Справа № 362/2131/24
Провадження № 2/362/1679/24
"01" квітня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_3 , звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розглянувши подану позовну заяву, суддя вважає за необхідне залишити її без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви сплачується судовий збір.
Як зазначається у ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Частинами 3 та 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивач, посилаючись на п. 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», обґрунтовував звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 р. у справі № 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі N 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Отже, позов у цій справі не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн. та надати до суду документ, що підтверджує його оплату.
Оригінал квитанції про сплату судового збору потрібно надати до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатись неподаною та повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Кравченко