Справа № 357/12795/23
3/357/103/24
29.03.2024 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олег Гребінь розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київської області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 018712 від 13.10.2023 року: 13.10.2023 року о 11 год. 57 хв. в с. Трушки по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_5 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення заперечував та пояснив, що в стані наркотичного сп'яніння не перебував, ознак такого сп'яніння не мав. ОСОБА_1 зазначив, що являється військовослужбовцем, отримував поранення та контузії, у зв'язку з чим раніше приймав знеболюючі препарати, проте вживання наркотичних речовин заперечив. ОСОБА_1 пояснив, що він поспішав повернутись до місця розташування військової частини, а працівники поліції особисто роз'ясняли, що ОСОБА_1 може відмовитись від проходження огляду, тому ОСОБА_1 й відмовився їхати до медичного закладу для проходження огляду.
В судове засідання, призначене на 29 березня 2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Рашкова В.В. в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначивши, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем Збройних сил України, тому у зв'язку із виконанням обов'язків військової служби останній не може прибути до суду.
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд справи відносно нього Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, заяв та клопотань про відкладення розгляду даної справи до суду не надсилав, та беручи до уваги відсутність заперечень захисника проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , а також те, що підстави для відкладення розгляду даної справи відсутні, тому суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Рашкова В.В. вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення заперечила та просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема адвокат Рашкова В.В. вказала, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на відеозаписах автомобіль знаходиться в нерухомому стані. Також захисник вказала, що ОСОБА_1 не мав ознак сп'яніння, що були вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується даними відеозаписів. Крім цього адвокат Рашкова В.В. звернула увагу на поведінку працівників поліції, котрі жодним чином не наполягали на проходженні ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, а навпаки пояснювали, що ОСОБА_1 має право відмовитись від огляду, вказували, що ОСОБА_1 необхідно буде лише в суді пояснити, що він поспішав, тому й відмовився від огляду. Адвокат Рашкова В.В. вказала, що фактично працівники поліції спровокували та відмовили ОСОБА_1 від проходження огляду з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення. Також захисник зауважила, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735, поліцейські направляли ОСОБА_1 до не найближчого закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також адвокат Рашкова В.В. вказала, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2023 було складено лише через 15 хвилин після того, як вже був оформлений протокол про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення процедури направлення водія на проходження огляду, недопустимість даного направлення у якості доказу та підтверджує формальність дій поліцейських та даного протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши письмові заперечення з додатками адвоката Рашкової В.В., а також докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 018712 від 13.10.2023 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2023, письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.10.2023, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначається також Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452\735 (далі Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок).
Суддя встановив, що 13.10.2023 року о 11 год. 57 хв. в с. Трушки по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_5 , та був зупинений працівниками поліції.
Суддя відхиляє доводи сторони захисту, щодо відсутності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки останній вийшов з водійського місця та під час розмови з працівниками поліції особисто вказував, що керував даним автомобілем.
З відеозаписів з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції попросили ОСОБА_1 надати документи, після чого вказали, що у останнього не реагують зіниці очей на світло, на що ОСОБА_1 заперечив, а потім вказав, що неодноразово мав контузії, у зв'язку з чим ймовірно й не реагують його зіниці очей. Після цього поліцейські запитали у ОСОБА_1 чи не вживає він наркотичних речовин, на що ОСОБА_1 зазначив, що жодних наркотичних речовин він не вживає, раніше приймав знеболюючі засоби, оскільки лікувався, після чого поліцейський відвів ОСОБА_1 в бік та вказав, що вбачається, що ОСОБА_1 вживає наркотичні речовини, що ОСОБА_1 заперечив знову. Далі працівник поліції почав роз'ясняти ОСОБА_1 , що йому буде запропоновано пройти огляд в м. Сквира та якщо протягом останніх двох місяців ОСОБА_1 вживав наркотичні речовини, то результати огляду беззаперечно вкажуть, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, однак ОСОБА_1 може відмовитись від проходження огляду та має право не проходити такий огляд, а в суді потрібно буде лише пояснити причину відмови від проходження огляду. Згодом поліцейський також пояснив ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду, останньому буде надано направлення для проходження огляду та ОСОБА_1 зможе самостійно в будь-який час пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 вказав, що він дійсно поспішає до військової частини, тому огляд на стан сп'яніння проходити не буде.
В подальшому працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення та інші документи, ознайомлено ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення та надано його копію та тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами.
