явився о 10 год. 00 хв. до приватного нотаріуса Леденьова І.С. з оригіналами документів необхідних для укладання основного договору купівлі - продажу квартири.
Відповідач у визначений час та день для підписання договору купівлі - продажу квартири не з'явився, що лише підтверджує факт умисного затягування та ігнорування своїх зобов'язань визначених попереднім договором купівлі - продажу.
Згодом стало відомо, що відповідач перебуває за межами України, повернутися в Україну не має можливості, оскільки являється громадянином Республіки Білорусь, що унеможливлює укладання основного договору купівлі - продажу квартири.
З метою з'ясування вказаної обставини до Державної прикордонної служби України було надіслано адвокатський запит від 10.04.2023р.
Згідно відповіді Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 13.04.2023р. запитувана інформація щодо перетину державного кордону України відповідачем ОСОБА_2 є конфіденційною інформацією, яка надається виключно за рішенням суду.
Відповідно до п. 4.1.4. Договору, до підписання Основного договору надати покупцю можливість користуватися квартирою.
Відповідно до п. 4.1.5. Договору, продавець зобов'язаний передати Покупцю у власність вказану у п. 1.2. даного Попереднього договору квартиру, на умовах, визначених цим Попереднім договором після підписання Основного договору.
Відповідно до п. 4.1.8. Попереднього договору продавець зобов'язаний на момент укладення основного договору належним чином оформити та зареєструвати своє право власності на квартиру та мати в наявності всі необхідні документи для відчуження квартири: право встановлювальні документи та/або відомості (витяг/інформацію) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідку про склад зареєстрованих осіб (форма № 3), строк дії якої не повинен перевищувати одного тижня, експертна оцінка відчужуваного нерухомого майна (квартири).
Вказані вище зобов'язання передбачені п. 4 Попереднього договору відповідачем, як продавцем не були виконані, що порушило права та інтереси позивача.
Відповідно до п. 4.4.3 Договору покупець має право здійснювати поточний ремонт квартири після підписання цього попереднього договору, а також проводити ремонтні роботи відповідно до умов п. 4.3.6 Попереднього договору.
У спірній квартирі позивач зробив ремонт, облаштував меблями та всім необхідним для проживання родини, сплачує комунальні послуги та утримує квартиру.
Позивач разом з дружиною ОСОБА_7 та двома малолітніми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживає у квартирі з жовтня 2020р., що підтверджується Актом на предмет проживання без реєстрації від 14.04.2023 р.
Спірна квартира є єдиним житлом родини, іншого нерухомого майна у власності позивача немає.
Відповідно до п. 4.4.2. Попереднього договору покупець має право після повної оплати вартості квартири, вимагати визнання права власності на нерухома майно (квартиру), що є предметом Попереднього договору.
Відповідно до ст.ст. 4, 19 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Захист цивільних прав - це дії з попередження, припинення порушення прав або відновлення порушених прав громадян і організацій.
Будь-яка особа має право на захист свого права та інтересу, що не суперечить принципам цивільного законодавства, вимогам справедливості, сумлінності, розумності.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Застосовуючи спосіб захисту порушених прав позивача, виходили насамперед з реальним виконанням рішення суду у майбутньому.
Відповідач як фізична особа є забудовником багатоквартирних будинків у с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району, Київської області.
Звертатися з позовом про стягнення грошових коштів сплачених за спірну квартиру з відповідача є способом, який не відновить порушені права позивача, оскільки виконати рішення суду буде неможливо. Відтак, молода родина залишиться під час війни не лише без грошей, а і єдиного житла для проживання.
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Сьогодні, кожен українець на своєму фронті бореться з країною агресором росією.
Звертаючись з вказаним позовом просимо державу в особі судді, який розглядатиме позовну заяву, захистити права та інтереси звичайної української родини.
За правилами частини другої статті 220 ЦК України у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Зазначена частина друга статті 220 ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони вчинили правочин у встановленій законом письмовій формі, зміст якого відповідав волі сторін, які дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору, виконали такий договір повністю чи частково, і лише не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї сторони договору.
За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Вказаною нормою закріплено презумпцію законності набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду, а також встановлено відкритість переліку підстав набуття права власності з обмеженням їх виключно тими, що прямо передбачені в законодавстві.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України суд підтверджує наявне право в разі, якщо його хтось заперечує або не визнає.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 635 ЦК України передбачено наслідки ухилення однієї із сторін від укладення основного договору: сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Як вже зазначалося вище, умовами попереднього договору, а саме п. 4.4.2., передбачено право покупця після повної оплати вартості квартири, вимагати визнання права власності на нерухоме майно (квартиру), що є предметом Попереднього договору.
Сплата повної вартості квартир, передання майбутнім відчужувачем спірного майна набувачеві, прийняття й фактичне володіння та користування останнім квартирами є підставою для визнання за покупцем права власності (ухвала Вищого спеціалізованого суду України від 25.09.2014 у справі №6-25337ск14).
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом - "Закон про державну реєстрацію"). Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону про державну реєстрацію державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п. 9 ч.1 статті 2 Закону про державну реєстрацію реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в державному реєстрі прав, крім надання інформації з державного реєстру прав.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в справі № 925/1265/16 (провадження №12-158гс18; постанова Верховного Суду від 22.08.2018) право або інтерес позивача може бути порушено внесенням до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи. При цьому рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності. Суд стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто укладені у суспільстві правила та засади моральності суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом", зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom").
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Враховуючи викладене, суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з 2 (двох) житлових кімнат, загальною площею 65 (шістдесят п'ять цілих) квадратних метрів.
Скасувати рішення державного реєстратора Абрамської Євгенії Миколаївни Софіївсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області, індексний номер рішення: 39450674 від 31.01.2018 16:36:07, про державну реєстрацію прав та їх обияжень за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), номер запису про право власності 24618906, дата реєстрації 26.01.2018р. на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право власності на вказану квартиру.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) 10 524 (десять тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні) 60 коп. судового збору за подання позовної заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 16.04.2024 року.
Суддя А.В. Янченко