справа № 361/923/24
провадження № 1-кп/361/768/24
04.04.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
поручителі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12024100020000441 від 22.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,-
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого, висловившись про його обґрунтованість та просив задовольнити його, з підстав викладених у ньому.
В обґрунтування необхідності продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилався на наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України та наявність обставини, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість злочину, відсутність постійного місця роботи, відсутність міцних соціальних зв'язків.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд змінити запобіжний захід, а саме обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема особисту поруку або особисте зобов'язання. Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Так, в судовому засіданні було вислухано думку поручителя ОСОБА_6 , яка є цивільною дружиною обвинуваченого, яка запевнила суд в тому, що обвинувачений нікуди не буде тікати. ОСОБА_6 стверджувала, що зможу забезпечити належну поведінку обвинуваченого, особисто зобов'язувалась доставляти останнього у разі необхідності в судові засідання чи до органу досудового розслідування за першою вимогою. Наразі ОСОБА_6 працює барменом та може самостійно утримувати обвинуваченого.
В судовому засіданні було допитано ОСОБА_7 , яка є мамою цивільної дружини обвинуваченого. Щодо вчиненого кримінального правопорушення зазначила, що це було для всіх несподівано. Обвинуваченій завжди їй допомагав, ОСОБА_7 запевняла суд, що є авторитетом для обвинуваченого.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містять достатню кількість даних, які вказують на обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Судом у кримінальному провадженні встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених у статті 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також запобігання можливості обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачуваний на даний час не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, окрім того, єдиним джерелом доходу останнього було виготовлення та збут психотропних речовин на протязі тривалого часу, що свідчить про намір продовження злочинної діяльності.
При продовженні строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує обставини, які визначені статтею 178 КПК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, а також те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, експертів суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Отже існує ймовірність того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного. Крім того, обвинувачений не має постійного джерела заробітку, офіційно не працевлаштований, тому може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Із наведених вище підстав, суд вважає, що інші менш суворі запобіжні заходи (особисте зобов'язання, порука, домашній арешт) не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, тому вказані обставини дають всі підстави вважати, що у разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ані ж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому підстав для застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, ані ж тримання під вартою не має.
Водночас, встановлені ризики переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м'який запобіжний захід, зокрема, особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не здатні забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, зазначені вище ризики підсилюються запровадженим на території України воєнним станом, зокрема, ризик переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченим тільки збільшується.
Такі обставини, як наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, а також міцних соціальних зв'язків, не є достатніми стримуючими чинниками, які у повному обсязі здатні мінімізувати ймовірність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пояснення, які надали громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що можуть взяти обвинуваченого на поруки, суд не знаходить такими, що заслуговують на довіру. Так, ОСОБА_6 є співмешканкою, або як заявляє остання, цивільною дружиною. Остання не могла не знати про те, чим займається обвинувачений ОСОБА_4 , оскільки у їх помешканні знаходились наркотичні засоби. ОСОБА_7 є мамою ОСОБА_6 і не є, на переконання суду, тією особою, що зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, у разі потреби доставити його до суду, тощо.
У зв'язку з цим, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у зв'язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити, підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331, 314-316, 372 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме по 02.06.2024 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Залишити ОСОБА_4 визначений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 13.10.2023 (справа №753/18632/23, провадження №1-кс/753/3353/23) розмір застави для забезпечення виконання обов'язків, визначити у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720,00 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень.
Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12024100020000441 від 22.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, закінчити та призначити до судового розгляду у судовому засіданні на 16 годину 00 хвилин 07.05.2024.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення в частині запобіжного заходу.
Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2024.
Суддя ОСОБА_8