Згідно зі ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Європейський суду з прав людини притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
За змістом статей 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, окрім фіксації правопорушень, здійснює також превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Суддя зазначає, що право водія відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння правилами дорожнього руху не передбачено.
З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 не вказував про відмову пройти огляд на стан сп'яніння, а в подальшому в ході розмови працівником поліції було роз'яснено право ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, яким ОСОБА_1 скористався, чим було введено ОСОБА_1 в оману, так як наявність певного права особи виключає її юридичну відповідальність. Варто також звернути увагу, що поліцейські переконували ОСОБА_1 , що відмовившись від проходження огляду, останній може у будь-який час самостійно пройти огляд на стан сп'яніння.
З даного приводу суддя зазначає, що такі роз'яснення з боку працівників поліції є недостовірними та неприпустимими, та як наслідок тягнуть за собою відмову особи від проходження огляду на стан сп'яніння. Водночас саме працівники поліції є представниками державної влади, на яких й покладається обов'язок достовірного роз'яснення особі її прав та обов'язків та незрозумілих для такої особи обставин та процесуальних дій в ході документування (виявлення) правопорушення.
Таким чином, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 скориставшись своїм правом, яке йому було роз'яснене поліцейським, а не обов'язком, як передбачено Правилами дорожнього руху, відмовився від проходження огляду, що стало наслідком притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Варто зауважити, що положення п.2.5 Правил дорожнього руху декламують, що на вимогу працівника поліції водій зобов'язаний пройти відповідний огляд на стан сп'яніння. Однак з матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейські жодним чином не вимагали від ОСОБА_1 пройти огляд та не наполягали на його проходженні, більше того поліцейські запитували чи бажає ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду, що в поєднанні з роз'ясненням права на відмову від проходження огляду та зазначенням з боку поліцейського, що у разі відмови від проходження огляду, особі необхідно буде лише пояснити причини такої відмови у суді, безумовно створює в особи хибне уявлення того, що огляд запропонований працівником поліції не є обов'язковим.
Тому слід дійти висновку, що дії працівників поліції мають ознаки провокації, оскільки ОСОБА_1 першочергово не висловлював свого небажання проходити огляд, а поліцейські не мали права роз'яснювати водію про можливість відмовитися від огляду на стан сп'яніння, оскільки такого права у водія немає з огляду на зміст п.2.5 Правил дорожнього руху.
Також суд зазначає, що ч.3 ст. 266 КУпАП регламентує, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Частина 6 статті 266 КУпАП визначає, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З п. 6 Порядку слідує, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Пункт 8 розділу ІІ Інструкції вказує, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З аналізу наведених норм слідує, що направлення водія для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я здійснюється шляхом оформлення поліцейським відповідного направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому поліцейський зазначає конкретний медичний заклад, до якого направляється особа, зазначаються відомості особи, яка підлягає огляду та виявлені у даної особи ознаки сп'яніння.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2023 слідує, що о 12 год. 20 хв. працівниками поліції ОСОБА_1 направлявся до закладу охорони здоров'я.
Водночас з протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 було складено о 12 год. 05 хв.
Тобто дане направлення було складено вже після того, як було оформлено протокол про адміністративне правопорушення, тому вказані обставини дають суду підстави вважати, що дане направлення носить суто формальний характер та свідчить, що працівниками поліції ОСОБА_1 належним чином не направлявся до закладу охорони здоров'я, що свідчить про порушення процедури огляду водія на стан сп'яніння.
Крім цього суд зазначає, що з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2023 слідує, що працівниками поліції ОСОБА_1 направлявся до «Сквирська міська лікарня».
Однак найближчим закладом охорони здоров'я, якому надано право на проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до наказів Департаменту охорони здоров'я КОДА №667-адм від 08.07.2020 та №1132-адм в даному випадку є КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4».
При цьому варто також зауважити, що будь яких доказів щодо неможливості проведення огляду водія ОСОБА_1 в КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4» з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять.
З даного приводу, суддя також зауважує, що згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Вирішуючи справу, суддя враховує, що лише вимога суб'єкта владних повноважень, що ґрунтується на законі, має наслідком її виконання, висування ж вимоги, що не продиктована об'єктивними передумовами і наповнена лише формальним змістом, не є підставою для її виконання за рахунок шкоди для особистих інтересів особи.
Означені вимоги суб'єкта владних повноважень не повинні межувати із свавіллям та з незаконним посяганням на права та обов'язки людини.
Також варто звернути увагу, що матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що в свою чергу викликає певні сумніви.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
При цьому, й ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних, допустимих та достатніх доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суддя дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяОлег ГРЕБІНЬ