16.04.2024 Справа № 363/3630/23
16 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Баличевої М.Б.,
при секретарі Василенко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
06.07.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Куян М.В. звернувся до суду із названим позовом у якому просив розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.09.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1459.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 23.09.2011 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, сімейне життя у подружжя не склалося. Фактично шлюбні відносини припинені та спільне господарство не ведеться.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.07.2023 року прийнято цивільну справу до свого провадження та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження по справі.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.12.2023 року по справі призначено строк для примирення терміном на три місяці, тобто до 18.03.2024 р.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.03.2024 року поновлено провадження по справі.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, 04.12.2023 року через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, повідомлений належним чином. 15.12.2023 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, зазначив, що після повернення її із-за кордону, де Позивач перебувала з початку війни і до 26.08.2023 року, куди спільним рішенням вони вирішили відправити її разом з дитиною на початку війни для безпеки, з незрозумілих йому причин, погіршилися їх відносини. Він її кохає та всіляко намагається зберегти родину. Просив надати сторонам строк для примирення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позовних вимог з наступних підстав.
Установлено, що з 23.09.2011 року між сторонами зареєстровано шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1459, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження дитини сторони записані її батьками.
Подружні відносини не збереглись. Надання строку на примирення не дало позитивних результатів.
З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.
Частиною 1 ст.24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до пункту 2 статті 104 СК України розірвання шлюбу є однією із законодавчо визначених підстав його припинення. Право на розірвання шлюбу ґрунтується нормами статей 105-114 СК України.
Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При прийнятті рішення, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що між сторонами втрачено почуття взаєморозуміння та різні погляди на життя. Сім'я розпалася та існує формально. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово сімейний засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово союз підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Як встановлено судом, сторони не підтримують шлюбних стосунків, проживають окремо, в сім'ї втрачено почуття любові, шлюб існує лише формально й зберегти сім'ю неможливо. Зважаючи на дійсні причини розірвання шлюбу, зазначені позивачем, подальше життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. (ст.113 Сімейного кодексу України)
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 352, 354 ЦПК України, на підставі ст. ст. 112,115 СК України суд,-
Позовну заяву - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 вересня 2011 року, Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1459.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_1 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )
Головуючий М.Б. Баличева