Справа №293/462/24
Провадження № 3/293/355/2024
16 квітня 2024 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.03.2024 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ №293/462/24, №293/463/24 між суддями, вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Збаражському О.М.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог п.6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Таким чином, суд вважає за доцільне об'єднати в одне провадження матеріали справ №293/462/24, №293/463/24 стосовно ОСОБА_1 так як вони складені відносно однієї і тієї ж особи, з присвоєнням єдиного унікального номеру №293/462/24 (номер провадження № 3/293/355/2024).
16.04.2024 ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, будь-яких заяв та клопотань не подавала, про дату і місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку у відповідності до вимог ст. 277-2 КУпАП, що стверджується довідкою про доставку СМС (а.с 14).
При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знала про складення відносно неї протоколів про адміністративні правопорушення за ознаками ч.1 ст. 173-2 КУпАП та розгляд його судом, про що свідчать її підписи у протоколах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, положення ст. 268 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд справи, визнає причину неявки у судове засідання неповажною і розцінює її неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у її відсутність на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАВ №130468, ВАВ № 130469 від 19.03.2024, вбачається, що 18.03.2024 близько 18 год. 00 хв. та 19.03.2024 близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображала словами нецензурної лайки та погрожувала фізичною розправою своїй матері ОСОБА_3 , чим вчинила домашнє психологічного характеру за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАВ №130468, ВАВ № 130469 від 19.03.2024 (а.с. 2,11), протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.03.2024 (а.с.3), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 19.03.2024.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
За таких обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є повністю доведеною.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно ст.34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосування до правопорушника адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу, оскільки в даному випадку застосування адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283-285 КУпАП, -
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/462/24, №293/463/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Об'єднаній справі про адміністративні правопорушення присвоїти єдиний унікальний номер судової справи №293/462/24.
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